Критика, рецензії
Альманах про Львів, який викликає здивування...
П. Ятвяг | 14.10.07 20:50:16
Цей матеріал, мабуть, не можна залучити до тих, які називають критикою, на всі сто відсотків. Скоріше загальною назвою до нього могло би бути радше слово “здивування”... І навряд чи до нього можна застосувати рецензію. Напевно, краще просто обійтися реплікою. Рука не підніметься і язик не повернеться критикувати такий благий задум і реалізований завдяки значній праці намір...Мова іде про цілком свіже у продажу видання “Наш Львів. Альманах. Число 1. Львів 1256 – 2006” (так на титульній сторінці) з посвятою (інформація знову ж таки з титульної сторінки) “Громаді міста Львова з нагоди його 750-річчя”.
Річ у тому, що здивування починається від перших кроків знайомства з альманахом.
Формат книги значний (приблизно 22Х30 см), тверда палітурка, обсяг – 680 стор. – сам вигляд тягне на солідне науково-історичне узагальнення, а не на альманах. Вага альманаха майже два кілограми. Вже навіть скоріше зовнішньо подібне на довідкове видання, або ж на таки наукове, у крайньому випадку науково-популярне для особливих шанувальників.
Стає майже одразу очевидно: про Львів нині досить багато публікується, однак такого ще, мабуть, не було. Це щось цілком інше.
Із продовженням знайомства здивування не припиняється. Бо далі уже знайомишся не тільки із зовнішністю, але і з вмістом. Причому, як то більшість читачів – спочатку дивишся не на сам текст під словом “Зміст”, а гортаєш нашвидкуруч сторінки -- проста у дві колонки верстка, ілюстрацій обмаль, всі чорно-білі, і лише на окремих вклейках – фото стилізовані “під сепію”, убористий шрифт (мабуть, кг 8, не більше) без особливих виділень і зносок. Наче суцільний текст із невеличкими прогалинами. (Уявляєте собі, скільки тут може бути вміщено матеріалу?) І раптом бачиш, що на тих сторінках якась дивна суміш текстів... на всі теми. Розумієш, що то все тому зібрано докупи, бо тематика навколо Львова, але ж чому саме так? Чому саме це? Як це читати? Для кого це? Для фанатичного збиральника всього про Львів і у Львові? Хто має бути покупцем чи навіть читачем цього альманаху?
Починається “альманах” із Крип’якевича і про Крип’якевича, а далі – публікації і публікації, взяті з найрізноманітніших джерел, а найбільше – то із Львівської преси минулих (найближчих до нас років – приблизно від 2000)...
Якщо глянути на їх тематику, то системи в ній не побачиш. Там справді все – важка папка досьє на Львів і його людей. Як у тій байці про спів – що бачу, про те і співаю. Головне, щоб щось стосувалося Львова. А деколи і не дуже. Ото ретельно переглянуто всі доступні газети і журнали і так само ретельно вибрано всі статті від оповідей про Львів і його окремих видатних людей, про його вулиці і пам’ятки до публікацій про скнилівську трагедію і справу про вбивство І. Білозіра. А ще – художні твори львівських і нельвівських письменників, поетів, чи просто уривки з них (наприклад, така доля у М. Осадчого “Більмо”, або про самих поетів і письменників тощо. Чому, навіщо?
Чому саме ці публікації, чому в саме такому порядку, чому саме ті автори і ті газети – не пояснено...
А далі (знову ж таки при знайомстві) намагаєшся дати собі відповіді на ті перші питання і несподівано бачиш, що у виданні нема жодних вихідних даних... ЖОДНИХ! Тих, яких вимагає не то що стандарт, але і законодавчі і підзаконні акти про те, що треба публікувати у тих вихідних даних... Ні видавництва, ні друкарні, ні формату, ні паперу. Нічогісько...
Нема ні передмови, ні післямови. Альманах закінчується вибіркою імен видатних осіб, якими було названо вулиці Львова із довідника Сергія Громова.
Тепер розумієте, чому я не міг назвати формат видання звичним поліграфічними термінами (хоча, як людина з відповідною освітою можу і це прикинути)? І папір можу назвати лише умовно – офсетним. Скоріше за все 60-грамовий. (Знову ж таки це до обсягу)
Завантажити зображення © Книгобачення 2007Так само дивуєшся на ті скупі ілюстрації... Їх мало і вони теж дуже вже “різні”, але до того ж невідомого авторства. Жодна ілюстрація не має автора. Якщо текстовий матеріал має авторів і подаються джерела, звідки ті матеріали взяті, то ілюстрації ? ні... Починаєш думати, чи дотримано там взагалі авторських прав.
Здивування не закінчуються навіть тоді, коли раптом доходиш у гортанні сторінок до сторінки 643, на якій під портретом, безапеляційно підписаним “Король і князь Данило Галицький, засновник міста Львова 1256 року” розміщене ось таке звернення:
ЗВЕРНЕННЯ ДО ВСІХ ШАНУВАЛЬНИКІВ МІСТА ЛЬВОВА
Я, Богдан Гордасевич, голова Видавничо-благодійного фонду ім. Галини Гордасевич, звертаюсь до всіх львів\'ян і шанувальників нашого славного міста Львова з проханням по фінансову допомогу щодо справи перевидання альманаху «Наш Львів» ч.І для подальшого благодійного подарунку по кілька примірників всім бібліотекам та навчальним закладам м. Львова, а також у інші регіони України і за її межі.
Потребує капітальних капіталовкладень продовження роботи над наступними етапами проекту «Наш Львів», якими є випуск ілюстративно-музично-рекламних компакт-дисків в якості додатку до текстового тому першого числа альманаху «Наш Львів», а також робота над другим числом альманаху.
Шановне львівське панство, серед вас є багато багатих, але ще надто мало - богачів, бо як сказав мій друг Жорж Дикий: «Богач - це той, хто багато витрачає і не стає з того біднішим, а не той, хто має купи грошви, але через особисту жадібність не може з ними розлучитись - він такий же злидень, як і я!». Панове, не скупіться! Робіть щось корисне не тільки персонально для себе, але і для загального добра. Від того всім стане жити веселіше!
Хто схоче просто підтримати працю ВБФ ім. Галини Гордасевич, то прошу це зробити або простим поштовим переказом, або на банківський рахунок.
Хто схоче зробити рекламне замовлення чи запропонувати якусь іншу ділову пропозицію - прошу дзвонити і будемо домовлятись.
Хто схоче самотужки робити якісь свої проекти аналогічного культурологічного плану - то прошу дуже! Нивка величенька і місця для праці на ній вистачить усім.
А хто ніц не хоче - прошу прийняти мої співчуття.
Дорогі, любі львів\'яни і шанувальники міста Лева, це для всіх вас з нагоди такого видатного ювілейного свята - оцей спільний творчий дарунок: альманах «Наш Львів». Прийміть мої щирі вітання з нагоди 750-річчя славного міста Львова! БУДЬМО!
ШАНУЙМОСЯ, БО МИ ТОГО ВАРТІ !!!
Здивування, самі розумієте, в тому числі не тільки від змісту і тону самого тексту, не тільки від того, що він розміщений ні не на початку книги, ні наприкінці, а десь так замасковано, а ще й до того ж без жодних реквізитів. Якщо вже і перераховувати гроші поштовим переказом чи на банківський рахунок, то хоча б мав би бути натяк, де той рахунок і ту адресу дізнатися. Бо так виходить, що якщо “богач” і вирішить дати ті гроші на “капітальні вкладення” у розвиток “проекту”, то йому доведеться ще й пошукати той фонд, оскільки з альманаху жодної адреси не дізнається.
Отож, якщо закінчити цю репліку, то найбільше здивування полягає ось у чому – вкладено таку працю, кошти, книга надійшла у продаж, а результату, мабуть, буде набагато менше, ніж хотілося б...