Нехай «Ритмує серце, трепетно римує"
Ірина Кравчук, письменниця, членкиня НСПУ | 02.07.20 19:21:28
Відгук на книгу поезій Тетяни Череп-Пероганич «Тенго не для нас»
Я давно захоплююся творчою людиною Тетяною Череп-Пероганич. Цей фонтанчик сміху та енергії вихлюпується з берегів, творить нові проекти та ідеї, іноді витворяє і бешкетує. Незважаючи на те, що в її житті були різні досвіди і розчарування теж, вони стали її силою.
«Квітни так, ніби в перше літо.
Будь не сонцем і не травою,
Не веселкою… Будь собою!»
Це рядки із її свіженької книги «Танго не для нас». І ця поетка так живе і творить правдиво і щиро. Вона може увірватися «неспокійною грозою» в чиєсь життя, затишно запросити коханого в гай, «де ніжно пахнуть трави… де сонце хазяйнує кучеряве…»
Поезія Тетяни дуже візуальна. Читаючи її поезію, я уявляю яскраві пейзажі, дощі, вітри, сонні вітряки на леваді.
Поезія Тетяни ще й мелодійна та музикальна. Читаючи вірш «Спалені мости», я чую драматичну мелодію танго.
Останнім часом я багато читала науково-популярної літератури на різну тематику. Це розширює межі пізнання, проте саме поезія торкає емоції. В Тетяниній поезії є магія, деякі вірші викликають цунамі емоцій. Я упевнена, що жінки та чоловіки проживають часом подібні етапи, тому деякі поезії торкали струн чогось пережитого.
Також маю зазначити, що я знайома із попередніми збірками Тані. Ця збірка – це крок у глибину себе, відкриття цікавих метафор. «Літо нагріє води у ночвах річок і озер», «віолончель тіла», «сонце кучеряве», «вплітати радість у волосся», «сонні вітряки», «душа тополина», «печаль кленова». Можу довго продовжувати. Я із задоволенням прочитала усю книгу, виділяючи олівцем і закладками вірші і місця, які найбільше сподобалися.
Нехай пишуться вірші. Нехай «Ритмує серце, трепетно римує». Трепетно чекаю на презентацію книги.