ФРАЗЕОЛОГІЧНЕ ЗБАГАЧЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ПЕРІОДУ ВОЄННОГО СТАНУ
Федіна О.В., к. філолог. н., старший викладач кафедри соціально-гуманітарної освіти КЗВО «Дніпровська академія неперервної освіти» ДОР» м. Дніпро | 13.05.22 6:13:49
Процес збагачення фразеологічними одиницями є неперервним явищем української мови. Постійно поповнюючись неологізмами, запозиченнями, словами іншомовного походження, мова віддзеркалює кожен із процесів у фразеології, абстрагуючи та узагальнюючи первинну семантику слова [2].
Передумови теорії фразеології були закладені в працях О. Потебні, І. Срезневського, О. Шахматова та Ф. Фортунатова [3]. Значного впливу на сучасну мовну традицію українців завдав період воєнного стану з 24 лютого 2022 року, що відображають проаналізовані новоутворені фразеологічні одиниці, які не встигли закріпитись у словниках, але активно вживаються, у тому числі користувачами соціальних мереж. Проілюструємо кілька тематичних груп фразеологічних новоутворень, відібрані шляхом контент-аналізу із соціальної мережі Facebook.
Фразеологізація найменувань:
дебахнулькó – людина, яка часто ставить недоречні запитання (утворено від питання «де бахнуло?» в значенні «де відбувся вибух?»);
зелéні чоловíчки – окупанти, які носять військову форму зеленого кольору, але приховують приналежність до певної країни (відоме з 2014 року – окупація Криму);
кацáп – росіянин (1. Походить від тюркського kasap – «розрізати», кацапами називали загарбників, які відділяли і привласнювали території інших народів; 2. Зневажливе, переселенець з російських губерній) [4];
лаптєстáн – Росія – поєднання слів «лáпті» (плетене з кори дерев взуття для бідних, поширене на територіях півночі та сходу Європи минулого століття) та «станúця» (адміністративно-територіальна одиниця);
лапутéни – (від «Лабутени» – відомий бренд жіночого взуття на високих підборах) взуття, матеріалом для якого слугує кора дерев, а підборами – шматок березової гілки; вживалось на позначення абсолютної відсутності будь-яких сучасних матеріалів на території РФ у зв’язку з дією санкцій;
Мóрдор – країна агресора, РФ (в перекладі «Чорна країна»; фантаст Дж. Р. Р. Толкін у книзі «Володар перстнів» використав таку назву на позначення місця зосередження темних сил);
óрки – нападники, окупанти РФ (назва походить від лат. Orcus – божество смерті та підземного світу; у фольклорі народів Західної Європи – ворожі істоти з іклами та гострими вухами).
Фразеологічні новоутворення на позначення дії:
арестóвлення – заспокійливе звернення (походить від прізвища О. Арестовича – радника офісу Президента України, який звертався до українців із роз’ясненням ситуації з метою стабілізації психологічного напруження під час війни 2022 р.);
завести трактор – приготуватись до привласнення ворожого без попередження, голіруч (походить від народної традиції воєнного часу 2022 року за допомогою тракторів позбавляти окупантів військової техніки);
зáтридні – ставити нереалістичні плани та щиро вірити в їх реалізацію (походить від планів РФ завоювати Україну протягом перший трьох днів повномасштабного вторгнення);
макрóнити – демонстративно робити стурбований вигляд щодо певної ситуації, але при цьому не намагатись нічого змінити (походить від прізвища Президента Франції Е. Макрона);
мамкувáти – жалітися, не отримуючи розуміння та підтримки від співрозмовника (походить з телефонних розмов окупантів з власними матерями, які нехтували життям синів);
чорнобáїти – повторювана безрезультатна дія, приречена на поразку (походить від назви населеного пункту Чорнобаївка, де більше 15 разів ворог зазнав поразки).
Фразеоутворення на позначення військових посад ворога.
Військові чини загарбників у контексті відомого фразеологізму гарматне м’ясо (приречений на смерть на полі бою через погану підготовку) відобразились у таких фразеологічних одиницях: гарматний лівер – солдат; гарматна сосиска – лейтенант; гарматна ковбаса варена – капітан; гарматна ковбаса копчена – майор; гарматна шинка – підполковник; гарматний хамон – генерал.
Крім того, період воєнного стану в Україні супроводжується народженням нових прислів’їв, приказок, скоромовок, в основу яких покладено питомо українські слова, вимова яких передбачає мовну підготовку. Такі приказки слугували паролями для перевірки осіб на приналежність до ворожого боку, оскільки з першого разу вимовити їх може лише носій української мови. Наприклад:
Я сиділа у крамниці
У своїй новій спідниці,
Їла стиглі полуниці,
Їх мокала в цукорницю,
Що купила у крамниці
Біля Укрзалізниці.
Воєнний стан 2022 року привернув увагу українців і до національних традицій спілкування. У представлених дослідженнях, з етичних міркувань, уникаємо аналізу обсценної лексики, оскільки традиційне вираження невдоволення в українській культурі супроводжується вірою у вищі сили, що свідчить про глибокі духовні надбання та переконання народу. Натомість, лайливі вирази є запозиченнями з російської, а в православному розумінні – мовою темних сил. Україномовна ж традиція передбачає вживання таких висловів як-от:
• побажання отримати справедливе покарання: Бий тебе Божа сила;
• побажання відчути фізичний біль як покарання за заподіяне лихо: А щоб тебе підняло та гепнуло; Нехай тебе грім поб’є; Сто чортів тобі в печінку; Щоб тебе муха вбрикнула;
• Побажання неприємних внутрішніх відчуттів: Бодай ти скис; Щоб тобі пусто було та ін.
Українська фразеологія здавна насичена вірою в Бога, відображає історичні події, є джерелом культурної спадщини українського народу. З плином часу, окремі фразеологізми виходять із активного вжитку, натомість поповнення новими мовними перлинами – процес безперервний та самостійний. Автором досліджених фразеологізмів є народ, а отже, можна стверджувати, що національний дух України не лише незламний, але й неповторний у своєму вмінні відображати справжнє життя будь-яких часів, у тому числі й чорні сторінки ХХІ століття.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Алефіренко М. Теоретичні питання фразеології. Харків: Вища школа, 1987. 135 с.
2. Шалдаісова Г. Фразеологізація термінологічних словосполучень в українській мові. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія: Філологія. 2016. Вип. 21, т. 1. С. 102-104.
3. Яцьків М. Здобутки сучасної української фразеології у контексті новітніх парадигм лінгвістичних досліджень. Міжнародний науковий вісник. 2014. Вип. 8 (27). С. 253-262.
4. Вікіпедія. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/Кацап