Тетяна Дігай | 05.02.13
Наталя Пасічник. Пастух бджіл: збірка поезій. – К.: Гамазин, 2012. – 116 с. – (Серія «Зона Овідія», іл. – графіка Богдана-Олега Горобчука.
Збірка, про яку мова, є поетичним вибраним, про що свідчать назви розділів: «Портрети доби ренесансу», «Гра в три руки» (так називалися попередні книжки поетеси; розділ «Пастух бджіл», що дав назву всій книзі, вміщує нові твори).
Яр Левчук | 05.02.13
Максим Меркулов. Крок у занеб’я: поезії. — К.: Видавництво Сергія Пантюка, 2012. — 32 с.
Писати про дебютні книжка справа вкрай невдячна. Ім’я молодого автора відоме аж надто вузькому колу: видавцеві, декільком редакторам, родичам та знайомим літераторам. Існує навіть загроза, що перша книжка може бути останньою в творчості початківця, бо не всі переживають постдебютний депресивний синдром. На жаль, твори молодих письменників розчиняються в бурхливому морі літератури. І прикладів цьому достатньо.
Яна Стогова | 04.01.13
Марина Павленко. Русалонька із 7-В, або прокляття роду Кулаківських. – Вінниця.: Теза., 2011. – 220 с.
Марина Павленко. Русалонька із 7-В та загублений у часі. – Вінниця.: Теза., 2011. – 216 с.
Марина Павленко. Русалонька із 7-В проти русалоньки з Білокрилівського лісу. – Вінниця.: Теза., 2011. – 284 с.
Марина Павленко. Русалонька із 7-В. В тенетах лабіринту. – Вінниця.: Теза., 2011. – 278 с.
Найбільшою проблемою для багатотомників є те, що автор, коли починає такий довгий шлях, має чітко розуміти, нащо мандрує і куди наприкінці прийде. Зазвичай багатотомники або замислюються як великі цикли (і це найкращий варіант, оскільки тоді автор хоча б приблизно уявляє, що відбуватиметься з його героєм у тій чи іншій частині), або пишуться, якщо перша (і потенційно єдина) книга користуються популярністю.
Ольга Рєпіна, психолог, казкотерапевт | 05.12.12
Емір Куштуріца: „Сьогодні тільки казка здатна врятувати світ...”
Казки, знайомі нам із дитинства...
Нам розповідала їх мати, потім ми читали самі, зараз ми читаємо та розповідаємо ці казки дітям та онукам...
Казки потрібні усім дітям в усі часи... Чому?
Може, хтось ніколи й не замислювався щодо відповіді на це нескладне запитання, але все ж у нього в пам’яті є кілька казок, які він може презентувати своїй дитині у різних випадках: щоб зацікавити дитину, ми розповідаємо одну казку, щоб заколихати − іншу...
Яна Стогова | 29.11.12
Олекса Росич. Джовані Трапатоні. – Львів. : Видавництво Старого Лева, 2010. – 372 с.
Ще за часів мого дитинства по телебаченню показували розкішну екранізацію книги польського казкаря Яна Бжехви "Академія пана Ляпки". Неймовірна у своїй правдивості, гуморі, чарівництві, якому віриш, і водночас серйозності і жорстокості, ця екранізація запам’яталася мені на все життя. І, певно, не лише мені, бо справжні казки завжди страшні, а їхні автори не заграють із читачем.
Ніна Герасименко | 27.11.12
Кокотюха А. Аномальна зона / Андрій Кокотюха. – К. : Нора-Друк, 2009. – 246 с.
Шлях від здійснення злочину до його розкриття нараховує понад 240 «кроків» роману Андрія Кокотюхи під назвою «Аномальна зона», що вийшов друком у серії «Морок» видавництва «Нора-Друк». На цей раз – увага читачів прикута до постраждалого від Чорнобильської аварії села Підлісне, де із невідомих причин зникають люди. (Теми, до речі, для А.Кокотюхи – ненової: у 2006р. вона активно розроблялася у детективі «Темна вода»).
Віталій Кривоніс | 16.11.12
Медитації навколо українського видання пам’ятника давньоанглійської словесності «Беовульф». Переклад з англосаксонської Олена О’Лур; наукові редактори Катерина Шрей і Олег Фешовець. – Львів: Астролябія, 2012. – 208 с.
Hwæt! We Gardena
in geardagum,
þeodcyninga,
þrym gefrunon,
hu ða æþelingas
ellen fremedon
«Беовульф», строфа 1
Видавництво «Астролябія» рік у рік радує любителів іноземної класичної літератури пречудовими перекладами. Для мене особисто книжковою подією року став вихід двох пам’яток європейського епосу раннього середньовіччя – франкської «Пісні про Роланда» і давньоанглійського «Беовульфа».
Леся Білик, м. Зборів | 17.10.12
Дем’янова І. Кого півник розбудив. -- Теронопіль, “Навчальна книга Богдан», 1012, -- 24с.
Коли твір справжній, тобто продиктований натхненням, його можна розгадувати до безконечності, як кохану людину. І завжди – відкриття, і завжди – казкове диво.
Іван Верстюк | 04.09.12
Олена Ахтіорська. Паніка у валізі // n+1, #14, 2012, с. 29 – 51 (англійською мовою)
Про твори молодих літераторів писати простіше вже хоча б з тої причини, що не потрібно давати оцінку цілій їхній творчості, про яку ще часом і говорити зарано.
Оксана Думанська | 28.08.12
Насмілилася саме так назвати відгук на новий навчально-методичний посібник Юрія Шведи, оскільки змістовий зв’язок із лаконічною оцінкою Леніним роману Горького і нинішніми реаліями збігатиметься лише в пам'яті людей літнього віку. А молодь – і це позитивно! – сприйме назву як авторську оцінку, оголошену із самого початку бесіди з уявним читачем.
1 ...
28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 ...
43