Критика, рецензії > Художня література
У кращих традиціях Шерлока Холмса та Еркюля Пуаро
Василь Слапчук, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка, почесний громадянин Луцька і Волині | 03.02.20 14:01:40
Дзюба Сергій. Справи детектива Самарцева. Ідеальний злочин. Пані кілер : Роман-серіал (бувальщини). – Чернівці: Видавничий дім «Букрек», 2020. – 464 с.Письменник Сергій Дзюба постійно дивує своїх читачів – і в рідній Україні, і за кордоном. Причому він дивовижним чином досягає успіху в усіх літературних жанрах, якими займається! Справа наразі не лише у значних накладах його 87 книг, перекладених 65 мовами і присвячених єдиній коханій Жінці – Тетяні Дзюбі (хоча й це – неймовірно). От і нинішнього року водночас у різних державах перевидано 30 його книжок загальним накладом понад 150 тисяч примірників. Авжеж, перевидано, бо люди їх справді читають, причому шанувальники творчості пана Сергія – різного віку (буквально від одного – до ста років!), професій, статків та уподобань.
Дітям дуже подобаються його казкова трилогія про пригоди кленового бога Кракатунчика «Душа на обличчі» (як на мене, це – рівень навіть не посереднього Гаррі Поттера, а Карлсона) і веселий роман-серіал «Потягуськи»; а дорослим – вірші про кохання (недарма автора називають «чернігівським Петраркою»), парадоксальна філософська лірика, гостросюжетні іронічні романи-серіали («Ловець снів», «Як я був агентом ЦРУ» та ін.), дотепні збірки пародій («Любов з тролейбусом», «Зима така маленька, мов японка» і «Кожній жінці хочеться… на Марс»), публіцистика («Замінований рай», «Життя між кулями»), пісні (зокрема «Батьку мій» у чудовому виконанні Павла Мрежука), рецензії («Несподівані зустрічі продовжують життя»), епістолярії («До світла»), радіоп’єси («Знайшла собі тата», «Привид»), вистави, есеї, інтерв’ю, нариси, подорожні нотатки, численні переклади українською з багатьох іноземних мов… Всього не перелічиш!
Звісно, Сергій Дзюба – яскрава особистість, він – активний, цілеспрямований, патріотичний, шляхетний та людяний. І це – не може не подобатися. Однак головні компоненти його успіху – оригінальний, легкий (летючий!), не нудний авторський стиль; потужна позитивна енергетика, яка виникає просто з першої сторінки книжки і не зникає до останнього, фінального речення; неймовірна особлива душевність та чарівність; а також – блискуче почуття гумору.
Наразі побачила світ нова (87-ма) книжка Сергія Дзюби «Справи детектива Самарцева. Ідеальний злочин. Пані кілер». Це один із найулюбленіших його жанрів – роман-серіал, тільки цього разу маємо не любовні пригоди, містику чи мандри, а збірку іронічних детективів, об’єднаних одним диво-героєм – приватним детективом Віталієм Самарцевим. Власне, Віталій – молода людина XXI століття, тому не варто порівнювати його зі славнозвісними Шерлоком Холмсом і Еркюлем Пуаро. У них – різі методи, погляди, світобачення… Самарцев – поспішає жити, він – швидкий, мов реактивний літак, і водночас – напрочуд симпатичний, дотепний та галантний. Тому й не почувається самотнім, а щиро радіє життю та захоплюється жінками. Для них готовий якщо не місяць із неба дістати, то принаймні розплутати чергову таємничу головоломку, нерідко небезпечну, немов гостро заточений ніж.
Адже ці сучасні детективні історії – дивовижні і приголомшливі! Несподіване зникнення відомого чернігівського бізнесмена, зухвале викрадення маленької Аліси, жахливий полтергейст в оселі молодого подружжя, кримінальний курортний роман, рандеву зі справжніми вампірами... В епіцентрі цих карколомних подій – кмітливий, іронічний та благородний приватний детектив Віталій Самарцев, який покладається виключно на власний інтелект і фортуну. Втім, заради справедливості, скажемо, що й друзі у нього – напрочуд надійні: красуня та розумниця Яруся, неперевершений знавець комп’ютерних технологій Льоня та проникливий професіонал-поліцейський з «убійного відділу» – майор Воронов, а ще – журналіст Сергій, який і увічнює всі ці неймовірні пригоди свого відчайдушного приятеля (можливо, Сергій Дзюба, бо все описане тут – бувальщини, що трапилися в реальному житті).
Взагалі, у цьому й полягає основна родзинка романів-серіалів Сергія Дзюби, що дивовижні історії відбуваються насправді й зафіксовані «на межі» журналістики та літератури. Саме правдоподібність, підтверджена багатьма, здавалося б, дрібними деталями і викликає таку довіру та вдячність читачів. Але, на відміну від вигаданих і надто одноманітних перипетій у нудно пересічних та банальних романах Мариніної, Донцової та іже з ними, Дзюба пропонує нам нетривіальні, свіжі рішення, незабутні враження й захоплюючі, майстерні сюжети, вихоплені з гущі самого життя.
Причому не менш цікаві й бувальщини, які завершують книжку вже після усіх вражаючих пригод приватного детектива Віталія Самарцева. Це – окремо подані історії «Щасливе… пограбування», «Ідеальний злочин» та «Пані кілер», котрі, по суті, не закінчуються хепі-ендом, однак зачудовують своєю оригінальністю. Адже «Ідеальний злочин» – це цілком реальний та хитромудрий посібник, як не просто захиститися від страшного й підступного маніяка, а й назавжди покарати його… Натомість «Пані кілер» – історія привабливої молодої жінки, що обрала собі дуже рідкісну й небезпечну «професію». Вона виконує завдання спецслужб, блискавично вкорочуючи віку усіляким «потворам»; і роблять це дивовижно красиві, вишукано довгі та вправні «пальчики піаністки». Розповідаючи про її життя, автор свідомо не коментує почуте – моторошне оповідання звучить, як прониклива сповідь заможної та, попри таке дуже бурхливе життя, досі ще молодої, вродливої й начебто щасливої жінки, котра, правда, через постійну небезпеку не може мати дітей і не висипається ночами…
Безперечно, що всі ці детективні історії варті екранізації – вийшов би цікавий, оригінальний, дійсно захоплюючий телесеріал «Справи детектива Самарцева», та й непересічні пригодницькі кінофільми (наприклад, «Ідеальний злочин», «Пані кілер») можна вдало і дуже успішно поставити. Тим більше, вітчизняний кінематограф все-таки почав потроху оживати, поки що завдяки якомусь державному фінансуванню.
Що ж, вітаю автора з книжкою, яка, звісно, користуватиметься попитом. Така література – теж важлива й потрібна, адже заохочує до читання широкий загал, тож не залежуватиметься і на бібліотечних полицях. Та ще й усі події відбуваються в рідному для автора Чернігові, де мешкають і персонажі цього незвичайного роману. Головне, роман-серіал написаний у кращих традиціях Шерлока Холмса та Еркюля Пуаро!
Втім, тепер я вже думаю: чим вразить читачів Сергій Дзюба у своїй наступній книжці? Надто вже він непередбачуваний: після книги ста пісень «Примчу на білому коні», поетичних книг в Іспанії, Болівії («Голоси двох поетів») і Румунії («Береги»), створених разом із Тетяною Дзюбою, враз переклав із друзями з казахської та видав в Україні знаменитий роман Роллана Сейсенбаєва «Мертві блукають пісками» (720 сторінок), а потім… упорядкував дивовижно вишукану книжку «До світла. Вибрані листи письменнику Сергієві Дзюбі» (628 сторінок). Можете собі уявити? А я ж маю змогу все оце цьогорічне, свіжісіньке добро потримати в руках!
Втім, залишимо інтригу для вдячних читачів, бо добродій Сергій уже готує свій новий вражаючий сюрприз.
