Час збирати каміння, або Метаморфози історії
О.Левицька | 03.05.11 21:46:06
Грабар С. Метаморфози [Текст] : статті та есеї / Сергій Грабар. — К. : Грані-Т, 2010. — 120 с. — (Серія «De profundis»).
Наше каміння надто рясно розкидане по землі, і збирати його ще довго.
Сергій Грабар
Чергова книга есеїстики у серії «De profundis» видавництва «Грані-Т» пропонує духовні «метаморфози» часу і простору від Сергія Грабара. Книга есеїв складається із двох частин: «Міста» і «Країни», присвячені Києву і двом країнам — Північному Кіпру та Азербайджану.
«Місто» відкриває багато маловідомих чи невідомих фактів про історію спорудження пам’яток Києва.
Це історія духовності і бездуховності міста, боротьби за нього, його занепаду й відродження. Природно, що основним пластом оповіді про місто є княжий період — період його розквіту, величі, духовності. Місто Київ Сергія Грабара — це місто княже і величне, місто храмів і центр духовності, сповнене легенд і таємниць, місто, у якому творилася історія усієї Русі. Розділ «Лаврські історії» — один із найбільших у книзі. Автор, який добре знає історію Києво-Печерської лаври, адже працював там тривалий час, дає своєрідний екскурс у історію зведення та руйнування пам’ятки в різні епохи, життя її мешканців та їхні неймовірні історії.
Цікавою знахідкою автора є художні відступи: про Антонія Печерського, Дзвонаря, Миколу Святошу, Святополка та інших. Багато із них написані від першої особи, думками і мовою своєю наближені до наших сучасників, вивертають із середини події того часу, окремі епізоди із життя приватного і державного.
Історія Києва — це також історія його цивілізації, його комунікації: першого у Східній Європі трамвая, залізниці, вокзалу; історія його вулиць і площ, пам’ятників та їхніх будівничих.
Сергій Грабар пробує прощупати, відчути, збагнути «особливу місію міст», їхнє «втаємничене призначення» у світі — таке він знаходить у Києві, Львові, Празі, Зальцбурзі, Кельні, Тімішоарі, Фамагусті.
Східні історії насичені літературним контекстом: на Кіпрі автор згадує про перебування Артюра Рембо, у Фамагусті — про передісторію сюжету трагедії «Отелло» Вільяма Шекспіра, але, як і у першій (київській частині), — головним є духовне життя міста — його храми і пам’ятки культури.
Легко, невимушено, художньо С. Грабар оповідає про непросту історію кіпрського міста Фамагусти, таємниці фортечних мурів, які захищали місто упродовж драматичної історії.
Відкриттям для автора і для читача є розповідь про Азербайджан: розповідь у діалозі, де про історію і культуру власної країни і народу розповідають Рафіґ Гашимов, відомий діяч культури цієї країни, Салім Бабуллаогли, головний редактор часопису «Світова література», Джейхун Мамедов, директор київської філії Міжнародного благодійного фонду «Україно-Азербайджанської дружби». У розповіді про Азербайджан слово передається від одного оповідача до іншого — багатоголосся оповіді доповнює сприйняття історії народу і країни.
Пізнавальним є екскурс в історію азербайджанської літератури, розповіді про найвидатніших поетів цього народу. Цікаво було довідатися про літературні контексти, С. Грабар привідкриває історію створення одного із випусків часопису «Київська Русь» — «Азербайджан», у якому вміщено твори 44-х сучасних азербайджанських письменників, який виник зі спільної домовленості головних редакторів часописів Дмитра Стуса та Саліма Бабуллаогли. Оповіді доповнюють гастрономічні спостереження за східною кухнею як певним способом зрозуміти народ.
Остання вставна новела «Шовк» утверджує Грабареве вміння «пеленати слово». Запеленавши у поетичний шовк враження, відчуття, почуття, спогади, звуки, кольори, автор створив високохудожній імпресіоністський текст, де слово ллється, мов шовк, вплітає несподіване і непоєднуване… І водночас повертає давно забуту модерну техніку Джойсового письма.
Повертаючись до назви книги «Метаморфози», яка, хоч і може відсилати до Овідія чи Апулея (а контекстово — навіть до «Останнього світу» К. Рансмайра), усе ж має оригінальний зміст — це книга про метаморфози історії: тисячолітню історію метаморфоз Києва, метаморфози сприйняття столичного града, метаморфози духа, метаморфози історії Кіпру і Азербайджану.
Особливість цієї книги — духовність, заглиблення у таємниці часу, пошук відповідей на вічні запитання, розповіді про страждання за віру святих і мучеників. Книга покликана допомогти зрозуміти власну історію; відчути метаморфози у зверненні до свого минулого, культури, духовності.