Статті, блоги

КНИЖКОВІ ІНТЕРНЕТ-ВИДАННЯ ЯК НАЯВНА АЛЬТЕРНАТИВА ВІДСУТНІЙ ДРУКОВАНІЙ ФАХОВІЙ ПЕРІОДИЦІ

А. Судин | 01.02.12 18:13:32

Ця публікація претендує не стільки на якусь навіть мінімальність зібрання інформації, чи навіть на спробу її чорнової систематизації (той, хто спробує це зробити на цьому полі, наткнеться на ті самі нетрі, що і я), скільки на «постановку проблеми». Звичайно, задавати питання – це множити відповіді, у деяких випадках навіть сам автор питання одразу починає відповідати кількома («по-перше, по-друге, по-третє...»). Однак, як на мене, не завжди питання і відповіді мусять перетворюватися на порожню балачку. Особливо, якщо вони мають сенс для тих, хто ними живуть. А до того ж подібність відповідей творить спільноти. Може, і ми створимо таки спільноту.

---

Отже хочу спочатку почати з проблеми, яка мене особисто турбує вже кілька років, від того часу, як зайнявся цим сайтом. А відтак відпочкувати від неї більше питань і відповідей, які можна буде доповнювати в коментарях і окремими публікаціями.
Суть проблеми відштовхується саме від того, що сучасна книжкова галузь України по суті позбавлена галузевих друкованих засобів інформації, важливих для обміну як науково-практичними відомостями, узагальненнями досліджень, так і даними про запити галузі між вагомими для її ефективного функціонування комунікативними групами: науковцями і представниками галузі (виробниками, розповсюджувачами). Залишилися, власне, два видання («Вісник Книжкової палати» і «Бібліотечний вісник»), які мають більше значення для наукових комунікативних процесів, аніж для застосування у практичній діяльності. (прим. 1)
Галузь книговидання, книготоргівлі (яка, якщо зорієнтуватися на легко доступні відомості Держкомтелерадіо), налічує не менше 5100 суб’єктів підприємницької діяльності (прим. 2), однак публікаційна комунікація в цій на око величезній галузі в паперовому виданні абсолютно відсутня.
Причини зникнення періодики начебто очевидні, наприклад, головна із них – кошти. Ніхто нині ні з підприємців, ні з інвесторів не ризикне випускати книжкове видання в країні, де читання іде на спад, і де видавництва не тільки не націлені на фінансування такого видавничого напряму, але і на рекламу у ньому не розраховують (та й витрачатися на неї або не збираються, або не мають що витрачати).
Але... це тільки «голий» показник ринку. Мовляв, якщо нема кому оплачувати (бо передплата теж не виручить), то і виходити журнал чи газета не буде. Навіть якщо потенційних покупців не менше 5100.
Адже з іншого боку – натомість росте альтернатива, усе більше розгалужується мережа каналів інформування в інтернеті. З’являється все більше засобів, які можна прирівнювати до ЗМІ, і які беруть на себе роль галузевих комунікаторів. І дешево, і начебто доступно тисячам потенційних споживачів (як виробників, так і посередників, не кажучи вже про покупців).
Однак, мої особисті дослідження змісту, структури сайтів показують, що більшість із цих інтерет-ЗМІ мають проблеми у розвитку, які, зокрема, обмежують появу і публікацію відомостей науково-практичного характеру.
Ні... я не маю на увазі, що якісь сайти мають проблеми щодо власного розвитку. Частина з них уже чітко визначена за тематикою, за рубрикацією, має своє коло споживачів. Говорю про інше – про наразі ніби невідчутну, але наявну проблему у тій сверблячій інтернетній гонитві (яка вже давно перетворилася на ринкову і стимулюється тими, хто використовує інтернет для заробітків на рекламі) за, наприклад, відвідуваністю. З одного боку всі зацікавлені у кількості відвідувачів (у якій немале значення має взагалі потенційна наявність відвідувачів, тобто читачів і покупців книги, які нею цікавляться), а з іншого – умовно живуть у світі ілюзорної конкуренції, в якій шукають способів «перетягування» ковдри. Максимально індивідуалізуються, навіть не пробуючи об’єднувати зусилля, в тому числі дозволяючи зявлятися на сайтах такого непотребу, який аби тільки привертав увагу споживачів. Відтак «розштовхують» одне одного, перетворюються на «тусовки» і сварливі товариства, шукають одне в одному ганджу...
Я кажу «ілюзорної конкуренції», бо, по-перше, сам інтернет має поки що молоду і енергійну сугестивну властивість навіювати ілюзію масовості сприйняття, а по-друге, маю тверду певність після відвідування сайтів і спостереженнями за публікаціями – коло відвідувачів усіх сайтів є дуже і дуже обмеженим, причому у кожного по-своєму. Кількість їх не зростає так, як, можливо, хотілося б їх редакторам і власникам. І цьому є дуже гостра для України причина – рівень інтересу до читання знижується. Не зростає придбання книжок, а відтак знижується видавнича активність, не зростає книготоргівля, і всі починають кивати у бік «електроніки», яка «дай би боже» справді таки щось підвищила у рівні читання! До того ж рекламно-пропагандистські засоби просування «нових зразків» псує читацькі смаки і аж ніяк не стимулює інтелектуального розвитку. Я вже не кажу духовного, чи культурного.
Уже давно відомо, що інтернет-рекламісти, які мають собі за завдання збільшити відвідуваність сайту, шукають способів, які зовсім не мають стосунку до суто ринкового, або ж і суспільно значущого критерію «якість відвідування». Їх не цікавить, хто приходить на сайт, а тільки «скільки». Ніби це для творців сайтів у нашій галузі має значення.
Власне, інтернет, якщо говорити про таки нашу галузь, – це свого роду виставка. А відтак невже тому, хто бере участь у виставці, цікаво, щоб туди приходили тисячі людей, аби приходити? Сам не раз брав участь у виставках як експонент і чудово знаю, що мені було байдуже, скільки людей на ту виставку прийшло, важливим було інше – скільки підійшло саме до мого стенду, до того ж і діловими контактами, а не тільки з пустим поглядом.
А відтак, що робиться у нас в інтернеті? Люди (користувачі), які заходять у мережу і шукають якусь конкретну інформацію в тому чи іншому браузері за ключовими словами, часами навіть не потрапляють на ті сайти, як хотіли б, щоб до них заходили... Вони потрапляють на тисячі інших. Де про книжку ані слова.
Звичайно, видавництво, яке приїхало на виставку, переконане, що до нього хтось таки підійде, бо... виставка обмежена рамками і в ній нема інших учасників, окрім «колег, партнерів, конкурентів», до того ж передбачає, що відвідувач виставки буде таки зацікавленою особою (професійно, побутово), бо ж це виставка спеціалізована. Натомість інтетнетна виставка ні рамок, ні професійної спеціалізації не має. Для того, хто туди зайшов, ходіння мережами до книжки може і не довести.
Особливо це стосується сайтів видавництв, які, на мою думку, часто виходять в інтернет «погуляти», а не рекламуватися. Витрачаються на сайти, переконані, що роблять важливу річ, але не отримують результату. Розкидані в мережі за різними назвами, доменними іменами, вони гадають, що хтось буде спеціально їх шукати. З одного боку (якщо ведуть такі спостереження) бачать же ж, що відвідуваність їх ніяка, а з іншого боку далі сподіваються на свою унікальність – ми ж УНІКАЛЬНЕ ВИДАВНИЦТВО!
Раніше для реклами була періодика, а нині безмежною кількістю недіентифікованих сторінок є інтернет. До речі, працюючи з рекламою у періодиці, колись натикався не раз навіть і на таке, коли рекламодавці вважали для себе «непрестижним» похвалити періодичне видання, у якому рекламувалися. Мовляв, само за себе говорить. Або ж навіть навпаки ще й критикували. А в наших умовах – навіть не пробують шукати контактів із тою хоча б інтернет-періодикою, вважаючи, що «ті, кому треба, самі знайдуть». «Несолідно» їм подавати про себе відомості у книжкові інтернет-ЗМІ. Підписка на RSS є, і добре! А деколи і того не мають у себе на сайтах.
Більше того, інколи важко досягти навіть простенької домовленості про обмін взаємопосиланнями, бо ж кожен намагається розрахувати якусь особисту і чужу солідність, престижність, із ким «можна водитися», а з ким «в одну пісочницю» не зайду. І це при тому, що наша книжкова справа нині якраз і виглядає на ту пісочницю...
І не допоможуть же нікому ніякі участі в Фейсбуках, Вікіпедіях, бо туди теж заходять шукати інформацію тільки ті, хто в «друзях», а їх теж часто не більше кількох сотень. Недавня спроба здійснити рейтингове голосування за книжку на «фейсбуку», здається це наочно продемонструвала (якщо дивитися на це неупереджено). Лише плодяться чергові тусовки і ту совочки із підозрами одних коментаторів до інших.
Однак до сказаного дещо емоційно, треба додати таки трішки систематизації.
Отже.
Нині всі інтернет-ЗМІ в галузі книжки в інформації про книжку можна поділити на декілька груп (спробуйте самі).
(одразу зазначу, що деякі зібрані відомості – свідомий того, що далеко не всі – подаються після статті як додаток, сподіваюся комусь корисний, а для мене – наче показник, що можна було б у нас зробити і чого досягти, якщо якось об’єднати їх зусилля; коментарі суб’єктивні, але і мінімальні):

- Сайти ринкових структур (видавництв, деяких книжкових мереж і книгарень), які мають сенс рекламних, тобто розраховані як на споживача, покупця, так і на торговельних посередників, та й на персональний продаж. Вони обмежені для публікації фахової (з погляду практиків аналітичної інформації).
- Сайти книжкових інтернет-магазинів (теж рекламного змісту), щонайменше понад два десятки. (До речі, вже з’явилися і сайти – пошукові портали для пошуку книжок саме за мережею інтернет-продажу, і це вже позитивний фактор). Між іншим, якщо задавати пошук за автораи чи назвами, зазвичай пошукові браузери виводять якраз на інтернет-магазини. Або ж на електронні бібліотеки, де всюди або «купить», або «скачать».
- Сайти традиційних книгарень, які намагаються продавати і через інтернет, – є лише кілька, із яких два – це сайти книжкових мереж.
- Сайти літературно-критичного змісту (де публікується головним чином інформація стосовно художньої літератури і яка спрямована на читачів, покупців книги), власне промоційні сайти для читання і продажу, однак стосуються переважно тільки художньої літератури і майже не торкаються проблем книжкової галузі. Тут можна знайти критику, блоги авторів книжок, журналістів, які часто і створюють «постійність відвідуваності».
- Дитячі книжкові сайти, найбільше пов’язані з бібліотечним дитячим читанням (налічив менше десятка), однак, без сумніву, маючи велике значення для галузі і виховуючи читача, вони не обговорюють самих проблем галузі. Не з дітьми ж...
- Численні сайти бібліотек (які, мабуть, найбільше тяжіють до об’єднання і створення мереж із перехресними посиланнями, хоча тих перехресних посилань і нема, і їх завданням не стає публікація професійно, практично спрямованих матеріалів, оскільки головне завдання – обслуговувати читача, а також стимулювати інтерес до «власної» бібліотеки. Щоправда, і тут теж є свої «нюанси», оскільки сайти бібліотек інколи виглядають не тільки на кустарні саморобки, але і не потребують «поширення інформації про себе» аж такі великі терени, як ціла Україна, якщо мова іде про ресурс малої районної, чи й сільської бібліотеки.
- Чимала кількість сайтів так званих електронних бібліотек, де можна «розжитися» поки що піратським копіюванням літератури. Говорити про них треба б окремо, не в цій публікації.
- Сайти, які відтворюють періодичні видання, у яких мова іде про літературу і книгу (літературно-критичні видання) – теж тільки декілька (газети літературно-критичного змісту, деякі літературні журнали).
- Сайти (які тут не дуже підлягають обговоренню, але мають сенс для теми розмови) – які ведуть мову про культуру і мистецтво, і де можуть бути, або і є сторінки про книгу, чи обговорення читання (теж переважно художнього або, щонайбільше, культурологічного змісту). Вони можуть теж ставати об’єднавчими, однак поки що тільки в галузі продажу книжки).

І, врешті, сайти, що мають сенс спеціалізованих книжкових інтернет-ЗМІ. Серед них ресурси різних рівнів залежності від засновників, редакторів, і тенденцій у розвитку тематики. Їх теж є небагато, але є і тенденція до збільшення кількості. Знову ж таки із тяжінням до розмови, яка на око здатна притягувати більше відвідувачів, ніж інші – про художню книгу.
Річ у тому, що, як і в нашому недолугому реєстрі суб’єктів видавничої діяльності недоцільно об’єднувати всіх тих суб’єктів в одну групу, так і в намаганні інколи об’єднати тематику книжкового характеру в єдиному потоці, теж безсенсовно. Адже в умовах будь-якого ринку книжкова інформація переважно тяжіє до таких основних напрямків, які були непоєднувані і в паперових виданнях (навіть такого на початках професійного характеру, як «Книжковий клуб», або «Книжник рев’ю»). Говорити одночасно в одному виданні і про книжки масового споживання, і про історію, мистецтво книговидання, розраховуючи одночасно і на читачів, і на бібліотеки, і на видавців, і на книготорговців, шукаючи способу збільшення тиражу (в інтернетному варіанті – відвідуваності) неправильно. Навіть радянський час із його державною підтримкою пропаганди читання мав досить чітку цільову спеціалізацію видань. Але найбільші видання стосувалися саме роздрібу і бібліотек (всесоюзне «Книжное обозрение» і український «Друг читача» -- див. http://knyhobachennia.com/?category=10&article=322). Нечасто хто передплачував ті видання додому. До того ж можна було ознайомитися з тими виданнями, або ж таки в бібліотеках, або у книгарнях.
Відтак розуміємо, що інформація, що може бути у таких виданнях «шукає» зазвичай свої групи споживачів, тобто:
Для читача: обмін інформацією про книгу, орієнтація в книжковому потоці, здобуття додаткових знань (новинки, критика, рецензії) – і тут буде переважати, звичайно, обговорення художньої літератури.
Для видавця, книготорговця: реклама фірми, реклама книги, перегляд ринку, конкурентів, розмова на професійні теми про редагування, видавничу справу, маркетинг, менеджмент у видавництві, книготоргівлі, розмова про покупця, про групи споживачів, про ту ж таки конкуренцію – у вигляді.
Для науковця – спілкування, обмін (оперативний обмін результатами досліджень – якщо такі є – і впровадження; зрештою, теж реклама можливостей задля пошуку замовників досліджень серед видавців і книготорговців)

Тепер уявімо собі реально (не ідеалізуючи) ті кола споживачів, яких ми хочемо бачити на сторінках сайтів. Справді. Особливо, якщо не будемо відштовхуватися від думки по «кількість користувачів» інтернету (кількість їх справді росте), а від думки, скільки з них зайняті пошуком книжок за «заданими» параметрами – за назвами (які вони почули і знають таки із преси, чи телебачення, чи обміну з друзями), за авторами, за видавництвами, за книгарнями (які взагалі сайтів не мають, якщо не рахувати тих кількох). Можна спробувати також уявити собі тих відвідувачів, як покупців книгарень, куди вони заходять, щоб «щось знайти», або ж спробувати собі накласти уявне коло тих, які ходять на сайти, не коло тих, які ходять у книгарні. Наскільки ті кола збігаються.
Чи можна тут розраховувати на якісь масштаби відвідуваності, якщо ще якимось іншим способом не рекламувати свій ресурс? До речі, переконаний, більшість власників тих ресурсів теж коштів на позаітернетну рекламу або не мають, або не вважають за потрібне витрачати. Минулого року бачив тільки один ресурс, рекламований не в каталозі, а на стенді книжкового Форуму у Львові. Та й у каталогах їх теж не всі можна було побачити.
До того ж чи можна там, на тих сторінках для масового читача, сподіватися на кваліфіковану розмову і про книжки нехудожнього змісту, коли інтернет вибудовує систему «швидкого і легкого читання», без великої кількості «буквочок», як пишуть деякі сучасні читачі ресурсів? Або ж про навіть есеїстику.... Або ж про фахову розмову про маркетингові чи організаційні проблеми у видавничій справі, та й навіть про перекладацьку, чи редакційну фаховість... Той так званий блог (який колись називали просто статтею) нині – це коротка репліка, що не здатна подавати інформацію глибоко, а тільки у вигляді репліки. До кого, наприклад, будуть звернені слова про не кваліфікованість редакційної роботи на сайті для масового читання, де інтерес головним чином до новинок з «красного письменства», яке, до слова «красним» нині далеко не завжди назвеш.
Серед науковців теж досі «побутує» пієтет до друкованих публікацій, особливо виходячи з того, що комусь треба публікуватися, а публікації в інтенеті не вважаються «фаховими». Відтак у науковців, які начебто за природою діяльності зацікавлені у новизні, першості публікацій, оперативній комунікації, і далі платять за друк у збірниках, які виходять у світ щонайменше протягом року, а то й двох, та й потім їх ніхто не бачить із тими нікчемними тиражами, все одно досі присутній скепсис щодо публікацій в інтернеті (примітка 3).. Особливо з асоціаціями щодо начебто невирішених питань із авторським правом. Ніби за публікації в збірниках їм хтось платить гонорари, а не навпаки вони самі оплачують ті публікації як додаткову плату за майбутній захист дисертації. Інтернет наче не покликаний створювати їм ім’я і просувати ідеї. Інтернет – ніби і не журналістика, а тим паче не науково-практична журналістика. Науковці і бояться інтенету, і віддають перевагу друкові.
Принаймні, критики вже починають розуміти, що інтернет уже дає більший простір і до створення імені, і для професійного росту, і для цілеспрямованого керування читанням.
Хоча і тут теж немало питань, які породжують суперечки про компетентність, чи авторитетність. У тому числі далеко на завжди (на відміну від давніших традицій друкованих видань) в інтернеті далеко не кожен може розраховувати на гонорари за використання творчої праці. Інколи тільки на «просування ідеї», чи імені... В інтернеті досі нема традиції, знову ж таки характерної для «паперових» журналі і газет – «не повторюватися». Колись було, щонайменше ганебним заробітчанством розсилати свої статті одночасно до кількох видань, а тепер – це не тільки звичка, але і наче потреба, бо ж так буде більше розголосу. (знову ж таки, врахуйте, реалії так званої відвідуваності, автори не вірять, що на якісь навіть дуже «солідні» сайти аж так часто заходять, щоб почитати їхні опуси).

І до чого ж я веду.
Суть, власне, проста. Як на мене, нині в умовах слабкого розвитку книжкового ринку, потрібно створювати засоби не розділення і конкуренції сайтів, а їх мережевого поєднання. У мережеву групу, схожу на віртуальну виставку, в які усі-усі-усі (як у Вінні Пуха) будуть виставлені на одному «аукціоні», і де можна буде знайти кожному щось для себе, не блукаючи нетрями... І видавництва, і книгарні, і бібліотеки, і книжкові спеціалізовані інформаційні сайти. І популярні, і практичні, і науково-практичні. Це для конкуренції має лише умовну шкоду – вона диференціює кола відвідувачів. З одного боку, здавалося б, ця диференціація, і без того є, однак вона не дає змоги в такому вигляді перетворити роз’єднаний шум «у неті» на галузь. Виграшів набагато більше. Із поєднанням зусиль можна було б навіть самим сайтам легше знайти спеціалізацію без втрати відвідувачів. Зрештою, ділитися відвідувачами – це користь.
Єдиний приклад. Як редактор свого ресурсу, я хотів би його перетворити на справді науково-практичний, не замислюючись над тим, чи буде більше, чи менше завтра у мене від того відвідувачів, структурувавши його зовсім інакше. І сприяючи розвитку галузі зовсім іншими сторонами, ніж стимулюванням читання, не намагаючись шукати новинок із тих сфер, які вже є на інших сайтах, не повторюватися і не давати потреби повторюватися іншим, не давати авторам потреби писати і посилати одне й те ж куди завгодно. Я б не хотів, щоб мене бачив хтось конкурентом, або я когось бачив конкурентом хоча б на якийсь час, поки справді з’явиться той зацікавлений читач і покупець. Хотів би публікувати науковців і практиків, у тому числі й тих, які мають стосунок до кваліфікації і підготовки кадрів. комунікувати їх. Навіть якщо насправді їх усіх і не понад 5100. У тому числі і з часом, коли таки загнеться той ВАК, бути ще одним місцем публікації науковців, готових ділитися ідеями, результатами досліджень і домовлятися про дослідження з практиками.
До речі, ви знаєте, наскільки зараз гострою є проблема науки галузі? Та хоча б просто статистики галузі? А чи готові цю проблему обговорити на якихось інших сайтах? А чи готові повірити науковцям, які здатні щось зрушити? А чи готові знайти на це гроші, так звані «госпдоговірні» на спеціалізовані проекти і дослідження?

Хто мені заважає міняти «свій» сайт?
Те, про що я тут писав. Наявна ситуація. Наразі деталізувати «знову» не буду, бо більшість згаданих тут сайтів перебувають у подібних умовах, коли повинні хапатися «за все», аби вижити.
Здавалося б, ми і так «робимо спільну справу», разом, чи поодинці.
І все ж. Як на мене тут все, як і в «політичній опозиції» -- єдність наче і потрібна, але... як тільки подивишся в очі тим власникам і організаторам, модераторам сайтів, як бачиш одне і те ж – ви пропонуєте утопію.
Врешті, я переконаний, що до паперових видань ми ще мусимо повернутися, і обов’язково повернемося, скільки б не торочили одне одному про силу інтернету (не має він тої аж настільки очікуваної від нього сили). Але тільки тоді, коли ринок розвинеться до стану підтримки періодичних видань. Зрештою, які і книжкових-інтернет-ЗМІ.
Хто б казав, що це позитивне явище, наприклад, повний перехід «Друга читача» в інтернет? Він таки мав би друкуватися. Причому тираж його мав би бути не менше десяти тисяч, а відвідуваність могла б і залишатися на рівні кількох тисяч. (Ну... звичайно, із поправкою на комерційність і наявність реклами, а відтак і змісту).
Хіба я не маю рації?
І мало б бути професійне друковане галузеве видання тиражем у дві-три тисячі. І про історію книги, і про особливості професії, і про навчання... із відвідуванням в інтернеті на кілька сотень.
І не про гроші ж ідеться, чи «консервативну традиційність», яка «протистоїть реаліям», а про особливості поширення, сприйняття і застосування інформації.
Але це вже якраз тема для подальшого обговорення...

Тільки скажіть, ДЕ?....



Прим. 1. Див. http://knyhobachennia.com/?category=10&article=662 публікацію, яка була вже здійснена у кількох «паперових» виданнях, однак через іншу складність – пошуку такої інформації в бібліотеках – тиражі, розсилання по бібліотеках, часу потрапляння на очі фахівців, та й взагалі часу публікації – потребує посилання ще й тут. Вимушений був для підтвердження думок розмістити на цьому сайті. Не сумніваюся, що в інших дослідженнях були вже виявлені такі тенденції, однак мені теж невідомі ті публікації. Адже не секрет, що в сучасних наукових комунікаціях поява статей, які важливі головним чином для захисту дисертацій, новизна вже давно втратила сенс. Аби було. Щодо деяких видань (наприклад, і «Вісника книжкової палати», якщо глянути на суть деяких публікацій, можна ставити питання про їх взагалі науково-практичну цінність, а деколи і професійну).

Прим. 2 Коментувати повідомлення стосовно Державного реєстру видавців, виготівників і розповсюджувачів видавничої продукції, куди станом на початок грудня минулого року внесено 5137 суб'єктів видавничої справи, тут нема сенсу, але і нема інших перевірених відомостей, які б показали реально діючих суб’єктів у кількості і якості 200, 300 видавництв? 500, 600 книгарень? тощо. Друкарень тут взагалі можна не рахувати, оскільки вони повинні б мати свою професійну періодику, якої теж нема. В тому числі й у інтернеті. Від 1994 року було десятиліття розквіту в цій царині, одна воно згасло у половині минулого десятиліття.

Прим. 3. Подана тут у примітці 1 як приклад стаття була запропонована автором для публікації у науковому збірнику за гроші, чекала свого виходу майже два роки, а відтак навряд, чи хто із читачів бачив той збірник і міг уже два роки тому прочитати цей матеріал. У автора самого так і не опинилося цього збірника в руках. Тільки «посилання» для потенційного подання ВАКу відомостей про публікацію у «фаховому виданні».

---

ДОДАТОК. Мала систематизація книжкових сайтів.

Для початку.
Зібрані тут відомості укладалися поволі, а оскільки наш інтернет «рухливий», як та «сталкерівська зона», то могли бути зміни. В один чи другий бік. Щось з’явилося, щось зникло, щось завмерло, хоча і «висить» далі. (Не хочеться коментувати, чому і що).

САЙТИ ВИДАВНИЦТВ перелічувати не буду. Частково була ідея на сайті створити їх каталог (http://knyhobachennia.com/?category=19 ), однак він зупинився. Каталоги, з яких він створювався, постійно міняються (адреси, телефони), і далеко не завжди такий «пасивний каталог» може мати користь. Щодо активності видавництв у створенні таких каталогів у інтернеті, то вона дуже низька. Дуже мало видавництв, як заявляють про потребу бути в таких каталогах. Наприклад, сайт http://kassiopeya.com/manufacturer створив можливість видавництвам і авторам створювати каталог н його сторінках. На той момент, що я туди заглядав їх було аж 68. Багато видавництв просто не пробують розсилати своєї реклами на адреси книжкових сайтів.
Певно, думають, що за аналогіями до друкованих, за це треба платити. Або ж просто не мають новинок, на мають, що писати, або ж у них нема кому писати.

КНИЖКОВІ ІНТЕРНЕТ-МАГАЗИНИ

В принципі тут у переліку може бути і те, що належить до невіртуальних книжкових мереж (на зразок «Є», чи «Книжкового клубу».
Між іншим, ще одна проблема інтернету – ми можемо шукати книжки в Україні, а будемо час від часу знаходити інтернет-магазини росіян. Майже те саме з бібліотеками, хоча там це менш дратує, бо для читання книжки ні мова, ні місце, звідки доставлена, це не важливо, а якщо купувати, то ж і ціна зросте. Хоча у мене не раз бувало і таке, що купував я книжку в Росії, але доставляли її мені українські дистрибутори, який, до речі, в інтернеті теж нема. Дізнаєшся про них тільки, коли отримуєш пакет кур’єрської доставки.

1. Книгарня «Є» http://www.book-ye.com.ua/shop/
2. Букля -- http://booklya.com.ua/?lang=ukr
3. Книжковий клуб http://www.bookclub.ua/ukr/
4. Укрбук.ком -- http://ukrbook.com/
5. БукшопУА -- http://www.bookshop.ua/
6. Yakaboo -- http://www.bookshop.ua/
7. Азбука, Коломия -- http://knygy.com.ua/index.php?categoryID=10222
8. Букмарк -- http://bookmark.net.ua/
9. Книголюб -- http://knigolub.kiev.ua/
10. Лабіринт -- http://www.textb00k.pp.ua/labrint-knizhkoviy-nternet-magazin.html
11. Сетбук -- http://www.setbook.com.ua/
12. Одісей -- http://www.odissey.kiev.ua/
13. Бамбук -- http://www.bambook.com/scripts/page1.startup1?v=1
14. Зернятко -- http://www.zernyatko.kiev.ua/ukr/forkids (для дітей)
15. Укрплюс -- http://www.urokplus.com.ua/ (навчальна, методична)
16. Балка -- http://www.balka-book.com/
17. Власна справа -- http://shop.vlasnasprava.info/
18. Всі книги http: -- http://vsiknygy.com.ua/
19. Укркнига -- http://www.ukrkniga.kiev.ua/
20. Українська книга KnyhaCom http://www.knyha.com/ukr/ --
21. НА фотелі http://nafoteli.com/.
22. «Бизнес-книга» http://www.business-kniga.com.ua/
23. магазин “Фоліо» http://bookpost.com.ua/
24. Бук Ленд BookLand - магазин электронних книг http://bookland.net.ua/
25. Інтернет-магазин спеціалізованої літератури (рос. м.) http://www.bookzone.com.ua/
26. Книга.ua. http://kniga.ua/down_for_maintenance.php
27. Інтернет-книгарня “Буга” - http://www.buga.com.ua
28. "Читайка" - http://www.chytayka.com.ua/about/shop/
29. Книгарня «Смолоскип» - http://knyharnya.livejournal.com/
30. Obreey - https://store.obreey.com/ukr
31. ВК АРС. Академічна книгарня @ онлайн -- http://akbooks.com.ua


Тепер про книжкові сайти.

КНИЖКОВІ САЙТИ

Друг читача
http://vsiknygy.net.ua/
Називаю першим, бо наразі, як на мене, альтернативних йому у «галузевості» інших видань нема. Тут ще можливе повернення і до того «Друга читача», яким він мав би бути у паперовому вигляді, обслуговуючи інтереси і книготоргівлі, і бібліотек, і, часами, покупців книги. Я вже казав, якщо від нього відібрати «корпоративність», а навпаки додати реклами, ринкової інформативності, і створити передплату в білотках, книгарнях...
Чесне слово, завжди хотів видавати таке ось видання. Або ж науково-популярний журнал про книгу. Заздрив би, який хтось таке відновив.
Але поки що, як і більшість таких інтернет-видань, тяжіє до літературно-критичності.

Позиціонують себе на своїх сторінках так:
«– книжковий ресурс, який розповідає про українські книжки, новини українського ринку, анонсує цікаві події, рецензує книжки. Ви можете долучитися до книжкового процесу, рецензуючи те, що прочитали.»
Рубрики:
• Що почитати
• Новини
• Інтерв’ю
• Репортажі
• Постать
• Непересічний читач
• Аналітика
• Здібні булочки (про казуси у редагуванні – прим. моя).
• Неформат
• Виставки
• Друг видавця

Буквоїд
http://www.bukvoid.com.ua/
(власного опису «кредо» не має, можна позиціонувати як літературно-критичний, більше присвячений художній літературі і літературознавству)
Рубрики:
Події
Видавничі новинки
Re: цензії
Інфотека
Форум
Чат
Бібліотека (є вже електронна бібліотека – прим. моя)
Кримінальне чтиво
Obreey

Наявність такої рубрики, як остання (Obreey), говорить про те, що сайт не позбавлений комерційності. Адже він виводить навпростець до згадуваного вище інтернет-магазину. Можна додати більше. Не так давно на сайті була подібна рубрика BookLand. Наявні нині на нашому ринку електронні читалки PocketBook (потенційні аналоги до американських Kindle), які мають вбудовний модем для підтрмки інтернету через wi-fi, безпосередньо виводять саме на BookLand. Зрештою і Obreey – це теж витвір PocketBook.
Окрім того, тут публікуються рейтинги продаваних книг у електронних книгарнях «Читайка» і «BookZone». Принаймні на момент збору інформації. Ситуація може мінятися, якщо мова іде про рекламу.


«ЛітАкцент»
http://litakcent.com/
Ставлю його навмисне поруч із «Буквоїдом», а до того ж у ряд із книжковими сайтами, хоча їх обох треба було б скоріше занести до літературно-критичних, але ж хтось образиться обов’язково. А якщо не жартома, то справді порівняння напрошуються. Хоча, як на мене конкурентність тут не головне, а знову ж таки – одна лінія для «керування» читанням, а деколи і купівлею.
(Між іншим, із сайтом «ЛітАкцент» у сайту «Книгобачення» стосунки вже партнерські, а от із «Буквоїдом», чи «Читомо» якось «подати собі руки» не вдається, зрештою, як і з багатьма іншими «конкурентами».)

Ось що вони самі про себе пишуть: «ЛітАкцент» – видання, покликане бути провідником у світі сучасного письменства. Той, хто більш-менш систематично відвідує книгарні в Києві, або ж у якомусь іншому місті чи містечку України (там, де вони ще залишилися!), хто має смак до гарної літератури і хоче зіставити свої оцінки новинок із судженнями літературознавців («реєстрових» і «новобранців») – може зазирнути на наш сайт.
Найбільше уваги ми приділятимемо постатям і творам помітним, хоча не будемо оминати й «каламуть» літературного потоку.
Чіпатимемо й авторитети, особливо «дуті». Тому готуйтеся до зустрічі з думками дискусійними, гострими – і сприйміть їх як запрошення до полеміки.
Акцент – це вибір, оригінальне міркування, привертання уваги, «орієнтація на місцевості», проте аж ніяк не претензія на остаточність оцінок.
Мандруймо, отож, дорогами сучасної літератури – української і зарубіжної! Сподіваємося, що в цих подорожах ви не будете нудьгувати. Для того й відкриває свої сторінки «ЛітАкцент» – видання для homo sapiens, себто для тих, хто вірить, що Слово і Думка можуть багато.
Творче забезпечення сайту здійснюється за участі наукового центру досліджень сучасної літератури Національного університету «Києво-Могилянська академія».

Читомо
http://www.chytomo.com/

Проект Київського національного університету, а саме Інституту журналістики. Власне, молодіжний проект про книжку. Скоріше за все і твориться студентами. Цікавий творчий проект – найкраще пристосований для розмови про різні книжки. Свого роду мистецько-інтелектуальний книжковий клуб.

Книжковий портал
http://uabooks.info/

Правду кажучи, якщо казати про галузь, то цей сайт мав би бути найпершим. Саме він з ініціативи Української асоціації видавців і книгорозповсюджувачів (УАВК), а також за підтримки Фонду «Відродження» був покликаний стати галузевим. Зрештою, він таким і є багато в чому. Хоча, якщо приглянутися уважніше, він є прикладом, як потужна ідея псується з одного боку вузькістю спрямування, а з іншого – спробою охопити необятне, без можливості спілкування.
Дуже багато корисної інформації для працівників галузі, однак багато і такої, яка у них є і без сайту. Нечасте оновлення. Хоча доступ до новішої інформації є. Адже найголовніша особа у ньому, ідеологічне підгрунтя – голова УАВК Олександр Афонін, який найчастіше оновлює свої звернення і до галузі, і до урядових установ, і виступає з важливим галузевими ініціативами.

Не так давно з’явився сайт НаУКМА
«Кассіопея – сузір’я українських книжок»
http://kassiopeya.com/profile/news/read/id/18/

Особи-ініціатори, якщо я правильно зрозумів, батько і син Афоніни.
сайт-каталог і інтернет-бібліотека.
(«Могилянка» має у своїй опіці чимало сайтів, у тому числі й видавничих.)

Як зазначено на сайті:
Проект ініціюють:
• Українська Асоціація книговидавців та книгорозповсюджувачів
• Громадська організація «Електронна бібліотека України»
• Українська Бібліотечна Асоціація
• Національний університет «Києво-Могилянська академія»
Цікавий тим, що дає можливість видавництвам безплатно демонструвати свої видання, тобто свого роду перша спроба поєднання видавництв на одному полі.

Кредо сайту (зі скороченням, увесь текст читайте на сайті):

Очевидною є назріла потреба у створенні потужної інтернет-платформи «Кассіопея – сузір’я українських книжок», що віддзеркалює єдиний книжковий простір України через інформування не лише про назви книг, що видаються, продаються чи лише у планах видавництв, але й у за бажанням видавництва – у повних текстах цих книг.
Створена платформа дозволить бібліотекам, книжковим магазинам, в т.ч. Інтернет-книгарням, та пересічним користувачам в усьому світі вчасно ознайомитись з новинками видавництв та сформувати замовлення. Створена платформа жодним чином не виконуватиме функцій комерційного, але лише інформаційного посередника між видавцем та суб’єктом книжкової торгівлі чи бібліотекою.
Проект сприятиме конкурентоспроможній презентації української книги у світовому культурному контексті.

Всі книги
(власне, просто база даних про книжки, яка одночасно є і місцем торгівлі ними у випадку «зацікавлення» відвідувачами)
http://vsiknygy.org.ua/

Пишуть про себе так:
«База BooksOnMarket містить дані про книжки, які представлені на українському ринку. В базі представлено книжки українських та іноземних видавництв
База розрахована на професіоналів ринку – книгарні, бібліотеки, видавництва
Для отримання усієї наявної інформації про книжки треба зареєструватися
Дані оновлюються щодня відповідно до прайс-аркушів видавництв та імпортерів
Видавництва, які хочуть докладно інформувати про свої найкращі книжки, можуть зареєструватися та самостійно оновлювати дані
Зареєстровані клієнти, які знайшли потрібні книжки, можуть відправити запит щодо можливості поставки. Для цього скористайтеся кошиком і підказками
Незареєстровані клієнти для купівлі потрібних книжок можуть скористатися послугами інтернет-магазину»

Пошуковий портал-каталог.
http://findbook.com.ua/uk

Мережа для спілкування про книги.
НА сторінках мережі можна створити свій клуб книголюбів.


«Лукфорбук»
http://look4book.com.ua/

Під час форуму видавців у Львові поширювалися рекламно-ознайомлювальні друковані матеріали про появу проекту (як можно було зрозуміти университету «Львівська політехіка», якщо помиляюся, то мене поправлять) для пошуку книжок у ітернет-книгарнях.
Сайти призначений тільки для пошуку. Не для розмови про книжку.

«Книжковий простір»
http://book-space.net/index.php
(з’явився нещодавно і я його випадково побачив серед постів на «Фейсбуку» -- автор постів М. Кравченко, «Нора друк»).

Про себе пишуть так:

Наша місія
• підтримка українського книговидання та засобів масової інформації;
• популяризація творів українських авторів в Україні та за її межами;
• розвиток видавничої, бібліотечної, літературної, перекладацької та книготоргівельної справи;
• організація та проведення доброчинних акцій та заходів на підтримку та заохочення читання;
• сприяння організації та проведенню семінарів, тренингів, з'їздів, виставок, книжкових ярмарків іа інших заходів, що забезпечують промоцію читання та книжок;
• організація та проведення конкурсів , що сприятимуть читанню та пропаганді української книжки та літератури.

До речі, якщо б хто хотів дізнатися мою думку про редагований мною сайт «Книгобачення», то я можу сказати відверто – наразі тільки знаю, яким він має бути, а також розумію, що він зовсім не такий. З часом на ньому буде багато змінюватися. Але щодо того, яке він мав би мати кредо, то хотілося б мати саме науково-практичний сайт для галузі. Не стільки для покупців книги, скільки для видавців, редакторів, науковців, критиків... і навіть не бібліотекарів. Хоча і для них тут може бути місце.

Книгоман
http://knugoman.org.ua/

З’явилися недавно. Сказати щось про «вузькість мети» складно, бо автоматично подібний на інших (така вже наша ситуація). Хто заснував, сказати важко, хоча то і не так важливо. Враження, що має пов’язаність із Дрогобицьким університетом, але це тільки домисли. Має рубрику для оголошень, де можна продати, обміняти книжку. Є також можливість голосувати за книжки, які виставлені на сайті. Тобто є основа для підсумкового річного «рейтигнування».

Із анотації «про себе»: «Наш сайт був створений для того, щоб об’єднати та систематизувати книжкові доробки авторів із різних країн світу, допомогти усім книголюбам швидко і легко знайти цікаву для них літературу. Книгоман – це можливість познайомитись з читачами-однодумцями, згадати колись прочитані книги і сформувати власну електронну бібліотеку, бути в курсі різноманітних книжкових новинок і літературних подій.

САЙТИ ПРО ЛІТЕРАТУРУ
(головним чином, художню або літературознавчу)

(Про пласт літератури фахової, тобто виробничої, практичної, науково-практичної, популярної, довідкової з різних тематичних напрямків узагалі годі говорити. Рецензій, критики щодо таких видань в інтернеті майже нема.)

Українська літературна газета
http://www.litgazeta.com.ua/
Періодичне друковане видання, яке має свою сторінку в інтернеті.
Ось рубрики

• Статті
• Новини
• Інтерв'ю
• Поезія
• Проза
• Гумор. Пародії
• Архів
• Блоги

Літературна Україна
http://litukraina.kiev.ua/

Мабуть, пояснювати теж не треба. Сайт газети Спілки письменників України.

“Укр. Літ»
http://ualit.org/

Сайт, де засновником оголошено НСПУ. У розділі «про нас» на момент пошуку нічого не виявилося.
Головні рубрики: Письменники (сучасні письменники, класики); Літ.Молодняк (створюється «Єдиний реєстр» по областях України); Премії та конкурси (Премії НСПУ, Інші премії, Гранослов, Смолоскип, Коронація слова, Інші конкурси, Літ. Фестивалі, Джерельце)
На головній сторінці під рубриками Літпроцес і Новини публікуються блоги, в тому числі й критика, рецензії (є навіть свій редакційний персонаж Вано Корюгер), короткі повідомлення, анонси тощо.


Автура

http://www.avtura.com.ua/
«Сучасна українська книгосфера».
(місце для самореклами письменникам, свого роду само виставка задля потенційного пошуку авторів видавцями.)

Ось що пишуть про себе. Антон Санченко: «А взагалі — це сайт, розроблений на основі мого дворічного досвіду просування власних книжок через інтернет за допомогою тих же блогів. Я зрозумів, що саме має бути на авторському сайті необхідним і достатнім, чим незручні блогові платформи, і замість того, щоб робити індивідуальний авторський сайт, замовив сайт для всіх українських авторів, хто цим реально зацікавиться. Тобто книжки у нас на сайті представляють самі автори.

«Критика»
http://krytyka.com/cms/front_content.php?idart=1115

Часопис однойменного видавництва, який вважається в деяких випадках «елітарним». Наповнений літературознавчими, філософськими, політичними есе, рецензіями. Співпраця з ним ускладнена. На собі переконався.

Літературна Дніпропетровщина
http://www.dniprolit.org.ua/

Сайт «створений для того, щоб відобразити розвиток різноманітного літературного і культурного життя області та подолати роз’єднаність між поколіннями, жанровою та інтелектуальною літературою, різними творчими спілками та спільнотами.»

Всеукраїнська творча спілка «Літературний форум»

http://www.litforum.org/

Пишуть про себе: «Спілка займається видавничою, просвітницькою, організаційною діяльністю на всеукраїнському рівні.
З 2005 року працює сайт в інтернеті...»
Тобто позиціонується, як громадська організація, що має свій сайт.
Однак на сайті чимало рубрик, які стосуються і книги, і заходів просування книги. Обговорення літературних творів, публікація художніх і літературознавчих творів.
Об’єднує зусилля декількох організацій. Втому числі політичного характеру.


Alarum
http://alarum.16mb.com

Буквально щойно (і так само випадково, як і багато інших) знайшов цілком новенький, свіжий ітернет-ресурс.
Сайт перекладацький.
Задля публікації коротких перекладів і задля розмови про переклад і перекладацьку роботу. Цілком може перетворитися на місце для і «редакторських» дебатів...

Засновники: Ігор Померанцев (Прага), Діана Клочко (Київ)



Журнал «Всесвіт»
http://vsesvit-journal.com/
Звичайно, подаються тільки анонси, читати журнал можна тільки в паперовому вигляді, взявши у бібліотеці, чи передплативши.

Журнал «Дніпро».
http://www.dnipro-ukr.com.ua/

З цього року журнал уже є в інтернеті цілком, хоча для того, щоб його читати в неті, все одно треба передплатити. Але ідея чудова. Щодо самого журналу – не тут, і наразі не моє завдання оцінювати.

Богемний вісник «Культреванш»
http://kultrevansh.com/

Сайт для літераторів, і, можна сказати, для книгозацікавлених. Має розділ «Форум», де можна поспілкуватися. до різних запропонованих тем, обоворити, щонайменше, публікації у виданні. Має прихильників на "Фейсбуку".


Те, про що шкода згадувати:
Був колись такий собі непоганий «альтернативний проект»
Інша література
Однак пропав.

Як був також і сайтовий проект «Потяг-78».
Теж зник.

Досить відомий сайт
СУМНО
http://sumno.com/category/literatura/
Новинки про цікаву літературу, переважно масового призначення, обговорення, рецензії, спілкування про книгу.

Коридор.
http://korydor.in.ua/about
В принципі сайт мистецький, але є і місце для розмови про книгу.

Про себе: Коридор – це шлях, це дорога, але дорога не нескінченна, а обмежена і визначена стінами нашого сприйняття, знання і розуміння.
По Коридору не можна піти куди завгодно, і це можна сприймати як несвободу.
Однак лишень обмеження усвідомлено і стіни свого знання взято до уваги – Коридор відкриває незліченну кількість можливостей: вибору і виходу в нові й нові двері, відкриттю таємниць, переходу між станами, позиціями сприйняття і почування, виходу за рамки стереотипів, норм і звичних уявлень.
Сучасне мистецтво – це KORYDOR.
KORYDOR - онлайн журнал про сучасну культуру, який створила, розвиває і підтримує Фундація Центр Сучасного Мистецтва.
KORYDOR - це відкрита платформа для дискусій про сучасну культуру, для розвитку фахової та відповідальної критики.
KORYDOR ставить собі за мету створення критичного архіву явищ і подій сучасної культури, осмислених, описаних, продискутованих, розгромлених і створених наново.
Також KORYDOR бачить себе як освітній ресурс, що містить добірку лекцій про сучасну культуру, які проводять ФЦСМ і партнери, а також переклади і передруки ключових критичних текстів.
KORYDOR, завжди радий новим авторам і текстам, підтримує молодих критиків, які прагнуть писати про сучасну культуру.
KORYDOR підтримується членськими внесками членів Фундації ЦСМ. Від грудня 2010 року до вересня 2011 року підтримувався грантовою програмою і3 благодійного фонду Ріната Ахметова «Розвиток України».


Ще час від часу проводяться всякого роду підбивання підсумків у році, або коли щось потрапить на око журналістам.
На зразок сайтів радіостанцій Свобода, чи БіБіСі. Наприклад, «Книга року бібісі», коли наприкінці року відбувається обговорення книжок-конкурсантів... із рецензіями, переважно замовними.
Є сторіночка і на сайті «Української правди».


САЙТИ БІБЛІОТЕК

В принципі, укладати тут перелік, каталог, сайтів бібліотек – справа можлива, але невдячна. Хоча я це спробував зробити, і певний перелік є. Особливим питанням було для мене колись розібратися з дитячими бібліотеками, тобто з можливостями організації дитячого читання з допомогою інтернету. Однак тут це займе багато місця. До того ж, не надто продуктивно. Тому навіть те, що зібрав, скорочу.
Зазвичай, кожен із нас шукає бібліотеку, як я собі уявляю, ту, куди він може піти і замовити видання. Тобто найближчу до нього. Особливо, якщо там є каталог, завдяки якому можна знайти те, що потрібно і навіть замовити на відстані.

Але перелік тої невеликої частини назв сайтів бібліотек почну з «голови».

http://ula.org.ua/ Українська бібліотечна асоціація. -- назва говорить сама за себе.

А далі – про меншу частину, більше відому скандальністю, корисністю, але і непевністю в користуванні – інтернет-бібліотеки (частина з них є також і в каталозі на нашому сайті http://knyhobachennia.com/?category=22).
На одному із сайтів про електронні бібліотеки знайшов ось такий перелік (може, комусь згодиться, посилань тут нема, але, сподіваюся, браузер знайде і за назвою бібліотеки):

• BookLand - магазин электронних книг (про неї вже йшлося у розділі інтенет-книгарень)
• Українська бібліотека — «Джерело»
• AtlasUa - Карти міст і сіл України
• Библиотека проекта VAKh Online
• Большая Одесская библиотека
• Большая онлайн библиотека e-Reading
• Большая электронная библиотека
• Весна :: Словник - Vesna :: Dictionary
• Галерея АРТкросс
• Електронна бібліотека української літератури (Канада)
• Ізборник — 2002
• Історія України
• Литературная информационно-поисковая система-каталог
• ЛитПасека
• Мир слова русского
• Мислене древо (Українські інформаційні ресурси для освіти і науки)
• Наукова бібліотека ЗДУ
• Научная электронная библиотека Украины - Scientific Electronic Library of Ukraine
• Нотный архив Дениса Бурякова
• Поетика: бібліотека української поезії
• Произведения украинских литераторов
• PSYLIB - ПСИХОЛОГИЧЕСКАЯ БИБЛИОТЕКА
• Слово (Київ)
• Удобная народная библиотека
• Українська бібліотечка
• Українська сучасна лiтература
• Электронная библиотека
• Электронная библиотека компании "Небесная сеть"

Є ще чимало бібліотек російських.

• Библиотека Максима Мошкова (Москва)
• Зеркало библиотеки Мошкова (Кировоградская ОУНБ)
• Электронная научная библиотека Воеводина
• -=Альдебаран=- OCR библиотека
• BestBooks.RU - онлайн библиотека
• Библиотека FictionBook.lib
• KM.RU: 4Students.ru
• Fictionbook.lib
• Либрусек
• Библиотека lib.ololo.cc (зеркало Либрусек)
• «ЛИТРЕС»
• ЛИТЕРАТУРНЫЙ СЕТЕВОЙ РЕСУРС LitPORTAL.ru
• Referatov.Net
• Библиотека института философии РАН (Москва)
• Библиотека myweb
• Виртуальная Электронная Библиотека "ВВМ"
• Воронеж Net | Библиотека
• Геополитическая библиотека
• ИнтерЛит. Международный литературный клуб
• MegaBook
• Проект "Военная литература"
• Русская фантастика (Москва)
• Сетевая библиотека украинской литературы
• Стихия (Москва)
• Студенческая Библиотека Онлайн
• Универсальная библиотека "ГРОНД"
• Флибуста — книжное братство
• Фундаментальная Электронная Библиотека (ФЭБ)
• Электронная библиотека bookz.ru
• Электронная библиотека фонда КОАП
• Электронная экологическая библиотека

А ось і дитячі.

1. http://chytay.com.ua/ -- дитяча книга, спілкування (бібліотека)
2. http://panbibliotekar.blogspot.com/2011/04/blog-post_2509.html біблітечний блог.
3. http://bibliote4nyj-gopak.blogspot.com/
4. http://sasl.at.ua/ Славутицької асоціації шкільних бібліотекарів
5. http://babylibrarivolodymyrec.org.ua/ дитяча бібліотека Володимирецька
6. http://biblioteka.lviv.ua/ Львівська централізована бібліотечна система.
http://knyzhenya.livejournal.com/ Книженя. Журнал.
http://chytay.com.ua/ Слоника дзвоника.
http://biblioteka.lviv.ua/ Львівська централізована бібліотечна система для дітей (є дитячий розділ
http://www.solnet.ee/ -російською мовою – портал для дітей та дорослих. Конкурси, сценарії, ігри, бесіди з психологом, on-line консультації
http://www.dedushka.net/ – рос. мов. – дитяча мережева бібліотека
http://vkids.km.ru/ – on-line ігри для дітей та дорослих, за плату та безкоштовні
http://www.skazochki.narod.ru/index_flash.html – рос. – дитячий світ – казки, загадки, мультфільми, пісеньки, фотографії маленьких звіряток
http://abetka.ukrlife.org – сайт “Весела абетка” – абетки, казки, читанки, усмішки, приказки, скоромовки, загадки, лічилки для малят українською мовою.
http://kids.rin.ru/ – російською мовою – дитяча астрологія, колискові, навчання з раннього віку, розвиток творчості дитини, загадки, дитяча медицина, дитяча психологія, виховання, відпочинок з дітьми, безпека дитини, поради батькам та вихователям
http://www.kinder.ru/ - російською мовою – каталог дитячих ресурсів: захоплення і відпочинок, знайомства та спілкування, культура та мистецтво, природа, комп´ютери та Інтернет, освіта, допомога у навчанні, форум та сайти для батьків, електронна бібліотека
http://www.mavicanet.com/directory/ukr/13431.html - пошукові системи та сайти для дітей
http://sashka.iatp.org.ua/ – Сайт дитячого Інтернет-журналу “Санька – скажений кролик”.
http://www.vp.uch.net/ – Весела газета для дітей шкільного віку: конкурси, ігри, анекдоти, головоломки, вірші, малюнки.
http://skaz.iatp.org.ua/ – казки народів світу
http://www.morozko.net – сайт, присвячений святкуванню Нового року, інформація про походження свята, новорічні традиції, ігри, заставки музика і жартівливі програми
http://www.children.edu-ua.net – інформаційний портал “Діти України” – багато цікавої інформації про все на світі

США

The Library of Congress presents America’s Story from America’s Library
Історія Америки в розповідях і документах.

Broward County Library Kid’s Page
Бібліотечні новини, рекомендовані книжки, Інтернет-посилання, Пошук у каталозі, Ігрові подорожі тощо.

Canton Public Library Youth Page (Canton, Michigan)
Hot Topics; Favorites; Michigan; The Newsstand; Photo Tour; Programs; Reading; Reference; Subjects; Younger Kids.
Публічна бібліотека м. Canton, штат Michigan - для дітей і підлітків.

Chicago Public library: Sign of the Owl
Інтернет-безпека, про Бібліотеку, пошук у каталозі, допомога у підготовці домашніх завдань, батькам і педагогам, дитячим бібліотекарям, розваги тощо.

Internet Public Library Teen Division
Списки посилань на різноманітні Інтернет-ресурси для підлітків.

Pikes Peak Library District Kids Web
Розваги, Читання на літо, Допомога у домашніх завданнях, Рекомендоване читання, Інтернет-посилання, Батькам і педагогам.

Children’s Department of the Seatle Public Library
Спеціальні програми і події, Домашні завдання, Комп’ютери, Читання, Дитяча література, Премійовані книжки, Школи в Інтернет, Ресурси для батьків.

City of Fort Collins, CO: Library, Children’s Special Programs and Events Спеціальні програми і події Дитячого відділу Публічної бібліотеки міста Fort Collins, Он-лайновий каталог для дітей (Мілленніум), Списки посилань. Multnomah County Library Kids Page
Сімейний огляд Web; Домашні завдання; Освітні ресурси, Календар Бібліотечних подій, Все про книжки, Навкруги Портленда, Ігри та розваги та ін.

The New York Public Library. The Branch Libraries: “On-Lion” for Kids
Рекомендоване читання, Автори, Книжки і персонажі, Нью Йорк, Свята, Наука і технології, Журнали, Спорт та ін. The New York Public Library. The Branch Libraries: Teen Link
Домашні завдання, Спорт, Розваги та ігри, Мистецтво, Музика, Телебачення і кінематограф – списки посилань.

Oh! Kids: Children’s Section of Ohio Public Library Information Network
Посилання на гарні сторінки, допомога у підготовці домашніх завдань тощо. Є можливості пошуку.

Rodman Public Library Children’s Language Arts Page
Детский отдел Rodman Public Library. Пошук. Довідка. Книги і журнали. Розваги. Спорт. Свята. Тварини. Малюки.

San Francisco Public Library Kids’Page
Про бібліотеку, Інтернет-безпека, Списки і посилання, Каталог.

San Jose Public Library. KidsPlace
Правила Інтернет-безпеки, рекомендовані книжки, допомога у піготовці домашніх завдань, списки посилань на Інтернет-ресурси, пошук у електронному каталозі, новини, батькам і вчителям тощо.

Seminole County Public Library System Youth Services
Посилання на деякі Інтернет-ресурси – корисні та розважливі. Santa Monica Public Library Kids’ Web Дитяча безпека на інформаційних магістралях, Розваги, Домашні завдання, Цікаві книжки тощо.

Stanislaus County Free Library. Children’s Library
Оповідання, Спеціальні події, Нові книжки, Дитяча безпека в Інтернет.
/із сайту Національної бібліотеки України для дітей /

Перелік не вичерпано, звичайно.
Якщо когось зацікавило, то, ясна річ, або пишіть на пошту сайту, або ж доповнюйте у коментарях.

Сподіваюся, читачам буде важливо і цікаво.