Статті, блоги
Книжкова подія № 1 в Україні
Тетяна Микитин | 07.10.11 16:21:23
Цього року Форуму видавців виповнилось 18. Святкували, як завжди, з розмахом 4 дні – з 14 по 18 вересня, хоча гуділо місто Львів як до, так і після. Згідно нумерології 18 – число видатної особистості, у якої сила й амбіційність поєднується з чуйністю і артистичністю. Хто б сперечався, що Форум видавців не є напопулярнішим і наймасштабнішим книжковим ярмарком в Україні, що поєднує у собі цілий комплекс культурно-мистецьких заходів.А для людей 18 років – це повноліття, тобто вік, по досягненню якого людина набуває повної відповідальності за свої дії та вчинки, а також додаткових прав та зобов'язань.
Чому б не поглянути на Форум як на живу істоту, яка росте й розвивається, має свої уподобання і звички, виростає з тісного одягу, набирається життєвого досвіду, знаходить і втрачає. Його, як підлітка, також хвалять і критикують, радять припинити робити дурниці і подорослішати, проте щиро бажають гарного майбутнього.
Справді, Форум поступово і активно розвивався протягом попередніх років, випередивши на порядок усі інші українські книжкові ярмарки як по кількості учасників та площі, так і за кількістю супутніх заходів. У більшості випадків кількісні показники переходили у якісні, чого не скажеш про цьогорічний ярмарок. Неозброєним оком видно, що поменшало виставкових стендів, «почесних» гостей і відвідувачів. Які ж причини?
Прояв економічної кризи? Може й так, але деяким учасникам вдалося збільшити виторг у порівнянні з минулим роком.
Висока вартість оренди? Так, дорого, але участь у Форумі завжди була не дешевою. Проте цього року учасникам дали можливість замовити необладнану виставкову площу, облаштувавши її потім власними зусиллями, і таким чином зекономити. У результаті виграли не лише учасники, а й відвідувачі. Нарешті виставкові стенди не були суцільною безликою масою, а вирізнялись формами, кольорами, обладнанням, декором. А може це учасники таким чином боролись з проявами кризи і намагались усіляко зацікавити відвідувачів?.. Отже економічна криза не таке вже й погане явище, якщо вона змушує нарешті діяти. Потрібно тільки обрати правильний напрям. Маю на увазі, що не потрібно тулити на стендах калину, дівчину і вишиту рушничину. У нас достатньо інших символів і фантазії, а фінанси – знайдуться.
Зросла вартість вхідних квитків? Теж не суттєво. Та й хіба це зупинить справжніх шанувальників книги? Тим паче, якщо керівництво Палацу мистецтв, де відбувається ярмарок, пообіцяє вкласти отримані кошти у систему кондиціонування, технічне оснащення, ремонт службового входу і сходових кліток та ін., то можна й потерпіти.
А у тому, що Форум практично «проігнорували» представники влади є навіть своя перевага, ніхто не перекриває вхід/вихід у годину пік, немає стовпотворіння і нарікань. От що значить, що до виборів далеко і нікому було використовувати ярмарок як безкоштовне місце для піару.
Знизилась купівельна спроможність? Ця версія також має місце. Але є й інша причина: кількість місць для роздрібної торгівлі у дворі Палацу мистецтв і на алеї перед Оперним театром уже перевищила кількість стендів основної експозиції ярмарку, а потенційних покупців – не побільшало. Зрозуміло також, що торгують не лише видавці, а й гуртовики та дрібні посередники, основна мета яких банальна – отримати прибуток. Тому відвідувачам пропонують не лише сучасну, популярну і якісну друковану продукцію, а й неліквіди попередніх років; навіть не націнки, а накрутки зашкалюють у порівнянні з цінами у книгарнях. Тому потрібно пам’ятати, що львівські покупці є вибагливі, оскільки розпещені ярмарками попередніх років, і щоб їх не віднадити взагалі, учасникам потрібно переглянути мотиви участі у Форумі та асортимент.
Забагато подій? «Галопом по європах» так можна охарактеризувати стиль життя потенційного відвідувача ярмарку. Звичайно, 700 заходів, які відбувалися у тридцяти місцях, звучить вражаюче, але навіщо? По-перше – дуже розпорошено у часі й місці проведення, по-друге – важко вибирати і суміщати, по-третє – часом обирати, на жаль, ні з чого, бо справді вартих уваги і підготованих на належному рівні заходів мало. І чи доцільно взагалі вважати повноцінними представницькими заходами автограф-сесії, що відбуваються на стендах учасників? А їх у програмі – левова частка. Для прикладу, на Московській книжковій виставці-ярмарку, де виставкова площа більша, ніж на Форумі у 10 разів, кількість учасників зі стендами – у 4 рази, а кількість відвідувачів більша втричі, відбулося приблизно 500 заходів.
Традиційно представницький захід такого рівня і масштабу вважався віддзеркаленням сучасного стану видавничо-книготорговельної справи у країні. От і маємо: спочатку наярмаркувалися так, що перетворилися на базар, а тепер – пофестивалимо? А як бути з основними функціями і завданнями національної книжкової виставки-ярмарку? Адже основне завдання Форуму – «творення в Україні цивілізованого книжкового ринку»!