Критика, рецензії
Вишукана іронія Фолькера Маасена
Сергій Дзюба, письменник, перекладач, журналіст, президент Міжнародної літературно-мистецької Академії України | 27.07.20 12:51:31
Чернігів продовжує дивувати і вражати своїми чудовими книжками. От нещодавно у видавництві «Десна Поліграф» побачила світ збірка віршів відомого німецького письменника Фолькера Маасена українською мовою в перекладі Надії Постемської (Ірландія) та Сергія Дзюби. Керівник проекту і дизайнер книжки – Генрік Дік (Німеччина). Про враження від творчості Фолькера Маасена розповідає Сергій Дзюба.Ця книга – незвичайна, не схожа на інші. Ви не знайдете тут звичних реалій. Таке враження, що автор мешкає в паралельному світі. Втім, це – справді цікаво!
– Ворота в небо
зачинені, – оголосив Петро, –
маєш зачекати.
– Мене не лякають
зачинені ворота, –
промовив подорожній. –
Я щойно з пекла.
І він ввійшов.
(«Ворота в небо»)
Ось такий дивний вірш. Напрочуд лаконічний, не надто емоційний. Я б навіть сказав – сухий. Проте скільки тут приховано думок! Бо то – лише верхівка айсберга. І над прочитаним можна розмірковувати й дискутувати безкінечно. Чи може людина сперечатися зі Всевишнім? Чи вона – творець своєї долі? Власне, у кожного з нас – свої рай і пекло, котрі знаходяться на землі…
Вірш – бунтарський, але не злий. Як на мене, доволі дотепний. Це – такий англійський гумор, вишукана іронія. І саме так оригінально створено всю збірку! Маємо наразі неповторний авторський стиль, де буквально за кожною фразою пульсує неординарна думка. Де афористичність рядків та їх «сухість» – норма. Де кожен вірш можна трактувати як своєрідну притчу – втім, це – не якась «мертва» дидактика, а ненав’язливий гумор.
Автор навмисне не робить висновків – це прерогатива читачів. Тож, якщо ви взяли до рук цю книжку, доведеться неабияк потім поміркувати над нею, – думки виникнуть ніби самі по собі, мимоволі. Я б радив читати потроху, а потім повертатися до цих віршів у подальшому. Адже щоразу у вас буде дещо інше сприйняття.
Бо кожен вірш Маасена – це ніби така піраміда, де одні думки лежать на поверхні, а інші – наче глибоко приховані, тож непомітні одразу. Але знаходити і розпізнавати такі підтексти – дійсно спокусливо! Це як пливти у вутлому човні якоюсь химерною річечкою, де й краєвидів особливих начебто немає; а потім уважно придивляєшся, прикипаєш поглядом і враз розумієш – щойно побачив диво! Бо ще класик зауважував, що насправді дива знаходяться не лише за морями-океанами, а буквально поруч, може, за крок від вас. Їх лише потрібно вчасно розпізнати та зрозуміти.
Коли коліно
болить,
є біль у мозку, –
там, де його частина
думає:
– Я коліно.
Якщо серце
болить,
є біль у мозку, –
там, де його частина
думає:
– Я серце.
Але мозок
сам
ніколи не болить.
Коли я думаю,
мозок міркує:
– Я думаю…
Та можливо,
мозок ніколи
не думає?
Можливо,
думає лише
(або дійсно)
коліно?
(«Де думає біль?»)
А як вам таке? Ніби все – просто, легко, на одному подиху. Однак це – лише на перший погляд. Теж є над чим поміркувати! Думаю, ви, мабуть, здогадалися, що автор за освітою – медик. Тобто він знає, про що пише. І всі оті його напівтони тільки підкреслюють це справжнє, глибоке знання.
Фолькер Маасен народився у 1943 р. в Бреслау. Вивчав психологію і медицину в Килі та Гейдельберзі. Понад сорок років працював лікарем в Ганновері, Берліні, Мюнхені та Гамбурзі. Під час проживання в Берліні, де підтримував дружні стосунки з багатьма відомими літераторами, Роберт Герхард ознайомив його з іронічною поезією.
Тож Фолькер Маасен видав п’ять книжок із веселими оповіданнями та п’ять томиків з іронічними, сатиричними й філософськими віршами.
Автор – член ПЕН-клубу Німеччини. А його твори надруковані в багатьох антологіях ФРН.
Пізні промені сонця намалювали крізь вікно
мою тінь на письмовому столі –
отже, існую.
Я поворушив головою –
тінь вклонилася
і пішла.
(«Доказ тінню»)
Тож маємо Поезію: не модну, але нетривіальну, суху, проте дотепну, дуже реальну й водночас дивовижно вигадливу. Одне слово, чарівну! Тому ми й вирішили перекласти такі гарні, вишукано іронічні вірші українською та представити їх широкому загалу читачів у нашій державі. Бо Фолькер Маасен – безперечно, цього вартий.
