Критика, рецензії
Іван Мазапа у поетичному слові Галини Запорожченко
Віра Марущак, Член НСПУ | 10.05.19
Запорожченко Г. М. Мазепа : поема / Галина Запорожченко; худ. Світлана Туз. – Миколаїв : Іліон, 2018. – 64 с.Поетичне слово доносить історію глибше, оскільки зачіпає не лише розум, але й почуття.
Ярослав Калакура, доктор історичних наук, заслужений професор Київського національного університету імені Тарас Шевченка.
Розповідь про ліро-епічну поему «Мазепа» розпочинаю зі слів передмови Ярослава Калакури: «Галина Запорожченко – відома освітянка і поетеса з Миколаєва, надіслала мені, як історику, рукопис поеми «Мазепа» з проханням висловитись щодо її історичності. Викликала певний подив сміливість авторки, адже досі ніхто з українських жінок-поеток не брався за це й чи не найбільш контроверсійний образ (окрім окремих сюжетів О.Теліги та Л.Костенко). Мазепа й тепер для одних – національний герой, для інших – зрадник. Поема справила на мене глибоке емоційне враження.
Критика, рецензії
КРАСА І МУДРІСТЬ КАЗОК ВІРИ МАРУЩАК
Галина Запорожченко, поетеса, освітянка, завідувач кабінету навчального «Освіта Миколаївщини» МОІППО | 06.05.19
Марущак В.І. В'язочка казок казки для дітей дошк. та молод. шк. віку українською мовою / В. І. Марущак. – Миколаїв : Видавництво «ФОП Швець В. М.», 2018. – 52 с.Багато казок мають свого автора, тобто їх складає не народ, а конкретна людина. І такі казки називаються авторськими, або літературними. В авторській казці, зазвичай, події відбуваються в чітко визначеному місці, тобто є часткою реального життя, усталена композиція (традиційні зачин, кінцівка, повтори), переважно щасливий кінець (добро перемагає зло).
Критика, рецензії
Він на коні – «живіший всіх живих»
Антоніна Корінь, науковець літературно-меморіального музею І. Карпенка-Карого, м. Кропивницький | 05.05.19
Сергій Дзюба. «Примчу на білому коні. Сто пісень». – Київ-Чернігів: Міжнародна літературно-мистецька Академія України, Чернігів: Десна Поліграф.И мне хотелось музыкою стать,
Чтоб под неё прощались и любили.
А. Кабанов
За життя «надбала» більше п’ятдесяти приятелів-композиторів, професійних і аматорів, з якими створили із сотню пісень. Це кіровоградці, одесит, киянин, кримчанин, чернігівці, португалець, криворожани… Серед них, мабуть, кожен другий і виконавець. Знайомих співаків маю менше, але яких!
Критика, рецензії
Методичний посібник для вчителя нової української школи
Федіна О.В., заступник директора з освітнього процесу КЗ «СЗШ № 6» Кам’янської міської ради, здобувач наукового ступеня канд.філол.н., ДНУ ім. О.Гончара | 05.05.19
Методичний посібник «Що ми знаємо про себе? Оповідки про організм людини» сучасної авторки Заржицької Е.І. складається з тематично об’єднаних оповідей про внутрішню будову людини.
Критика, рецензії
Творці і руйнівники
Василь Слапчук, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка, Сергій Дзюба, президент Міжнародної літературно-мистецької Академії України | 05.05.19
Знаний український журналіст і прозаїк Григорій Войток створив продовження свого резонансного, гостросюжетного роману «Безбатченки», який отримав багато схвальних відгуків у ЗМІ та соціальних мережах. Адже автор об’єктивно, людяно та колоритно відобразив життя українців у період після закінчення Другої світової війни до розпаду СРСР. Це – справді сага життя нашого багатостраждального народу!Провідна і багатогранна тема роману – проблема безбатченків.
Критика, рецензії > Художня література
«Жіноча проза»: життєва правда сюжетотворення
Сергій ДЗЮБА, президент Міжнародної літературно-мистецької Академії України | 24.04.19
Тетяна СИДОРЕНКО. ТРИПОВІСНИК. – Ніжин, 2018. – 198 с.Нова книжка Тетяни Сидоренко «Триповісник» містить у собі три різні за тематично-образним наповненням повісті: «Чечевиця», «Балувана Галя», «Тамарка й курка».
Критика, рецензії
Зайці на Дніпрі
Пустова Валентина Дмитрівна, вчитель початкових класів Чаплинської філії Чаплинської СЗОШ Васильківського району Дніпропетровської області | 13.04.19
Еліна Заржицька. Заєць та чарівний барабан. Х. – Юнісофт, 2017. – 64 с.: іл. - (Серія «Читаю сам»)Сучасні діти – це нове покоління. Психологи їх називають покоління «Z» або діти цифрового покоління. Вони з дитинства чудово справляюся з гаджетами, їх неможливо примусити щось зробити. Цим дітям необхідно пояснити, для чого потрібно виконати певну дію.
Критика, рецензії
Поет у ролі композитора
Ігор Фарина, член НСПУ, лауреат Всеукраїнської премії імені братів Лепких, м. Шумськ на Тернопіллі | 07.04.19
Міжнародна літературно-мистецька Академія України; Чернігів: ТОВ «Видавництво «Десна Поліграф», 2018. – 208 с.А чому б і ні, зрештою? Нічого поганого в цьому не бачу. І можу наводити аргументи на користь цієї думки. Та вважаю, що їх многоти не потрібно. Бо (на мою думку, звісно) чи не найпромовистішим є наступне. Нині часто-густо ролі поетів і композиторів беруть на себе виконавці, спонукані матеріальними питаннями (такі творива не витримують серйозної критики; мелодії нерідко повторюються, а тексти не відзначаються ні художністю, ні логікою). Й на цьому тлі помітно виграють поети, виступаючи у ролі композиторів. Принаймні про це подумалося, коли почав перечитувати книгу Сергія Дзюби – уродженця Пирятина на Полтавщині, який нині мешкає в Чернігові.
Критика, рецензії
«Убити Антиципатора»: червона кнопка українського сьогодення
Ірина Баковецька-Рачковська, м. Рівне | 07.04.19
Убити Антиципатора: роман / Еліна Заржицька, Ольга Рєпіна. – Луцьк : ПВД «Твердиня», 2018. – 364 с.В літературі, зазвичай, насторожливо ставлюся до двох речей патріотичної тематики і любовних історій: і в одному, і в іншому часто бувають виключно шмарклі – без реалій, переосмислене крізь призму власного «нещасливо-народного» аналізу, загальних стереотипностей та цілої купи іншої побутовості і шлафрокщини.
Іноді такі «писання» нагадують світло-бежевий «запорожець», увесь у аерографії вишиванок та прадавніх закодованих сакральних символів, а з його привіткритого вікна штиняє дешевими цигарками «Прилуки», «залатимі хітамі рускава шансона» і немитими ногами його власника.
