Критика, рецензії

Ярмарок для дітей чи дорослих?

Т. Микитин, УАД | 05.06.11 8:33:29

Відтоді, як у Львові відбувся книжковий ярмарок «Форум видавців – дітям» минув місяць – цілком достатньо часу для того, щоб спала ейфорія, заспокоїлись критики і можна було спокійно й обдумано проаналізувати усі «за» і «проти».

---

Почнемо, як годиться, з позитивного. Насамперед це атмосфера, яка загалом панує у Палаці мистецтв, де відбувається ярмарок. На відміну від вересневого форуму тут менші натовпи, легше дихається у прямому й переносному розумінні слова, а психологічний стан «книжкового ажіотажу» змінюється весняно-літнім – веселим і уже трошки лінивим передвідпочинковим настроєм. Ще й погода цьому сприятлива.
Власне, книжковий ярмарок – це той стрижень, навколо якого сформувався цілий комплекс культурних, освітніх і виховних заходів, орієнтованих на дитячу аудиторію, а також батьків та педагогів.
Про розмаїття заходів у пресі й мережі Інтернет було написано чимало, хотілось би лише сказати, що такою кількістю гуртків, якою була тематика майстер-класів у рамках дитячого форуму не міг би похвалитись найзразковіший будинок школяра в усій країні. Ось лише деякі приклади: дітей навчали акторської майстерності, танцювати і співати, нитко і бісероплетіння, розпису, орігамі, аплікації, колажу, живопису, вишивки і навіть дитячого боді-арту. А також: виготовлення зозульок і баранчиків з тіста, тортиків з крекеру, суші, аплікації з лоскутів тканини, ляльок-мотанок, мультиків з пластиліну, народних іграшок з глини, гіпсових репродукцій, декоративних композицій з вощини, різьби по дереву і (!) ремонту занедбаних книжок.
Одним словом – усе серйозно, майже як для дорослих!
Шкода тільки, що ігрова програма для дітей практично витіснила процес їх знайомства з книгою. Звичайно, дітям пропонували відвідати кілька презентацій книг, автограф-сесії та почитати разом з «зірками». Але більшість погодиться зі мною, що для дітей, особливо маленьких, велике значення має особистий контакт із книгою. Як би не розхвалювали дорослі тітоньки і дядечки книжку – її потрібно потримати у руках, погортати, відчути отой «книжковий» аромат, який ми самі пам’ятаємо з дитинства і навіть «спробувати на зуб» (це стосується найменших :) ).
І тут ми логічно підійшли до основної проблеми, яка спонукала до написання цієї статті – безпосередньо експозиції книжкового ярмарку. Мова ітиме не про учасників та книги, що вони привезли, а про їх виставкові стенди, які, на жаль, відрізнялись від інших книжкових ярмарків лише асортиментом. І навіть оформлені вони були так само, як на вересневому форумі, який є універсальним книжковим ярмарком, орієнтованим переважно на дорослу аудиторію.
Зазвичай організатори пропонують експонентам типове обладнання, проте оформлення стенду – справа кожного учасника. Як альтернативу можна також замовити індивідуальну забудову площі, орендувати чи привезти з собою додаткове обладнання та елементи декору. І справа навіть не стільки в розмірах виставкового стенду, скільки у вмінні ним розпорядитись та облаштувати. Хтось з видавців на кількох квадратних метрах зумів створити затишок і максимально використати площу, а у когось й удвічі більша площа виглядала «совково», а надто картато чи блякло – уже не так важливо.
Замість того, щоб бути «відкритими» до покупців видавці навпаки – забарикадувались від них за високими і широкими подіумами, столами, кріслами. І це тоді, коли кожен видавець і книготорговець уже знає, що спосіб продажу з вільним доступом до товару є набагато ефективнішим, ніж через прилавок. Звичайно, є ризик пошкодження та крадіжки товару, але у книгарнях, де на значно більших площах представлено у кілька разів ширший асортимент, цьому навчились запобігати. Бо чого вартий товар, якщо віднадити від нього покупців. А покупці на дитячому форумі маленькі (у більшості діти дошкільного й молодшого шкільного віку) і їм дуже важко дотягтись рученятами до височезного прилавку, не кажучи вже про те, щоб погортати книжку. Хоча покупку оплачують батьки чи інші родичі – вибирають насамперед діти, і цей процес повинен бути комфортним для них. З сорока виставкових стендів лише два мали спеціально облаштований «куток читача», тобто столик і стільці.
Будь-хто з учасників може аргументувати, що проблема полягає у високій вартості виставкової площі. Але чи не варто тоді відмовитись від «подіуму», який займає чверть площі виставкового стенду, замінивши його на компактний столик? А книги для найменших читачів можна розмістити на різноманітних підставках, щоб їх було зручно брати до рук. Враховуючи, що більшість учасників їдуть на книжковий ярмарок власним транспортом – покласти у машину легку мобільну металеву або картонну конструкцію чи пластикові дитячі меблі не так уже й проблематично.
Інакше кажучи переважна більшість стендів дитячого книжкового ярмарку мали доросле «обличчя» і недитячий ріст.
Сподіваюсь, що хтось з видавців обов’язково прочитає цю статтю і зробить висновки. А для того, щоб при підготовці до наступного «Форуму видавців – дітям» учасникам фантазувалось легше, пропоную кілька кадрів з Франкфуртського книжкового ярмарку.
На завершення згадаймо відомий вислів С. Я. Маршака, про те, що «писати для дітей потрібно так, як для дорослих – тільки краще». Те ж саме можна сказати про підготовку до участі у книжковому ярмарку.