Ольга Рєпіна: «Творчість невід’ємна від духовності»

Статті, блоги

Ольга Рєпіна: «Творчість невід’ємна від духовності»

Еліна Заржицька, дитячий письменник, керівник секції літератури для дітей та юнацтва «Джерело» при ДОО НСПУ | 02.07.13 17:58:56

Ось і підведено підсумки конкурсу на здобуття Всеукраїнської літературної премії імені Олександри Кравченко (Девіль). Молоді письменники – і фіналісти, і переможці повернулися кожен до свого рідного міста не з порожніми руками. Майже кожен отримав не тільки дипломи Всеукраїнської премії, але й грамоти та відзнаки від численних установ, закладів, організацій або й спонсорів.
І як же без подарунків?
Але найціннішим подарунком, за одностайною їх думкою, стала участь у майстер-класах, які провели для молоді науковці та письменники з різних куточків України.
Майстер-клас за темою «Вплив літературних образів і сюжетів на соціалізацію особистості реципієнта» провела для юнаків та юнок прозаїк, психолог, науковець, літературний критик Ольга Рєпіна. Наше видання звернулося до пані Ольги з проханням конспективно окреслити питання, порушені в лекції, а також поділитися враженнями про роботу у складі журі.

− Як Ви вважаєте, що лежить в основі літературної творчості?

− Як і усі фахівці-психологи у сфері психології творчості впевнено зазначу: внутрішня активність митця.
У творчій діяльності − головне не зовнішня активність, а внутрішня − акт створення «ідеалу», образу світу. Зовнішня активність у творчій діяльності − лише реалізація ідеї в остаточному продукті і є другорядною по відношенню до активності внутрішньої. Критерієм творчого акту є рівневий перехід: потреба в новому знанні складається на вищому свідомо-раціональному рівні творчої діяльності; засоби задоволення цієї потреби складаються на низьких структурних рівнях. Вони включаються в процес, який відбувається на вищому рівні, що приводить до виникнення нового способу взаємодії митця зі світом і виникненню нового знання. Тим самим творчий продукт породжується інтуїцією і не може бути одержаний на основі логічного висновку.

− В основі багатьох робіт, що подали на конкурс, Вами було відмічено потік неуслівомлюваного, як основу, на якому будувався увесь твір. Наскільки це характерно для сучасної літератури?


− Виділяючи ознаки творчого акту, який є базою літературної діяльності, практично всі дослідники підкреслювали його несвідомість, спонтанність, неконтрольованість волею і розумом, а також зміну стану свідомості. З провідною роллю несвідомого, домінуванням його над свідомістю в процесі творчого акту зв'язаний і ряд інших особливостей творчості; зокрема, ефект «безсилля волі» при натхненні. У момент творчості, мимовільної активності психіки, митець не здатний управляти потоком образів, довільно відтворювати образи і переживання. Образи зароджуються і зникають спонтанно, борються з первинним задумом художника (раціонально створеним планом твору), яскравіші і динамічніші образи витісняють з свідомості менш яскраві. Тобто свідомість стає пасивним екраном, на який людське несвідоме відображає себе (версія неособистісного джерела творчого акту).
На думку психологів, творча діяльність − колосальний прискорювач свідомості, мислення, світобачення – це перша його ознака. Спонтанність, раптовість, незалежність творчого акту від зовнішніх причин − друга основна його ознака. З цим можна сперечатися, але у сучасній літературі та постмодерні про Фрейда пам’ятають завжди.

− На Вашу думку, чи необхідні спеціальні здібності для літературної творчості?

− Без цього нікуди!!!!
Спеціальними здібностями, необхідними для літературної творчості, є такі: рефлексивність, вміння постійно тримати «картину» у голові − наявність деякого екрану, на якому відіграється сюжет твору, чутливість до слова, відтінків його значень, звукових якостей, багатство словникового складу, вмінням відображати емоційність та мислеформи за допомогою слів. Взагалі-то першочерговим є знання правил писемності!
Крім цього потрібен інтелект, аналітичність мислення, можливість певним чином «призупиняти час» у творі. Взагалі − потрібно вміти бути Митцем і Особистістю. Як бачите − зовсім «небагато»!

− Які риси психологи вважають необхідними для творчих особистостей?


− Творчим людям властиві такі особистісні риси, як незалежність − особистісні стандарти важливіші за стандарти групи, неконформність оцінок і думок, готовність повірити своїм і чужим фантазіям, сприйнятливість до нового і незвичайного, висока толерантність до невизначених і нерозв'язних ситуацій та конструктивна активність в цих ситуаціях, розвинене естетичне відчуття, прагнення до краси, незалежність в думках, самоповага, схильність до ризику, внутрішня мотивація, здатність йти на розумний ризик, готовність долати перешкоди, внутрішня мотивація, готовність протистояти думці оточуючих, упевненість в своїх здібностях і сила характеру. Це, як Ви розумієте, досить приблизний перелік індивідуально-психологічних рис творчої особистості.

− Чи побачили ці риси у молодих учасників Всеукраїнського конкурсу на премію О.Кравченко?


− О, так!!! У текстах, які відображають особистість авторів, є і незалежність думок, і відсутність конформності, сприйнятливість до незвичайного, розвинутість фантазії, рефлексивність. Це тішить.

− Що можете сказати про рівень робіт нашої молоді?

− Рівень робіт різний. Є зрілі, продумані роботи, які можна дійсно вважати літературним досягненням. Є відверто слабкі роботи. Але хочу сказати, що практично всі митці проходили у своїй творчості фазу навчання. І якщо дійсно є талант (а не графоманія) − він проб’є собі шлях.

− Особисто Вам запам’яталася якась робота? Чим саме?

− Запам’яталося наступне: твір під назвою «Песок» або «Повесть длинною в ночь», яке повністю побудоване на глибокій рефлексії автора. У монологічному мовленні головного героя чутні вистражданий біль, бажання поділитися результатами свого життя в її емпірично-філософській складовій. Тема піднята важлива, загальнолюдська − усиновлення дітей, опікунство, спорідненість душ, неприйняття смерті, відчуття безвихідності і безпорадності людини, яка пережила в своєму житті таку трагедію − смерть дитини. Вважаю, що моя професія − це базис, на якому збудовано інтерес до цього твору. Я вже говорила, що не дивлячись на те, що написання повісті було використане автором як катарсис, необхідно шліфувати майстерність, не зупинятися та йти вперед.

− Ваші побажання молодим письменникам.

− Молодим літераторам хочу побажати пам’ятати, що творчість невід’ємна від духовності, адже духовний митець детермінує позитивний поступ нації. Такий митець не тільки створює літературні образи та сюжети, головне − він створює сукупність певних характеристик середовища, яке плідно впливає на розвиток особистості читача. І навпаки.
Позитивний шлях у нашому суспільстві часто не схвалюється. На це є об’єктивні причини. Так легше, так зручніше, так вигідніше, так безпечніше. На жаль. Не всі згодні на копітку роботу по самобудуванню та самовихованню. Якщо поміркувати, то суспільна емоційна тупість, бездуховність, дикий, практично печерний матеріалізм та утилітаризм є результатом відсутності етнокультурації через привласнення класичного культурного спадку, збагачення духовного світу особистості нашого читача через ознайомлення з якісними художніми образами та відсутність естетичного виховання дітей та молоді.

Розмовляла Еліна Заржицька
Відповісти на статтю