Критика, рецензії
Побачила світ збірка Сергія Дзюби «Замість щоденника. Книга третя» (міжнародна діяльність 2022 – 2024 років)
Валентина Чорнобривець, мистецтвознавець, літературний критик, м. Київ | 19.02.24 16:47:13
Народний поет України та «Золотий письменник світу» Сергій Дзюба продовжив свою щоденникову тему. Чесно кажучи, я – обожню щоденники. Особливо письменницькі, коли митцю є що сказати людям. А оскільки пан Сергій – особистість харизматична, яскрава і напрочуд цікава, читачам дуже хочеться побувати в його творчій лабораторії. Власне, вже жанр щоденника потребує такої відвертості та довірливості.Свого часу автор, який до того зовсім не хворів і не ходив по лікарях, серйозно занедужав у 47-літньому віці. Тому й спланував усе своє подальше життя до 60-ліття. Графік вийшов надто жорсткий, навіжений і, здавалось би, нереальний. Принаймні ніхто навіть із найближчих друзів просто не повірив, що все це дійсно можна здійснити…
Втім, Сергій Дзюба взявся до такого огрому роботи, якій присвятив, по суті, своє подальше життя, і з’явилися перші серйозні успіхи. Одна за одною друкувалися талановиті книжки, створені в різних жанрах – це і вірші, і проза (детективи, фантастика, любовні історії), і драматургія (36 радіоп’єс, а також вистави, так прекрасно поставлені в театрах рідного Чернігова, білоруського Мінська та чеського Брно).
Це – і публіцистика, журналістика, казки для дітей, кіносценарії, гумор, пародії, рецензії, пісні… Справді, це – дуже велика, творча, подвижницька, патріотична, редакторська, видавнича, волонтерська, громадська, міжнародна діяльність. Сергій Дзюба створив і очолив чудову Міжнародну літературно-мистецьку Академію України, яка нині об’єднує письменників, перекладачів, науковців, журналістів та митців, державних і громадських діячів із 70 країн.
Отож сьогодні добродій Сергій має 125 власних книг (загальний наклад – більше чотирьох мільйонів примірників), понад 150 пісень (шість музичних альбомів), дев’ять радіокниг (біля 40 п’єс та серіалів), котрі присвячені коханій дружині Тані.
Сергій Дзюбою перекладає українською мовою світову класику – з 80 мов. А твори Сергія та його дружини – письменниці, журналістки, науковця, перекладача, професора та академіка Тетяни Дзюби – перекладені нині ста мовами світу. За кордоном побачили світ понад 50 їхніх книжок. Тож Сергій і Тетяна здобули понад 300 почесних міжнародних, державних і національних нагород у 70 країнах.
С. і Т. Дзюби побували у багатьох державах – вони виступали на своїх презентаціях, брали участь у міжнародних фестивалях, літературних святах і наукових конференціях, популяризуючи таким чином літературу, мистецтво, культуру, історію та національні традиції рідної України по всьому світу, на всіх континентах.
І саме зі щоденника можна відстежити буквально кожний день митця – його найвагоміші справи. Адже під кожним повідомленням стоять дати. Тож, прочитавши такий щоденник, можна тільки захоплюватися самовідданістю працелюбного автора, котрий уже десятки років багато і потужно працює без вихідних та відпусток. І як же трудиться – що не книжка, пісня чи п’єса, то справжній шедевр!
Одна з провідних у щоденникових нотатках – тема війни. Ми бачимо, як Тетяна та Сергій мужньо пережили ворожу блокаду Чернігова, як автор дивом вцілів під час шалених російських обстрілів. Як нині редактор Сергій Вікторович і його колеги з популярної газети «Чернігівщина» підтримують Збройні Сили України, друкують матеріали про наших відважних бійців. І вже створили дві книжки «Чернігів у вогні» про героїчну оборону Чернігова, Придесення та України.
Нинішній рік у житті почесного професора Сергія Дзюби – ювілейний. 20 вересня 2024-го автор святкує 60-ліття. Все, що планував, він виконав і навіть перевиконав. Мрії здійснилися! А що буде далі?
«У мене залишилася лише одна велика мрія, власне, про це мріють усі свідомі українці – наша Перемога над ненависними загарбниками. Відверто кажучи, хочеться дожити до неї, переконатися, що Україні вже більше нічого не загрожує і вона успішно розвиватиметься, як незалежна, квітуча держава, – наголошує Сергій Дзюба. – Вірю, що так і буде. Я це бачив у своїх снах».