Критика, рецензії > Художня література
МЕРТВА ЗОНА МАРКІЯНА КАМИША
Юрій Мостовий | 05.11.15 16:51:03
Маркіян Камиш. Оформляндія або Прогулянка в Зону. – К.: Нора-Друк, 2015. – 128 с. Серія: Мандри.Україна має доволі драматичну багатостраждальну історію. Та найзначущою, не побоюся сказати, найчорнішою і, навіть, реально апокаліптичною нашою історичною подією - є Чорнобильська трагедія. Так от, зараз дивлячись на ЧАЕС і відштовхуючись від останнього слова означення «апокаліпсис», спадає на думку постапокаліптика, і знову ж таки в межах реальної реальності. Саме дещо в постапокаліптичному дусі сприймається, і дебютнапригодницьканон-фікшн книжка від Маркіяна Камиша «Оформляндія або Прогулянка в Зону».
У цій маленькій за обсягом книжці емоційно розглядається явище нелегального туризму до Зони відчуження, яка є унікальною територією українського Полісся впродовж майже 30-ти років. Але, найцікавіше, не з точки зору науково-популярної нудної літератури, а саме в дусі мандрівного, дещо пригодницького пост апокаліптичного чтива зі смарагдовими болотами, міліцейськими засідками і збитими до кривавих мозолів ногами; загрозливими зливами нічної Прип’яті та світанковими чарами Полісся.
Тексткниги, ніби, простий, але в той же час ловлю себе на думці, що не кожному автору вдається писати так просто й легко для сприйняття пересічним читачем й не примушувати його нудьгувати, а навпаки подекуди захоплювати своєю оповіддю.
«Ліричний» герой «Оформляндії» безбожно курить цигарки й ковтяшить оковиту. Можливо тому, що таке на сторінках сучасної літератури модно, а, швидше за все через лячність й викид адреналіну на землях мертвої зони Чорнобилю. Дає поради починаючим чорнобильським сталкерам: вперше йти в такий похід самому, а не з кимось досвідченішим; не збиратися з рішенням «три роки» (краще вже поїхати до Греції); якщо вважає себе адекватом, то взагалі не починати й думати про таку мандрівку. Коли наш«ліричний герой» вдома, то п’є помаранчевий «Хайк», пепсі і німецьке пиво, їсть багато шоколадних батончиків та суп з часником і грибами.
З його слів… Слів оповідача, Зона – це туризм за всіма законами жанру. Навіть новорічні свята там справляють з усім традиційним (олів’є, ялинка, феєрверк). Суцільна романтика. Звісно, коли не відвідують фантазії про вовків, які зимової ночі намагаються напасти на двох сталкерів. Останні залазять високо на дерева, кличуть маму, трусяться від страху й дзвонять на КПП. Також герой оповідач зізнається, що подорожі до зони відчуження - як наркотик. Протягом книжки зарікається більше ніколи туди не повертатися, але така доля чорнобильського туриста-сталкера. Повернення таки відбувається.
«Оформляндія або Прогулянка в Зону» - це специфічна книжка. Не зважаючи на хороший виклад тексту і, подекуди, захопливість оповіді не кожен таке читатиме. Читач котрий відважиться, почне і дочитає: звісно не пожалкує, але можливо декому книжка здасться дещо нудною, навіть ідіотською дурнею.
Бо ж, «Оформляндія» - це вимір відчайдушних диваків, яким байдужі стереотипи, думка більшості і потенційна небезпека мертвої зони.