Статті, блоги

ЛІТЕРАТУРА – МОДЕЛЬ ДУХОВНОГО ЖИТТЯ НАРОДУ

Запитував Дмитро Слапчук. 9 березня 2021 року. | 25.03.21

Ознайомившись із біографією Рауля Шалвовича Чілачави, виникає враження, що маємо справу з улюбленцем долі. Можливо, так воно й є. Але, щоб судити об’єктивно, потрібно знати, якими зусиллями далися йому ці здобутки. Збоку завжди виникає враження, що успішним і талановитим людям усе дістається легко. За що б вони не бралися, їм неодмінно щастить. Головне – усе в них виходить. Кар’єра, яку зробив Рауль Чілачава, викликає захоплення. Або й заздрість. Здавалося б, пише собі чоловік вірші, перекладає – нехай, але ж – ні, мало йому. Захистив кандидатську дисертацію, потім – докторську. Став професором. Однак і на цьому не зупинився, пішов працювати в уряд. Більше десятка літ був заступником міністра України з питань національностей та міграції, згодом п’ять років присвятив дипломатичній службі, його назначили Надзвичайним та Повноважним послом України в Латвії. Це найвищий дипломатичний ранг, який прирівнюється до державного службовця першого рангу. Це те ж саме, що у війську отримати звання генерала армії. Хто б не мріяв про подібну кар’єру? А от Рауль Шалвович, попри свої високі досягнення, зовсім не про це мріяв у дитинстві. Саме тоді він вирішив, що стане письменником. Мабуть, це називається покликанням. Тому письменство для Рауля Чілачави дещо більше, ніж творче заняття. Навіть на державній службі він не припиняв роботи над словом. Плід його праці – більше сотні книг. Міняючи професії, Рауль Шалвович ніколи не зраджував своєму покликанню, що стало для нього життєвою місією.

Статті, блоги

ЕЛІНА ЗАРЖИЦЬКА: «МОЇ КНИГИ ЗАВЖДИ ПОЗИТИВНІ, Я НАМАГАЮСЯ ВЧИТИ ДИТИНУ ДОБРУ»

Ольга МАТЮХІНА, директор Дніпропетровської обласної бібліотеки для молоді ім. М. Свєтлова | 17.01.21

Еліна Заржицька – відома українська письменниця, авторка 23 книжок: казок, пригодницьких та історичних повістей для дітей і дорослих, які друкуються в Україні та за кордоном. Її твори увійшли до оновленої шкільної програми з української літератури.

Статті, блоги

«СЛУХ СЛОВА» І ШЛЯХ ДО НЬОГО ПИСЬМЕННИКА

Запитував Дмитро Слапчук | 22.12.20

Письменників називають майстрами слова. Як би годилося називати літературознавців, котрі визначають рівень письменницької майстерності, оцінюють значимість художніх творів, формують літературні канони та ієрархічний ряд? Не знаю, чи існує відповідне визначення, яке б на рівні пафосу, яким вшановують талант письменників, виражало належну шану, на яку безперечно заслуговують професійні читачі й інтерпретатори - літературознавці. Шкода, що це запитання прийшло мені до голови тільки тепер, інакше б я обов’язково задав його своєму співрозмовникові - видатному науковцю та педагогу, докторові філологічних наук, професорові, людині, котра мислить гостро і мудро, котра сповнена молодечої енергії, якою щедро ділиться з тими, хто спраглий слова... На мої запитання люб’язно погодився відповісти Михайло Кузьмович Наєнко - великий романтик (можливо, один із останніх) українського літературознавства, чутливий і проникливий митець у «мундирі» професора.

Статті, блоги

Гостре питання до питання брендингу у книговидавничій справі

Судин А., ст. викладач кафедри ПР і журналістики УАД | 10.12.20

Для початку, мабуть, тобто перед тим, як починати щось говорити про бренди в книжковій справі, варто було б зупинитися на самому понятті бренду, хоча, як видається кожен, хто б захотів щось сказати на цю тему, мабуть, для себе стовідсотково був певен, що це таке, тому «починати з того» і не хотів би. І усілякі інші пояснення сприйняв би «в штики». Тобто про бренди, як нібито, всі все у нас знають, і навіть тішаться власною «брендовістю». У тому числі й чимало видавців (а особливо деяких) солодко закочують очі, коли назва їх видавництва раптом «на слуху», і їх «знають». Бренд і все тут. Продукція ж теж винятково брендована! Бо на ній відповідна брендова блямба.

Статті, блоги

Сергій Дзюба: «Головне – це люди, а речі не мають жодного значення»

Спілкувався Дмитро Слапчук, 20 листопада 2020 р. | 26.11.20

Цей доброзичливий, спокійний, скромний добродій мешкає в Чернігові. У свої 56 (та, власне, багато років поспіль) щодня ходить пішки – по десять кілометрів, а тролейбусами та маршрутками практично не користується. У рідному місті його всі знають, тож, доки дійде до роботи вранці, а увечері – з роботи додому, встигає поспілкуватися з багатьма людьми. Одягом, взуттям, меблями та практично будь-якими речами він не переймається, навіть зовсім не засмучується, якщо щось ненавмисне розіб’є чи загубить. «Бо головне – це люди, а речі не мають жодного значення», – переконаний він.

Статті, блоги

Ірина Баковецька-Рачковська: Лупати сю скалу буду й надалі!

Розмовляла Еліна Заржицька | 02.11.20

Нещодавно у житті молодої красивої жінки, письменниці, етно-рок-виконавиці, культурної діячки, мами трьох талановитих донечок і дружини не менш талановитого митця Ярослава Рачковського, – Ірини Баковецької-Рачковської – відбулось три важливі події.

Статті, блоги

Любов Купцова: Близькі кличуть мене Білкою, кажуть, що за характер, а не за руде волосся…

Розмовляла Еліна Заржицька | 12.10.20

Вчителька початкових класів Любов Купцова працює в Одеській спеціалізованій школі № 40 із травня 1988 року. Вона – автор понад 10 авторських програм, підручників та методичних рекомендацій для вчителів мови та літератури молодших класів.
Відзначена Грамотами міського управління освіти та Управління освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації, президента України за досягнення та вагомий внесок в освіту, Міністерства освіти за роботу з обдарованими дітьми. За рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради отримала почесне звання «Кращий педагогічний працівник міста Одеси».
Можна стверджувати, що своє життя Любов Георгіївна присвятила дітям. Може, тому й вона працює не тільки на ниві освіти, але й літератури – однієї з головних складових виховання підростаючого покоління.

Статті, блоги

Фауст, фіалки та астероїд

Еліна Заржицька | 10.09.20

У 2020 році виповнюється 271 рік від дня народження видатного німецького письменника, мислителя, філософа, природодослідника та державного діяча Йоганна Вольфганга Ґете. А ще – 212 років від виходу друком його філософської драми «Фауст», 69 – від дня створення німецької неурядової організації, завданням якої є популяризація німецької мови за кордоном – Ґете-Інституту і... 60 років від того дня, як один із космічних мандрівників – безвісний астероїд – був названий на честь видатного масона. Так-так – шановний пан Йоганн був членом масонської ложі «Амелія», тобто, належав до так званих «вільних каменярів».

Статті, блоги

Бібліотека для дітей: секрети новотворчості в умовах пандемії

Розмовляла Еліна Заржицька | 21.08.20

Коронавірусвніс свої корективи у життя не тільки нашої країни, але й усього світу. І тепер працюємо «на віддаленні», спілкуємось по телефону, скайпу, вайберу, на платформах ФБ, Інстаграм, zoom...
Але це стосується окремих людей і окремих професій. Ніби нічого не відбувається, взяла інтерв’ю у письменників, у яких вийшли друком нові книги і... Та що ж це відбувається?

Статті, блоги

Роман Росіцький: «Чесно зізнаюся: я ніколи нічого не задумую. Просто звідкись приходить команда писати – і я пишу»

Розмовляла Еліна Заржицька | 02.07.20

Як казала героїня відомого роману С. Моема «Театр»: «У людей настільки різні смаки… Комусь смакує котлета, а комусь – біфштекс»… Так ось. Комусь «смакують» лише тексти автора, а мені не вистачає розмови з ним. А чого варте очікування того, що під час спілкування розкриється душа – наче барвиста квітка – і матимеш змогу милуватися її яскравою, блискучою мінливістю?
От і зараз. Ніби немає «інформаційного приводу». Але то суха журналістика, коли потрібен «привід». Впевнена: з розумною людиною завжди є, про що погомоніти. А вже розмовляти з письменником – суцільне задоволення. Бо й нового дізнаєшся, і чогось навчишся. Та й ділиться зі світом митець щиро, а жаринки його таланту і живлять, і надихають…