Статті, блоги > Редагування

Чи компетентний ваш редактор?

Перекладала Лідія Аксюк | 28.11.15

Подана тут публікація – це переклад невеликої статті напіврекламного змісту, взятої з ресурсу Publishing Perspectives, про який у нас уже йшлося ( http://knyhobachennia.com/?category=2&article=1540 ). Стаття цікава, знову ж таки, приверненням уваги до ролі редактора в сучасній видавничій справі (в тому числі й художній літературі), а також і тим, що в США активно просувається не тільки пропозиція надання таких послуг, як редакторські (у статті непрямо рекламуються послуги агенції Novel Gazing), але й обговорюються критерії якості редакторської роботи. Автор не говорить нічого нового, але ж... цікаво! То ж пропонуємо до розгляду те, як рекламуються «добрі» редакторські послуги, і як виглядає добрий редактор у рекламному текст (від. ред.).

Статті, блоги > Редагування

Про писання рецензій

А. Судин | 19.10.15

Поданий нижче матеріал – не належить до писаних «на віки» і для «канонів». Тих канонів і без мене багато понаписували. Власне, це лист. Лист допитливій, старанній і творчій студентці, яка одного разу цілком справедливо і вголос (тобто довірливо) засмутилася з приводу того, що викладачі, трапляється, дають майбутнім редакторам завдання писати рецензії на книжки, але ані не пояснюють, як це зробити (вважаючи, що вони і так уміють), ані потім не критикують тих рецензій, не обговорюють, чому одні добрі, а інші ні... Лише оцінюють. Вважаючи, (може, і справедливо) що вони мусять навчитися тій творчості самостійно.
Зіновій Партико: «...У СУБ'ЄКТИВІЗМІ ЧАСТКОВО Й ПРОЯВЛЯЄТЬСЯ ТВОРЧА СУТНІСТЬ РЕДАГУВАННЯ»

Статті, блоги > Редагування

Зіновій Партико: «...У СУБ'ЄКТИВІЗМІ ЧАСТКОВО Й ПРОЯВЛЯЄТЬСЯ ТВОРЧА СУТНІСТЬ РЕДАГУВАННЯ»

А. Судин, редактор "Книгобачення", ст. викладач кафедри редагування і видавничої справи УАД | 26.01.15

Нині коротко знову повернемося до теорії і практики редагування (до речі, колись цим словосполученням позначали кафедру, що нині носить назву «Видавничої справи і редагування» УАД). І знову в плані свого роду двоїстості в трактуванні процесів редагування, яка у свою чергу здатна впливати на особливості підготовки, навчання редакторів і видавців. Ідеться про те, що редагування може розцінюватися або лише як рутинна робота, що опирається на знання «норм» (які треба засвоїти), або ж як робота творча, що потребує розвитку творчих навиків, зокрема і літературних, і маркетингових.
Отже, нині мова про доктора філологічних наук, професора Зіновія Партика, який випустив чимало книг, які просувають саме ідею формалізації редакторських (уже не кажучи коректорських) процесів задля подальшої їх автоматизації.

Редагування як фах у журналістиці

Статті, блоги > Редагування

Редагування як фах у журналістиці

"Книгобачення" | 31.07.12

Продовжуючи почату раніше розмову про редагування як фах, портал "Книгобачення" пропонує читачам інтерв'ю з Іваном Верстюком, редактором з інформаційної агенції "РБК-Україна", чиї статті також з'являлися і на шпальтах "Книгобачення". Прийшовши до редакторської роботи після навчання на філософських відділеннях Києво-Могилянської академії та Російського державного гуманітарного університету, а також досвіду праці в низці українських видань, І. Верстюк працює нині в царині ділової журналістики. Відповідаючи на запитання А. Судина, він розмірковує про актуальні проблеми редакторської справи й усі ті речі, з якими щодня мусить мати справу редактор інформаційної агенції.
Як Old Lights стали

Статті, блоги > Редагування

Як Old Lights стали "Старими легенями" або Великий Перекладацький Песець

Archervarius (блог http://archervarius.livejournal.com/) | 18.01.12

Не щодавно на сторінках ЖЖ Archervarius (блог http://archervarius.livejournal.com/) натрапив на очі цікавий матеріал щодо якості українських перекладів. Надзвичайно гостра тема для української видавничої справи, зрештою, як і ставлення до редагування взагалі.
З дозволу автора пропонуємо ознайомитися з одним із текстів.


Я вже звик до того, що українські переклади мають стійкий фекальний запах. То панна Славінська перекладе public house як "публічний дім" (обоже, а я туди ходжу щотижня!), то панна Гербіш розкаже про "силіконові транзистори" (а цицьки, мабуть, навпаки - кремнієві), то ще яка біда

Статті, блоги > Редагування

Втрата логіки, або... Продукти харчування

А.Судин | 14.06.11

Колись давно, навчаючись на спеціальності, головним завданням якої було навчити мене бути редактором, вивчав у тому числі і таку дисципліну, як логіка. Зрештою, нині майбутні редактори її теж вчать (якщо вчаться добре).
Щоправда, не знаю, як нинішні молоді випускники-редактори, а я від того часу звик, що взаємозв’язки між словами у тексті мусять мати бодай якусь логічну пов’язаність. Це задля того, щоб зберігати між людьми взаєморозуміння. От образність (може бути і всупереч логіці) – це для збагачення значення, підкреслення об’ємності слів у їх взаємозв’язках, а логіка – щоб не плутатися у тій образності.
Без сумніву, ніхто з нас (можна сподіватися) не проти новизни у словотворенні, у живості і розвитку мови, але...

Статті, блоги > Редагування

Культура мови української преси

А. Лозинський, студент УАД | 24.05.11

(на прикладі газети «Високий Замок»)

Ми живемо в час повільної та прихованої русифікації, яка огорнула чи не всі сфери нашого суспільного життя. Якщо прислухатися до україномовних людей на вулицях (як молодшого, так і старшого поколінь), то можна почути багато росіянізмів, також кальок, цитат, приказок мовою нашого північно-східного сусіда.

Статті, блоги > Редагування

Ненаукові мітки на умовних берегах української розмовної

Оксана Думанська | 06.04.11

Писемна мова формує норми мови літературної, тобто еталонної, зразкової, навіть мови-ідеалу. Але живе, розвивається, наповнюється новими словами й поняттями і сучасна мова усного спілкування у народі, яку активно вивчають соціолінгвісти, яка удостоїлася честі бути занесеною у словники, якої не цураються нинішні письменники, що їх традиційно ставлять чатовими й оборонцями рідного слова.
-- А в чім пришпил? – спитає просунутий новочасний інтелектуал, в чийому наплечнику можна натрапити на «Ворошиловград» Жадана і на американських поетів найновішої генерації.

Статті, блоги > Редагування

ДИТЯЧА ЛІТЕРАТУРА ЯК ОБ’ЄКТ ҐЕНДЕРНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Думанська М. І. | 09.09.07

Активний розвиток ґендерної лінгвістики і літературної критики за кордоном і — в останнє десятиліття — в нашій країні, поява перших висновків і гіпотез стосовно особливостей продукування (і, меншою мірою, сприймання) текстів представниками обох статей переважно стосується вивчення художніх творів. Проте вивчення це можна вважати частково однобоким — до уваги беруться „дорослі” твори, тобто написані дорослими для тих же дорослих.