Статті, блоги
Ольга Полевіна та Еліна Заржицька про колективну повість «Чи бачать небеса котів»
Розмовляла Олена Буда | 08.05.24
Нещодавно видавництво «НК-Богдан» запустило флешмоб розповідей авторів колективної повісті «Чи бачать небеса котів» про свої історії у цьому виданні. Цей флешмоб можна переглянути у соцмережі Facebook за хештегами #Чи_бачать_небеса_котів та #36_авторів. І наприкінці цього флешмобу ми вирішили розпитати авторок ідеї Ольгу Полевіну та Еліну Заржицьку про організаційні моменти створення цієї колективної повісті, про обрання форми оповіді й специфіку упорядкування. Про все це читайте у нашому інтерв’ю.
Статті, блоги
Нові співбесідники для українців від Ольги Бежанової
Спілкувалася Тетяна Дзюба, докторка наук із соціальних комунікацій, професорка НУБіП України | 15.02.24
«Поряд із нами є багато людей у віці сімдесяти років і старше, котрі живуть своїм життям і котрі можуть бути не тими, ким вони себе вважають, можуть не бути дітьми тих, кого вони визнають своїми батьками; людей, які, можливо, були виховані вбивцями своїх батьків. Якщо цих дітей викрали зовсім маленькими чи взагалі немовлятами, вони могли прожити весь вік, не знаючи навіть своїх справжніх прізвищ та не маючи жодного зв’язку з рідними», – так розмірковує відомий іспанський письменник Бенхамін Прадо.У 2006 році він опублікував роман «Погані люди ходять». Диктатура Франко доклала величезних зусиль до пошуку дітей дисидентів, для їх крадіжки та перевиховання. Малечу, викрадену в рідних батьків, примушували щоденно співати фашистський гімн «Лицем до сонця» («Cara al sol»), дивлячись на портрети Франко та засновника іспанської фашистської партії «Ла Фаланхе» Хосе-Антоніо Прімо де Рівера.
Статті, блоги
ОЛЬГА ПОЛЕВІНА. ЧИ СТРІЛЯЄ ВАША ЗБРОЯ?
Розмову вела Еліна Заржицька | 23.07.23
День народження – свято особливе. Хтось у цей день дякує батькам за те, що він/вона є на цьому світі, хтось – підбиває підсумки, хвалиться досягненнями, хтось – будує плани на майбутнє. Навіть зараз, попри війну, що принесла кров, сльози, розлуки, ненависть до ворога й палке бажання звільнити свою рідну землю, день народження залишається особливим днем. Наша гостя – членкиня НСПУ, керівниця Кіровоградського обласного літературного об’єднання «Степ», кропивничанка Ольга Полевіна. Спитаємо про це в неї.
Статті, блоги
Військовий міністр останнього гетьмана
Василь Вельможко, член Національної спілки краєзнавців України | 14.06.23
20 червня виповнюється 165 років від дня народження прославленого генерала, одного з будівничих українського війська. За часів правління гетьмана Павла Скоропадського генерал-бунчужний Олександр Рогоза був військовим міністром Української Держави.
Статті, блоги
Юрій Лисянський – перший українець, який здійснив навколосвітню подорож
Василь Вельможко, голова Одеського міжрегіонального об’єднання письменників-мариністів | 17.04.23
12 квітня виповнилося 250 років від народження Юрія Федоровича Лисянського, який був одним з організаторів та учасників першої в історії колишньої Російської імперії навколосвітньої подорожі. Окрім того – шлюп «Нева» під його командуванням прибув до Кронштадта на 13 днів раніше, ніж шлюп «Надія», яким командував Крузенштерн.
Статті, блоги
Про життєвий шлях лікаря, просвітянина та козацького отамана Івана Луценка
Василь Вельможко, член Національної спілки краєзнавців України | 06.03.23
7 березня патріотична спільнота України відзначатиме 160 річницю невтомного діяча часів боротьби України за незалежність, лікаря, військового і громадського діяча, публіциста, члена Центральної Ради – Івана Митрофановича Луценка. Уродженець старовинного козацького села з Полтавщини став відомим дослідником історії козаччини, а коли з’явився шанс відновити козацьку державу – став одним з ініціаторів відродження козацтва, за що на Всеукраїнському з’їзді Вільного Козацтва обраний генеральним хорунжим. То ж довелося лікарю-гомеопату очолити козацький кіш і зі зброєю в руках боронити рідну землю від московських зайд й загинути в бою як справжній козак.
Статті, блоги
Дослідники рідної мови з Бердянська
Василь Вельможко, краєзнавець, Одеса | 15.10.22
Хочу поділитися історіями двох друзів, уродженців українського міста Бердянська, що стоїть не березі Азовського моря. Наприкінці ХІХ століття вони закінчили Одеське юнкерське піхотне училище, але стали відомі як видатні українські письменники та дослідники усної народної творчості, культури та побуту рідного народу. Це Трохим Аврамович Зіньківський та Василь Григорович Кравченко, які були однолітками й товаришували з раннього дитинства. «Батьки наші жили двір з двором, а через те й ми здружилися у такі літа, як кажуть, сам себе починаєш пам’ятать», — згадував В.Г. Кравченко, — «...бувало й так, шо один одному так носи порозквасюємо, шо тільки юшкою вмиєсся».
Статті, блоги
Генерал, історик, начальник Власного Штабу гетьмана Скоропадського
Василь Вельможко, краєзнавець, Одеса | 01.09.22
Постать емігранта та генералхорунжого армії Української Держави Бориса Стеллецького, який був начальником Головної Квартири та Власного Штабу Гетьмана Павла Скоропадського, тривалий час замовчувалася у вітчизняній історичній науці. До початку Першої світової війни Борис Семенович також був активним дослідником пам’яток старовини і мистецтва. 23 серпня відзначатиметься 150 річниця від його народження талановитого генерала, військова та краєзнавча кар’єра розпочалася після закінчення Одеського юнкерського піхотного училища
Статті, блоги
ОСОБЛИВОСТІ ЧИТАННЯ УЧНІВ ІЗ ПОРУШЕННЯМИ ЗОРУ
Бондаренко Юлія Анатоліївна, доктор педагогічних наук, професор, професор кафедри спеціальної та інклюзивної освіти Сумського державного педагогічного університету імені А.С. Макаренка | 29.07.22
«Важливо не те, щоб сліпа дитина бачила букви, важливо, щоб вона вміла читати.Важливо, що сліпа дитина читала так само, як і дитина з нормальним зором..»
Л.С. Виготський
Сучасний випускник основної школи – це патріот України, який знає історію, є носієм української культури, компетентний мовець, що вільно спілкується державною мовою. Саме на це спрямована освітня парадигма: становлення особистості з високим інтелектуальним потенціалом, здатної вчитися і працювати в умовах постійного розширення інформаційного простору, що значною мірою залежить від того, чи вміють школярі самостійно знаходити, переосмислювати, об’єктивно оцінювати інформацію та практично її застосовувати.