Критика, рецензії
АНГЛІЙСЬКИЙ ДЗВІН ДЛЯ УКРАЇНЦІВ
Юрій Ключ, м. Апостолове , Дніпропетровської обл., Україна | 03.06.19 7:55:58
Відомий вислів Ернеста Хемінгуея про дзвін, котрий звучить по тобі, можна віднести й до книжки «Люба Елен із Бріджсвіла». Книжки, яка народжена в Україні авторкою Ольгою Рєпіною.І хоча події твору розгортаються у відомому бастіоні консерватизму та практицизму, як Велика Британія, герої книги ведуть себе нетипово для своєї країни та співвітчизників. Й божевільно, подумки, коли одягнути англійський стрій твору на рамена українських теренів. Бо, зазвичай, яка теща на Україні, де жлобством вражені всі соціальні прошарки суспільства, зостанеться задоволеною, коли невдаха-зять (котрий сидить у неї на шиї) купує старезне, нікому не потрібне авто, заявляючи, що йде працювати до мандрівного цирку. Тобто фактично кидаючи напризволяще дружину й доньку.
Однак недаремно повість в анотації названа авторкою як психотерапевтична. Практична англійська теща не перетворюється на постійний зубний біль для зятя, а з гумором сприймає цю подію. Й тим самим закладає позитив в сприйманні життя, яким би воно не здавалось чорним негативом, у свою онуку – малу Елен. Світосприйняттям якої й написана книга.
Ольга Рєпіна намагається в своїй книзі побудувати місток між світом дорослих та дітей. Й це їй вдається. Хоча цей місток і фантастичний, та це й на краще. Бо український читач вже геть втомився від шароварно-правильних «виховних» творів для дітей та про дітей. Від яких тільки й зостається чорний песимізм та бажання скоріше дременути з нещасної, всіма битої України-неньки.
Книгу варто прочитати сьогодні й тим, хто вже спакував валізи, і під благородним приводом «дати все краще дітям» вже завтра накиває п’ятами «за бугор». Хто зустріне їх там? І як вони сприймуть майже ментальне українське – з похмурим обличчям гребти все до себе, а тим, що не гребеться, не цікавитись.
Твір Ольги Рєпіної дійсно психотерапевтичний. Він лікує від жлобства песимізму та матеріальної заангажованості, від якої часто-густо руйнуються сім’ї, рвуться зв’язки між поколіннями, а відтак калічаться долі дітей, заради котрих власне сім’ї й створювались.
Велика Британія, як відомо, країна похмурих туманів та дощів. Але, прочитавши «Люба Елен із Бріджсвіла», сприймаєш її країною сонця та радості. То ж варто читати й думати. Можливо, тоді й Україна буде здаватись не попелюшкою Євросоюзу, а однією з перших леді світу.