Статті, блоги
Коротка суть редакторської професії очима студента і фахівця
О. Кіт, Х. Коновал Х., К. Хмельова К., студенти групи Р-32, УАД | 09.04.14 17:33:09
Для того, щоб краще зрозуміти суть редакторської професії, потрібно поспілкуватись із досвідченим фахівцем цієї галузі, який любить свою справу і може не лише розповісти усі тонкощі редагування, а й розповісти деякі секрети. Власним досвідом з нами охоче поділилися старший редактор Видавництва Львівської комерційної академії – Ніна Олександрівна Муравицька, і її колега молодший редактор Видавництва Львівської комерційної академії – Юлія Олександрівна.Мужик.− Доброго дня, Ніно Олександрівно, як давно ви працюєте редактором? Чи працювали редактором ще десь?
− Доброго дня. Працюю редактором від 1998 року. Співпрацюю з релігійним видавництвом, редагувала кілька років для молодіжного глянцевого журналу.− Чому стали саме редактором? Чим мотивувались при виборі професії? Можливо, просто відчували, що це вам гарно вдається, чи навчались безпосередньо на редактора?
− Стала редактором тому, що мені з дитинства подобалося читати книжки, батьки працювали вчителями-мовниками у школі, отож частково спрацювали гени. Обрала фах редактора, а не філолога через те, що не бачила себе у майбутньому викладачем. Навчалася на спеціальності «Видавнича справа і редагування» в Українській академії друкарства, додатково вчилася на магістра.
− Чи відповідає те, як вас навчали редагувати реальній роботі? Чи доводиться застосовувати інші (спрощені методи редагування).
− Перевагою у процесі навчання було ознайомлення з процесом редагування та його особливостями, недоліком – суцільна теорія, віддалена від практики. Навчилася редагувати методом спроб і помилок. Ще одна відмінність від того, що вивчалося, – реальна робота у стислих часових межах (у того, хто віддає роботи на редагування, завжди немає часу, і все доводиться робити пришвидшено).
− Як ви вважаєте, редагування – це творчий процес? Обґрунтуйте свою позицію.
− Редагування – це, безумовно, творчий процес. Це не математика, де все однозначно і 2 плюс 2 дорівнюватиме 4. Як на мене, у редагуванні це може бути і 5. Шкода, що у гонитві за часом творча складова мінімалізується.
− Яким, на вашу думку має бути редактор? Основні критерії.
− Найголовніше – редактор повинен мати вроджене відчуття мови і стилю. Якщо людина не має хисту до редагування, це видно одразу і, хоч би скільки вона працювала редактором, із досвідом таке відчуття мови не з’явиться. Ще у роботі редактора важливі уважність, організованість, зосередженість.
− Чи повинен редактор вміти писати? І чи пишете ви самі?
− В ідеалі редактор повинен вміти писати. Тоді він краще розумітиме особливості побудови текстів. Особисто я не тільки редагувала, а й дописувала до всеукраїнських видань («Високий Замок», «Теленеделя», «Суботня пошта»). Крім того, ближче до закінчення школи я перемагала в обласній олімпіаді юних філологів. У 2000-их роках здобула 2 місце у віршованому конкурсі, який проводився на одному з інтернет-сайтів.
− Чи часто доводиться допомагати, наштовхувати автора на правильну думку? І чи завжди автори згодні з внесеними правками?
− Найкраще наштовхнути автора на правильну думку, використовуючи знаки запитання на берегах і вписуючи кращі варіанти виправлень. Автори не завжди згідні з внесеними правками (переважно у питаннях термінології), але переважно до виправлень прислуховуються.
− Що ви найбільше любите та не любите у своїй роботі?
− Найбільше у своїй роботі люблю елемент творчості і коли початково непримітний текст починає грати барвами. Найприємніший момент – верстка, яка виглядає набагато краще порівняно з представленим авторським оригіналом. Найбільше у роботі не люблю шаблонні, примітивно побудовані тексти, де нема як розгорнутися і які втомлюють.
− Якщо б мали змогу знову обирати професію, то чи було б це редагування?
− Якщо би я мала знову обирати професію, з ймовірністю у 90% можу сказати, що це було б редагування. Єдиний момент, який викликає вагання, пов’язаний із матеріальним чинником: це досить низькооплачувана робота.
Як бачимо, Ніна Олександрівна вважає, що редагування – творчий процес, і редактор повинен не лише банально працювати, наприклад, з орфографією, а й іноді допомагати автору «творити» у правильному руслі.
Проте, думка фахівця – це лише одна сторона медалі, і ми не будемо мати досконалої картини, якщо не дізнаємося думку редактора-початківця. А допомагала нам в цьому молодший редактор Видавництва Львівської комерційної академії – Юлія Олександрівна Мужик.
− Доброго дня, Юлю, як давно ви працюєте редактором? І чи працювали редактором ще десь?
− Редактором працюю недовго. Влітку 2013 р. був безпосередній старт роботи за фахом. Також пробувала себе як коректор у видавництві «Свічадо».− Чому стали саме редактором? Чим мотивувались при виборі професії?
− Не думала про те, що буду редактором, тяжіла до журналістики, проте, дізнавшись про мистецтво редагування, зацікавилась. Вступила на навчання в поліграфічний коледж УАД і тут, як кажуть, «Остапа понесло», закінчивши коледж, надалі є студентом спеціальності «Видавнича справа та редагування» в УАД (ЦПО).
− Чи відповідає те, як вас навчали редагувати реальній роботі? Чи доводиться застосовувати інші (спрощені) методи редагування?
− Наразі я є лише початківцем в редагуванні, адже великого досвіду у роботі не маю, тому намагаюся максимально використовувати ті знання, які отримала від викладачів. Звісно, весь аспект коректури не застосовую, швидше загальні знаки). Та й кожну тему, вивчену в коледжі, складно втілити практично: до прикладу, як такої роботи з автором немає, він лише залишає оригінал для редагування, забираючи його після. Тому безпосередньої роботи редактора з автором немає.
− Як ви вважаєте, редагування – це творчий процес?
− Нам розповідали, що це лише на 20 % творчий процес. На практиці ж, як на мене, більше. Так, «першою скрипкою» тут є автор, але ж варто і підлаштовуватися під автора, а це певне мистецтво. Хоча потрібно «творити» в певних межах, заданих автором.
− Яким, на вашу думку має бути редактор? Основні критерії.
− Фаховим, грамотним. Не менш важливо знати, де шукати (якщо є щось невідоме). Як редактор-початківець, думаю, варто акцентувати увагу практично на всьому: від знання найменшого мовного аспекту до елементарної людяності, оскільки вміння співпрацювати з людьми це теж вагома частина роботи. Тому, підсумовуючи, важливими є як і професійні якості редактора, так і комплекс особистісних характеристик.
− Чи повинен редактор вміти писати?
− Думаю, це точно не буде мінусом. Але також важливо в авторському тексті не показувати своє «я», а сховати його подалі і лише покращувати поданий текст.
− А чи пишете ви самі?
− Так, трохи пишу. Раніше публікувалася в збірниках навчального закладу, писала в газету.
− Чи часто доводиться допомагати, наштовхувати автора на правильну думку? І чи завжди автори згодні з внесеними правками?
− Стараюся вказати авторові всі місця, які потребують вдосконалення і пропоную варіант для виправлення. Звісно, він може з чимось і не погодитися, тоді стараємося знайти консенсус (але буває, що автори просто не виправляють те, що вважають за непотрібне). Можливо, зараз маю якийсь комплекс початківця, а може й через розуміння того, що не є ще фахівцем, переживаю за кожну правку, яку роблю і намагаюся зрозуміти кожне авторське зауваження-непогодження (якщо таке є… і, на щастя, було не багато).
− Що ви найбільше любите та не любите у своїй роботі?
− Завжди цікаво спостерігати за кожним новим оригіналом, за поданим в ньому текстом, як окремий автор висвітлює певні речі. Подобається усвідомлення того, що роблю щось кращим (в цьому випадку, авторську роботу).
Що не подобається?.. Поки такого нема.. хіба що не подобається власне незнання певних речей, але це і спонукає до вдосконалення.
− Якщо б мали змогу знову обирати професію, то чи було б це редагування?
− Наразі лише починаю освоювати цю професію практично… і це цікаво. Тому поки не хочу змінювати свого шляху і, здається, знову б вибрала його. Звісно, маю й інші зацікавлення, а тому, думаю, з часом прийде і усвідомлення правильності-неправильності обраного фаху, час покаже :)
Отже, незважаючи на шаблонні думки, редагування – це творчість. Про це свідчить як думка досвідчених редакторів, так і тих, хто недавно працює над текстами. Головне – знати міру, і пам’ятати, що головним «творцем» книги – є автор