Критика, рецензії
Піст... голодування... дієта... Як досягти очищення?
О. Стадник, УАД | 11.04.11 20:41:33
Джентілі А. Хліб і вода: Практичні поради на піст / Пер. Т. Різун. – Львів: Свічадо, 2011. – 168 с.Людина, котра у ХХІ столітті живе швидкими темпами і великими відстанями, неодноразово замислюється так чи інакше про здоровий спосіб життя. Щодня через різні комунікаційні канали (телебачення, радіо, Інтернет, газети, журнали) поширюється інформація про шляхи до досягнення краси людського тіла, пропонуються найрізноманітніші дієти, методики схуднення. Нас переконують історіями про відомих людей, зацікавлюють світськими новинами – хто схуд, хто набрав зайвої ваги. Часами видається, що тема схуднення є чи не найактуальнішою для сучасної людини.
Цією проблемою переймаються як публічні люди – відомі актори, співаки, політики, так і пересічні громадяни – від домогосподарок навіть до школярів. Причому питання схуднення цікавлять не лише прекрасну половину людства чоловіки теж є активними споживачами такої інформації. Нам показують картинки «ідеалів», і ми хочемо їх наслідувати.
З іншого боку, не раз людина, докладаючи багато зусиль для того, щоб створити вимріяний образ (відмовившись від нерегулярного харчування, переїдання, споживання солодкого, смаженого, даючи певні фізичні навантаження організму), врешті не відчуває себе щасливішою, а до того ж зазвичай дуже швидко знову набирає втрачені кілограми.
Чому так?
Більшість, хто успішно випробував це на собі кажуть: неідачі відбуваються тоді, коли немає певної вищої мети. Коли прагнення досконалості фізичної не підкріплено прагненням досконалості духовної. Коли вони не пов’язані.
Роздуми над тим, як поєднати духовні та фізичні потреби, вирішуючи для себе і здоров’я, і краси, і відчуття перемоги над собою, подаються у книзі італійського монаха Антоніо Джентілі «Хліб і вода: Практичні поради на піст», що вийшла у видавництві «Свічадо» у 2011 році. Як і багато інших книг видавництва «Свічадо», це видання може зайняти гідне місце у домашній бібліотеці.
Книга справді є практичним порадником. Вона не містить складних релігійних догм, хоча побудована на великій джерельній базі, про що свідчить велика кількість цитат, посторінкових посилань. Автор розглядає два аспекти посту – як природну потребу та як релігійний досвід.
Принаймні чотири рази на рік перед великими християнськими святами (найчастіше перед Різдвом та Великоднем) чимало людей задає собі питання – а для чого постити? І чи треба? Чи справді піст є тільки релігійним ритуалом, дотримуючись якого будеш мати винагороду в майбутньому, а чи можна здобути благо вже нині? Чи не зашкодить стриманість у їжі пізніше?
Про все це йдеться у книзі, хоча в першу чергу вона вчить, що головна ціль посту – очищення. І пісною їжею, і духовно. Саме так – і особливим харчуванням, і особливими думками можна досягти очищення від злого, що могло нагромадитися за попередні дні і місяці життя.
Загалом так, піст – це часткове або повне утримання від будь-якої їжі або вибіркова відмова від заборонених релігійними мотивами певних страв задля духовного очищення. Людина сама визначає собі рівень стриманості. Однак справді інколи такі особисті, особливо крайні рішення можуть викликати острах небажаного. До того ж цього року піст почався на самому початку весни, в перехідній сезон його припадає на період підвищеної метеочутливісті, метеозалежності, високої ймовірності загострення хронічних хвороб.
Лікарі кажуть – такий страх переважно безпідставний, бо якраз якщо у людини нема важких хворіб, то вегетаріанство – найкращий спосіб профілактики, а деколи і лікування. Та й досвід наших предків показує користь такого духовного ритуалу. Очисний піст вони починали як підготовку до нового сезону, за давнім календарем – перед Новим роком, що починався навесні.
Щоправда то й же досвід показує, наскільки ми іноді за ритуалом із їжею не бачимо справді того духовного. Особливо в дні після закінчення посту. Ті, які лікарі у випадках лікування вегетаріанством чи голодом називають виходом із голодування. Наприклад, весняні свята у давніх слов'ян відбувалися на природі, свіжому повітрі, із святковими іграми. танцями, веселощами, не пов’язані із міцним алкоголем.
Наші ж нинішні святкові традиції здебільшого прив’язані до обтяжливих столів із фантастичними харчовими поєднаннями, що їх не витримав би навіть і наш далекий і міцний предок. В тому і суть посту, щоб призвичаїтися розуміти, що їжа у житті – не головне, і що попередня самозаборона не є надалі наче вседозволеністю. За час посту можна навчитися бути стриманішим і в перші дні після його закінчення. Адже уже давно відомо, що найчастіше люди шкодять собі не постом, а в наступні після нього дні, якщо неправильно розуміють суть посту.
Антоніо Джентілі глибоко але одночасно просто і доступно переконує у тому, що «піст є не лише природною потребою, але й терапією душі, оскільки утримуючись від їжі, ми починаємо бути спраглими Бога».
Книга «Хліб і вода: Практичні поради на піст» має кілька розділів: «Теорія посту», «Практика посту», «Піст за столом», «Піст поміж рядків», у яких на прикладах пояснюються причини і особливості правильної поведінки під час посту, яким би він не був – справді тільки на хлібі і воді, чи тільки з певними обмеженнями. Текст книги доповнюють «Рамки», в яких висвітлено окремі аспекти посту й подано антологічні «Вставки для читання та роздумів».
Антоніо Джентілі наводить чотири умови, яких слід дотримуватись під час посту, зазначаючи, що потрібно мати велике відчуття відповідальності за себе та поміркованості, або здорового глузду. І разом з тим «коли відчуваємо благодать посту, яка очищає, заспокоює й відновлює організм, не спричиняючи хвороби й не нищачи нашої здатності до сприйняття й доброго настрою, то цей дар, очевидно, слід не лише розпізнати, а й плекати».
Чимало уваги надано висвітленню тісного зв’язку між постом і медитацією та молитвою, причому через знанні і з інших релігій юдаїзму, ісламу тощо. Є чимало рекомендацій щодо конкретного застосування цієї практики задля досягнення різних цілей (лікувальних, інтелектуальних, ідеологічних, релігійних і духовних). Дуже важливою є інформація про підготовку до посту, методику правильного харчування, тривалість посту, практичні вказівки що слід робити, а чого не можна робити під час посту, про відновлення харчування.
«Піст – прекрасна річ, але одухотворення їжі – прекрасніше» -- це цитата до третьої частини книги, у якій автор розповідає про духовну природу процесу споживання їжі. Або ж можна процитувати інше: «Скажи мені, як ти їси, і я скажу тобі, хто ти». Зрештою в окремому розділі зібрано афоризмів про піст із різних часів і епох.
Закінчується книжка трьома додатками, що містять інформацію практичного характеру : «Для «Тижня посту й медитації»: духовні, фізичні й дихальні вправи» (як можна постити протягом тривалого часу; текстовий матеріал доповнюється малюнками, які допоможуть виконувати фізичні вправи); «Очищувальні процедури перед початком посту» (як підготуватись до посту, поводитись під час посту і «виходити» з посту); «Поєднання харчів» (наголошується на зв’язку посту з певними стравами та на відповідному поєднанні продуктів для правильного харчування).
Книга Антоніо Джентілі дає нам можливість зрозуміти важливість посту і як природної потреби організму, і як релігійного досвіду, що може навернути серце і змінити життя. Через обмеження вживання певних страв подолання себе, здійснення духовного подвигу. Не дієта заради фізичної краси, а шлях здобуття сили і краси іншого рівня, через які можна досягти набагато більше.
Благословенне те тіло, яке для душі працює.