Статті, блоги

ЛІТЕРАТУРА ЗАХІДНОЄВРОПЕЙСЬКОГО СЕРЕДНЬОВІЧЧЯВ СУЧАСНОМУ ВИДАВНИЧОМУ РЕПЕРТУАРІ УКРАЇНИ

Оксана Левицька, канд. філол. наук, доцент кафедри книгознавства та комерційної діяльності Української академії друкарства | 20.03.16 12:21:59

Література доби Середньовіччя сьогодні представлена в сучасному видавничому репертуарі найменшою кількістю перекладів з-поміж інших культурно-історичних епох. Варто лише оглянути полиці книгарень, вивчити каталоги бібліотек, подивитися на серію «Бібліотека світової літератури» видавництва «Фоліо», яке сьогодні пропонує читачам видання масштабної добірки перекладів світової класики, проаналізувати списки рекомендованих видань для навчальних курсів із середньовічної літератури чи переглянути добірку хрестоматійних уривків літератури західноєвропейського Середньовіччя, аби побачити, що бібліотечні фонди здебільшого пропонують російські (ще радянські) переклади, автори підручників та посібників пропонують рекомендовані списки художньої літератури, а також цитують самі тексти в українських та російських перекладах.

---

Із середньовічною українською літературою ситуація виглядає дещо оптимістичніше, адже є основний корпус перекладів творів сучасною українською мовою, які видано окремими виданнями й у збірниках, укладено хрестоматії для учнів шкіл та вищих навчальних закладів, є чимало антологій та публікацій в електронних ресурсах, і, зрештою, досить широка аудиторія читачів ознайомлюється із текстами мовою оригіналу. Література західноєвропейського Середньовіччя все ще залишається для сучасного читача малодоступною.
Стаття-огляд має на меті з’ясувати, як представлена середньовічна література у видавничому репертуарі незалежної України. Не ставимо собі за метуоглянути давніші переклади, адже важливим для нашого дослідження є саме сучасний репертуар, стан і проблеми його наповнення творами європейського красного письменства Середніх віків, актуалізація потреби здійснення нових перекладів чи перевидань уже перекладених творів. Головне завдання — систематизація інформації щодо видань з метою активізації перекладної і видавничої практики, адже вивчення літератури невід’ємно пов’язане з їхніми перекладами та виданнями мовою реципієнта, а відтак актуалізує дослідницьку діяльність у галузі медієвістики.
Розпочнемо огляд перекладів середньовічної словесності із видань окремих творів. Їхній асортимент досить обмежений і представлений кількома позиціями. У сучасному книжковому репертуарі наявні кілька видань автобіографічної книги «Сповідь» одного із найвпливовіших християнських богословів Святого Авґустина (Аврелія Авґустина Блаженного). Три видання цього твору у перекладі Юрія Мушака здійснило київське видавництво «Основи» — у 1996, 1997 та 1999 роках[1]. Переклад «Сповіді» Ю. Мушака видано також у львівському видавництві «Свічадо» 2014 року[2]. У репертуарі харківського видавництва «Фоліо» цей твір Святого Авґустина, у перекладі Віктора Бойка, побачив світ у двох серіях «Бібліотеки світової літератури» у 2011 та 2012 роках [3].
Твори іще одного видатного богослова, П’єра Абеляра, видано 2004 року у перекладі Ростислава Паранька у львівському видавництві «Літопис». Це перший і на сьогодні єдиний український переклад творів Абеляра. До книги увійшли «Історія моїх страждань», «Утішне послання до друга», «Листування Абеляра й Елоїзи» та «Ісповідь Віри Елоїзи»[4].
Одним із найпопулярніших сюжетів середньовічної літератури є сказання про трагічне кохання лицаря Трістана та Ізольди. У видавництві «Либідь» 2004 року видано перший український поетичний переклад середньовічної легенди «Трістан та Ізольда» [5], опублікованої раніше у журналах «Всесвіт» 1998[6] та «Вікно у світ» 2000 року [7]. Переклад здійснив Віктор Коптілов — один з найвідоміших теоретиків перекладу і перекладачів із французької мови. Текст легенди супроводжує переднє слово О. Чередниченка «Вічні образи вічної літератури» (українською і французькою мовами) та післямова В. Коптілова «Гімн непереможному коханню». Мистецької вартості виданню надає графіка заслуженого художника України Сергія Якутовича. Ще раніше українські читачі знайомилися із цим сюжетом у прозовому переказі Максима Рильського твору Жозефа Бедьє[8], перекладі Миколи Терещенка «Ле про жимолость» Марії Французької або інших версіях радянських російськомовних видань.
У своєму репертуарі видавництво «Либідь» також має однотипово із «Трістаном та Ізольдою» оформлене видання «Пісні про Роланда» у перекладі Вадима та Нінелі Пащенків із передмовою Олександра Чередниченка, ілюстроване майстерними графічними роботами Сергія Якутовича[9]. Проте ці два розкішні видання, хоч і однотипово оформлені, не склали видавничої серії.
Ідею виокремити медієвістику в окрему видавничу серію зі своєю оригінальною концепцією створення перекладів і редакційної підготовки видань ініціювало львівське видавництво «Астролябія», заснувавши серію «Мідґард», присвячену виданням середньовічної літератури. У цій серії вже побачили світ переклади старофранцузької «Пісні про Ролянда», англосаксонської поеми «Беовульф», заплановано до друку поетичні збірки «КармінаБурана» та «Мінезанґ». 2010 року в межах серії вийшов переклад «Пісні про Ролянда»[10], який здійснив Ігор Качуровський. Особливістю цього видання є виконання перекладу безпосередньо за старофранцузьким оригіналом із відтворенням стилістики і розміру середньовічного твору. Вже наявні українські переклади цієї поеми Василя Щурата[11], Вадима та Нінелі Пащенківздійснено п’ятистопним ямбом, переклад Ігоря Качуровського — декасилабіком, як і оригінал середньовічної поеми.
Важливою подією у літературному процесі 2012 року стало видання першого українського перекладу англосаксонської поеми «Беовульф»[12], що засвідчують численні презентації, рецензії на видання, відзнаки. Зокрема, авторку перекладу Олену О’Лір (справжнє ім’я Олена Бросаліна) було відзначено літературною премією імені Григорія Кочура. Олена О’Лір також здійснювала переклад зі старофранцузького оригіналу із дотриманням віршового розміру та відтворенням алітерацій і асонансів. Із публікацією цієї книги нарешті український читач отримав змогу прочитання найвідомішого германського епосу. Основний текст видання доповнюють стаття від перекладача, післяслово Катерини А. Р. Шрей, коментарі перекладача до тексту, вибрана бібліографія, опис ілюстрацій, карти і схеми до поеми. Вдало підібрані для ілюстрування поеми численні артефакти — археологічні знахідки VІ–VІІ ст. — шоломи, фібули, амулети, пряжки і пластини, кубки, фігурки, музичні інструменти та інші атрибути декоративно-ужиткового мистецтва сприяють зануренню в атмосферу середньовічної Європи. 2014 року побачило світ вже друге доопрацьоване видання поеми.
У 2013–2015 рр. видавництво «Астролябія» запропонувала українському читачеві новий переклад поеми Данте Аліґ’єрі «Божественна Комедія», який здійснив Максим Стріха. Перша частина поеми «Пекло»[13] вийшла друком 2013 року, «Чистилище»[14] — 2014 року, а видання третьої частини — «Рай»[15] видано саме в час 750-річчя від дня народження видатного італійського поета. Видання ілюстровані мініатюрами із Сієнського манускрипту. За переклад Дантового твору Максим Стріха нагороджений відзнакою «Дантівський лавр» (Равенна, 2013), премією Львівської міської ради (Львів, 2014) і премією імені Максима Рильського (Київ, 2015), а видання перекладу третьої частини отримало перемогу у номінації «Поезія» на Всеукраїнському конкурсі «Краща книга України» (2015).

«Божественна комедія» Данте сьогодні широко представлена у репертуарі кількох видавництв у перекладі Євгена Дроб’язка. Це один із кращих сучасних перекладів, яким послуговуються в навчальному процесі вже тривалий час, а кількість перевидань засвідчує його затребуваність у читачів. Цей переклад вийшов друком у серіях «Бібліотека світової літератури» (2001, 2004, 2006)[16], «Шкільна бібліотека української та світової літератури» (2013)[17] у харківському видавництві «Фоліо». Ці перевидання поеми, здійснено за виданням 1976 року видавництва «Дніпро». Видання «Фоліо» 2001 року здійснене на замовлення Державного комітету інформаційної політики, телебачення та радіомовлення України за національною програмою суспільно необхідних видань. У книзі вміщено усі три частини поеми Данте. Поема супроводжується передмовою Олени Алексєєнко та ґрунтовними коментарями Євгена Дроб’язка, які складають значну частину видання (100 сторінок).
Видавнича практика має досвід видання лише першої частини Дантового твору: 2007 року у київському видавництві «Школа» видано першу частину Дроб’язкового перекладу із передмовою для школярів Л. Ліщинської [18], а видавництво Українського католицького університету здійснило перевидання першої частини поеми Данте у перекладі Богдана І. Лончини [19], здійснене ще декілька десятиліть тому. У післямові до видання Іван Лучук зазначає, що «це не власне поетичний переклад, це радше підрядник, тобто переклад підрядковий, або, як ще деколи прийнято його називати, філологічний. Хоча й коментарі до нього не власне філологічні, а головно фактографічні та смислово-понятійні».
Незважаючи на ювілей Данте, відзначений в Україні 2015 року на державному рівні, на жаль, українські видавці не спромоглися запропонувати новий український переклад чи хоча б перевидання уже виданого раніше перекладу збірки Данте Аліґ’єрі «Нове життя». Останнє видання збірки поезій виходило друком ще 1955 (!) року у видавництві «Дніпро»[20].
Значна частина літературної спадщини Середніх віків представлена в авторських та колективних збірниках, які упорядковано або за жанровим чинником, або ж об’єднані перекладацькою діяльність окремого перекладача.
Два вершинних взірці героїчного епосу зрілого Середньовіччя об’єднано під однією обкладинкою у збірнику «Героїчний епос», що вийшов друком 2002 року у львівському видавництві «Червона Калина». Упорядник Лариса Федорів запропонувала читачам перевидання українських перекладів поем «Пісня про мого Сіда» Богдана І. Лончини (переклад 1972, на сьогодні єдиний)[21] та «Пісня про Роланда» Василя Щурата[22], виданий 1919 року. Видання призначене насамперед для програмного вивчення творів героїчного епосу, зокрема «Пісні про мого Сіда», малодоступної українському читачеві, яку зрештою, сам перекладач Б. І. Лончина адресував саме для навчальної мети.
Середньовічна поезія представлена у поширених сьогодні у видавничій практиці антологіях. Науковець та перекладач Мирон Борецький здійснив добірку та упорядкування для українського читача надбання латиномовної пісенної лірики XII–XIII столiть. У шести розділах книги («Життя та звичаї ваґантів», «Радощі життя й пиття», «Радощі й муки кохання», «Природа і любов», «Життя та світ» і «Життя та клір») вміщено понад 80 поезій. Збірка «Поезія ваґантів»[23] побачила світ у перекладах Мирона Борецького та Андрія Содомори з паралельним текстом латиною у львівському видавництві «Світ» 2007 року. Упорядник відібрав «найпопулярнiшi, позначені поетичним хистом та самобутністю пiсніваґантiв», серед них, зокрема, вірші Гугона, Прiмаса Орлеанського, АрхiпiїтаКельцського, Вальтера Шатильонського, ФiлiппаГревського, Петра Блуаського та Алана Лiлльського, багатьох анонiмнихпоетiв. Майстерний переклад, ґрунтовна наукова підготовка апарату книги, мистецьке художнє оформлення та якість поліграфічного виконання забезпечили успіх цієї книги серед читачів та актуалізацію поезії ваґантів у сучасній читацькій рецепції.
Низка вершинних поетичних текстів доби Середньовіччя увійшла до антології «Тисячоліття. Поетичний переклад України-Русі»[24]. Ця книга Михайла Москаленка увібрала в себе історію українського перекладу за тисячу років, чимало з них із середньовічної поезії, зокрема, в антології вміщено поезії Вальтера фон дер Фогельвайде у перекладі Леоніда Первомайського, «Гімн» Франциска Ассізького у перекладі Івана Франка, уривки «Пісні про Нібелунґів» у перекладі Миколи Лукаша, «Пісні про Роланда» у перекладі В. Щурата, «Божественної комедії» Данте у перекладах Івана Франка, Лесі Українки, Петра Карманського, Євгена Дроб’язка та ін. Зокрема, у збірнику подано чи не єдиний взірець українського перекладу еддичної поезії — найдавнішої збірки епічних творів ісландської літератури — уривок із «Пісень про богів» «Старшої Едди» — «Виправу про молот» — у вільному перекладі Освальда Бургардта (Юрія Клена). Передмова до антології Михайла Москаленка «Тисячоліття: переклад у Державі Слова» — чи не найповніший екскурс в історію українського перекладу світової літературної спадщини.
Численні поезії вміщені в авторських збірниках українських поетів, які зверталися до перекладної творчості, їхніх вибраних творах. Проте багато таких збірників видані кілька десятиліть тому і потребують нових перекладів, перегляду їхнього вмісту чи оновлених перевидань, адже окремі з них вже не можуть вирішувати нові завдання сучасного знання та задовольняти естетичні потреби, а деякі стали бібліографічною рідкістю. Так, одна із найкращих добірок віршів середньовічних поетів представлена в антології «Сузір’я французької поезії»[25] Миколи Терещенка — це майстерні переклади поезії трубадурів: пасторели та романси Маркабрюна, канцони Бернарта де Вентадорна, Джауфре Рюделя, Пейре Відаля, сирвента Бертрана де Борна, а також ле та балади ЕсташаДешана, твори Марі де Франс (Марії Французької), Конона де Бетюна (Конона Бетюнского), Рютбефа, Ґійома де Лорріса, Жана Шопінеля де Мена, Ґійома де Машо, Франсуа Війона та інших.
Чимало творів середньовічної європейської поезії вміщено у збірці перекладів Ігоря Качуровського «Круг понадземний: світова поезія від VI по ХХ століття»[26]. Це переважно маловідомі твори, серед них, зокрема, поезії мінезинґерів Кюренберґа (Дер фон Кюренберґ), Вальтера фон дер Фоґельвайде, Дітмара фон Айста та інших.
Твори окремих поетів читаємо в авторських збірниках їхніх перекладачів: зокрема, поезії Франсуа Війона увійшли до антологій«Друге» та «Третє відлуння» Григорія Кочура[27; 28], 2007 року творчість Війона склала розділ збірки «Колір і ритми. Поезії, переклади» Святослава Гординського[29], який здійснив переклад усієї Війонової поетичної спадщини із ґрунтовними коментарями. Поодинокі переклади розпорошені й по інших збірниках.
Спробу поєднати навчальне видання із антологією, вмістивши переклади текстів художньої літератури, здійснив колектив авторів Київського лінгвістичного університету під керівництвом Наталії Висоцької у посібнику «Література західноєвропейського Середньовіччя» (Вінниця : Нова книга, 2003)[30]. Чимало текстів різних жанрів середньовічної літератури інтегровані в історико-літературний матеріал, ілюструють жанрову систему, стиль, образність, алегоричність середньовічного красного письменства, розвиток сюжетів. У контексті подано також сучасні рецепції середньовічних творів як актуалізація сюжетів у літературі постмодерну, як-от уривки з «Гренделя» Джона Гарднера чи «Елідюка» Джона Фаулза — авторського переказу ле Марії Французької. Проте «Ле про жимолость» самої авторки подано в російському перекладі, проігнорувавши український переклад Миколи Терещенка, здійснений декілька десятиліть тому. Значна кількість поданих у виданні текстів у перекладах російською мовою вкотре засвідчують проблему перекладів спадщини західноєвропейських літературних пам’яток українською мовою, яку не вирішили навіть у лінгвістичному університеті.
У сучасних навчальних виданнях та численних електронних ресурсах передруковують переважно згадані переклади Миколи Терещенка, Леоніда Первомайського, Григорія Кочура, Ігоря Качуровського та інших.
Окремої розмови заслуговують різноманітні форми адаптацій художньої літератури. Окрім перекладів, на яких ми робимо акцент у статті, сучасний активний розвиток ринку адаптованих видань засвідчує потребу в аналізі адаптацій. Як із перекладами, на адаптації літературі інших культурно-історичних епох пощастило більше, ніж середньовічним творам. Проте світова практика та історія української рецепції світової художньої спадщини засвідчує, що середньовічні сюжети є одним із найбагатших джерел для різноманітних адаптацій, особливо для дитячого читання, зокрема переказів, переспівів, створення коміксів і т. ін.
Вдалою спробою адаптованого переказу для дітей середнього шкільного віку є книга Ольги Бондарук «Героїчні епоси народів світу» [31], у якій запропоновано літературний переказ творів цього жанру десяти народів світу. У збірнику вміщено перекази шумерського епосу «Поема про Гільгамеша», кельтських «Саг про Кухуліна», англосаксонської поеми «Беовульф», французької «Пісні про Роланда», німецької «Пісні про Нібелунґів», іспанської «Пісні про мого Сіда», грузинської поеми Шота Руставелі «Витязь у тигровій шкурі» та вірменської «Давид Сасунський», а також карело-фінський епос «Калевала». Переказ здійснено на основі наявних українських перекладів героїчних епосів із залученням перекладів іншими слов’янськими мовами для зіставлення чи уточнення. Основний зміст книги доповнюють вступ та словник-покажчик власних імен та географічних назв.
Англійську книгу переказів «Робін Ґуд та його веселі розбійники», Джона Макспедена та Чарлза Вілсона, створену на основі старовинних англійських народних балад, видало видавництво дитячої літератури «Веселка» (1985 і 1993 рр.)[32]. Збірник під назвою «Робін Гуд» вийшов у перекладі Юрія Юри з передмовою та перекладом віршів Леоніда Солонька, ілюстрований роботами Ігоря Вишинського. 2013 року перекази про Робіна Ґуда видано під однією обкладинкою з переказом «Айвенго» Вальтера Скотта у «Золотій серії „Бібліотека пригод”» видавництва «Школа»[33].
Книги давніх легенд британських та німецьких земель видано у «Країні мрій». До давніх британських легенд увійшли перекази Лариси Олексієнко «Сказання про короля Артура», «Трістан та Ізольда» і «Робін Гуд»[34]. До давніх німецьких легенд вміщено перекази Тетяни Горбаченко та Лариси Олексієнко кількох сюжетів: «Щуролов», «Лоенгрін», «Лорелея» і «Фауст». Видання ілюстроване роботами Ніки Гольц[35].
Авторський переказ кельтських легенд та міфів Ейтне Месі — одна із найцікавіших спроб подати фольклорні легенди Ірландії — побачив світ у видавництві «Юніверс» 2006 року у перекладі Олександра Мокровольського[36]. Це ж видавництво знайомило раніше із нідерландськими сагами та легендами: 2003 року у їхньому репертуарі з’явився переклад нідерландського збірника «Летючий голландець»[37].
Чимало для ознайомлення із кращими надбаннями перекладів середньовічної літератури зробив за свою 90 річну діяльність журнал «Всесвіт», що відображено в його покажчику за ХХ століття та нових випусках, зокрема, там вперше опубліковано перші три пригоди «Пісні про Нібелунґів» у перекладі Анатолія Онишка[38], переспів уривків «Роману про Ренара» Віктора Коптілова[39], окремі поезії Вальтера фон дер Фоґельвейда у перекладі Петра Тимочка. Популяризувало середньовічну літературну спадщину також періодичне видання Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України «Вікно в світ»: на сторінках журналу опубліковано чимало творів середньовічної літератури, зокрема уривки з «Пісні про Нібелунґів» у перекладі Івана Франка[40].
Здійснений огляд не претендує на повноту та вичерпність інформації, її можна доповнити бібліографічними ресурсами чи дослідженнями видань окремих творів тощо. Проте у підсумку маємо певну картину звернень перекладачів та видавців до середньовічної літератури. Наявні переклади та видання лише частково репрезентують словесне мистецтво західноєвропейського Середньовіччя. На жаль, на сьогодні немає українських перекладів численних лицарських романів (окрім єдиного видання обробки Жозефа Бедьє «Роману про Трістана та Ізольду»), багато з яких беззаперечно варті уваги сучасного читача. Окремо варто актуалізувати потребу в українських перекладах ірландських та скандинавських саг, інформацію про які сучасна молодь черпає із найрізноманітніших джерел, перебуваючи на піку зацікавлення цими образами і сюжетами. Не можемо похвалитися українським «Романом про Ренара» та «Романом про Троянду», задовольняючись лише уривками перекладів цих творів. Бракує українському читачеві перекладів поезії скальдів, еддичної поезії, великого корпусу драматургії та численних поетичних текстів. Вочевидь, ще довго послуговуватимемося російським перекладом «Пісні про Нібелунґів» або ж ще давнім переказом Франца Фюмена, що побачив світ у «Веселці» у перекладі Миколи Настеки[41], адже у перекладі українською маємо лише фрагменти (у перекладах Івана Франка, Миколи Лукаша, Анатолія Онишка,). Це лише дещиця того, чого потребує український читач для знайомства із західноєвропейським Середньовіччям і його літературною спадщиною. Звісно, такі видання передбачають підтримку певних програм сприяння від урядових та неурядових інституцій, міжнародних фондів тощо, без яких втілити в життя ці переклади буде вкрай складно.

Бібліографічний список видань
1. Августин Святий. Сповідь / Августин (Святий) ; пер. з латини Ю. Мушака. — Київ : Основи, 1996. — 319 с. (2-ге вид. — 1997; 3-тє вид. — 1999).
2. Августин Святий. Сповідь / Святий Августин ; пер. з латини Ю. Мушака. — Львів : Свічадо, 2014. — 356 с.
3. Авґустин Святий. Сповідь / Святий Авґустин ; переклад В. Бойка ; передм. і прим. П. Ніколова ; худ.-ілюстр. І. Яхін ; худ.-оформл. Б. Бублик. — Київ : Фоліо, 2011. — 348 с. (в ін. серії — 2012).
4. Абеляр П. Історія моїх страждань. Утішне послання до друга. Листування Абеляра й Елоїзи. Ісповідь Віри Елоїзи / П’єр Абеляр ; пер. з лат. Ростислава Паранька. — Львів : Літопис, 2004 — 136 с.
5. Трістан та Ізольда : давньофранцузька легенда / пер. та післям. В. Коптілова ; перед. слово О. Чередниченка ; іл. С. Якутовича. — Київ : Либідь, 2004. — 80 с. : іл.
6. Трістан та Ізольда : легенда / переспів з давньофр. В. Коптілова // Всесвіт. — 1998. — № 12. — С. 123–129.
7. Трістан та Ізольда : легенда / переспів з давньофр. В. Коптілова // Вікно в світ. — 2000. — № 1. — С. 11–50.
8. Бедьє Ж. Роман про Трістана та Ізольду / Жозеф Бедьє ; пер. з фр. М. Рильського ; передм. М. Рильського ; худож. оформ. та іл. С. Железняк та Ю. Чеканюка. — 4-те вид. — Київ : Молодь, 1992. — 176 с. (перше видання вийшло у вид-ві «Дніпро» 1957 р.).
9. Пісня про Роланда / перед. слово О. Чередниченка ; післямова і прим. В. Пащенко ; пер. В. Пащенка, Н. Пащенко ; іл. С. Якутовича. — Київ : Либідь, 2003. — 190 с. : іл.
10. Пісня про Ролянда / зі старофранцузької мови розміром ориґіналу переклав І. Качуровський ; упорядкував О. Фешовець. — Львів : Астролябія, 2010. — 208 с.
11. Пісня про Роланда / пер. з передм. і поясненнямиВ. Щурата. — Львів : Вид. «Всесвітньої бібліотеки», 1918. — С. VIII–IX; Пісня про Роланда : старофранцуський епос / пер., передм. й пояснення В. Щурата. — 2-гевид., обновл. — Львів : Виданнє «Всесвітньої Бібліотеки», 1918. — 124 с. — (Серія «Всесвітня Бібліотека» ; № 16).
12. Беовульф / із англосаксонської мови розміром ориґіналу переклала Олена О’Лір ; наук. ред. К. Шрей, О. Фешовець. — Львів : Астролябія, 2012. — 208 с. — (Серія середньовічної літератури «Мідґард»).
13. Данте Аліг’єрі.Божественна Комедія : Пекло / Данте Аліг’єрі ; перекладач, упоряд., автор передм. М. Стріха. — Львів : Астролябія, 2013. — 352 с.
14. Данте Аліг’єрі.Божественна Комедія : Чистилище / Данте Аліг’єрі ; перекладач, упоряд., автор передм. М. Стріха. — Львів : Астролябія, 2014. — 320 с. : іл.
15. Данте Аліг’єрі.Божественна Комедія : Рай / Данте Аліг’єрі ; перекладач, упоряд., автор передм. М. Стріха. — Львів : Астролябія, 2015. — 368 с. : іл.
16. Данте. Божественна комедія : поема / Данте [Аліг’єрі] ; пер. з італ. і коментарі Є. Дроб’язка ; передм. О. Алексєєнко ; худож.-оформлювачі Б. П. Бублик, С. І. Правдюк. — Харків : Фоліо, 2001. — 607 с. — (Серія «Б ка світ. л ри»).
17. Данте. Божественна комедія : поема / Данте [Аліг’єрі] ; пер. з італ. і комент.Є. Дроб’язка ; передм. О. Алексєєнко ; худож.-оформл.:Б. П. Бублик, С. І. Правдюк. — Харків : Фоліо, 2001. — 607 с. — (Серія «Шкільна б ка укр. та світ. л ри»).
18. Данте Аліґ’єрі. Божественна комедія : Пекло / Данте Аліґ’єрі ; пер. з італ. Є. Дроб’язка ; передм. Л. Ліщинської ; обкл. та іл. Н. Алексенко. — Київ : Школа, 2007. — 235 с. : іл.
19. Данте Аліґ’єрі. Божественна комедія : Пекло / Данте Аліґ’єрі ; переклав з італ. Богдан І. Лончина. — Львів : Видавництво Українського католицького університету, 2007. — 276 с.
20. Данте Аліг’єрі. Vita nova = Нове життя / Данте Аліг’єрі ; пер. з італ.: М. Бажан, І. Драч, В. Житник та ін. ; прозовий текст пер. та прим. А. Перепадя ; за ред. Г. Кочура. — Київ : Дніпро, 1965. — 132, [3] с. : іл.
21. Пісня про мого Сіда = Cantar de mio Cid / із староеспанської мови перек. проф. д р Богдан І. Лончина ; Укр.Катол. унів. ім. св. Климента Папи. — Roma : Universita Cattolica Ucraina, 1972. — 162 с. — («Праці філос.-філол.фак. Укр. катол. унів.» ; Т. 8).
22. Героїчний епос : Пісня про мого Сіда ; Пісня про Роланда / упоряд. Л. Федорів. — Львів : Червона Калина, 2002. — 273 с. — («Світ шкільної читанки» ; Кн. 4).
23. Поезія ваґантів : латинською та українською мовами / [вибір поезії здійснив М. Борецький] ; переклад М. Борецького та А. Содомори. — Львів : Світ, 2007. — 264 с. : іл. — (Серія «Ad fontes. До джерел»).
24. Тисячоліття. Поетичний переклад України-Русі : антологія / [упоряд. і авт. передм. М. Н. Москаленко]. — Київ : Дніпро, 1995. — 694 с.
25. Сузір’я французької поезії : антологія : в 2 т. Т. 1 / перекл. і переспіви Миколи Терещенка. — Т. 1. — Київ : Дніпро, 1971. — 500 с.
26. Качуровський І. Круг понадземний. Світова поезія від VI по ХХ століття : переклади. — Київ : Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2007. — 527 с.
27. Кочур Г. Друге відлуння : переклади / Григорій Кочур. — Київ : Дніпро, 1991. — 558 с. — (Серія «Майстри поетичного перекладу»).
28. Кочур Г. Третє відлуння: поетичні переклади / Григорій Кочур ; упоряд. А. Г. Кочур ; авт. вступ. слова І. М. Дзюба ; авт. передм. М. О. Новикова ; ред.: М. Н. Москаленко, С. К. Жолоб. — Київ : Рада, 2000. — 551 с.
29. Гординський С. Колір і ритми : поезії, переклади / Святослав Гординський ; упорядкув., вст. стаття та прим. Миколи Ільницького ; іл. автора. — Київ : Час, 1997. — 480 с. — (Серія «Українська модерна література»).
30. Література західноєвропейського середньовіччя : навч. посіб. / за ред. Н. О. Висоцької. — Вінниця : Нова книга, 2003. — 464 с. (2-ге вид. — 2005).
31. Бондарук О. Героїчні епоси народів світу / Ольга Бондарук. — [Б. м.] : ВНТЛ–Класика, 2007. — 408 с.
32. Робін Гуд : переказ старовинних англійських народних балад / з англ. переклав Юрій Юра. — Київ : Веселка, 1985. — 207 с. (2-ге вид. — Київ : Веселка, 1993).
33. Робін Гуд/Чарльз Вільсон, Джон Макспеден ; Айвенго / Вальтер Скотт ; пер. І. Л. Базилянської. — Харків : Школа, 2013. — 528 с. — (Золота серія «Бібліотека пригод»).
34. Давні легенди британських земель / переказ Лариси Олексієнко ; іл. А. Власової. — Київ : Країна мрій, 2006. — 150 с.
35. Давні легенди німецьких земель / відп. ред. О. Донічева ; переказ Т. Горбаченко, Л. Олексієнко ; худ. НікаГольц. — Київ : Країна мрій, 2006. — 95 с.
36. Месі Е. Леґендарна Ірландія : мандрівка по кельтськихпам’ятниках і міфах /ЕйтнеМесі ; з англ. пер. О. Мокровольський. — Київ : Юніверс, 2006. — 279 с. : іл.
37. Летючий голландець : нідерлад. саги та легенди ; пер. з нідерлад. / упоряд. та передм. Я. Довгополого ; іл. О. Кошеля. — Київ : Юніверс, 2003. — 255 с. : іл. — (Серія «Народна скарбниця»).
38. Пісня про Нібелунгів : поема. Пригоди І, ІІ, ІІІ / пер. А. Онишко // Всесвіт. — 1996. — № 12. — С. 157–169.
39. Роман про Ренара / переспів із давньофр. Віктора Коптілова // Всесвіт. — 2001. — № 1/2. — С. 124–136.
40. Із старонімецької поезії :переклади з «Пісні про Нібелунгів» І. Я. Франка // Вікно в світ. — 1999. — № 3 (6). — С. 109–115.
41. Фюман Ф. Пісня про Нібелунгів у прозовому переказі : для середнього та старшого шкільного віку / Франц Фюман ; пер. нім. Миколи Настеки. — Київ : Веселка, 1989. — 158 с.

---

За публікацією: Левицька О. Література західноєвропейського Середньовіччя в сучасному видавничому репертуарі України / Оксана Левицька // Пережиття : науковий збірник на пошану пам’яті Галини Рубанової / наук. ред. С. Маценка, відповід. ред. О. Левицька. — Львів : Українська академія друкарства, 2016. — С. 195–204.