Наталія Дев’ятко | 16.02.14
Сашко Дерманський. Король буків, або Таємниця Смарагдової Книги. – Вінниця: Видавництво «Теза», 2005. – 160 с.
Кожен казковий світ живе за своїми законами. І якщо гармонія порушується, то у казкових світах, як, до речі, й у реальності, починають відбуватися страшні речі.
З чарівним світом, змальованим у книзі Сашка Дерманського «Король буків, або Таємниця Смарагдової книги», читач починає знайомитися, спостерігаючи за поневіряннями молодого бука Гаврика і його вірної дракониці Джульєтти.
Тетяна Іванчук | 16.01.14
Рецензія на книгу поезій Тетяни Череп «Берег любові», 2012 р.
Зовсім недавно завдяки щасливому випадку я познайомилася з поезією Тетяни Череп. І щиро зраділа! Бо така вона мені рідна, своя, по-жіночому мудра, знічено-цнотлива, елегійно-замріяна, розгублено-щаслива у своєму «Яблуневому коханні»!
Тетяна Череп-Пероганич | 24.12.13
Відгук на книгу Еліни Заржицької «Три сходинки голодомору», Дніпропетровськ, «Пороги» - 2009.
З чого починається Україна? Особисто для мене – із слова – рідного, щирого, правдивого, художнього… Адже саме воно застерігає і підтримує, прогнозує майбутнє і час від часу повертає в минуле, змушуючи нас пам'ятати про те, чого не можна забути.
Оксана Нахлік, кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник Інституту Івана Франка НАН України (м. Львів) | 17.12.13
Рец. на кн.: Мельник Я. Далекий простір / Ярослав Мельник ; передм. М. Матіос. — Х. : Книжковий Клуб «Клуб сімейного дозвілля», 2013. — 288 с. : іл.
Великомасштабний алегоричний роман-трилер Ярослава Мельника «Далекий простір» — це, по суті, давня-давня казка, розказана на новий лад. «Казка», що талановито, завуальовано й водночас прозоро змальовує споконвічну / архетипну «справжню картину світу», а новий лад — у тому, що автор своєю напрочуд цікавою, динамічною, різнобічною, озримою й відчутною, захопливою оповіддю незмінно тримає читача в напрузі / тривозі: чи вдасться завершити сюжетну лінію на такому ж високому регістрі (змістовому й композиційному), як розпочато? На щастя, вдалося.
Ольга Рєпіна | 17.12.13
ВІДГУК НА КНИГУ МИКОЛИ МАРТИНЮКА «ПІД МУРАМИ ТВЕРДИНІ»
Все проходить, та не все забувається…
(Іван Бунін)
Скажу відверто, коли вирішила написати відгук на історичний роман для дітей та підлітків «Під мурами твердині» Миколи Мартинюка, в мої плани аж ніяк не входило висловлювати свої філософсько-психологічні міркування щодо дій влади та якостей особистості, у руках якої вона зосереджена.
Ольга Рєпіна | 25.11.13
(Рецензія на книгу Еліни Заржицької «Три сходинки голодомору»)
Простіше запалити одну маленьку свічку, аніж проклинати темінь
(Народне прислів’я)
Заборонено все, що не наказано
(Принцип тоталітарного режиму)
Свобода − це така вовняна ковдра: підтягнеш до шиї − оголиш ноги
Д. Апдайк
Багато чула про Дніпропетровський театр «Верим», а ось вчора майже випадково потрапила на виставу «Голодна кров». Коли йшла, то мене попередили, про що спектакль.
Ольга Рєпіна | 22.11.13
Рецензія на книгу Оксани Маковець «вірші особливого літа»
Те, що любить серце моє − уціліє.
Бо, де справжня любов,
Там нема умирання та слідів забуття.
«Вічне», Оксана Маковець
Прекрасне – серцем та душею відчувається,
Живе і повторяється. Не забувається.
«Поліфонія», Оксана Маковець
У кожної людини є особливі моменти життя, що запам’ятовуються назавжди. Такими є зустріч із коханням, часом, коли бачиш свого первістка, коли назавжди прощаєшся із рідним чи близьким, коли настає момент істинного сприйняття картини життя чи практично тілесного відчуття присутності музи у творчості…
Наталія Дев'ятко | 16.11.13
Галина Малик. Подорож Алі до країни сяк-таків: Вінниця, Теза, 2006. – 123 с.
Друга подорож дівчинки Алі у багато чому повторює сюжет першої книги. Тільки тепер вона мандрує на до казкової країни Недоладії, а до сусідньої країни, де мешкають сяк-таки.
Наталія Дев'ятко | 16.11.13
Галина Малик. Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії: Вінниця, Теза, 2005. – 128 с.
Що потрібно, щоб потрапити у казку? І чи зрадієш ти такій казковій подорожі? Чи майже одразу захочеш повернутися додому до улюблених батьків і друзів?
Ольга Рєпіна | 11.11.13
«Чи варто було вмирати, щоб рятувати вбитого?»
Бруно Ферреро «Двоє друзів»
Відома аксіома: якщо ти не прощаєш вад ближньому, то залишишся без рідних та друзів. Але, читаючи книгу Світлани Талан «Мої любі зрадники», тішиш себе надією, що казка все ж таки відбудеться і все закінчиться добре. Хоча інтуїція дорослого підказує, що у нашому житті рожеві окуляри – річ незручна та непрактична: дуже часто треба замінювати скло, яке не витримує пресингу жорсткої дійсності.
1 ...
26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 ...
43