Статті, блоги > Ринок
21 Форум видавців – час на зміни
Тетяна Микитин, УАД (фото автора) | 30.09.14 18:50:51
Форум видавців завжди був лакмусовим папірцем українського книжкового ринку. Тенденції, сильні і слабкі сторони, інновації, експерименти і багато іншого – все це можна осягнути на книжковому ярмарку, причому досить оперативно і концентровано. Які ж зміни відбулись за цей рік і яке значення це матиме для книжкового ярмарку, спробуємо осмислити у цій статтіНасамперед пригадаймо собі, що зміни бувають різні: на краще, на гірше і навіть «торможеніє тоже двіженіє»... Форум відбувся у запланований термін без будь-яких ексцесів і це вже тішить, бо час неспокійний.
Як і щороку, організатори ярмарку придумали щось нове. Замість запрошень запровадили паперові контрольні браслети, а програму заходів, яку раніше друкували у кількох паперових варіантах, помістили у безкоштовний мобільний додаток, щоправда лише для iPhone. Думаю, що основною причиною була економія коштів, однак ініціатива заслуговує похвали.
По новому і досить активно прозвучала благодійна акція «Третій вік – задоволення від читання». Хоч акція проводилась уже втретє, але саме цього року можна було побачити на Форумі найбільше людей похилого віку. Погоди для тих, хто приїхав торгувати книгою вони, звичайно ж вони не зробили, зате відчули себе в соціумі, а не на обочині. 
Хорошою ідеєю є групування заходів за тематикою і цільовим призначенням у жіночу та кулінарну програми, дитячий майданчик. Але чи була потреба отак роздувати програму при цілком прогнозованому зменшенні кількості учасників і відвідувачів та розтягувати її у межах міста?... З одного боку багато презентаційних заходів – це добре, бо свідчить про престижність ярмарку; з іншого боку – розпорошує аудиторію, роздуває програму і створює накладки. Також не варто повторювати одну і ту ж презентацію або автограф-сесію щодня чи по кілька разів. Тим більше, що не усі заходи були вартісними і добре підготованими. Організатори ярмарку, формуючи програму цього знати не можуть, тому апелюю до здорового глузду учасників: не презентуйте абищо на газетному папері; не сподівайтесь, що хто-небудь все одно до вас прийде, а працюйте з потенційною аудиторією; добре обдумуйте місце і час проведення заходу. Бо інакше результат буде прямопротилежним від очікуваного.
Мені дуже сподобалось, що придумав цього року Сашко Лірник – він сидів на сходах Палацу Потоцьких, нікому не заважав і оповідав байки дітлахам. І це було так просто, невимушено і ненав’язливо саме для тих, кому це цікаво. Справжній казкар!
Про інші хороші знакові презентації і зустрічі тут не згадуватиму, бо про них і так уже багато сказано і написано.
У зв’язку з тим, що багато виставкової площі залишилось незадіяною, можна було організувати ще один презентаційний майданчик безпосередньо у Палаці мистецтв і визначити його, наприклад, місцем фахового спілкування, де б відбувались заходи, розраховані лише на представників галузі. І хоч цього року у програмі ярмарку не було Бізнес-Форуму, але заходи, орієнтовані на фахівців все ж таки відбулись. Скептики можуть заперечити, що їх відвідують усі, хто завгодно, тільки не фахівці, бо їм ніколи – вони працюють (торгують, п’ють каву). Але може це б їх хоч якось стимулювало до дискусії, конструктивних розмов і обміну досвідом. Взагалі зонування презентаційних майданчиків за окремими темами чи цільовою аудиторією вирішило б багато проблем, бо серед 800 заходів дуже легко прогавити те, що справді важливе, та й переміщатись з точки А у точку Б просто лише на папері.
Якщо продовжувати розмову про фахову складову, то хотілось би, щоб на перший план повернулось першочергове завдання Форуму – творення цивілізованого книжкового ринку, а не продаж друкованої продукції. А якщо вже продаж, то цивілізований, а не а-ля Петрівка.
З року в рік дивують стенди більшості учасників: бляклі і нецікаві; аляповаті і завішані безглуздими атрибутами; затоварені всім, чим завгодно, у т. ч. неліквідами. Зрозуміло, що у кожного своя мета і не усі роблять акцент на новинках, дехто продає те, що не завжди можна знайти у львівських книгарнях. Але навіщо тоді продавці відгороджуються від покупців, як на базарі, якщо можна облаштувати стенд як міні-офіс чи міні-книгарню з вільним доступом до товару. Ця форма торгівлі виправдала себе давно і усюди і площі багатьох експонентів це дозволяють.
Ще один комплімент хотілось би зробити «Видавництву Старого Лева» за те, що забезпечили на своєму стенді можливість оплатити карткою через термінал. Чудова інновація, яку варто було б перейняти іншим, бо напевно немає такого відвідувача на Форумі, якому хоч раз у житті не забракло готівки на якусь книгу.
Асортимент цьогорічного Форуму теж дещо відрізнявся. У подробиці не вдаватимусь, бо зробити асортиментно-типологічний аналіз не було поставлено за мету. Однак відразу впало у вічі, що деякі видавців випустили серії в економ-варіанті. Враховуючи спад продажів через зменшення платоспроможності населення – це хороший маркетинговий хід. Також багато хто влаштував невеличкі розпродажі, причому видань останніх років (свідчить про те, що наш книжковий ринок таки розвивається), а не катастрофічно старезних книжок (хоча такі теж були).
І що точно потребує змін, то це роздрібна торгівля на площі перед Палацом. Звідки вона взялась, пам’ятають можливо одиниці, то ж дозволю собі нагадати як це було. У перше своє десятиліття Форум активно розвивався і розростався. Більшої експозиційної площі, ніж Палац мистецтв у Львові не було і немає, то ж організатори були змушені задіювати усі можливі закутки і навіть обмежувати площу учасників. Водночас активізувались перевіряючі фіскальні органи, які забороняли здійснювати підприємницьку діяльність всередині приміщення, лише на вулиці як ятка для роздрібної торгівлі. Це і спричинило виникнення «книжкового шанхаю», який з роками розрісся до величезних масштабів і замість того, щоб виконувати додаткову – збутову функцію на ярмарку став його «позорити». Так склалось, що більшість відвідувачів Форуму приходить для того, щоб подивитись і придбати книги, а тоді вже побачити відомих осіб і відвідати якісь заходи. Вони не можуть відрізнити торгову ятку видавця від торговця і купують у першій ліпшій точці. Тому, коли з року в рік їм продають книги по цінах, вищих від видавничих чи у книгарні, з’являється недовіра і зникає бажання відвідувати Форум взагалі. Вихід є і не один: зібрана в кулак воля організаторів і відмова таким учасникам у площі (тоді прийдеться відмовитись від незначного прибутку) або зонування і маркування яток посередницьких фірм. Хоча мені більше до вподоби третій варіант, коли експонент на своєму стенді облаштовує окремо місце для спілкування і книгарню з новинками та популярними виданнями. А тим, хто має намір збути неліквіди і підзаробити – ласкаво просимо на площу перед входом. Це, до речі, практика багатьох міжнародних книжкових ярмарків близького зарубіжжя.
Тобто Форум і його учасники, впливаючи один на одного, повинні підвищувати свій фаховий рівень, а не понижувати планку, повинні спільними зусиллями творити цивілізований книжковий ринок. Ми живемо у час, коли все змінюється надзвичайно швидко і ці зміни є життєво необхідні, бо навіть застій – це не ознака стабільності, а крок назад. Саме зараз, коли країна отримала шанс на перезавантаження, коли освічені і культурні люди на вагу золота, а без книг їх просто не буде.
