Статті, блоги
ФРАЗЕОЛОГІЧНЕ ЗБАГАЧЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ПЕРІОДУ ВОЄННОГО СТАНУ
Федіна О.В., к. філолог. н., старший викладач кафедри соціально-гуманітарної освіти КЗВО «Дніпровська академія неперервної освіти» ДОР» м. Дніпро | 13.05.22
Процес збагачення фразеологічними одиницями є неперервним явищем української мови. Постійно поповнюючись неологізмами, запозиченнями, словами іншомовного походження, мова віддзеркалює кожен із процесів у фразеології, абстрагуючи та узагальнюючи первинну семантику слова [2].Статті, блоги
Без коріння – пам’яті – душі. Із циклу «Ми UA»
Марія Дружко | 13.05.22
Сьогодні в усьому світі поряд з подіями на українському фронті активно обговорюються питання щодо історичного та культурного походження українців. Історики, етнографи, культурологи досліджують наші традиції, фольклор, мистецтво, мову та історію. Що ж цікавого відкрито сьогодні? Про це в ефірі проєкту «Ми UA» нам вдалося поспілкуватися з Галиною Максимів, письменницею, журналісткою, авторкою історичних творів, член-кореспондентом Української Академії Наук.
Статті, блоги
КОНСТРУКТОР ДЛЯ ЛІНГВІСТІВ: ШТУЧНІ МОВИ В ЛІТЕРАТУРІ
Алла Цюзь | 14.02.22
Хто такі «артлангери»? Невже це якась нова сучасна молодіжна субкультура, а їхнім батькам здається, що діти з’їхали з глузду? Можна так і подумати, якщо не знати, що конструювати «артланги» — це хобі для дорослих лінгвістів або просто фанатів лінгвістики. Артланги — це так звані artificial languages (вигадані мови), які призначені суто для художніх творів. Загалом видів штучних мов, тобто конлангів, існує декілька, зокрема інженерні, допоміжні та естетичні.
Статті, блоги
Специфіка інтерпретації комічного у сучасній гумористичній поезії, на прикладі творів Григорія Гарченка
Юлія Купіч, м. Дніпро | 13.02.22
Вивчення проблем сучасної лінгвопоетики, що є уособленням поєднання літературознавства, стилістики, мовознавства, торкається і розгляду та специфіки використання мовних засобів, за участю яких твір набуває комічного звучання. Дослідження цієї естетичної категорії є актуальним питанням, що вивчається багатьма сучасними вченими. Традиційно до різновидів комічного належать гумор, сарказм іронія, сатира та їх видозмінені форманти. Ці поняття не є сталими чи чітко окресленими величинами, вони являють диференційну динаміку на різних етапах побутування літературної думки.
Статті, блоги
Олеся Омельченко: «У душі завжди було відчуття моєї сакральної причетності до Слова, яке відчуваю, як Бога в серці, донині»
Розмовляла Еліна Заржицька | 23.01.22
19 січня відзначає ювілей членкиня НСПУ, поетка й прозаїкиня, вчителька, почесна громадянка Солонянського району, лавреатка низки літературних премій Олеся Омельченко.
Статті, блоги
Ольга Матюхіна. ЖИТТЯ, ПРИСВЯЧЕНЕ БІБЛІОТЕЦІ
Розмовляла Еліна Заржицька | 25.08.21
(про професійну діяльність та життєвий шлях Ольги Леонідівни Матюхіної, директора Комунального закладу «Дніпропетровська обласна бібліотека для молоді ім. М.Свєтлова»)Цьогоріч відзначає свій ювілей директор КЗ «Дніпропетровська обласна бібліотека для молоді ім. М. Свєтлова» Ольга Матюхіна.
На посаді вона перебуває вже 21 рік. За цей час її зусиллями бібліотека перетворилась на заклад нового типу – сучасний молодіжний комфортний простір для роботи і навчання, зустрічей та спілкування. Недарма О. Матюхіна користується повагою колег, партнерів та читачів бібліотеки; їй притаманні компетентність і професіоналізм, вимогливість до себе, доброзичливе ставлення до людей.
З Ольгою Леонідівною ми зустрілись – де? – звичайно, у бібліотеці.
Статті, блоги
Наталка Римська: «Тексти Іди Фінк розповідають нашу історію»
Розмовляла Тетяна Федорів | 27.05.21
На цей рік припадає 100-річчя від дня народження письменниці. Ініціативна група виступила із пропозицією провести Рік Іди Фінк на Тернопіллі, отож пропонуємо розмову Тетяни Федорів, краєзнавиці, з перекладачкою творів Іди Фінк, Наталкою Римською.
Статті, блоги
Олександр Архангельський: «Книжки не вчать, як правильно вчиняти; вони вчать, як вчиняти не можна»
Бесіду вела Ніна Даниленко | 06.05.21
Розмова з письменником О.Архангельським.
Статті, блоги
ВОЛОДИМИР БАЗИЛЕВСЬКИЙ: «ЩОБ ПОРЯТУВАТИ СВІТ, ЛЮДИНІ СПЕРШУ ТРЕБА ПОРЯТУВАТИСЯ САМІЙ...»
Запитував Дмитро Слапчук. 27 квітня 2021 р. | 06.05.21
Зазвичай побутує думка, що поезія – царина молодих, а зрілий вік навертає до прози. І якщо вчасно не змінити жанр або не припинити віршування, навіть у минулому геніальний поет має всі шанси дописатися до маразматичної графоманії. Чи то натхнення вичерпується, чи то ідеї, найгірше – поет перестає чути слово, уподібнюється до ювеліра, який втратив здатність відрізняти правдиві діаманти від фальшивих скляних брязкалець. Таких прикладів чимало. Проте існують і кардинально протилежні випадки.