Зубко Н., Судин А. | 28.02.11
У світлі нинішньої видавничої практики, здавалося б, не надто багато сумнівів щодо того, якими показниками описувати якість книги. Видавців, книготорговців загалом вчать, як готувати кондиційний продукт і як його оцінювати (з огляду на цільові групи споживачів, особливості сприйняття ними тексту, функції книжки тощо). Однак якщо приглянутися не з боку виробника, продавця, а з боку споживача, то несподівано постає чимало зовсім невирішених питань, уже давно опрацьованих для інших галузей виробництва і торгівлі. Питань, які час від часу стають предметом суперечок не лише в приміщеннях книготорговельних закладів, але і на ширшому полі – які задають невдоволені покупці якоїсь книги, звертаючись до редакцій газет, чи до громадської організації з захисту прав споживачів...
Гавенко С.Ф., "Поліграфія і видавнича справа" №44 (УАД) - (С) | 12.02.11
Розглядаються новітні підходи до оцінювання якості книжкових видань, в основу яких покладено принципи квалілогії. На підставі системно-технічного аналізу розроблена класифікація кваліметричних показників книги. Визначено чинники, які забезпечують взаємозв'язок між такими поняттями, як якість, корисність і ціна книжкових видань, що обумовлюють сучасні товарознавчі аспекти керування якістю продукції
Книгобачення | 01.12.10
Інтерв’ю з директром видавництва «Теза» Володимиром Брискіним
Книгобачення:
На основі чого виникла ідея проекту, причому в тому ж числі і на основі ось такого новоутвореного громадського об’єднання? Зрештою, чому саме ці видавництва, чому не ціла УАВК? (до речі, воно закрите, чи відкрите? До нього можуть долучатися інші, чи це вже обговорене питання?)
О. Антоник, доцент, кфн, зав. кафедри Книгознавства і комерційної діяльності Української академії друкарства, А. Судин, доцент кафедри | 25.11.10
У книжковій галузі більшість знають, розуміють, і навіть деколи вимагають, що повинні бути системні статистичні, соціологічні дослідження. Всі усвідомлюють, що потрібна інформація, яка частково може лежати на поверхні, викладена державними органами статистики, а частково повинна бути опрацьована, досліджена й інтерпретована.
Але хто повинен займатися тими нагромадженнями, дослідженнями, опрацюваннями, інтерпретаціями? Адже цілком очевидно, що це тільки на перший погляд так просто – дайте нам інформацію по ринок і ми зрушимо все з місця...
А. Судин | 25.11.10
(До тридцятиліття кафедри книгознавства і комерційної діяльності УАД)
Відродження книжкової справи в нашій державі неминуче пов’язане з книжковою торгівлею – так вважають більшість видавців України, про що свідчать їх численні виступи протягом останніх років. Разом з тим, закликаючи відбудовувати розвалену понад 15 років тому книготорговельну систему, вони наче звертаються в нікуди. Мовляв, треба її відроджувати, але невідомо хто це має зробити – чи то держава якимись урядовими чи законодавчими рішеннями, чи то нові ініціативні підприємці, які відчують смак торгівлі книжками. Постійно лунає, що нема в Україні повноцінних каналів збуту, які б доставляти книжки потенційним покупцям, бо дуже бракує книгарень, а ті, які є, то, на думку видавців, погано працюють із ними.
Ірина ЯРОВА,Комерційний директор видавництва «Грані-Т» | 17.06.10
Підхоплюю слова Сергія Руденка про те, що «книжковий ринок в Україні стане справжнім лише тоді, коли цього справді бажатимуть самі його учасники» (http://www.bukvoid.com.ua/column/2010/06/01/071648.html).
Персонажі «гостросюжетного» міфу про книжковий ринок України напевне знають не тільки походження, а й значення слова «штрейкбрехерство». Це як у школі – прогуляти урок за попередньою домовленістю охочий весь клас. І от, коли всі гуртом зірвалися навтьоки зі школи, хтось один таки повернеться (він і однокласників начебто не підвів, і в директора авторитет підкріпив).
07.04.10
Тема для обговорення.
Видавництво “Простір” готує до видання новий путівник по Києву, який заплановано виконати у дещо відмінному від традиційних варіанті. Його підхід: розташування матеріалу не за па’мятками і їх історичним значенням, і не за алфавітом чи особливим ставленням авторів, а за свого роду маршрутами, якими може іти будь-який перехожий, що потрапив до столиці і крокує її вулицями. Зрештою, видання повинно бути цікавим навіть для тих, хто не перший рік живе у столиці нашої країни, однак далеко не все знає про своє місто і його цікаві, чи визначні міста...
Однак оскільки путівників у нас тепер дуже багато, то видавці прагнули б зробити те, чого не мають інші подібні видання для туристів. А відтак їм уже зараз потрібна думка потенційних читачів. Саме тому вони запропонували розмістити на сайті уривок із майбутнього видання і попросити читачів прокоментувати.
Ольга Ренн | 26.02.10
Я вже давно чула про буккросинг і уявляла його чимось середнім між «стихійною» бібліотекою і книжковим секонд-хендом. Насправді, мої уявлення виявилися лише частково правильними і, що вже там казати, доволі примітивними. Буккросинг це обмін книжками, знаннями, думками, це хобі, гра, квест, модний рух, навіть субкультура. Його також називають інтелектуальним видом спорту, а визначення цього терміна з’явилося в останньому виданні оксфордського словника. Буккросинг мобільний як усе наше новочасне життя. Філософія буккросингу – «звільнення» книжок від пилу домашніх бібліотек, від забуття.
Антоник О. В., зав.каф.книгознавства УАД,доц. | 15.12.09
Сучасними дослідниками поняття “книжкова культура” розглядається як таке, що базується на культурі самої книги, культурі розповсюдження книжкової продукції та культурі читання . Кожна з цих складових має своє внутрішнє наповнення, а всі разом вони представляють книжкову справу як носія культурних цінностей і як реальне втілення досягнутого рівня культури в процесі інформаційного спілкування і в його результаті – книзі. Активні процеси глобалізації в усіх сферах життя взаємопов’язані і суттєво впливають на рівень культури, основним показником якої були і залишаються книга і читання. Книга фіксує і поширює культурні досягнення цивілізації, є дієвим інструментом формування суспільних цінностей, фактом і фактором культури, її дітищем і надійним будівельним матеріалом
Ксенія Дітчук | 03.02.09
Поняття “second hand” впевнено увійшло і міцно вкоренилося в нашому повсякденному житті. Навіть противники вживаного одягу розуміють, що боротися з цим явищем складно. З іншого боку, дехто навчився надавати second hand’у — second life, створюючи абсолютно нові витвори мистецтва...
Проте наша з вами розмова не про одяг.
Тримаю у руках кілька цікавих видань. Серед них — “The Famous Five 19: Five Go to Demon’s Rocks” Ґріда Блайтона (Hodder and Stoughton Paperbacks, 1989), “Eat Your Way to Great Sex” (Lagoon Books, 2001) та “Fish and Seafood” (Marshall Cavendish Publication Limited, 1976). Різні за цільовим призначенням, читацькою аудиторією, оформленням та поліграфічним виконанням, вони коштують однаково: від 6 до 48 грн. за кілограм (залежно від дня тижня).
Зізнаюся одразу: коли мені розповіли про книжки на вагу, я спершу подумала, що це, певно, якийсь непотріб. Адже яка розумна людина віддасть (читай — викине) хороше видання на second?