Критика, рецензії

Артиклі творчої душі

Юрій Хмелевський, поет, член НСПУ (11-13.09.2021) | 18.09.21

(відгук на книгу Н.Пасічник «Артиклі»)

I

Авторка (за освітою – філолог-германіст) чітко розмежувала збірку на літературознавчу і автобіографічну частини, хоча цей поділ – умовний з огляду на цікавий матеріал про перші літературні кроки та наступне «богемне» життя саме в автобіографічних нарисах. Що ж, кожен автор (митець) суб’єктивно унікальний, тихо (або буйно) амбітний, тому з віком (власне, життєвим досвідом) багатьох спокушає мемуарний жанр. До слова, нині ця частина вітчизняної та світової літератури стає все більше популярною серед системних і фанатичних читачів.
Наталія Іванівна коментує в есеях, написаних упродовж 2007 – 2014 років, досить актуальні наші проблеми – як мистецькі, так і суспільні. Я (слава Богу!) не професійний літературознавець, тому вибрав ось який спосіб аналізу цієї цікавої книги: коротко коментуватиму окремі з есеїв у форматі post scriptum (P.S.).

Критика, рецензії

«І очима пасти небеса…»

Юрій Хмелевський, поет, член НСПУ (10.09.2021) | 12.09.21

(відгук на поетичну збірку Н.Пасічник «900 метрів над рівнем моря»)

Перше враження: незвична книга! Здавалось би, лише 27 поезій, та ще й без жодних знаків пунктуації – від досвідченого філолога і науковця? Тому, що – голова громадської організації «Вільний світ»? Так, філософія протиріччя, постійна боротьба «за» і «проти», «так» і «ні» – творче кредо Наталії Іванівни Пасічник, як поетеси і мисткині:

вітер підганяє – час іти
але я стоятиму на місці

(«900 метрів над рівнем моря»)

Критика, рецензії

Небезпечна професія, або Нова іпостась Сергія Дзюби (відгук на книгу пародій тритомника «Гріх любити неталановито!»)

Юлія Сільчук, поетеса, прозаїк, критик | 10.09.21

Сергій Дзюба. Гріх любити неталановито! : Вибрані вірші, переклади та пародії : У трьох томах. ‒ Київ-Чернігів: Міжнародна літературно-мистецька Академія України; Чернігів: Десна Поліграф, 2021. ‒ Том третій. Пародії. ‒ 520 с.

Книга пародій знаного в Україні і далеко за її межами поета, прозаїка та пародиста Сергія Дзюби, впевнена, нікого не залишить байдужим. Обожнюю поезії цього автора, зачитуюся його прозою, але… читання пародій пана Сергія на вірші сучасних українських, а також – багатьох зарубіжних митців таки вразило мене ще більше. Придбавши ошатний тритомник цього популярного автора «Гріх любити неталановито!», з великою кількістю чарівних кольорових світлин, і лише відкривши його третій том пародій, я подарувала собі тиждень яскравих позитивних емоцій та насміялася до сліз. Скажу відверто: я давно так не сміялася… Пародії Сергія Дзюби – не просто дотепні, вони – справді, мудрі та порушують багато актуальних питань сучасності. Саме про них крізь призму гострого художнього слова пародиста я хочу сьогодні висловитися детальніше.

Критика, рецензії

Поштовх до пошуку іронічності

Ігор Фарина, м. Шумськ на Тернопіллі | 10.09.21

Сергій Дзюба. Гріх любити неталановито! : Вірші, переклади та пародії у 3 томах. – Том третій. Пародії. – Київ-Чернігів: Міжнародна літературно-мистецька Академія України; Чернігів: Десна Поліграф, 2021. – 520 с.

Свого часу писав рецензію на книгу пісень чернігівця Сергія Дзюби «Примчу на білому коні». І звідтоді чомусь запам’яталася «Балада про відьму та екстаз». Вишуканою веселістю автора. Бо ситуацію він зумів таки побачити смішною. До мужчини, коли жінка поїхала до батьків, у кватирку, на деренчливий холодильник, на мітлі залетіла гола відьма:

– Та що з тобою? Чом, герою, зблід?!
У мене, друже, кепсько із водою.
Я хочу лиш помитися, як слід.

Критика, рецензії > Художня література

ОРФЕЙ СМІЄТЬСЯ… або МОЄ БАЧЕННЯ «ПЕКЛА» ПЕТРА КОРОБЧУКА

Юлія Сільчук, письменниця, філологиня, критик. | 09.08.21

Ювілейний 25-й номер альманаху Волинської обласної організації Національної Спілки письменників України «Світязь» розпочинається ліричним циклом Петра Коробчука «Орфей у пеклі, або Asparagus officinalis*». Погодьтеся: назва інтригує… І, забігаючи наперед, скажу, що сама поетична добірка її, цю назву, неабияк виправдовує. Тож читачеві, певна, закортить зазирнути всередину цього «пекла». Закортіло й мені…

Критика, рецензії

Третій том творів Сергія Дзюби

Василь Слапчук, письменник, літературознавець, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка, почесний громадянин Луцька та Волині, Володимир Коваль, письменник, критик, кіносценарист, журналіст, лауреат міжнародних премій і конкурсів, м. Дніпро | 28.07.21

У популярному чернігівському видавництві «Десна Поліграф» побачив світ третій том ошатно-дивовижного тритомника Сергія Дзюби «Гріх любити неталановито!». Нагадаємо, що в першому томі надруковані вірші народного поета України, в другому – його переклади українською світової класики з 60 мов світу. А в третьому томі представлені чарівні пародії добродія Сергія на твори відомих українських і зарубіжних авторів. Це – спільний міжнародний проект цього видавництва та Міжнародної літературно-мистецької Академії України, яка об’єднує письменників, перекладачів і науковців із 60 держав.
Отже, пропонуємо увазі читачів дві цікаві рецензії на третій том Сергія Дзюби.

Критика, рецензії

Гріх любити неталановито! або Все починається з Жінки…

Юлія Сільчук, член Національної спілки письменників України | 28.07.21

Сергій Дзюба. Гріх любити неталановито! : Вибрані вірші, переклади та пародії: У трьох томах. – Том перший. Вірші. – Київ-Чернігів: Міжнародна літературно-мистецька Академія України; Чернігів: Десна Поліграф, 2021. – 552 с. (понад 200 кольорових ілюстрацій).

Перегорнувши першу сторінку книги, читач, перш за все, зверне увагу на чудову і зворушливу авторську присвяту: «Моїй чарівній дружині Тетяночці, Тетяні Дзюбі, з любов’ю, ніжністю та вдячністю присвячую і цю книгу...»
Авжеж, «Сергія Дзюбу недаремно називають «українським Петраркою», який усі свої книжки присвячує коханій дружині», – запевняє Нгуєн Суан Хоа, відомий літературознавець, кандидат філологічних наук, доцент Ханойського університету, член Спілки письменників (В’єтнам, м. Ханой).

Критика, рецензії

Як живуть феї?

Сергій Дзюба, письменник, перекладач, президент Міжнародної літературно-мистецької Академії України | 28.07.21

Генріх Дік. Диво продовження : Казки для дорослих і дітей / З німецької мови переклали Наталія Писаренко та Сергій Дзюба; кольорові ілюстрації митця Валентина Качурівського. – Київ-Чернігів: Міжнародна літературно-мистецька Академія України, Чернігів: Видавництво «Десна Поліграф».

Що ми знаємо про справжніх фей? Дуже мало. Пригадується давній фільм про попелюшку, якій пощастило поїхати на королівський бал і, після багатьох неймовірних пригод, стати прекрасною принцесою.
А ось відомий німецький прозаїк, поет і драматург Генріх Дік на сучасних феях розуміється чудово. У цьому цілком переконує і його дуже яскрава, ошатна книжка чарівних казок для дорослих і дітей, яку ми із задоволенням переклали з німецькою мови разом із Наталією Писаренко.

Критика, рецензії

Про «співців Козерога», або як «Моргне бджолі будяк-невдаха» (дещо про вади поетичного перекладу)

29.06.21

Сліпий не побачить, так дотулить

Вислів моєї покійної бабусі

Навіщо братися за поетичний переклад? Які підводні камені підстерігають при спробі поетичного перекладу? Як досягти майстерності в цій справі, аби й суть образів зберегти, не спотворити текст, та ще й поетично все оформити?
На ці та інші питання, які виникнуть при розгляді конкретних прикладів, постараємося знайти відповідь.
Розіб'ємо матеріал на дві частини. У першій розглянемо суть типових помилок, аби в подальшому було легшее орієнтуватися в матеріалі. У другій – конкретні помилки з конкретної книжки.

Критика, рецензії

«З «Книги Живих», або Одкровення Євгена Барана

Юлія Сільчук, письменниця, філологиня | 29.06.21

(Мій погляд на збірку щоденникових медитацій та афоризмів Євгена Барана «З «Книги Живих» (Івано-Франківськ. Фоліант. 2021)

Книжки канонізували мій світ. Люди і Книги.
Євген Баран

Сьогодні буду говорити про помітну постать в сучасному українському літературному процесі – літературознавця та критика Євгена Барана. Зокрема, аналізуватиму його нове видання «З «Книги Живих» (2021).
Пригадую, якось під час першої моєї зустрічі з літераторами Волинської обласної організації НСПУ пан Микола Мартинюк, дізнавшись про моє дівоче прізвище Баран і колись видану під ним дитячу книжку «Золоті дні», цілком серйозно запитав:
– Юлю! Ви і Євген Баран – родичі?
– Ні! – усміхнулася; а самій мимоволі подумалося: «Якби ж то…»