Федіна Олена Володимирівна, заступник директора з виховної роботи Кам’янського коледжу фізичного виховання кандидат філологічних наук, спеціаліст вищої кваліфікаційної категорії. | 13.06.21
«Вони змінили світ. Лікарі й біологи», упорядники Еліна Заржицька, Катерина Шаповалова. -- Харків: Юнісофт, 2021 р., 120 с.
Залучити дітей до читання, яке б залишило ґрунтовні знання та посіяло зерна зацікавленості власним здоров’ям, організмом людини в цілому, медициною й усіма її витоками від минулого до сьогодення, сприяло б усвідомленню значення найвагоміших відкриттів, що забезпечують здорове існування на планеті, – не лише корисно, але й можливо, маючи сучасного помічника-посібника «Вони змінили світ. Лікарі й біологи», упорядниками якого є Еліна Заржицька та Катерина Шаповалова (Харків: Юнісофт, 2021 р., 120 с.).
Олена Швець-Васіна, м. Дніпро | 28.05.21
Саме з такою назвою вийшла з друку книга серії «Найкращий подарунок» у видавництві «Талант» (м. Харків). Її укладачі – Еліна Заржицька таКатерина Шаповалова – зуміли зібрати цікаві і дивовижні факти і легенди про великих вчених у галузях медицини і біології.
Особливий захват викликають ілюстрації Наталії Шерстюк. Образне художнє відтворення і портретів видатних особистостей, і словесних квантів їх життя – найцікавіших і виразних – зразу ж привертають увагу.
Василь Слапчук, письменник, літературознавець, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка, заслужений діяч мистецтв України, почесний громадянин Луцька та Волині | 28.05.21
Сергій Дзюба. Гріх любити неталановито : У трьох томах. – Том 2. Переклади світової класики. – Київ-Чернігів: Міжнародна літературно-мистецька Академія України, Чернігів: Видавництво «Десна Поліграф». – 800 сторінок, понад 250 кольорових світлин.
Я знайомий із Сергієм Дзюбою вже, здається, сто років. Він – справді, прекрасний поет, якого і в рідній державі, і за кордоном (у багатьох країнах!) недаремно називають «українським Петраркою». Адже Сергій неповторно та дуже вишукано пише про кохання, і всі книжки (а їх уже – аж сто) неодмінно присвячує своїй любій дружині Тетянці. Це вкотре підтверджує й нещодавно виданий перший том майбутнього тритомника «Гріх любити неталановито!». Ошатна і водночас чарівна книжка віршів викликала великий резонанс.
Ігор Фарина, письменник, літературознавець, м. Шумськ на Тернопіллі | 21.04.21
Сергій Дзюба. Гріх любити неталановито! : У 3 томах. – Том 1. Вірші. – Київ-Чернігів: Міжнародна літературно-мистецька Академія України; Чернігів: Видавництво «Десна-Поліграф», 2021. – 552 с., понад 200 кольорових світлин.
Мене ніколи не цікавили ні час, ні умови написання прозових чи поетичних творів. Бо завжди переймався якістю написаного. Себто художністю, котра неодмінно мусить причаровувати. Про це ще раз подумав, коли почав перечитувати багатосторінковий фоліант Сергія Дзюби з Чернігова.
Сергій Дзюба, письменник, перекладач, журналіст, критик, президент Міжнародної літературно-мистецької Академії України | 21.04.21
Тетяна Зінченко. Твоя щаслива пора року : Вірші. – Хмельницький, 2021.
Чесно кажучи, я спокійно ставлюся до ФБ. Просто часом викладаю там свої нові твори та вітаю друзів із днем народження. Одного разу я випадково побачив невеличкий допис, який мене зворушив, – незнайома тоді авторка, Тетяна Зінченко, напрочуд сонячно та оригінально розповідала про свою мудру бабусю. Захотілося прочитати ще…
Еліна Заржицька | 31.03.21
Вийшла друком яскрава книжечка – «Смачна міжпланетна мандрівка» наймолодшої письменниці Рівненщини Ірини Рачковської, якій нині є 11 років. Художником-ілюстратором згодилась бути 6-річна Богуслава Рачковська, молодша сестричка авторки, вихованка гуртка «Декоративне прикладне мистецтво» КЗ «Будинок дитячої та юнацької творчості» Березанівської міської ради. До речі, мабуть, треба говорити про своєрідний рекорд у видавничій галузі – вік авторки та художниці це дозволяють.
Сергій Дзюба, президент Міжнародної літературно-мистецької Академії України, головний редактор газети «Чернігівщина», письменник, перекладач, журналіст, літературний критик | 08.10.20
Нещодавно, вперше в Україні, у чернігівському видавництві «Десна Поліграф», вийшла чарівна книга прози видатного киргизького письменника, генерального директора Міжнародної громадської Академії Поезії, головного редактора популярного журналу «Література тюркського світу» Айдарбека Сарманбетова. Книжку видано українською мовою у перекладі Сергія Дзюби та Володимира Віхляєва. Пропонуємо увазі читачів відгук Сергія Дзюби.
Зоряна Лановик | 08.10.20
Богдан Задура. Роки спокійного сонця : Повість / Переклад з польської Василя Слапчука. – Луцьк: Вежа-Друк, 2020. – 116 с.
Сучасний літературний процес – явище складне і неоднозначне, і дуже важко говорити про сучасну літературу хоча би з огляду на те, що саме у цьому контексті вважати «сучасним». Бо ж чи можна визначити, коли починається сучасність, і чи можна провести чітку межу між минулим і сучасним? Ще більше ускладнюється ця проблема, коли твори, написані колись, лише тепер оприсутнюються в нашому культурно-історичному просторі: для нас вони нові, хоча з’явилися задовго до того, коли ми отримали можливість їх прочитати.
Сергій Дзюба, президент Міжнародної літературно-мистецької Академії України, редактор газети «Чернігівщина», письменник, журналіст | 10.09.20
«Бог, сидячи в мансарді Всесвіту, кожен день спостерігає за нами зверху. За всім, що відбувається в світі, який Він створив колись. Чи задоволений Він нами?.. Чи не розчарували ми Його? Як часто Він сумує, журиться, посміхається, дивлячись на все, що відбувається на планеті Земля? Чи задоволений Він тими, яким дав життя? Він уже закінчив Свою роботу? Напевно, ні. Звичайно ж, ні. Він щодня працює над нашими душами. А ми тут, на грішній землі, живемо – як живемо. Помиляємося. Порушуємо Божі заповіді. Витрачаємо сили на абсолютно непотрібні і нікчемні речі та вчинки. На те, що зникне, зів’яне, зітліє без сліду. Хапаємося за щось другорядне і не бачимо головного.
XXI століття – час воєн і псевдогероїв, розчарувань і надій, небувалого технічного прогресу і розгублених душ…»
Ірина Пасько, кандидат філологічних наук, доцент кафедри української літератури Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара | 15.08.20
Так уже склалося, що коли я була дитиною, то про Чорнобильську трагедію говорили зовсім інакше, ніж зараз. Батько однієї з моїх подруг бувліквідатором аварії на ЧАЕС, 26 квітня в школах проводили щорічні Дні пам’яті, Чорнобильська катастрофа була обов’язковою темою виступів «екологічних агітбригад». Проте Чорнобильусе одно був «десь там», у «чорних» анекдотах, на класних годинах. Ніхто особливо не пояснював, як саме аварія вплинула на розпад Радянського Союзу і якої рани завдала нашій землі, якою залишилась у пам’яті мільйонів українців.Тож, не дивно, що до мого інформаційного поля значно ближчим виявився «Сталкер»—гра, якою захоплювася молодший брат, — навіть хрестоматійна «Чорнобильська мадонна» пролетіла якось мимохідь, без належної уваги.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 ...
43