УРОКИ НІМЕЦЬКОЇ ДЛЯ КНИЖНИКІВ

Статті, блоги

УРОКИ НІМЕЦЬКОЇ ДЛЯ КНИЖНИКІВ

Тетяна Микитин, УАД | 17.02.17 19:50:56

Вклад Німеччини у розвиток книжкової справи у світі важко недооцінити – чого варті винахід Йогана Гутенберга чи Франкфуртський книжковий ярмарок. Ця країна продемонструвала, як упродовж багатьох століть, незважаючи на трагічні сторінки історії, можна успішно розвивати галузь і утримуватись на лідируючих позиціях не лише у Європі, а й у світі.
Своєрідні рекорди Німеччиною встановлено ще в епоху Відродження (кін. 15-16 ст.). У період Реформації по всій країні відкривались друкарні, які друкували твори М. Лютера німецькою мовою; його памфлет "Проповідь про відпущення гріхів та милосердя" за 1518-20 вийшов 22 виданнями; між 1522-46 з’явилось 400 видань його перекладу Нового Заповіту загальним тиражем у 200 тис. прим. Написані Лютером "12 статей селянам" розійшлись у 1525 у 25 виданнях. Власник друкарні у Віттенберзі Ханс Луфт протягом 50 років займався випуском творів Лютера.
На поч. 16 ст. у Німеччині функціонувала 261 друкарня у 75 містах.
З діючих до сьогодні видавництв понад 150 створені до 1900, з них близько 130 функціонують понад 100 років, 29 видавництв створені у 18 ст., 7 – у 17 ст., 3 – у 16 ст.
Завдяки такій відданість традиціям і книжковій справі Німеччина у 1913 р. вийшла на 1-е місце у світі по випуску книг (понад 35 тис. назв/рік). І хоча обидві світові війни та поділ країни суттєво гальмували розвиток країни, уже в 70-х рр. Західна Німеччина за кількісними показниками випуску книг і брошур вийшла на 1-е місце у Західній Європі, а по їх сумарному випуску у 80-х рр. (605,7 тис. назв) – на 1-е місце серед зарубіжних країн. Тим часом у НДР у кін. 1980-х рр. функціонувало лише понад 80 видавництв. У загальносвітовому книжковому випуску доля продукції ФРН склала у 1989 7,9 %.
Станом на середину 1992 р. в об’єднаній Німеччині налічувалось понад 19,1 тис. видавництв та фірм, які мали відношення до видання та книгорозповсюдження і уже в 1993 р., збільшивши кількість виданих книг і брошур, закріпилась у п’ятірці країн-лідерів світового книговидання.
Сьогодні Німеччина займає 2-е місце у світі по випуску книг: у 2013 р. видано 93,6 тис. назв, з яких 82 тис. – новинки. Якщо всі «прем’єрні» книги року, що видаються в Німеччині, покласти одну на одну, то вийде гора висотою 2500 м.. Слід підкреслити, що мова йде лише про книги, у той час як у нас офіційно враховуються брошури, в т. ч. нормативно-виробничого характеру. Це покращує статистику, але не ситуацію в книжковій галузі, і спотворює реальний стан речей.
У галузі задіяно приблизно 2 тис. видавництв та 22 тис. організацій, що випускають літературу, а також 6 тис. стаціонарних книгарень. Оборот книготоргівлі складає майже 10 млрд. євро/рік. Лише 10 % книжкових магазинів – філіали крупних книготоргових мереж, таких как Thalia, Hugendubel, Weltbild. Правда, їх оборот складає 2/3 всього «магазинного» обороту, однак ця цифра повільно скорочується, – в той час, як оборот маленьких книжкових магазинів, в яких працюють від 2 до 5 осіб, зростає. Всього ж в «стаціонарних» книгарнях заробляють майже половину всіх грошей, котрі крутяться в галузі (4,6 млрд. євро). Решту розподіляють між собою мережева торгівля і прямі продажі самих видавництв.
Найбільше книгарень у Берліні – 226. У відносних цифрах (на душу населення) лідерство утримують університетські міста, такі, наприклад, як Гейдельберг. А в середньому в Німеччині 1 книгарня припадає на 13500 мешканців.
З погляду на загальну кількість назв і комерційного обороту найпопулярнішою у Німеччині є художня література (22 % всіх зароблених у книжковій галузі грошей припадає на белетристику. Потім, з великим відривом, ідуть література для дітей і юнацтва, а також підручники і посібники.
При цьому ціни на книги залишаються в Німеччині стабільними всі останні роки. Середня вартість роману, книги повістей або оповідань, збірника віршів у твердій палітурці становить 14 євро, а в м’якій обкладинці – ще менше). Художні альбоми, наукові трактати і т. п. – дорожчі: тут ціна доходить до 50 євро за книгу.
А середня ціна за книгу, незалежно від тематичного сегменту, жанру, поліграфічної якості видання і т. д., становить в Німеччині менше 27 євро. Відносно низьку ціну вдається утримувати завдяки пільговому ПДВ на книги (книги – 7 %, е-книги і всі решта товари – 19 %)і пільговим тарифам на поштову пересилку книг. Як би там не було, але середньостатистичний німець, включаючи немовлят і пенсіонерів, може купити на свої доходи приблизно 800 книг у рік.
Звичайно, стільки прочитати за рік неможливо. Але згідно одного з останніх досліджень, яке організували чотири великих німецьких видавничих дома, більше 20 % німців читають книги «часто» або «дуже часто», ще 28 % – «періодично». Безумовно тішить факт, що найбільш читаючими віковими групами в Німеччині є діти у віці 6-13 років та підлітки 14-19 років. Так, 44 % представників «підліткової» вікової групи, згідно результатів ще одного репрезентативного дослідження, читають книги кожен день або, по крайній мірі, декілька разів на тиждень.
Що стосується дорослих, то тут найбільш читаюча вікова група – пенсіонери. Але незалежно від віку, жінки читають набагато більше, ніж чоловіки. 46 % жінок беруть в руки книгу кожен день або майже кожен день, серед чоловіків таких – лише 30 %. Понад 2/3 німецьких жінок купили у 2013р. мінімум одну книгу, а мужчини – лише 53 %, при тому, що дохід більший саме у чоловіків.
Німецька книжкова галузь дуже інтегрована у світовий книжковий ринок. Це проявляється і в тому, що потужні медіа-концерни Німеччини – такі, як «Бертельсманн» чи «Хольцбрінк», – не лише домінують практично у всіх книжкових державах, але й отримують вагому частину своїх доходів саме від своєї транснаціональної активності. Станом на кін. 80-х серед понад 300 великих світових концернів у списку фігурувало 35 західнонімецьких, а на 2014 у переліку концернів, дохід яких не менше 250 млн. дол./рік Німеччині належить 8 з 56 компаній. Зокрема: Random House, Holtzbrinck, Springer Science and Business Media, Klett, Cornelsen, Westermann Verlagsgruppe, Weka, Haufe Gruppe.
Досвід Німеччини у книжковій справі, безперечно, вартує глибшого вивчення і запозичення певного досвіду з метою подальшого застосування на українському книжковому ринку та інтеграції нашої країни у світовий медіа-процес.
Відповісти на статтю