Критика, рецензії
Книжкові рейтинги... Рейтинги видавництв... Списки бестселерів... Чи буде воно у нас колись?
А. Судин | 04.09.09
Днями починається Форум видавців у Львові. Велика гамірна подія навколо книжок із загальним непогамовно позитивним настроєм. Зі звичним нетерпінням чекаємо, а заодно напередодні готові побалакати на різні теми щодо книжки. Наприклад...Без сумніву, у межах форуму готується черговий конкурс книжок, які буде оцінювати компетентна комісія, і якій одні автори і видавці, звичайно, будуть дякувати і втішатися їх високій оцінці, а інші автори і видавці будуть понуро ображатися і потім не раз повторювати: “Як же ж таке виняткове моє видання можна було не помітити?! Очевидно, що все продано!”
Ну, і все піде, як завжди. Переможці будуть названі, зацікавлені газети, журнали, сайти чемно передрукують імена переможців, і буде вважатися, що тим переможцям гарно встелена дорога промоції. І що ця дорога була встелена цілком об’єктивно, себто без жодної оплати за “просування” на ринку, та й відзначені книжки почнуть відповідним чином розпродуватися. Ну, а видавництва здобудуть собі додаткові бали, щоб підняти авторитет серед покупців (чи замовників, авторів). Іншими словами публікований рейтинг це знаряддя для стимулювання збуту і елемент “піару”.
Критика, рецензії
Найпригодніші пригоди, геройські герої і сміх без правил
Ольга Ренн | 10.07.09
На палітурці – Малий Вовчик, його погляд рішучий і непереможний, спрямований у даль, костюм – вогняно-червоний, майже як у Супермена. Він керує «снігомобілем», летить на зустріч вітру і пригодам. Світ побачила «Геройська книжка Малого Вовчика», продовження «Капосної книжки», яку за короткий час полюбили і діти, і батьки. Безперечно, «геройське» продовження має дещо іншу тональність, ніж «капосний» початок. У другій книжці вже значно більше пригод та екшену, тут тобі й автомобільні (і не тільки) переслідування, вибухи, стрілянина, викрадення і порятунок.
Критика, рецензії
Погляд з душі
Оксана ДУманська, письменниця | 19.05.09
На цю книгу не відгукнуться літературні критики, вона не потрапить до рейтингів, її не поставлять на полицю в книгарні, бо вийшла скромним накладом і буде роздарована авторкою своїм друзям.
Критика, рецензії
Маленький жовтий конвертик
Ірина Артемчук | 01.05.09
Знайомий усім активним користувачам Інтернету символ, який так часто з’являється внизу правого боку монітору. І ми відкриваємо такий конвертик мільйони разів, часто – цілком спокійно, без пришвидшеного пульсу і тремтіння рук. Але в багатьох любителів ICQ бувало так, що цей конвертик ставав сенсом цілого дня чи ночі, перетворював на безмежно щасливого параноїка, який забуває про все, окрім клавіатури та монітору, а звук, який супроводжує його надходження – найбажанішим на той момент.Днями дочитала книгу, через яку було багато галасу і в Інтернеті, і в «реалі» – «Самотність в мережі» Януша Леона Вишневського». Не люблю читати рецензії наперед, але кинувши оком на декілька – до цієї книги, я почула висновок, який заінтригував: начебто автору вдалося зрозуміти жінку. Через це я одразу ж дуже критично налаштувала себе, аби з перших сторінок вловити, правда це чи типовий піар-хід. Мушу сказати, що легке сп’яніння я таки відчула одразу і всю критику вирішила відкласти, насолоджуючись смачним сюжетом. Пізніше я навіть відчула короткотривалу пристрасть до цього тексту, констатуючи в собі описаний автором «небезпечний настрій»
Критика, рецензії
Надкушене яблуко
Оксана Думанська | 23.04.09
Ризикую в черговий раз виявитися їдучо-прискіпливою особою, якій недогодиш, як сварливій свекрусі. Але тут йдеться про якість тексту, про що товчуть майбутнім видавцям-редакторам чи не з першого курсу. Ба більше! Нині тих видавців навчають практично в усіх колишніх педінститутах і навіть технікумах негуманітарного спрямування. Усім їм викладають фахові дисципліни „Основи редактоської майстерності”, „Літературне редагування” та ін. І виходить, що видавництва, перепрошую, чхати хотіли на обов’язкове (колись!) редакторське опрацювання рукопису, засилають до друку не вичитані свіжим оком тексти, а отже, прирікають на безробіття молодих фахівців і привчають читачів до такого собі шайди-байди в лексичних нормах сучасної української мови.Отже, про популярну книгу Галини Вдовиченко „Пів’яблука”
Критика, рецензії
Література на службі імперії
Богдан Сологуб | 04.03.09
Кілька років тому вчені зробили сенсаційне відкриття: виявляється, те, що ми бачимо, – далеко не точна картинка того, що є насправді. Як писав Козьма Прутков, коли у клітці тигр, а написано «буйвол», не вір очам своїм: перед тобою, звісно, тварина рогата… Передбачаю вашу криву скептичну посмішку, але цей принцип стовідсотково спрацьовує в тому випадку, коли ми говоримо про ірраціональне сприйняття нашого північного сусіда – Росії – у світі і деякими нашими громадянами.Повну картину того, як насправді формувався міф Росії не як окупанта і колонізатора, як це було насправді, а як «висококультурної могутньої держави», досліджує у своїй книзі головний редактор періодичного видання центрально- та східноєвропейської тематики «Sarmatian Review» Ева Маєвска-Томпсон «Трубадури імперії. Російська література і колоніалізм», що її у перекладі українською видали «Основи».
Критика, рецензії
Тетяна Грунська та її романи
Оксана Думанська, доцент кафедри видавничої справи і редагування УАД | 26.02.09
П’ять років тому у видавництві “Каменяр” вийшла перша книга Тетяни Грунської – елегантний алігат: „Сільський роман” та „Міський роман” з визначеним жанром „Образки з життя”. Хоча вже сама назва передбачала епічну оповідь з наскрізним сюжетом, насправді це були окремі новели ( чи точніш, шкіци), мимо яких звичайна людина пройде й не озирнеться. Але зірке око Тетяни бачить у буденності і скороминущості миті людського існування в багатстві чи бідності, в зраді і вірності, в жартах і сльозах.Слід віддати належне сміливості Тетяни, яка на зустрічах з читачами (навіть у міському парку Бучача!) читала свої образки – і віднаходила своїх майбутніх шанувальників.
Тут маю зробити відступ, оглянувши згрубша сучасний літературний процес, в якому співіснують комерційно успішні письменники, запотребовані так званою елітою, і письменники як такі, що не можуть не писати, не згадуються в різних рейтингах (хоча ми знаємо їм ціну!), самі знаходять гроші на видання і йдуть з ними до читача.
Критика, рецензії
Наповнити себе непроминальними речами...
Ірина Вовк | 24.12.08
Читала збірку передовсім заради цікавості, адже Юрко Вовк насамперед прозаїк. І важко було уявити, якими ж будуть його поетичні твори, чим може автор здивувати читача, уже звиклого до його (авторового) більш газетного стилю (нагадаю, що Юрко Вовк видавав газету, довгий час працював власним кореспондентом, представником провідних вітчизняних газет і журналів у західноукраїнському регіоні).
Критика, рецензії
Провокація в літературознавстві: Хто за?
Ольга Ренн | 05.12.08
Чи потрібна провокація сучасному українському літературознавству? Безумовно! Назріла потреба розворушити не лише науковців, але й читацьку публіку. Провокаторів від літературознавства можна перерахувати на пальцях; імена, які першими спадають на думку в цьому контексті: Соломія Павличко, Оксана Забужко, Олесь Бузина… Тепер в цей скромний перелік можна додати і Володимира Даниленка, письменника, засновника літературних конкурсів «Золотий Бабай», «Коронація слова», упорядника антологій сучасної української прози і просто піарника Юлії Тимошенко. Даниленко вирішив поділитися з нами роздумами про письменника і літературний процес у книжці із поетично-безнадійною назвою. Ось що зазначено в анотації: «Лісоруб у пустелі» — провокативна спроба нетрадиційного осмислення специфіки творчого життя чотирьох письменницьких поколінь української літератури після шістдесятників. Не обтяжений канонічністю погляд автора проникає в особливості літературних містифікацій, літературного легіонерства в постколоніальній Україні, залежність творчого успіху від віку літературного дебютанта, ролі столиці й провінції в національних літературах, гонорарів в українській і світовій практиці, найпомітніших явищ сучасної української поезії, прози, драматургії».
Критика, рецензії
Номінант на звання “Книга року” від радіостанції BBC
А. Судин | 01.12.08
Серед 25 книг, обраних українською редакцією відомої радіостанції зі всіх книжок, виданих в Україні за рік, і які претендують на те почесне звання “Книга року”, а також преміювання від радіостанції BBC є і одне видання, яке за жанром відповідає, мабуть, наймасовішому нині в Україні – пригодницькому. Якщо загально. До того ж, як зазначено в анотації, – із елементами фантастики. Це книжка Олександра Левченка “Диявол добра”, обговорення якої довелося випадково почути в ефірі, а оскільки книжка була під руками, то і вдалося прочитати.Не беручись особливо аналізувати критерії відбору книжок до конкурування у 25-книжковому осінньому марафоні, зазначу лиш таке: мабуть, якщо організатори обирали цю книжку, то мали на це підстави, а отже вона того заслуговує. Бо, як підказує статистика, в Україні цього року вийде не менше 2 тисяч видань художньої літератури (за звітом за 9 місяців цифра уже навіть перевалила за ті дві тисячі), а отже відбір 25-и із них – уже щось означає.