Як стати видавцем...
А. Судин, ст. викладач УАД | 25.11.15 18:11:58
Верба Т.М. Издательский бизнес изнутри. От рукописи к бестселлеру: пошаговое руководство по подготовке книги к печати, производству и продвижению. – Днепропетровск: Баланс Бизнес Букс, 2015 –208 с.
Один із найдинамічніших бізнесів у світі – бізнес видавничий. По-перше, він дає змогу досить швидко розвинутися у порівнянні з деякими іншими підприємницькими видами діяльності, а по-друге, за відповідних умінь і бажань розпочати його інколи можна мало не з нуля. Головне, щоб була ідея. Уже не говорячи про його престижність у будь-якому суспільстві. Всюди – і в історичному плані, і сучасному – це найповажаніший бізнес. МИ видавців інколи й за бізнесменів не маємо, виділяючи в їхній роботі то просвітницьку, то наукову, то культурну, а то й громадську діяльність.
Хоча, ясна річ, щодо «з нуля» -- це, до певної міри, перебільшення (особливо якщо про початковий капітал). Хіба що – якщо про ідею – це на сто відсотків істина. Книга як предмет виготовлення може здійснюватися хоч... на одному комп’ютері, під’єднаному до принтера.
І все ж... якщо говорити саме про підприємництво у цій галузі, не все, без сумніву, так просто і бадьоро. Зрештою, як із більшістю напрямів бізнесу.
Якщо не мати відповідних знань, здобутих у відповідному навчальному закладі, а відтак не начитатися відповідної літератури, то домогтися позитивних результатів буде нелегко. Причому якраз саме в цій галузі підприємництва це загалом ускладнено, оскільки потрібна не лише спеціалізована освіта в галузі, яку любиш і якій присвячені книжки, що хочеться видавати, але й підприємницькі знання і навики, що лежать у межах і менеджменту (формування і організації підприємства), і економіки (планування), і маркетингу (від цінової політики до збуту і просування).
Власне, саме таким питанням і присвячений своєрідний посібник потенційного видавця-бізнесмена авторства Тетяни Верби «Видавничий бізнес ізсередини», у якому висвітлено основні напрями, у яких мав би мати перші і головні знання майбутній видавець. Особливо, якщо не починав свою освіту саме як видавець.
Одразу треба наголосити, що мова іде головним чином про книжкове видавництво, а не преси. Адже видання книжок, у принципі, і складніше в ринковому розумінні, і різноманітніше.
А також варто одразу додати, що це видання, що з’явилося в асортименті видавництва «Баланс Бізнес Букс», відомого спеціалізацією в галузі літератури ділового, підприємницького спрямування (економіка, менеджмент, маркетинг), належить до «класу книжок», призначених для бізнесової освіти тих, хто хотів би здобути інформацію про основні кроки, які треба здійснювати у видавничому бізнесі, аби домогтися позитивних результатів не лише у поширенні знань з допомогою видання книжок, але й у підприємництві, пов’язаному з книгою як товаром. Товаром, який має продаватися і приносити прибутки.
Тетяна Верба, будучи керівником самого видавництва «Баланс Бізнес Букс», тобто практиком, а також і випускницею Української академії друкарства (колись Українського поліграфічного інституту) спробувала сконцентрувати в цьому короткому посібнику, чи, як вона це зазначила в підзаголовку, «покроковому керівництві», квінт-есенцію знань про ринкове існування і ефективну діяльність видавництва. Частина прикладів у книжці навіть використовує набутий досвід видавництва, що піднімає її професійно спрямовану вартість.
Книга, незважаючи на відносно невеликий обсяг, складається з тринадцяти розділів, де висвітлено найголовніші питання, що постають перед видавцем як підприємцем. У стисло викладеній інформації (як це характерно і для зарубіжної бізнесової літератури, яку часто видає видавництво, і яка, можливо, послужила зразком викладення матеріалу, не ускладненого великими обсягами інформації) подано розшифрування основних вузлових моментів у видавничій роботі: і структура видавництва, і особливості планування, і робота з головним постачальником – автором, і деякі технологічні процеси додрукарської підготовки, чи друку, ділового співробітництва з друкарнями, способи просування продукції і застосування специфічних засобів реклами, збуту, і навіть створення корпоративного сайту. Увага приділена навіть питанням корпоративної ідентичності і іміджу видавництва.
Іноді послідовність викладення матеріалу не зовсім традиційна для знань із менеджменту чи маркетингу, але загалом із книжки можна почерпнути чимало інформації, корисної видавцю-початківцю. Вона містить досить конкретизовані рекомендації і не перевантажена дрібними деталями.
Звичайно ж, видання розраховане у першу чергу на тих, хто не здобував освіти в галузі видавничої практики, тобто на людей із інших галузей підприємництва, для яких стисло викладається те, що є відмінним стосовно інших видів бізнесу, хоча для них усе ж будуть необхідні попередні знання із тих інших галузей, наприклад, менеджменту, маркетингу, ціноутворення, збутової політики, аби зрозуміти, яким чином відповіді процеси відбуваються саме у видавничій справі.
Без сумніву, це не підручник для студента, оскільки видання не розраховане і не претендує на методичність викладу, достатню для навчання у спеціалізованому навчальному закладі, повноту і фахову різнобічність, відповідність до інших дисциплін, однак цілком може у наших умовах стати додатковим посібником. Особливо враховуючи те, що у нашій країні професіонали досі користуються виданнями російських авторів (нехай і досить скрупульозно скомпонованими, але мало доступними українським студентам). В Україні підручника з видавничого бізнесу поки що нема (якщо не враховувати невеличке видання В. Теремка «Основні засади видавничого бізнесу», яке вийшло вже досить давно і теж, власне, тільки почало початок для створення навчальних видань у цій галузі), хоча спеціальність «Видавнича справа і редагування» присутня у чималій кількості університетів, або ж, щонайменше, є дисципліна «Видавничий бізнес», «Видавнича справа» тощо при спеціальностях, пов’язаних із журналістикою. Зрештою, і автор цих рядків веде такий курс в Українській академії друкарства, а відтак хотів би мати добру підставу до рекомендації студентам.
Щоправда, що ще дуже заважає в цьому випадку стати книжці активно використовуваною в Україні в навчальних процесах, це мова. Адже мова навчання у цій галузі у нас таки переважаюче українська, а книжка вийшла російською.
Під час форуму видавців у Львові авторка зазначила, що ухвалу видати книжку російською спонукала ринкова ситуація, тобто «замовниками» книжки стали в першу чергу російськомовні читачі із колишніх країн радянського союзу -- Середньої Азії, а також Білорусі. Можливо, розрахунок був і на те, що наразі «ділова мова» і в Україні також головним чином російська.
А відтак є план найближчим часом видати і україномовний варіант «покрокового керівництва з підготовки книги до друку, виробництва і просування».
Можна сподіватися, що так воно і станеться, і за умови узгодження змісту із фаховими програмами навчання, стане непоганим посібником для професіональної підготовки видавців в Україні. Адже студентам і справді потрібен такого типу посібник.