Статті, блоги
КОНСТРУКТОР ДЛЯ ЛІНГВІСТІВ: ШТУЧНІ МОВИ В ЛІТЕРАТУРІ
Алла Цюзь | 14.02.22 9:11:59
Хто такі «артлангери»? Невже це якась нова сучасна молодіжна субкультура, а їхнім батькам здається, що діти з’їхали з глузду? Можна так і подумати, якщо не знати, що конструювати «артланги» — це хобі для дорослих лінгвістів або просто фанатів лінгвістики. Артланги — це так звані artificial languages (вигадані мови), які призначені суто для художніх творів. Загалом видів штучних мов, тобто конлангів, існує декілька, зокрема інженерні, допоміжні та естетичні.Інженерні конланги є найдавнішими з усіх штучних мов, переважно базуються на якійсь філософській або логічній концепції, наприклад аналітична мова Джона Вілкінса. Випускник Оксфорду, він запропонував поділити увесь світ на сорок класів і створити префікс для кожного, аби далі створювати слова відштовхуючись від цього.
Допоміжні конланги рятують носіїв кардинально різних мов. Уявіть, що ви опинилися у замкненому просторі на кілька днів, скажімо, з французом, ваші телефони розряджені, а ніякого перекладача немає. Коли вас знайде служба безпеки, ймовірно, що ви вже навчитеся досить добре спілкуватися між собою, міксуючи то українські, то французькі слова. Саме так, простими словами, працює піджин, тобто допоміжний конланг.
Естетичні мови, артланги, про які згадували вище, ми чуємо в серіалах, на зразок «Гра престолів», або фільмах, на кшталт «Зоряні війни», та вичитуємо у фантастичних і фентезійних романах. Автор, який використовує вигадану мову, має на меті максимально занурити читача у свій вигаданий світ, а також досконало репрезентувати його персонажів-носіїв. Артланги справді підсилюють сюжет будь-якої утопії, завдяки впливу гіпотези Сепіра-Ворфа. Вона полягає в тому, що слова тісно пов’язані зі свідомістю та культурою людини або групи людей. Інакше кажучи, наша мова формує нашу особистість і навпаки, як правило суми чисел. Це легко довести прикладом артлангів, адже кожен погодиться, що мова ельфів мусить бути милозвучною, а мова орків — грубою.
Артланги можуть бути апостеріорними — ті, які створюються на основі реальних мов, та апріорні, що їх вигадують з нуля. Яскравими прикладами апостеріорних артлангів є «Новомова» з роману Джорджа Орвелла «1984» і «Надсат» з роману Ентоні Берджеса «Механічний апельсин». Обидва показують утопічні моделі суспільства й те як мова репрезентує світосприйняття героїв.
«Новомову» пропагує тоталітарна партія АНГСОЦ, основне завдання — знищити усі слова, які дозволяють політ думки, спростити лексику та граматику, а в результаті отримати ідеальних громадян, що не вміють мислити за рамками «Новомови». Дж. Орвелл помістив у кінці роману додаток, де пояснює принципи цього артлангу.
Відповідно до граматики, будь-яке слово може використовуватись як дієслово, іменник, прикметник або прислівник. Прикметники утворюються додаванням суфікса — «-ful», а прислівники — за допомогою «-wise». Усі дієслова утворюють минулий час лише за допомогою закінчення «-ed», тому steal у минулому часі буде steled (a не stole), а думати у минулому буде thinked, (а не thought). Так само степені порівняння слів знищуються, їх автор пропонує замінити на префікси «-plus / doubleplus», — plusgood, doubleplusgood. Слова можуть утворюватися за допомогою поєднання двох основ, зокрема такі: Telescreen — пристрій у вигляді телевізора з камерою нагляду («телеекран», у пер. В. Шовкуна).
Crimethink — думкозлочин.
Duckspeak — термін, що означає дослівно «бездумно говорити» («крякомовити», у пер. В. Шовкуна).
Bellyfeel — охоче сприйняття будь-яких ідей партії («нутрочуй», у пер. В. Шовкуна).
Joycamp — каторжний табір («радотабір», у пер. В. Шовкуна).
«Механічний апельсин» Е. Берджеса розповідає історію підлітка Алекса та його кримінальної банди, а мораль роману зовсім проста — ніяке ув’язнення або заборони не зможуть змінити природу людини, а зло так ним і залишиться.
Назва мови — це закінчення російських числівників від «одинадцяти» до «дев’ятнадцяти». Пояснюється це тим, що носіями Надсату були підлітки nadtsatyje — «тінейджери» (teenagers, буквально «надцятирічні» або скорочено — «тіни» (teens). Слово orange означає не тільки апельсин, але на жаргоні Надсат перекладається як людина, подібно до малазійської, а від основи «orang» походить назва примату орангутанга (лісова людина).
Надсат символізує мову метафор, насильства та криміналу, тобто основною метою є репрезентація певного соціального прошарку, зокрема артланг мусить нагадувати «арго» — особливу говірку, яку використовує певна група людей, здебільшого кримінального світу.
У Надсаті слова створюються або за допомогою поєднання оригінального російського звучання з англійськими літерами, поєднання основ, або за допомогою досить цікавих прийомів лінгвоконструювання, зокрема співзвучності, але при цьому різнозначності, додавання суфіксів та ін.
Veck — людина, походить від слова «человек», яскраво видно, що автор позбавився першої частини слова.
Cancer — цигарка, однозначно простежується іронія автора, тому що англійською слово означає «рак».
Dobby — добрий, у цьому слові автор позбавляє слово суфіксу.
Rabbit — робити, від слова «работа», співзвучне з англійським «rabbit» (кролик), але має інший переклад. Аналогічно pony від «понимать», співзвучне з англійським «pony» (конячка).
Horrorshow — добре, співзвучне до «хорошо», але в англійській має значення «фільм жахів».
Щодо граматики, в множині автор додає закінчення «-ie», наприклад droog у множині стає droogie, а літера «и», як у словах «игра» (гра), «имя» (ім’я), подвоюється — eegra, eemya, так само як часто буває з «о», зокрема oobivat (вбивати), oozy (ланцюги), oozhassny (жахливий), oomny (розумний).
Прикметники та дієслова мають закінчення «-y», яке читається по різному. У прикметниках як «-iй», в дієсловах як «-і», зокрема bezoomny (божевільний), pony (розуміти). Також дієслова можуть закінчуватися на «-eet», «-at» — sloochat, zammechat, govoreet, або мати альтернативні закінчення — platch (плакати), prod (виробляти), razrez (розрізати). Деколи слова містять додаткові суфікси, особливо іменників додано «-er», зокрема goober — губы, gulliver — голова, rooker — рука.
На відміну від Дж. Орвелла, Е. Берджес відмовився додавати словник або будь-які пояснення до Надсату, який розглядав як «пристрій для промивання мізків читача», про що він пише у «You’ve Had Your Time»: «Роман мав бути вправою з лінгвістичного програмування, з екзотикою, що поступово прояснюється завдяки контексту: я б чинив опір до будь-якої вимоги видавця надати глосарій. Глосарій порушить програму і зведе нанівець промивання мізків».
Батьком апріорних артлангів фанати вважають Джона Роналда Руела Толкіна, автора саги «Володар перснів». Показовим є те, що для вивчення його мов пишуть цілі книги, створюють форуми та досліджують різні методики.
Дж. Р. Р. Толкін усе життя займався лінгвістичними експериментами, які стосувалися створення штучних мов, зокрема, у своїй доповіді для Оксфордського коледжу 1931 року, він розповідає про досвід роботи з есперанто та навчальними мовами для дітей.
Дж. Р. Р. Толкін говорить: «Ваша мовна конструкція може створити міфологію», саме тому його світ Середзем’я є для читачів більш об’ємним і реальним, внаслідок поєднання міфу та мов. Не дивно, що автор також згадував, що писав книги лише для того, аби в його артлангів з’явився притулок. Дж. Р. Р. Толкін першочергово починав з мотивів виникнення штучної мови, її історії, культури та вигляду народу, що на ній говорить, а лише потім створював граматику та слова, що чітко окреслює теорію лінгвістичної відносності та фоносемантику, прихильником яких був Толкін.Толкін створив дуже багато мов, але найбільше уваги прикуто до ельфійських. Квенья, висока ельфійська говірка, для неї натхненням стали фінська, грецька ті латина. Синдарин, мова сірих ельфів, що нагадує кельтські мови, насамперед валлійську. Ці мови особливо приємно звучать, що дозволяє складати пісні та вірші. Толкін також описує споріднені ельфійські слова, як вони змінювалися та виростали одне з одного. Першою мовою взагалі стала протоельфійська, тобто квендарин, від якої утворилися всі інші. Одразу видно зв’язок — квендарин розкладається на «-квен» квенья та «-дарин» синдарин. За Толкіном, квендарин розпався на аварин та загальноельфійський ельдарин, від ельдарину походять усі наступні ельфійські мови. Сам термін «квенья» quenya, або quendya — прикметник, утворений від тієї ж основи, що і quendi — ельфи, так що це слово просто означає ельфійський.
Синдарин має багато спільного з квенья, хоча є більш модифікованим. Фонетика складніша та містить більше правил і винятків. Існує невизначений артикль та окремі артиклі для відмінків, але самих відмінків лише три. Множина утворюється не закінченням, як у квенья, а зміною голосних у корені слова: amon (пагорб) — emyn (пагорби), aran (король) — erain (королі), naug (карлик) — noeg (карлики). Іменники також мають певні суфікси, зокрема «-on / ion» sirion (ріка), «-on / ith» ithron (чарівник), «-eg / ig» nogotheg (один з карликів).
Мови Толкіна є безумовно автентикою його творів, які мають величезне значення на лише для автора та його фанатів, а й для персонажів. Артланги стають фактично окремими персонажами, живою історією світів Р. Р. Толкіна. В «A secret Vice» Толкін зазначає, що, на його думку, слова є «мініміфами», кожне з яких несе свою історію, окремо підкреслюючи зв’язки між звучаннями і значеннями слів, тобто звертається до фоносемантики. Саме завдяки Р. Р. Толкіну артланги набули популярності та стали однією з популярних галузей роботи для сучасних лінгвістів.
Отже, артланги є надзвичайно цікавим лінгвістичним і літературним феноменом, який з кожним днем стає все більш популярним. Вони з’являються фактично скрізь, де реальність поступається фентезі чи фантастиці. Варто зазначити, що це не лише розвага, а й величезне поле для експериментів і досліджень. Створити свою мову дійсно можна кожен, у цьому допоможуть книги американського лінгвіста Девіда Пітерсонс, адже саме він конструював дотракійську для «Гри престолів»!