Юні дівчатка легкодоступні?
Ксенія Дітчук | 27.11.07 19:06:19
Все частіше у середніх школах вагітніють старшокласниці. Все частіше молоді хлопці потрапляють у в’язниці за зґвалтування, а їхні юні жертви — до психіатрів або на стежку найдавнішої професії (на жаль, не учительства та навіть не журналістики). І немає кому розповісти нещасним про чарівність стосунків між чоловіком та жінкою, повідати про яскравий світ справжньої любові: батьки на заробітках по “закордонню”, вчителі надто консервативні, щоб узятися розповідати дітям про те, чого на час їхньої молодості в “союзах” не було...
Саме в такий важкий для сучасних підлітків момент з’являється наш автор — І. Д’Зюбенко (у буденному житті — Дзюбенко). “Рятівник” усіх позбавлених сексуальної освіти дітей, досвідчений наставник, автор бере на себе зобов’язання розповісти про таємниці того, про що ніколи не скажуть рідні батько й мати.
Але ким постає герой-автор (чи автор-герой) у цій еротичній пригоді? Вмілим наставником-психологом чи хитрим розпусником-педофілом? Наскільки виправданим є те, що юні читачі дізнаються “про все” не в спектрі стосунків героїв-однолітків, а з менторсько-зневажливих лекцій військового-кадровика старшокласницям у ванній чи на дивані головного героя? І де закінчується еротика і починається порнографія? І чого навчиться в результаті молодь?
Не нам вирішувати, чи буде викладатися сексологія у середніх школах. Не будемо розглядати книгу й з точки зору батьків. Уявімо, що саме з цієї еротичної повісті дізналися про любов, задоволення, а також насилля та педофілію. Яким ми будемо бачити світ людських стосунків? Нормально, коли військовослужбовець пестить голе тіло неповнолітньої доньки свого керівника. Природньо, коли разом з її подругами миється в душі, дозволяє торкатися свого “чоловічого єства”, спить з ними в одному ліжку. І немає нічого дивного також в тому, що він фотографує їхні юні оголені тіла на фотоапарат та зберігає на пам’ять записані диски. Все дуже природньо, так. Після такого тільки піти до школи і в спортивній роздягалці попросити однокласника “погладити спинку”...
Звісно, є й позитивні моменти оповіді. Так, автор дійсно розповідає про особливості статевого дозрівання як дівчаток, так і хлопчиків. Ба більше, розкриває своїм юним підопічним (піддослідним) секрети того, як вберегтися від насильства, слідкувати за здоров’ям... А потім фотографує без їх відома, приховано, торкається до голих, навіть коли вони цього не намагаються уникнути.
“Еротична історія...”, написана російською та перекладена українською мовою, за три дні форуму розійшлася доволі швидко — 1000 екземплярів зникли в одну мить. Читачів не зупинило ані поліграфічне втілення задуму автора (надмірна насиченість шрифту, погане компонування простору сторінки, неякісна обкладинка), ні помітна відсутність будь-якого редакторського опрацювання видання.
Напис “Еротична...” та доступна ціна зробили своє діло. Виникає лише питання, кого твір Д’Зюбенка зацікавить більше: старшокласників чи читацьку аудиторію “журналів для чоловіків”?
Дзюбенко І. С. Старшокласниці. Еротична історія для середнього та старшого шкільного віку. — Маріуполь: ТОВ “Друкарня “Новий світ”. — 2007. — 166 с.
(Дзюбенко И. С. Старшеклассницы. Эротическая история для среднего и старшего школьного возраста. — Мариуполь: ООО “Типография “Новый мир”. — 2007. — 168 с.)