Подорож туди і назад, або потрійна життєва драма

Критика, рецензії > Художня література

Подорож туди і назад, або потрійна життєва драма

Коропецька Руслана, студентка УАД | 20.06.16 10:46:17

Гоукінз П. Дівчина у потягу : роман / Пола Гоукінз ; перекл. З англ. І. Паненко. – Харків : Книжковий Клуб «Клуб сімейного дозвілля», 2016. – 320 с.

Видання із позначкою «світовий бестселер» користуються неабиякою популярністю серед читачів, в першу чергу тому, що це ніби своєрідний показник якості видавничого продукту – читали всі, отже щось цікаве. В Україні вже традиційно бестселерами «завідує» видавництво «Клуб сімейного дозвілля», і тішить читачів рекордно швидкими термінами перекладу – роман «Дівчина у потягу» видали через пів року після офіційного релізу.
. До слова, твір перекладено французькою, італійською, іспанською, португальською, турецькою, російською та українською мовами, загалом права на видання книги придбали 44 країни світу. На кінець року готується екранізація кінокомпанією «DreamWorks».
«Дівчина у потягу» – дебютний твір Поли Гоукінз, що здобув неабияку популярність і отримав безліч нагород, схвальних відгуків та є одним з лідерів продажів.Схвально відгукнувся про книгу і Стівен Кінг, чий «твіт» вміщено на обкладинці: «Дівчина у потягу» Поли Гоукінз — справдічудовий роман, якийтримає в напруженні. Через нього я майже всю ніч не спав. Оповідачка — просто супер». Цей відгук зіграв далеко не останню роль у рішенні читати чи ні, бо хто-хто а король жахів повинен тямити у хороших триллерах, який нам обіцяють видавці на обкладинці: «Приготуйтеся до подорожі. Вас здивують жахіття, які притаїлися за поворотом». І читачі приготувалися, але не всі побачили те, чого очікували.
Щодо сюжету, то «Дівчина у потязі» чимось перегукується з романом ДжилліанФлінн «Зникла», проте на відміну від останнього, головна героїня розслідує зникнення (чи принаймні намагається), а не зникає. Рейчел щодня їздить одним і тим самим потягом із передмістя Лондона і спостерігає за життям людей за вікном. У неї досить багата уява, тому вона вигадує їм імена і біографії (майже як у комп’ютерній грі «TheSims»). Але одного для її ідеальний світ руйнується, бо зникає центральна фігура ідеального світу Рейчел – Джесс (яку насправді звати Меган). Так закручується сюжет і головна героїня вирішує, що саме вона повинна відшукати зниклу дівчину…
Щодо системи персонажів і сюжетних ліній тотут все досить просто: головних героїв лише шість (троє жінок і троє чоловіків), а другорядних – не більше десяти. Роман написано у популярній зараз формі щоденника трьох головних героїнь, що ведеться паралельно. Кожна з жінок розповідає свою історію і з них, наче з пазлів, читач формує готову картину. Відбуваються хронологічні стрибки і читач подекуди може заплутатися в часі, проте вони не критичні і в цілому зрозумілі.
Головна героїня Рейчел викликає в читача дуже неоднозначні почуття: від жалості і співчуття до глибокої відрази і злості. Вона страждає від алкоголізму, зайвої ваги, не може пережити розлучення з чоловіком, її звільнили з роботи, і взагалі вона перебуває на самому дні соціальної ієрархії. І коли здається, що гірше вже нікуди, вона стає ще й підозрюваною у можливому вбивстві іншої героїні – Меган, і виправдатися чи спростувати свою причетність до цього вона звісно ж не може, бо не пам’ятає нічого із того заплутаного вечора.
Меган – зникла жінка, навколо якої крутяться всі інші персонажі, які тим чи іншим чином пов’язані з нею. Вона здається одним із найприємніших персонажів роману, проте темні плями її біографії не дають її образу стати ідеально позитивним. Анна, третій головний жіночий персонаж, є справжнім втіленням параноїдальної поведінки в реальному житті. Вона до смерті боїться Рейчел, водночас люто її ненавидить і в принципі не краще ставиться до Меган. В неї час від часу проявляється післяпологова депресія, але вона не негативний, а швидше невинний персонаж.
Три чоловічих образи – Тома, Скотта і Камаля – є втіленням всіх чоловічих пороків у найнеймовірніших їх проявах, і разом з тим – всіх чеснот, на які, на думку автора, чоловіки здатні. Оскільки чоловічих персонажів у творі небагато, то читач може швидко здогадатися, хто ж винуватець подій, і від цього інтрига втрачається, але це вже трохи спойлер.Другорядні персонажі покликані підсилювати враження від головних, це така собі гра контрастів, коли негативні якостіРейчел протиставляються безмежній кількості позитивних її сусідки Кеті, чи коли детектив, який веде справу, якусь частину роману перебирає увагу читачів на себе.
Мовностилістичний аналіз свідчить про те, що перекладачі дуже і дуже поспішали, готуючи видання до друку, бо воно рясно всіяне найрізноманітнішими помилками, починаючи від елементарних пунктуаційних, і закінчуючи стилістичними. Логічно було б викласти текст у розмовному стилі, бо форма щоденника передбачає і відповідну мову персонажів, проте трапляються такі речі як «її люб’язність величезна», «я знемагала від нудьги», «сходити кров’ю», «розпікати малюків», «затильні двері»; іноді здається, що середньостатистична домогосподарка мислить літературною мовою минулого століття. До того ж в тексті багато інтерферем: «приліжкова тумбочка», «грохот вагонів», «має відношення до», «вони вели себе дивно», «у кожному разі до цієї миті» і т. д – таке враження, що перекладали з російської, а не англійської. Переклад однозначно не найкращий і потребує суттєвого доопрацювання.
Особливої уваги заслуговує художнє оформлення видання – воно майже бездоганне. Красива обкладинка, якісний папір, читабельні шрифти, наполовину «живі» колонтитули (на лівій сторінці «мертві», а на правій – змінні). Тут заслуга первинного видавництва, бо «КСД» разом з правами на переклад викуповує і права на художнє оформлення.
Підбиваючи підсумки, маємо сказати, що твір непересічний. Хоча сюжет не новий і проблеми, що порушуються у романі, іноді не настільки глобальні, як здається персонажам, автору за допомогою гіперболізації абсурдності ситуації вдалося відобразити життя багатьох середньостатистичних сімей. Отже, «Дівчину у потягу» must read, якщо:
– Ви любите детективні сюжети
– Вас цікавить внутрішній світ жінки
– Ви небайдужі до потягів і відчайдух

І в жодному разі не читати, якщо:

– Ви прочитали багато гостросюжетних трилерів і шукаєте жахів
– У вас низький емоційний поріг
– Виправорадикально налаштована феміністка.
Відповісти на статтю