Статті, блоги > Редагування

Культура мови української преси

А. Лозинський, студент УАД | 24.05.11 7:36:53

(на прикладі газети «Високий Замок»)

Ми живемо в час повільної та прихованої русифікації, яка огорнула чи не всі сфери нашого суспільного життя. Якщо прислухатися до україномовних людей на вулицях (як молодшого, так і старшого поколінь), то можна почути багато росіянізмів, також кальок, цитат, приказок мовою нашого північно-східного сусіда.

---

Не виняток у цьому плані й наша рідна українська преса, мова якої помітно кульгає саме на лексичному рівні. Наші газети найчастіше припускаються помилок вживаючи вищезгадані росіянізми та кальки з російської мови. У нашому дослідженні ми хочемо акцентувати на таких огріхах української преси, висвітлити цю проблему, яка стоїть доволі гостро. Хоч зараз газети поступово втрачають популярність, їхнє місце займають електронні видання, вони досі залишаються авторитетними для громадян, запотребованими, мають значний вплив на формування суспільної думки. А мова преси, відповідно, може впливати на рівень культури мови її читачів.
Для прикладу ми взяли всім відому і дуже популярну в народі львівську газету «Високий Замок». Ми дослідили період від січня до квітня 2011 р. і віднайшли низку помилок, при чому навіть таких, які повторювалися протягом цього часу декілька разів. Ми їх згрупували за приналежністю до тієї чи іншої частини мови. Наведемо по декілька прикладів із кожної. Розпочнемо аналіз лексем з іменників. Нами було віднайдено декілька росіянізмів на позначення елементів одягу, наприклад у № 11 (4391) за 20—26 січня 2011 р.: «Явного несмаку я не зауважив, хоча помітив декілька плать з блискучої тканини, здається, з парчі, яка, кажуть, давно вийшла з моди». Тут бачимо грубу помилку — вживання росіянізму «плаття», яке широко застосовується сьогодні в розмовній мові, що абсолютно неправильно. У цьому випадку потрібно вжити слово «сукня». Інший приклад щодо одягу ми віднайшли в № 248 (4380) за 31 грудня 2010 р.—2 січня 2011 р.: «До брюк правильної форми пасуватиме облягаюча кофтина». Замість розповсюджених «брюк» потрібно було вжити український відповідник «штани».
Також можна навести приклад з № 11: «У місті чудова фортеця. Проте воно під контролем властей Придністров’я». Замість «властей» тут правильніше буде «влади», або «можновладців». У № 32 (4412) за 18—20 лютого ми натрапили на таке речення: «Розвалини школи з одного боку та чудовий новобуд з іншого, поіржавілі шхуни і чудовий яхтклуб». В ньому перше слово — росіянізм, замість якого мало стояти «руїни».
Невиправдано вживаються і жаргонізми, також взяті з російської мови, наприклад у № 16 (4396) від 27 січня—2 лютого 2011 р.: «Тим часом у колонії наводять передсвятковий марафет». Краще сказати «наводять порядок», чи «прибирають». Також лексема «передсвятковий» є калькою від російської «предпраздничный», доцільніше сказати «до свят» або «перед святами». Також можемо навести приклад у № 21 (4401) за 2—9 лютого 2011 р.: «Візьміть до уваги, що у повному обсязі вартість путівки не відіб’єте — доведеться заплатити неустойку». Але найяскравіший приклад калькування ро-сійського жаргонізму ми віднайшли у № 27 (4407) за 11—13 лютого 2011 р.: «Лише після запиту Олексія Кайди стало відомо, що хлопець перебуває у Запорізькому СІЗО, а перед тим його утримували у так званому мавпятнику, де страшна антисанітарія і годують лише раз на два дні». Легко здогадатись, що це слово походить від російського «обезьянник». Цей так званий переклад на українську мову невдалий. Доцільніше було просто сказати, що хлопця утримували в міліцейському відділку. Загалом у проаналізованих нами номерах газети ми віднайшли 15 неправильно вжитих іменників.
Набагато менше ми виявили прикметників — лише п’ять. Це вживання жаргонізмів з російської мови. Один приклад ми вже наводили вище. Також у № 7 (4387) за 14—16 січня 2011 р. натрапили на такий випадок: «Жирна пенсійна “пайка” від держави дістається лише тисячам “обраних”». Лексема «жирна» тут зовсім недоцільна, тим паче в темі пенсійної реформи. Читачі цієї статті (а це переважно люди похилого віку) можуть не зрозуміти і не сприйняти такої мови. Краще сказати «велика» або «чимала». Інший приклад у № 45 (4425) за 11—13 березня: «Стасишин використав липовий диплом про вищу освіту, здобуту буцімто 1993 року на юридичному факультеті Львівського національного університету імені Івана Франка». Замість лексеми «липовий» тут доцільніше вжити «фальшивий», або принаймні взяти це слово в лапки.
Серед дієслів ми віднайшли більше грубих помилок. У № 7 (4387) за 14—16 січня 2011 р. маємо приклад росіянізму: «З ювілеєм Раймонда Паулса поздоровили перші особи Росії — Дмитро Медвєдєв та Володимир Путін». Правильно буде не «поздоровили», а «привітали». Інший приклад у № 11 (4391) за 20—26 січня: «Лише кілька днів тому його оправдали». Замість останнього слова потрібно було сказати «виправдали». Також у № 22 (4402) за 4—6 лютого: «Нині ж вирішили підсобити волинській фауні — привезли смачні гостинці лісовим мешканцям». Лексема «підсобити» прийшла з радянських часів і її потрібно вилучити з нашої мови. Краще сказати «допомогти». У № 32 (4412) за 18—20 лютого: «Розробники гри зі сюжетом не прогадали». Доцільніше взагалі перефразувати це речення, наприклад таким чином: «Сюжет гри дуже цікавий». У № 41 (4421) за 3—9 березня ми натрапили на таку помилку: «Номери мобільників пригодяться наступного разу, коли знову доведеться імітувати “всенародну любов” до президента?». Замість «пригодяться» потрібно було сказати «стануть у пригоді». Таким чином нами було виявлено 18 неправильно вжитих дієслів, вони всі є росіянізмами.
Також ми звернули увагу на дієприкметники і дієприслівники. Перших неправильно вжитих ми віднайшли три, других — лише один. У № 49 (4429) за 17—23 березня: «На другий тайм Ето’О вийшов вийшов із роздягальні першим, настроєний на боротьбу до останнього». Тут вжито росіянізм «настроєний», замість нього правильно — «налаштований». Також неправильний дієприслівник у № 248 (4380) за 31 грудня 2010 р.—2 січня 2011 р.: «Особливо чаруюче вони виглядають при світлі свічок, блиску гірлянд і бенгальських вогнів». Лексема «чаруюче» — калька з російського «чарующе». Доцільніше вжити інше слово — «чарівно» без прислівника «особливо», або просто сказати, що вони зачаровують при світлі свічок... і т. д.
Серед прислівників ми також виявили низку росіянізмів. Наприклад, у № 12 (4392) за 21—23 січня: «Нагадаємо, 29-річна Спірз вже двічі була замужем». Тут останнє слово неправильне. Потрібно було сказати «заміжня». Також у тижневику № 11 (4391) за 20—26 січня натрапляємо на таке речення: «Новий губернатор ще “сидить на валізах” — за місяць часу за поточною роботою не встиг толком розпакувати речі». По-перше, бачимо тут росіянізм «толком». По-друге, зворот «за місяць часу» звучить тавтологічно. Крім цього, двічі повторюється прийменник «за». Доцільніше перефразувати це речення, наприклад таким чином: «Новий губернатор поки-що “сидить на валізах” — за місяць роботи ще не встиг розпакувати речі». У № 41 (4421) за 3—9 березня ми натрапили на калькування: «Політичні рейтинги не виглядають для уряду обнадійливо». Останнє слово прийшло до нас із радянських часів від російського «обнадёживающе». Також тут неправильно вжита лексема «виглядають». Краще сказати: «Політичний рейтинг уряду не вселяє надії». Всього ми віднайшли 10 прислівників-росіянізмів у проаналізованих випусках газети.
Але також ми звернули на калькування з російської мови стійких зворотів, які для української неприпустимі, і яких потрібно уникати. Наприклад, у № 7 (4387) за 14—16 січня натрапляємо на такий випадок: «Якщо рахувати за середнім заробітком, то виходить, що ті, хто ходив у рядових депутатах, матимуть 14—15 тисяч гривень “пенсійних”, спікер — 17—19 тисяч». Замість жаргонного «ті, хто ходив у рядових депутатах» краще сказати «рядові депутати», а слово «рядові» взяти в лапки. Так буде граматично правильно і водночас збережеться іронічна експресія. Ще одне невиправдане використання жаргону ми виявили у № 22 (4402) за 4—6 лютого: «У п’ятницю, 4 лютого, у Верховній Раді, за всіма розклáдами, позбавляться тих, хто разом із депутатським мандатом носить у кишені інше службове посвідчення». Зворот «за всіма розклáдами» російський, замість нього складно підібрати український відповідник, тому доцільніше обмежитися словом «правдоподібно», або «найімовірніше». Також у цьому реченні замість росіянізму «позбавляться» потрібно вжити «позбудуться». У № 16 ми зайшли, як журналіст «охрестив» міліціонерів: «Спочатку стражі порядку перевірили у чоловіка документи, а потім здійснили так званий “особистий огляд”». «Страж» — російське слово, український відповідник — «вартовий». Але навіть словосполучення «вартові порядку» буде не зовсім правильним калькуванням, тому краще просто вжити лексему «правоохоронці». У наступному номері ми виявили калькування наприкінці речення: «Вітальня, три спальні, кабінет, кухні, кілька гардеробних і ванних кімнат з джакузі — мало не здасться». Остання фразема походить від російської «мало не покажеться». Замість неї можна вжити інший український відповідник: «очі розбігаються», «хоч греблю гати» тощо. Всього ми віднайшли 13 неправильних фразеологічних зворотів.
Ми проаналізували більшість випусків газети «Високий Замок» за період від січня до квітня цього року, використовували у нашому дослідженні переважно тижневики і номери на вихідні, оскільки їх найбільше читають. Навіть при такому вибірковому перегляді нами було виявлено 65 помилково вжитих лексем і зворотів. Це в середньому по три помилки на один номер. Більшість із них — росіянізми, які мають широкий вжиток у розмовній мові, але які неприпустимо використовувати в пресі. Також це лексичні одиниці, які дістались нам у спадок від радянських часів. Дослідник Святослав Караванський дуже влучно їх називає «совєтизмами». Поодинокі випадки вживання невиправданих жаргонізмів — це також калькування з російської мови. Ми навели найтиповіші приклади помилок для того, щоб показати слабкі місця мови української преси. Такі речі не прикрашають лексику і не демонструють її барви. Це швидше «ляпи», які потрібно усувати. Звичайно, у щоденній газеті відстежити всі надзвичайно складно. Але їхня присутність віддзеркалює те, як ми говоримо. Те, що такі слова і звороти трапляються свідчить про нашу неграмотність, тому нам потрібно слідкувати за рівнем культури мови вцілому, адже наша мова — це відображення нашої душі.