Статті, блоги
Юрій Лисянський – перший українець, який здійснив навколосвітню подорож
Василь Вельможко, голова Одеського міжрегіонального об’єднання письменників-мариністів | 17.04.23
12 квітня виповнилося 250 років від народження Юрія Федоровича Лисянського, який був одним з організаторів та учасників першої в історії колишньої Російської імперії навколосвітньої подорожі. Окрім того – шлюп «Нева» під його командуванням прибув до Кронштадта на 13 днів раніше, ніж шлюп «Надія», яким командував Крузенштерн.
Статті, блоги
Про життєвий шлях лікаря, просвітянина та козацького отамана Івана Луценка
Василь Вельможко, член Національної спілки краєзнавців України | 06.03.23
7 березня патріотична спільнота України відзначатиме 160 річницю невтомного діяча часів боротьби України за незалежність, лікаря, військового і громадського діяча, публіциста, члена Центральної Ради – Івана Митрофановича Луценка. Уродженець старовинного козацького села з Полтавщини став відомим дослідником історії козаччини, а коли з’явився шанс відновити козацьку державу – став одним з ініціаторів відродження козацтва, за що на Всеукраїнському з’їзді Вільного Козацтва обраний генеральним хорунжим. То ж довелося лікарю-гомеопату очолити козацький кіш і зі зброєю в руках боронити рідну землю від московських зайд й загинути в бою як справжній козак.
Статті, блоги
Дослідники рідної мови з Бердянська
Василь Вельможко, краєзнавець, Одеса | 15.10.22
Хочу поділитися історіями двох друзів, уродженців українського міста Бердянська, що стоїть не березі Азовського моря. Наприкінці ХІХ століття вони закінчили Одеське юнкерське піхотне училище, але стали відомі як видатні українські письменники та дослідники усної народної творчості, культури та побуту рідного народу. Це Трохим Аврамович Зіньківський та Василь Григорович Кравченко, які були однолітками й товаришували з раннього дитинства. «Батьки наші жили двір з двором, а через те й ми здружилися у такі літа, як кажуть, сам себе починаєш пам’ятать», — згадував В.Г. Кравченко, — «...бувало й так, шо один одному так носи порозквасюємо, шо тільки юшкою вмиєсся».
Статті, блоги
Генерал, історик, начальник Власного Штабу гетьмана Скоропадського
Василь Вельможко, краєзнавець, Одеса | 01.09.22
Постать емігранта та генералхорунжого армії Української Держави Бориса Стеллецького, який був начальником Головної Квартири та Власного Штабу Гетьмана Павла Скоропадського, тривалий час замовчувалася у вітчизняній історичній науці. До початку Першої світової війни Борис Семенович також був активним дослідником пам’яток старовини і мистецтва. 23 серпня відзначатиметься 150 річниця від його народження талановитого генерала, військова та краєзнавча кар’єра розпочалася після закінчення Одеського юнкерського піхотного училища
Статті, блоги
ОСОБЛИВОСТІ ЧИТАННЯ УЧНІВ ІЗ ПОРУШЕННЯМИ ЗОРУ
Бондаренко Юлія Анатоліївна, доктор педагогічних наук, професор, професор кафедри спеціальної та інклюзивної освіти Сумського державного педагогічного університету імені А.С. Макаренка | 29.07.22
«Важливо не те, щоб сліпа дитина бачила букви, важливо, щоб вона вміла читати.Важливо, що сліпа дитина читала так само, як і дитина з нормальним зором..»
Л.С. Виготський
Сучасний випускник основної школи – це патріот України, який знає історію, є носієм української культури, компетентний мовець, що вільно спілкується державною мовою. Саме на це спрямована освітня парадигма: становлення особистості з високим інтелектуальним потенціалом, здатної вчитися і працювати в умовах постійного розширення інформаційного простору, що значною мірою залежить від того, чи вміють школярі самостійно знаходити, переосмислювати, об’єктивно оцінювати інформацію та практично її застосовувати.
Статті, блоги
Відстань не знеболює. З циклу «Ми UA»
Марія Дружко | 13.05.22
У межах проєкту «Ми UA» завдяки онлайн технологіям XXI століття ми маємо нагоду спілкуватися з українськими митцями у різних куточках світу, ближче знайомитися з нашими сучасними письменниками і відновлювати давні творчі контакти. Ось і цього разу у прямий ефір до мене вийшла добра знайома, витончена поетка, піснярка і режисерка Анна Кісельоьва, що зараз живе в Аргентині. До речі, існує думка про те, що чим далі від фронту, тим легше переживати війну. А що з цього приводу каже моя співрозмовниця?Статті, блоги
ФРАЗЕОЛОГІЧНЕ ЗБАГАЧЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ПЕРІОДУ ВОЄННОГО СТАНУ
Федіна О.В., к. філолог. н., старший викладач кафедри соціально-гуманітарної освіти КЗВО «Дніпровська академія неперервної освіти» ДОР» м. Дніпро | 13.05.22
Процес збагачення фразеологічними одиницями є неперервним явищем української мови. Постійно поповнюючись неологізмами, запозиченнями, словами іншомовного походження, мова віддзеркалює кожен із процесів у фразеології, абстрагуючи та узагальнюючи первинну семантику слова [2].Статті, блоги
Без коріння – пам’яті – душі. Із циклу «Ми UA»
Марія Дружко | 13.05.22
Сьогодні в усьому світі поряд з подіями на українському фронті активно обговорюються питання щодо історичного та культурного походження українців. Історики, етнографи, культурологи досліджують наші традиції, фольклор, мистецтво, мову та історію. Що ж цікавого відкрито сьогодні? Про це в ефірі проєкту «Ми UA» нам вдалося поспілкуватися з Галиною Максимів, письменницею, журналісткою, авторкою історичних творів, член-кореспондентом Української Академії Наук.
Статті, блоги
КОНСТРУКТОР ДЛЯ ЛІНГВІСТІВ: ШТУЧНІ МОВИ В ЛІТЕРАТУРІ
Алла Цюзь | 14.02.22
Хто такі «артлангери»? Невже це якась нова сучасна молодіжна субкультура, а їхнім батькам здається, що діти з’їхали з глузду? Можна так і подумати, якщо не знати, що конструювати «артланги» — це хобі для дорослих лінгвістів або просто фанатів лінгвістики. Артланги — це так звані artificial languages (вигадані мови), які призначені суто для художніх творів. Загалом видів штучних мов, тобто конлангів, існує декілька, зокрема інженерні, допоміжні та естетичні.