Статті, блоги
Культура читання як фундамент інформаційної культури особистості
Антоник О. В., зав.каф.книгознавства УАД,доц. | 15.12.09
Сучасними дослідниками поняття “книжкова культура” розглядається як таке, що базується на культурі самої книги, культурі розповсюдження книжкової продукції та культурі читання . Кожна з цих складових має своє внутрішнє наповнення, а всі разом вони представляють книжкову справу як носія культурних цінностей і як реальне втілення досягнутого рівня культури в процесі інформаційного спілкування і в його результаті – книзі. Активні процеси глобалізації в усіх сферах життя взаємопов’язані і суттєво впливають на рівень культури, основним показником якої були і залишаються книга і читання. Книга фіксує і поширює культурні досягнення цивілізації, є дієвим інструментом формування суспільних цінностей, фактом і фактором культури, її дітищем і надійним будівельним матеріаломСтатті, блоги > Книготоргівля
Культура на вагу?
Ксенія Дітчук | 03.02.09
Поняття “second hand” впевнено увійшло і міцно вкоренилося в нашому повсякденному житті. Навіть противники вживаного одягу розуміють, що боротися з цим явищем складно. З іншого боку, дехто навчився надавати second hand’у — second life, створюючи абсолютно нові витвори мистецтва...Проте наша з вами розмова не про одяг.
Тримаю у руках кілька цікавих видань. Серед них — “The Famous Five 19: Five Go to Demon’s Rocks” Ґріда Блайтона (Hodder and Stoughton Paperbacks, 1989), “Eat Your Way to Great Sex” (Lagoon Books, 2001) та “Fish and Seafood” (Marshall Cavendish Publication Limited, 1976). Різні за цільовим призначенням, читацькою аудиторією, оформленням та поліграфічним виконанням, вони коштують однаково: від 6 до 48 грн. за кілограм (залежно від дня тижня).
Зізнаюся одразу: коли мені розповіли про книжки на вагу, я спершу подумала, що це, певно, якийсь непотріб. Адже яка розумна людина віддасть (читай — викине) хороше видання на second?
Статті, блоги
Тенденції видання сучасних антологій в Україні
Ольга Ренн | 24.11.08
За останні десятиріччя в Україні вийшло у світ чимало антологій – колективних збірників вибраних творів. Переважно, видавці, які працюють у сфері художньої або дитячої літератури прагнуть мати в репертуарі видань хоча б один такий збірник. Це зовсім не дивно, адже антологія належить до репрезентативних, «престижних» видів видань, що працює на імідж видавця. Крім того, антології мають стабільних успіх у покупців, оскільки, по-перше, в цей збірник вміщують добірні, найкращі чи підсумкові твори, а по-друге, антологія – це, як правило, видання великого обсягу, що під однією обкладинкою містить значну кількість творів певного напрямку чи теми. Певний інтерес антології представляють і для упорядників, адже упорядництво – це не лише цікава робота, але й шанс заявити про себе, продемонструвати власний погляд на поточний літературний процес та навіть самоствердитися. До художніх колективних збірників, зокрема антологій, видавці й автори-упорядники намагаються застосовувати творчі, по можливості, нестандартні й оригінальні прийоми, саме тому такі збірники надзвичайно різноманітні.Статті, блоги > Видавнича справа
ДИСКУРСИВНІ ПРАКТИКИ УКРАЇНСЬКОЇ НАУКИ У ДЗЕРКАЛІ ВИДАВНИЧИХ РЕАЛІЙ
Н. В. Зелінська (Українська академія друкарства) | 17.11.08
Розглядаються новітні підходи до оцінки наукового дискурсу, що їх формулюють зарубіжні дослідники. Пропонуєтся використовувати інструментарій метадискурсивного аналізу у практиці наукового книговидання.The foreign researchers’ modern approaches to the appraisal of the scientific discourse have been regarded. The proposal of using the instruments of the metadiscoursive analyse within the practise of scholarly book publishing is being formed.
Статті, блоги > Видавнича справа
ЧИТАТИ ЧИ СЛУХАТИ? ОСЬ ПИТАННЯ…
Ксеня Дітчук | 25.05.08
Колись ми просили батьків розповісти нам казочку — наші діти слухатимуть казки з музичного плеєра. Колись ми втрачали зір, читаючи фантастику під час руху поїзда, — тепер улюблені твори нам читає приємний голос актора. Колись ми намагалися не подерти обкладинку позиченого підручника — зараз усі навчальні матеріали можуть вміститися на одному мініатюрному електронному носії. Невже мине час — і бібліотеки перетворяться на музеї, куди ми водитимемо діточок розглядати видавничий антикваріат?..Статті, блоги
Психологія в масах, або Що нас цікавить?
Лайма Прядко | 29.04.08
Ми є тим, що ми читаємо.На підтвердження цієї думки було проведене невеличке таргетне (цільове) дослідження ринкового потоку книжкової продукції, яка пропонується читачам книгарнями і книжковими супермаркетами деяких міст України. Його обсяг обмежився ознайомленням із виданнями, які належать до масиву науково-популярних психологічних у таких містах України, як Київ, Львів, Івано-Франківськ.
Бажання отримати знання про себе і оточуючих та ефективно їх використовувати вивело психологію на масовий рівень популяризації. Зараз нею цікавляться не тільки фахівці, але й найширша читацька аудиторія, яка відрізняється між собою не тільки за соціальними ролями, але й за віком. У такій ситуації книжковий ринок виступає своєрідним індикатором тенденцій читацького попиту. Отримані дані демонструють таку картину:
Статті, блоги
Асоціативний погляд на книговидання
Галина Листвак | 26.03.08
Михайло Ватуляк — надзвичайно багатогранна особистість. Він може кілька годин поспіль з однаковим ентузіазмом розповідати про дитячі книги й фари для літаків. Саме він — успішний приклад того, як у книжкову сферу потрапляють «сторонні» люди. Колишній фахівець з електротехніки Михайло Ватуляк нині є директором найбільшої на Львівщині гуртівні «Книжкові джерела» й очолює Асоціацію видавців та книгорозповсюджувачів Львівщини.І хоча виокремлювати особистісні грані — справа невдячна, розмова піде окремо з власником «Книжкових джерел», і окремо — з головою Асоціації видавців та книгорозповсюджувачів Львівщини.
Статті, блоги
9 міфів про колективне авторство
Ольга Ренн | 18.03.08
Колективне авторство і колективні видання поки що є малодослідженими вітчизняною наукою, але щоразу набувають все більшого поширення і популярності у сфері практичної діяльності. Та очевидно через невивченість, а можливо, через багатогранність цього літературно-видавничого феномена, явище колективного авторства «обросло» низкою міфів та стереотипів. Запропоновані у цьому есе міфи так чи інакше відображаються у наукових та публіцистичних статтях, інтернет-публікаціях, однак, природно, що їхня кількість – дев’ять - умовна, а зміст іноді може бути спірним. Та все ж спробую підтвердити, або спростувати найбільш поширені міфи про колективне авторство.Статті, блоги
«Читаймо, бо це потрібно!»
Ольга Антоник, Наталя Жмовка | 08.02.08
Скажіть, чи не одним із найголовніших питань нинішнього стану виховання нового покоління громадян України є те, як і що вони читають? І чи достатньо багато і якісно читають?А чи займався останнім часом хтось тим, щоб дослідити це?
Минулого року перший крок у цьому напрямку здійснила Українська академія друкарства, а саме кафедра книгознавства і комерційної діяльності. І можна було б не повертатися до цього (адже ми писали свого часу коротко про конкурс) , але цього року ініціатива буде продовжена, а отже варто про неї згадати. Адже...