Лауреати Міжнародної літературно-мистецької премії імені Івана Айвазовського за 2024 рік

Сергій Дзюба, президент Міжнародної літературно-мистецької Академії України | 16.06.24

Міжнародний Арт-центр «Klas’s Arts Center San Francisco» (США, Сан-Франциско), Асоціація «Міст Пегасу» / Pegasus Brücke FBG та Міжнародна Академія діячів літератури, мистецтв і комунікацій (Німеччина, Франкфурт; президент – письменниця, мистецтвознавець та культуролог Олена Ананьєва) назвали лауреатів Міжнародної літературно-мистецької премії імені Івана Айвазовського за 2024 рік.

ВІДКРИВАЄМО ВАСИЛЯ ЧАПЛЕНКА: ЛІТЕРАТУРНА ЕКСКУРСІЯ ДЛЯ НЕБАЙДУЖИХ

Пресслужба ДОО НСПУ, Фото Павла Маменка | 05.06.24

Під егідою Музею спротиву голодомору в Дніпрі відбулась безкоштовна екскурсія «Слідами Василя Чапленка». До речі, вона збіглася з Всеукраїнським Днем краєзнавця.

Хвилююче й щемке спілкування в Дніпровському університеті митної справи і фінансів

Євген Безус | 05.06.24

У передостанній весняний день письменники Січеславського краю, співавтори щемкої повісті «Чи бачать небеса котів» Еліна Заржицька, Олена Швець-Васіна, Людмила Сердюковська, Евгенія Яворська і Євген Безус зустрілися зі студентами й викладачами Університету митної справи та фінансів у місті Дніпро.

НАЗУСТРІЧ ДНЮ ЗАХИСТУ ДІТЕЙ: СТВОРЮЄМО НОВЕ, ЦІКАВЕ

Пресслужба ДОО НСПУ | 31.05.24

З нагоди святкування Міжнародного дня захисту дітей відбулась прем’єра мюзікла «Тітонька Жабка» у виконанні дитячого музичного театру «Надія» під керівництвом відмінника культури України, композиторки Асоціації композиторів НВМС Валентини Фалькової за п’єсою членкині НСПУ, Золотої письменниці України Еліни Заржицької.

Шалений травень у Кам’янському

Пресслужба ДОО НСПУ | 31.05.24

Певно, усі вже знають, що 2024 рік є ювілейним для нашої, найстаршої в Україні, Дніпропетровської письменницької організації. Дійсно, цього року ми святкуємо 90-ліття! Отож, наші активні колеги з Кам’янського осередку на чолі з членкинями правління ДОО НСПУ Марією Дружко та Євгенією Яворською вирішили теж не пасти задніх і влаштували собі шалений травень.

Скромний ювілей

Пресслужба ДООНСПУ | 31.05.24

Як гадаєте, 5 років – це багато чи мало? За 5 років дитина навчається багатьом важливим речам: рухам, мові, основам поведінки, традиціям. Невеличкий паросток може стати міцним деревом, перший рядок переростає в цілий роман, учень може перерости в майстра. Проте для світової історії – це лишень крапля, хоча з неї може розпочатися цілий океан.

Українці – серед лауреатів нагороди імені Франца Кафки (Німеччина – Австрія – Чехія) за 2024 рік

Ярослав Савчин, народний поет України, прозаїк, перекладач, журналіст, художник, прес-центр Міжнародної літературно-мистецької Академії України | 28.05.24

Відомі і талановиті творчі люди з України стали нещодавно лауреатами Міжнародної літературно-мистецької премії імені Франца Кафки (Німеччина – Австрія – Чехія).

Лауреати нагороди імені Франческо Петрарки

Ярослав Савчин, народний поет України, прозаїк, журналіст, перекладач, художник, прес-служба Міжнародної літературно-мистецької Академії України | 27.05.24

Цьогорічну Міжнародну літературну нагороду імені всесвітньо відомого італійця Франческо Петрарки за визначну творчу діяльність і популяризацію літератури, мистецтва, культури нещодавно отримали відомі поети, прозаїки, перекладачі, митці та міжнародні громадські діячі з різних держав:

Нові співбесідники для чернігівців

Олена Куннова, головний бібліограф Чернігівської міської бібліотеки імені М. Коцюбинського | 27.05.24

21 травня у місті-герої Чернігові відбулася презентація книги «Нові співбесідники для України. Сучасна іспанська література для українців» відомої науковиці, докторки філологічних наук, професорки Університету Південного Іллінойсу (США) Ольги Бежанової.

Презентація в бомбосховищі

Пресслужба ДОО НСПУ | 25.05.24

22 травня в Дніпрі в музеї «Літературне Придніпров’я» відбулася презентація спільної повісті 36 авторів «Чи бачать небеса котів». І хоча в місті лунала повітряна тривога, це не завадило події відбутися. Попри вибухи та небезпеку аудиторія зібралася в укритті музею.

Ексклюзивна рукотворна скатертина – на переможний стіл України

Інф. НБУ для дітей | 25.05.24

16 травня в Національній бібліотеці України для дітей весь простір забарвився квітами та орнаментами, які рясніли на вишиванках працівників та численних відвідувачів.

У Дніпрі пройшла перша з циклу презентацій книги «Чи бачать небеса котів» від 36 авторів України

Прес-служба ДОО НСПУ | 10.05.24

8 травня в Центрі культури української мови імені Олеся Гончара НТУ «Дніпровська політехніка» відбулася перша в Дніпрі презентація унікальної книги – спільної повісті «Чи бачать небеса котів» авторського проєкту Ольги Полевіної (м. Кропивницький) та Еліни Заржицької (м. Дніпро) (модератор – Ірина Цюп’як, технічний супровід – провідний фахівець Центру культури української мови ім. Олеся Гончара Світлана Савранська).

Ментальне здоров’я дітей: об’єднані спільними зусиллями

Тетяна КУЗІЛОВА, завідувач відділу науково-методичної роботи і бібліотечного маркетингу Національної бібліотеки України для дітей | 23.04.24

Здається, якби не почалася війна, можливо, суспільство і не звернуло б увагу на такий важливий стан людини, як ментальне здоров’я, його збереження і постійна підтримка. Проте саме зараз ця проблема загострилася, адже постійна небезпека значно підвищила вразливість українців, і найбільше — дітей. Психічні розлади позначаються на фізичному здоров’ї, ускладнюють соціальну адаптацію, погіршують працездатність. Саме тому постали питання, як відновити ментальне здоров’я дорослих та дітей, як допомогти близьким впоратися зі стресом, як надати першу допомогу у кризових ситуаціях.

Лауреати Міжнародної літературно-мистецької премії імені Генріха Бьолля (Німеччина) за 2024 рік

Сергій Дзюба, президент Міжнародної літературно-мистецької Академії України | 23.04.24

Нагорода на честь видатного німецького письменника, Нобелівського лауреата заснована Міжнародної Академією діячів літератури, мистецтв та комунікацій (Німеччина, керівник – письменниця та мистецтвознавець Олена Ананьєва). Почесна премія вручається за сприяння Міжнародної літературно-мистецької Академії України (президент – народний поет України, журналіст Сергій Дзюба). А дипломи підписали голова Міжнародного Арт-центру FBG «Pegasus Brücke» Joachim Schmija (Німеччина, Франкфурт – Австрія, Відень – Чехія, Прага) та його колега Maria Schulwitz.

Війна та нові співбесідники для України

А. Тетянчук | 11.04.24

У видавництві “Ліра-К” щойно побачила світ книжка “Нові співбесідники для України. Сучасна іспанська література для українців” професорки університету Південного Іллінойсу Ольги Бежанової. Довгоочікувана книжка, рецепція якої розпочалася ще до її виходу.

Ольга Полевіна та Еліна Заржицька про колективну повість «Чи бачать небеса котів»

Розмовляла Олена Буда | 08.05.24

Нещодавно видавництво «НК-Богдан» запустило флешмоб розповідей авторів колективної повісті «Чи бачать небеса котів» про свої історії у цьому виданні. Цей флешмоб можна переглянути у соцмережі Facebook за хештегами #Чи_бачать_небеса_котів та #36_авторів. І наприкінці цього флешмобу ми вирішили розпитати авторок ідеї Ольгу Полевіну та Еліну Заржицьку про організаційні моменти створення цієї колективної повісті, про обрання форми оповіді й специфіку упорядкування. Про все це читайте у нашому інтерв’ю.

Нові співбесідники для українців від Ольги Бежанової

Спілкувалася Тетяна Дзюба, докторка наук із соціальних комунікацій, професорка НУБіП України | 15.02.24

«Поряд із нами є багато людей у віці сімдесяти років і старше, котрі живуть своїм життям і котрі можуть бути не тими, ким вони себе вважають, можуть не бути дітьми тих, кого вони визнають своїми батьками; людей, які, можливо, були виховані вбивцями своїх батьків. Якщо цих дітей викрали зовсім маленькими чи взагалі немовлятами, вони могли прожити весь вік, не знаючи навіть своїх справжніх прізвищ та не маючи жодного зв’язку з рідними», – так розмірковує відомий іспанський письменник Бенхамін Прадо.
У 2006 році він опублікував роман «Погані люди ходять». Диктатура Франко доклала величезних зусиль до пошуку дітей дисидентів, для їх крадіжки та перевиховання. Малечу, викрадену в рідних батьків, примушували щоденно співати фашистський гімн «Лицем до сонця» («Cara al sol»), дивлячись на портрети Франко та засновника іспанської фашистської партії «Ла Фаланхе» Хосе-Антоніо Прімо де Рівера.

ОЛЬГА ПОЛЕВІНА. ЧИ СТРІЛЯЄ ВАША ЗБРОЯ?

Розмову вела Еліна Заржицька | 23.07.23

День народження – свято особливе. Хтось у цей день дякує батькам за те, що він/вона є на цьому світі, хтось – підбиває підсумки, хвалиться досягненнями, хтось – будує плани на майбутнє. Навіть зараз, попри війну, що принесла кров, сльози, розлуки, ненависть до ворога й палке бажання звільнити свою рідну землю, день народження залишається особливим днем. Наша гостя – членкиня НСПУ, керівниця Кіровоградського обласного літературного об’єднання «Степ», кропивничанка Ольга Полевіна. Спитаємо про це в неї.

Військовий міністр останнього гетьмана

Василь Вельможко, член Національної спілки краєзнавців України | 14.06.23

20 червня виповнюється 165 років від дня народження прославленого генерала, одного з будівничих українського війська. За часів правління гетьмана Павла Скоропадського генерал-бунчужний Олександр Рогоза був військовим міністром Української Держави.

Юрій Лисянський – перший українець, який здійснив навколосвітню подорож

Василь Вельможко, голова Одеського міжрегіонального об’єднання письменників-мариністів | 17.04.23

12 квітня виповнилося 250 років від народження Юрія Федоровича Лисянського, який був одним з організаторів та учасників першої в історії колишньої Російської імперії навколосвітньої подорожі. Окрім того – шлюп «Нева» під його командуванням прибув до Кронштадта на 13 днів раніше, ніж шлюп «Надія», яким командував Крузенштерн.

Про життєвий шлях лікаря, просвітянина та козацького отамана Івана Луценка

Василь Вельможко, член Національної спілки краєзнавців України | 06.03.23

7 березня патріотична спільнота України відзначатиме 160 річницю невтомного діяча часів боротьби України за незалежність, лікаря, військового і громадського діяча, публіциста, члена Центральної Ради – Івана Митрофановича Луценка. Уродженець старовинного козацького села з Полтавщини став відомим дослідником історії козаччини, а коли з’явився шанс відновити козацьку державу – став одним з ініціаторів відродження козацтва, за що на Всеукраїнському з’їзді Вільного Козацтва обраний генеральним хорунжим. То ж довелося лікарю-гомеопату очолити козацький кіш і зі зброєю в руках боронити рідну землю від московських зайд й загинути в бою як справжній козак.

Дослідники рідної мови з Бердянська

Василь Вельможко, краєзнавець, Одеса | 15.10.22

Хочу поділитися історіями двох друзів, уродженців українського міста Бердянська, що стоїть не березі Азовського моря. Наприкінці ХІХ століття вони закінчили Одеське юнкерське піхотне училище, але стали відомі як видатні українські письменники та дослідники усної народної творчості, культури та побуту рідного народу. Це Трохим Аврамович Зіньківський та Василь Григорович Кравченко, які були однолітками й товаришували з раннього дитинства. «Батьки наші жили двір з двором, а через те й ми здружилися у такі літа, як кажуть, сам себе починаєш пам’ятать», — згадував В.Г. Кравченко, — «...бувало й так, шо один одному так носи порозквасюємо, шо тільки юшкою вмиєсся».

Генерал, історик, начальник Власного Штабу гетьмана Скоропадського

Василь Вельможко, краєзнавець, Одеса | 01.09.22

Постать емігранта та генералхорунжого армії Української Держави Бориса Стеллецького, який був начальником Головної Квартири та Власного Штабу Гетьмана Павла Скоропадського, тривалий час замовчувалася у вітчизняній історичній науці. До початку Першої світової війни Борис Семенович також був активним дослідником пам’яток старовини і мистецтва. 23 серпня відзначатиметься 150 річниця від його народження талановитого генерала, військова та краєзнавча кар’єра розпочалася після закінчення Одеського юнкерського піхотного училища

ОСОБЛИВОСТІ ЧИТАННЯ УЧНІВ ІЗ ПОРУШЕННЯМИ ЗОРУ

Бондаренко Юлія Анатоліївна, доктор педагогічних наук, професор, професор кафедри спеціальної та інклюзивної освіти Сумського державного педагогічного університету імені А.С. Макаренка | 29.07.22

«Важливо не те, щоб сліпа дитина бачила букви, важливо, щоб вона вміла читати.
Важливо, що сліпа дитина читала так само, як і дитина з нормальним зором..»
Л.С. Виготський


Сучасний випускник основної школи – це патріот України, який знає історію, є носієм української культури, компетентний мовець, що вільно спілкується державною мовою. Саме на це спрямована освітня парадигма: становлення особистості з високим інтелектуальним потенціалом, здатної вчитися і працювати в умовах постійного розширення інформаційного простору, що значною мірою залежить від того, чи вміють школярі самостійно знаходити, переосмислювати, об’єктивно оцінювати інформацію та практично її застосовувати.

Відстань не знеболює. З циклу «Ми UA»

Марія Дружко | 13.05.22

У межах проєкту «Ми UA» завдяки онлайн технологіям XXI століття ми маємо нагоду спілкуватися з українськими митцями у різних куточках світу, ближче знайомитися з нашими сучасними письменниками і відновлювати давні творчі контакти. Ось і цього разу у прямий ефір до мене вийшла добра знайома, витончена поетка, піснярка і режисерка Анна Кісельоьва, що зараз живе в Аргентині. До речі, існує думка про те, що чим далі від фронту, тим легше переживати війну. А що з цього приводу каже моя співрозмовниця?

Вогники волі й пам’яті

Валентина Новодон, заступниця голови Верхньодніпровського відокремленого підрозділу ВУТ «Просвіта» ім. Т. Шевченка | 05.06.24

(Відгук на книгу «Чи бачать небеса котів», упорядники Ольга Полевіна , Еліна Зажицька)

Нехай мати усміхнеться,
Заплакана мати
Благословить дітей своїх
Твердими руками,
І діточок поцілує
Вольними устами…
І оживе добра слава,
Слава України

Тарас Шевченко

Врізаються не лише в пам’ять, а й навіть в душу сумні до щему історії про жахливі події нинішньої війни в розповідях 36 авторів, що мешкають в різних куточках не тільки нашої держави, а й інших країн.

Полковник Валентин Буряченко створив чарівну книгу для дітей

Сергій Дзюба, редактор газети «Чернігівщина» | 25.05.24

Національно-патріотичне виховання українських дітей у дитсадках та школах має надзвичайно велике значення, особливо в ці буремні часи, коли наш народ бореться за свою свободу та незалежність із клятою російською ордою.

Побачила світ збірка Сергія Дзюби «Замість щоденника. Книга третя» (міжнародна діяльність 2022 – 2024 років)

Валентина Чорнобривець, мистецтвознавець, літературний критик, м. Київ | 19.02.24

Народний поет України та «Золотий письменник світу» Сергій Дзюба продовжив свою щоденникову тему. Чесно кажучи, я – обожню щоденники. Особливо письменницькі, коли митцю є що сказати людям. А оскільки пан Сергій – особистість харизматична, яскрава і напрочуд цікава, читачам дуже хочеться побувати в його творчій лабораторії. Власне, вже жанр щоденника потребує такої відвертості та довірливості.

КОХАННЯ Й УКРАЇНСТВО

Анатолій ВЛАСЮК | 11.02.24

Відгук на книгу Світлани Талан «Її вишиване життя»

Художньо-документальна повість письменниці «Її вишиване життя» – про Пелагею Литвинову-Бартош. Це ім'я навряд чи щось говорить пересічному читачеві, хоча мова йде про видатну українку. Але такі реалії часу, що нашу історію ми читали з чужих книжок.

Геніальний Кичинський

Сергій Дзюба, народний поет України | 05.02.24

Цю книжку розцінюю як розкішний подарунок від прекрасного українського поета Анатолія Кичинського – томик вибраного «жива і скошена тече в мені трава» (видання друге, Київ, «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА», 2024 рік). І просто не можу не відгукнутися про цю непересічну подію.

ПРАВДА ЗАВШЕ БОЛИТЬ

Юрій Ключ м. Апостолове Дніпропетровської обл. | 16.01.24

Олена Швець-Васіна «А ми живемо!» -- Збірка віршів воєнного часу 2014-2023 / Поезії – Кам’янське, 2023. – 68 с. ISBN 978-617-8017-34-7

Про такі видання, як поетична збірка Олени Швець-Васіної «А ми живемо!», кажуть: «на часі». Тобто збірка побачила світ в часи, коли вже минулись захопливі до солодкого дзюркоту екзистенційні мрії про блискавичну перемогу над ворогом, й ледь затухло полум’ям багаття першого переляку перед ракетними обстрілами. З’явився гіркий досвід. Цей досвід, акумулюючись, за твердженням психологів, потребує виходу.

Перше причастя, або Кубок непочатої води

19.12.23

Тетяна Шевченко. Стежина барвінкова : Поезії. – Львів: ПП «Видавництво «Бона», 2023. – 176 с.

Для людини мислячої, з гарною філологічною освітою, яку має прилучанка Тетяна Шевченко, споглядання за нашим, інколи божевільним, світом і мало закінчитися саме так – писанням віршів. Та філологів багато, але поети з них народжуються не завжди. На щастя, пані Тетяну Бог наділив поетичним даром і всі пазли склалися вдало.

«Чернігів у вогні. Книга друга» – вийшло продовження знаменитої книжки про війну

Василь Слапчук, письменник, літературознавець, ветеран війни в Афганістані, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка, заслужений діяч мистецтв України, Почесний громадянин Луцька та Волині | 15.10.23

Сергій Дзюба, Марія Пучинець, Віталій Назаренко, Григорій Войток (співавтори), Катерина Махлай (упорядник і літературний редактор), Валентин Буряченко та Вадим Мисник (консультанти). Чернігів у вогні. Книга друга: Журналісти газети «Чернігівщина» – про війну з російськими загарбниками і героїчну оборону Придесення. – Чернігів: Газета «Чернігівщина: новини і оголошення»; Міжнародна літературно-мистецька Академія України; Видавництво «Десна Поліграф», 2023.

Одразу після ганебної втечі ненависної кацапської орди з північної України, Сергій Дзюба та його талановиті колеги з газети «Чернігівщина» почали публікувати правдиві матеріали про героїчну оборону Чернігова та Придесення. «Чернігівщина», по суті, перетворилася на фронтову газету, бо війну з російськими фашистами треба вести й інформаційно, висвітлюючи, як Збройні Сили України і наш непохитний народ самовіддано рятують світ від скаженої країни-терориста номер один та божевільного кацапського царя.

Знати і любити

Сергій Дзюба, президент Міжнародної літературно-мистецької Академії України | 01.10.23

Тетяна Вишко. Дихай і живи. Як опанувати себе в кризових ситуаціях. – Х.: Віват, 2023. – 192 с.

Таня Вишко – надзвичайно талановита та цікава поетеса і прозаїк! Її книжки – напрочуд оригінальні та неповторні, людяні, чуйні і зворушливі. Відчувається, що авторка – розумна, яскрава та шляхетна особистість. Тому такі небанальні, глибокі, захоплюючі книжки хочеться читати і перечитувати.

СКАРБИ УКРАЇНИ

Євген Безус, член НСПУ м. Верхньодніпровськ | 06.09.23

Роздуми після прочитання історичного роману Володимира Кільченського «Скарби Ненаситця»

Читаючи нову книжку відомого придніпровського письменника Володимира Кільченського під промовистою назвою «Скарби Ненаситця», я знову занурився у світ пригод славних лицарів України. Як і в попередніх книгах цього автора, козацька доба України постає часто-густо у яскравих, а інколи й тривожних проявах нелегкої долі героїв, що боролися за волю України.