Критика, рецензії
Назад у дитинство! До 100-річчя шведської письменниці – казкарки Астрід Ліндгрен
Ольга Моцяк, аспірантка УАД | 14.11.07 12:19:48
Хто не знає славнозвісну Пеппі Довгапанчоху?! Ця кумедна рудоволоса дівчинка – найсильніша у світі, сміливиця й зірвиголова ніколи не стомлюється вигадувати все нові й нові пригоди. Вона перевернула догори дригом життя тихого провінційного містечка, а її літературна мама – Астрід Ліндгрен здійснила справжній переворот у дитячій літературі. Самобутні й ні на кого не схожі герої Астрід Ліндгрен стали улюбленцями дітей з усієї земної кулі.
Твори “Пеппі-Довга Панчоха”, “Еміль з Леннеберга”, “Малюк і Карлсон” видані на 58 мовах світу. Підраховано, що якби весь тираж книг казкарки скласти у вертикальну стопку, то вона в 175 разів була б вищою за Ейфелеву вежу. Книжки, мультики, фільми на ці твори стають одними із найяскравіших вражень дитинства. Дитинства, з якого усі ми родом… Сама Астрід Ліндгрен, якій 14 листопада 2007 року виповнилося б 100 років, завжди називала своє дитинство щасливим і вважала, що саме воно є джерелом натхнення для її творчості.Перш ніж стати всесвітньо відомою казкаркою А. Ліндгрен працювала коректором та редактором. Після школи обіймала посаду коректора у газеті містечка Виммербю, де вона писала невеличкі репортажі про місцеві події. 1928 р. Астрід переїхала до Стокгольму, де працювала у Шведському книготорговому центрі, потім на посаді редактора довідника для туристів, який видавався Королівським товариством автомобілістів.
Перший твір Астрiд Ліндгрен "Життя у нашій садибі" був надрукований у місцевій газеті, коли їй було тринадцять років. Протягом життя створила більше 30 творів. Усім знайомі “Три повісті про Малюка і Карлсона”, “Пеппі Довгапанчоха”, “Брати Лев’яче серце”, “Міо, мій Міо”, “Пригоди Еміля із Леннебергі”. Менш відомі твори: “Мадикен і Пімс із Юнібаккена”, “Ми всі із Бюллербю”, “Ми – на острові Сальткрока”, “Расмус - волоцюга”, “Роня – дочка розбійника”, “Пригоди Калле Блюмквіста”, “Немає в лісі ніяких розбійників”.
У Виммербю її ім’ям названа школа, а деякі вулиці та провулки перейменовані на її ім’я та на ім’я її героїв: вулиця Астрiд Лiндгрен, вулиця Калле Блюмквіста, провулки Еміля і Леннебергі та його сестри Іди.... Книги А. Лiндгрен настільки популярні у Швеції, що у Стокгольмі на березі однієї затоки збудували дитячий парк Юнібаккен. На його території мешкають герої казок – Пеппі, Карлсон, королі, розбійники та ін. При житті А. Лiндгрен були зведені два пам’ятники: перший – у парку Тегнера, другий – у парку Юргорден.
За словами письменниці, «Пеппі Довгапанчоха» з’явилася завдяки донечці Карін. 1941 року Карін захворіла на запалення легенів і мама оповідала їй різні історії, одного дня дівчинка замовила історію про Пеппі Довгапанчоху – це чудернацьке ім'я вона вигадала на ходу. Карін так полюбила Пеппі, що Астрід Ліндгрен продовжувала вигадувати нові пригоди рудоволосої бешкетниці, а на десятий день народження донечки письменниця подарувала їй саморобну книжку про Пеппі із власними ілюстраціями. Один примірник рукопису Астрід надіслала до великого стокгольмського видавництва «Боннєр», де книгу було відхилено. Цікаво, чому більшість авторів книжок, яким судилося підкорити країни і покоління, мусять почути категоричне «ні» від якогось маститого видавця? Як не згадати бодай Джоан Ролінг та її культового «Гаррі Поттера»? Так чи інакше, але у долі свої примхи. 1944 року Астрід Ліндгрен взяла участь у конкурсі на кращу книжку для дівчаток, що був оголошений новим і маловідомим видавництвом «Рабєн і Шегрен», отримала другу премію, а 1945 року – і пропозицію роботи на посаді редактора дитячої літератури. Вона погодилася на цю роботу і пропрацювала на одному місці до 1970 року, коли офіційно пішла на пенсію. У цьому ж видавництві вийшли усі її книги.
Знаковим фактом є те, що у період створення історій про Пеппі Астрід Ліндгрен була захоплена новою для того часу ідеєю виховання із врахуванням дитячої психології, яка викликала палкі суперечки у суспільстві. Ліндгрен слідкувала за полемікою, що виникла із цього приводу і брала у ній участь, виступаючи за те, щоб прислухатися до думок і почуттів дітей та виявляти повагу до них. Саме в образі Пеппі втілено новаторські ідеї дитячого виховання і дитячої психології 1930-1940-х років.
Цього року у Швеції видано книгу "Прообраз Пеппі" - першу й нередаговану версію видання знаменитої дитячої письменниці Астрід Ліндгрен "Пеппі Довгапанчоха". Саме цю історію про рудоволосе дівчисько дочка Ліндгрен Карін Нюман одержала від мами в день свого 10-річчя. Книга "Прообраз Пеппі" - одна з багатьох, які будуть випущені 2007 року, коли світова громадськість святкує 100-річний ювілей від дня народження Астрід Ліндгрен.
Українською мовою кумедна Пеппі та інші герої Ліндгрен заговорили завдяки неперевершеній перекладачці Ользі Сенюк.
Тривалий час книги Астрід Ліндгрен яскраво і творчо видавало видавництво «Веселка», тепер їх випускає у світ «Школа», щоправда шкода, що у зовсім непривабливому художньому оформленні. Також відповідно до провідних світових тенденцій у видавництві «Добра читальня» з’явилися аудіо книги про рудоволосу дівчинку Пепі: «Пеппі Довгапанчоха» та «Пеппі сідає на корабель», незабаром побачить світ третя книжка «Пеппі у Південних морях». Ці аудіо книжки озвучила акторка Львівського театру юного глядача, улюблениця львівських дітей, Ольга Гапа, а проілюструвала – випускниця УАД, відома художниця Іветта Ключковська. Астрiд Лiндгрен – лауреат літературних премій, нагороджена Великою Золотою медаллю Шведської академії, володар двох Міжнародних Золотих медалей Г.К. Андерсена (1958, 1986 рр.), цю нагороду називають Нобелівською премією в дитячій літературі. Після смерті казкарки шведський уряд заснував премію ім. А. Ліндгрен. Однак думається, що найвидатнішою і найкращою нагородою Астрід Ліндгрен є любов дітлахів та дорослих з усієї нашої планети