Критика, рецензії
«ЩАСЛИВИЙ»: ТУРЕЦЬКИЙ СЕРІАЛ, В ОДНОМУ УКРАЇНСЬКОМУ РОМАНІ
Юрій Мостовий | 21.12.15 7:15:30
Вікторія Гранецька. Щасливий. К.: Нора-Друк, 2015. – 240 с. Серія: Читацький клуб.Часом буває так, що сюжети та ідеї для книжок ходять в реальній реальності поблизу своїх потенційних авторів. І вони, ці самі ходячі сюжети, не рідко буває, навіть, не потребують якоїсь особливої художньо-літературної обробки. Яскравим прикладом є новий третій роман молодої й перспективної письменниці Вікторії Гранецької «Щасливий», за основу якого узято реальні події, які відбулися у житті одного не вигаданого подружжя з Вінниці.
За сюжетом українська дівчина Олеся, що виросла у Вінниці й понад усе любить своє місто, взаємно закохується в азербайджанського хлопця мусульманина Юсіфа, котрий мріє повернутися у Нагірний Карабах, де залишився його рідний дім. Однак пара довгий час не може бути разом тому, що на їхньому шляху стають перепонами обставини - батьки, кілометри нездоланних шляхів, заборони і упередження… та зрештою, вони таки одружуються попри нерозуміння і спротив оточення. Заради милої Юсіф кидає кар’єру чемпіона з боротьби та зраджує національним традиціям свого народу – стає відступником, мотивуючи це тим, що мовляв: «Чого варті усі титули й привілеї світу, якщо немає жінки, до ніг котрої можна все те покласти?». Подекуди пристрасті в житті головних героїв палають не гірше ніж у шекспірівських «Ромео і Джульєтти». Але на шлюбі історія не закінчується й впринципі не з цього починається:їх третя дитина, яка мала б народитися щасливою - адже саме так звучить її ім`я в перекладі українською — народжується смертельно хворою.
Якщо не брати до уваги те, що «Щасливий» написаний на основі реальних подій, то при читанні може виникнути думка, що авторка написала роман під враженням одного з турецьких телесеріалів якими зараз повниться вітчизняне телебачення.
А ще, не минає й 50-ти сторінок, як читач наштовхується на низку містичних подій у житті головної героїні. Оскільки роман заснований на реальному житті, виникає одразукілька відчуттів: здивування, недовіра й приголомшення від прочитаного.
Пізніше ж сцена, де закривавлена Олеся йде лікарняною палатою, залишаючи за собою сліди крові, а потім й її чоловік Юсіф, бігаючи лікарнею з закривавленими руками та благаючи про допомогу, хапаючи кожного стрічного за лікті -нагадує жахи Стівена Кінга чи якийсь кровожерливий трилер.
Часом – чи то за допомогою авторки, чи то з захоплень прототипу головної героїні роману, яку доречи звуть Наталя (і вона досить чарівна жінка на вигляд) : «Щасливий» є подекуди й своєрідним гідом «європейським» містом Вінниця. Про що свідчать ліричні відступи, де розповідається про вінницьку Червону Водонапірну вежу, найстарішу вулицю Першотравневу і старий, напевне таки, «містичний» готель «Савой».
Текст роману наповнений щирими емоціями оповідача-авторки. Іноді та експресивність досить зворушлива. Ще б пак, таку історію й сюжет надиктували.
Також в «Щасливому» є романтична легенда про те, як польській шляхтич повернувся до Вінниці аби забрати на перепоховання тіло своєї померлої нареченої, котре виявилося мов живе й не торкнуте тлінню.
Є і про Іслам, його священну книгу Коран, відомих особистостей, котрі прийняли мусульманську віру: зокрема про знамениту Роксолану, боксера Мухамеда Алі та співака Майкла Джексона.
Загалом же ж «Щасливий» - то чарівна, хвилююча, наповнена мелодраматичними перипетіями історія, що зворушить й захопить всю увагу кожної третьої української дівчини, котра мріє про принца в дусі МехметаАкіфаАлакурта* чи молодої мами, котра переповнена сентиментами й любов ю до своєї дитини.
Прим.:
*Турецький актор, зірка серіалу – «Сила. Повернення додому».