Статті, блоги
Книжкова подія № 1 у Польщі – Варшавський книжковий ярмарок
Тетяна Микитин | 04.06.13 9:20:15
Портал «Книгобачення» продовжує низку спеціальних репортажів з відомих книжкових ярмарків східної Європи. На черзі IV Варшавський книжковий ярмарок, який відбувся від 16 по 19 травня 2013 р. на Національному стадіоні.
Це не вперше книжкова Варшава здивувала своїми рішеннями. Почалось усе кілька років тому, коли молода компанія Murator EXPO, що займається торговою, виставковою та конференційною діяльністю не зовсім етично витіснила книготорговельну фірму Ars Polona, яка від 1958 року організовувала Міжнародний книжковий ярмарок у Палаці культури і науки у Варшаві.
Але цього року нові організатори варшавської імпрези вирішили змінити тісний і величний палац на просторий і сучасний стадіон. Таке рішення є зрозумілим – експозиційна площа автоматично збільшилася з 9 до 20 тис. м. кв. На руку організаторам зіграла також популярність стадіону як культової споруди футбольного чемпіонату Євро2012, що в сукупності дозволило збільшити кількість відвідувачів з 40 до 60 тис. осіб (за підрахунками організаторів). Наскільки ж воно є оправданим – покажуть час, а також відгуки учасників та відвідувачів.
Також цьогоріч уперше Книжковий ярмарок було об’єднано з Ярмарком наукової і академічної книги ACADEMIA, експозиція якого окремо не виділялась – стенди вузівських видавництв розташувались поруч на променаді. Там же ж, тобто по периметру стадіону довкола трибун довжиною приблизно у кілометр, розмістилась основна експозиція ярмарку, зонована за тематичним і географічним принципами. Наприклад, на галереї розташувались зони дитячої і букіністичної книги, а на променаді – стенди універсальних і спеціалізованих видавництв, потужних книготорговельних компаній, культурних установ і зарубіжних учасників. Загалом у книжковому ярмарку взяли участь приблизно 500 компаній із понад півтора десятка країн (в т. ч. Німеччина, Франція, Росія, Сербія, Угорщина, Словаччина, Чехія, Туреччина, Австралія, Таїланд), національні стенди яких представляли переважно культурні та дипломатичні установи, а також кілька іноземних фірм. 
Учасників з України зі стендами було аж двоє – це видавництва «Темпора» та Nebeskey – «Небесний ключ», які заслуговують на комплімент уже за те, що приїхали. Видавництво «Темпора» спромоглось організувати літературно-мистецьку зустріч з Олегом Криштопою, Лесем Белеєм і Маріушем Щиглем, яка відбулась у кав’ярні-книгарні Wrzenie świata (Кипіння світу), хоча до основної програми заходів не була включена. Натомість Nebeskey з презентацією українських коміксів вдалось потрапити до основної програми ярмарку. Враховуючи, що Україна і Польща найближчі сусіди, історія та культура яких, і література зокрема, тісно перепліталась упродовж століть, виглядає просто недбальством з боку держави отак проґавити можливість ще раз пропіарити країну. 
Але не буду про сумне і повернусь на стадіон, де організатори підготували для учасників та відвідувачів ще кілька нововведень, що стали можливими завдяки прогресу ери цифрового контенту.
Спеціально до Варшавського книжкового ярмарку випустили додаток для завантаження на мобільний телефон, доступний з App Store, і Google Play. Завдяки цьому додатку усі бажаючі могли перевірити поточну програму заходів, графік зустрічей з авторами, список учасників та іншу корисну інформацію.
Також організатори ярмарку разом з партнерами – Gazeta Wyborcza і виробником електронних книг Publio провели акцію «Книжка за книжку», за умовами якої в обмін на паперовій копії принесених на ярмарок книг можна було отримати купон на безкоштовне завантаження електронних видань. А у неділю інтернет-портал Lubimy Czytać (Любимо читати) організував обмін друкованих книг під назвою «З полиці на полицю», до якого долучились не тільки відвідувачі ярмарку, а й відомі польські видавництва, котрі подарували свої новинки.
Коротше, заходів для учасників і відвідувачів було чимало – організатори нарахували аж 650 і у переважній більшості вони були орієнтовані на відвідувачів – зустрічі з відомими особами, презентації книг, масові читання, багато заходів було орієнтовано на дитячу аудиторію, а для фахівців галузі проводились дискусії, семінари, конференції, презентувались результати досліджень ринку Польщі. Бажаючі також могли відвідати церемонії нагородження найпрестижніших літературних і книжкових премій за кращі видання технічної, освітньої, історичної, туристичної і дитячої тематики, за кращий переклад і дизайн. Відзначили також кращі видавництва, друкарні, бібліотеки, книготорговців та журналістів, які пишуть на книжкову тематику і навіть тих, хто популяризує польську книгу у світі. Загалом на ярмарку відбулось аж 16! святкових академій, тобто поза увагою не залишилась жодна структурна ланка видавничо-книготорговельної галузі. Як на мою думку – це ще один досвід, який варто було б нам перейняти, щоб хоч якось підняти моральний дух працівників галузі.
Поміж стендів на галереї і променаді, а також біля конференц-залів розташувались 13 тематичних виставок, які стосувались книжкових ілюстрацій, плакатів, фотографій, коміксів, а також проектів бібліотеки майбутнього.
Продовжуючи розмову про те, чим ще варшавський ярмарок відрізняється, скажімо, від львівського, хотілось би наголосити про відсутність окремої зони яткової торгівлі, яка тут не робить погоди, бо учасники спокійно і без ажіотажу реалізують свою продукцію зі стендів. Точніше при вході було чотири шатра з масовою літературою, але вони не виглядали як базар, скоріше як добрий відгомін минулого. Для цього потужні видавництва на своїй виставковій площі облаштовують імпровізовані міні-книгарні, зони для читання та спілкування, щоб відвідувачі почували себе комфортно. Та навіть учасники зі «скромною» площею не дозволяли собі відгороджуватись від покупців, як це традиційно роблять у нас.
Не завадило б нашим експонентам перейняти досвід з облаштування і оформлення стендів – справа не стільки у фінансовій спроможності, скільки у креативності і бажанні бути індивідуальними, навіть якоїсь дрібнички для цього було б достатньо.
Незважаючи на побоювання деяких осіб, що через спекотну погоду відвідувачі захочуть відпочити на природі або не приїдуть, бо у ці дні не працювало метро, натовп на варшавському ярмарку вирував. Приємно було бачити численні організовані групи дітей дошкільного і молодшого шкільного віку, які дружно ходили поміж стенди. Для них, окрім ігрової зони, був відведений окремий презентаційний зал. Загалом організатори задіяли 8 конференц-залів і облаштували перед трибунами спеціальну сцену під назвою «літературна канапа», де проходило відкриття ярмарку, а потім численні зустрічі з письменниками.
Для бажаючих відпочити від ярмаркової суєти і перекусити було відкрито кілька буфетів, як годинниковий механізм працювали реєстрація і служба стюардів, не кажучи вже про прекрасне технічне оснащення стадіону.
Словом, Варшавський книжковий ярмарок був організований на дуже високому рівні, як і належить представницьким заходам національного масштабу. Це відзначив навіть сам Петер Вайдхаас, який кілька десятиліть очолював книжковий ярмарок у Франкфурті, ознайомившись з експозицією варшавської імпрези.
Але попри загальне позитивне враження від ярмарку особисто мене не полишало відчуття, що я на стадіоні – футбольне поле і глядацькі сидіння виднілись крізь деякі стенди; стеля над променадом місцями нависала настільки низко, що здавалось ніби зараз бетонні плити розчавлять стенди; поруч з деякими стендами бракувало коридорного освітлення, хоч погода і була сонячною, а легенький вітерець іноді дозволяв собі пробігтись по рекламних матеріалах.
Думаю, що не одна людина, яка прочитала цю статтю, зараз подумала: «а чи не провести львівський Форум видавців на стадіоні Арена?». «Ні в якому разі!» скажу вам я. Бо успіх книжкового ярмарку насамперед залежить не від задіяної площі, а від організації заходу, інфраструктури на місці проведення, можливостей доїзду, цінової політики і менталітету учасників та відвідувачів. Перенести наш книжковий ярмарок туди, де «дідько каже на добраніч» означало б остаточно віднадити від Львова потенційних експонентів, а покупців і читачів – від книги, бо Форум і так з кожним роком все більше нагадує базар, а не фахову мультикультурну імпрезу всеукраїнського масштабу.
