Статті, блоги
Ініціальна функція підліткової літератури
Марічка Ніконова | 20.07.11
Частина перша: теоретична.З давніх-давен пісні, казки, оповіді біля вогнища, а згодом література, театр і кіно виконували кілька важливих для суспільства функцій: пояснювали, описували існуючий світ, наближаючи його до ідеалу (або протиставляючи справедливо влаштованій картині світу антиутопію), розвивали фантазію і розумові здібності людини. Культура, а особливо література слугували збереженню національних світоглядних матриць і поведінкових моделей, виступали каталізатором у масовій свідомості, що завжди призводило до історичних змін.
Ця функція літератури – змінювати світ, прямо впливати на нього – похідна від давнього міфу, за законами якого діє підсвідомість кожної людини і колективне несвідоме взагалі. Міфічні енергії пронизують усе буття людини – це емоції, ідеали, принципи, сама пам’ять та оціночні світоглядні системи.
Статті, блоги > Редагування
Втрата логіки, або... Продукти харчування
А.Судин | 14.06.11
Колись давно, навчаючись на спеціальності, головним завданням якої було навчити мене бути редактором, вивчав у тому числі і таку дисципліну, як логіка. Зрештою, нині майбутні редактори її теж вчать (якщо вчаться добре).Щоправда, не знаю, як нинішні молоді випускники-редактори, а я від того часу звик, що взаємозв’язки між словами у тексті мусять мати бодай якусь логічну пов’язаність. Це задля того, щоб зберігати між людьми взаєморозуміння. От образність (може бути і всупереч логіці) – це для збагачення значення, підкреслення об’ємності слів у їх взаємозв’язках, а логіка – щоб не плутатися у тій образності.
Без сумніву, ніхто з нас (можна сподіватися) не проти новизни у словотворенні, у живості і розвитку мови, але...
Статті, блоги > Редагування
Культура мови української преси
А. Лозинський, студент УАД | 24.05.11
(на прикладі газети «Високий Замок»)Ми живемо в час повільної та прихованої русифікації, яка огорнула чи не всі сфери нашого суспільного життя. Якщо прислухатися до україномовних людей на вулицях (як молодшого, так і старшого поколінь), то можна почути багато росіянізмів, також кальок, цитат, приказок мовою нашого північно-східного сусіда.
Статті, блоги > Видавнича справа
А. Антоненко: "Україні нічого не бракує стати нормальною видавничою державою"
Книгобачення | 02.05.11
Розмова із Анеттою Антоненко, директором видавництва "Кальварія", керівником та ініціатором проекту «Європейська література в українському контексті & Українська література в європейському контексті»- Спочатку питання до Вас, як до керівника проекту громадського об’єднання задля інтеграції українського літературного і видавничого процесів у європейський, якщо можна це так назвати. Минулого року в листопаді з’явилося перше повідомлення про те, що засновано нове неформальне громадське об’єднання українських видавців, яке ставить собі завданням, як тоді писалося: «повернутись до того природного становища культурних взаємин і обмінів, які були у 18 ст., коли Україна була невід'ємною складовою Європейського цивілізаційного процесу». Скажіть, що спонукало до такого кроку?
Крок цей був абсолютно свідомим і виваженим. За багато років (11) я прийшла до стійкої думки, що один (причому будь-який наш) видавець для Європи завжди буде залишатися малою одиницею у величезному океані видавничого світу. Так, він буде плавати, досягати якихось берегів, але реально він згубиться. Усі ми добре знаємо про видавців Британії, Німеччини, навіть сусідньої Польщі, а хто знає про нас?! Україна лишається, за дуже влучним висловом професора з університету м. Бергена (Норвегія) Мартіна Паульсена (Martin Paulsen), invisible – непомітною. Ми, і тільки ми самі, маємо зробити її ПОМІТНОЮ, за нас цю справу ніхто не зробить.
Статті, блоги > Редагування
Ненаукові мітки на умовних берегах української розмовної
Оксана Думанська | 06.04.11
Писемна мова формує норми мови літературної, тобто еталонної, зразкової, навіть мови-ідеалу. Але живе, розвивається, наповнюється новими словами й поняттями і сучасна мова усного спілкування у народі, яку активно вивчають соціолінгвісти, яка удостоїлася честі бути занесеною у словники, якої не цураються нинішні письменники, що їх традиційно ставлять чатовими й оборонцями рідного слова.-- А в чім пришпил? – спитає просунутий новочасний інтелектуал, в чийому наплечнику можна натрапити на «Ворошиловград» Жадана і на американських поетів найновішої генерації.
Статті, блоги > Видавнича справа
ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНІ ЧАСОПИСИ В СУЧАСНОМУ ЛІТЕРАТУРНОМУ ДИСКУРСІ
Левицька О., Українська академія друарства | 03.04.11
Літературно-художня періодика є невід’ємною частиною літературного дискурсу, особливо важливою вона є для сучасного літературного процесу, адже формує не лише саме явище сучасної літератури, а також критичний дискурс про неї. Літературні часописи репрезентують головні складові літературного процесу та віддзеркалюють загальні тенденції розвитку сучасної літератури; їм належить важлива комунікативна роль між явищами літературного життя та їхньою рецепцією.
Статті, блоги > Видавнича справа
Реклама в сучасній книжковій справі. Гострі кути
Книгобачення | 30.03.11
Розмова з Миколою Кравченком, головою правління громадського об’єднання «Книжковий простір», співзасновником видавництва «Нора-Друк», членом оргкомітету літературного конкурсу «Коронація слова»– Для початку. От, як, на вашу думку, нині в Україні з рекламою книги? Інколи не встигнеш почати розмову на цю тему, як уже відповідають питанням: «А де ви бачите рекламу книги»? Ні по телебаченню, ні по радію, ні в пресі. Кілька років тому у Львові викликала фурор реклама книги на біг-бордах і на радіо, аж журналістів понесло розслідувати, що і звідки? Мовляв, видавцеві це самому не під силу, звідки гроші? То є вона у нас, чи ні? Достатньою мірою (вистачає друкованої, інтернетної, участі у виставках і присутньої на обкладинках), чи все ж таки масштаби мали б бути більшими? Чи можна щось порівняти з тим, що робиться у розвинутих країнах?
– По-перше, хочу уточнити, що все, що я говоритиму стосується сегменту художньої літератури (fiction), оскільки саме там я працюю і маю власний досвід.