Чи можна повірити в світло, якщо в душі – сутінки?

Критика, рецензії

Чи можна повірити в світло, якщо в душі – сутінки?

Наталя Федько, письменниця | 13.05.19

Є речі, які багатьом людям здаються невід’ємною частиною життя. Це батьківська любов, піклування, затишок. Чистий одяг, їжа, безпека. Дах над головою. Але є діти, для яких ці «буденні» речі – майже фантастика. Діти, народжені в неблагонадійних родинах – болючий нерв нашого сьогодення.
Коли в дитини відібрано найважливіше – здатність любити самій і здатність приймати любов, вона озлоблюється, втрачає довіру до світу. Замикається в собі. Сприймає доброту старших з недовірою, а часом – з їдким сарказмом.
Іван Мазапа у поетичному слові Галини Запорожченко

Критика, рецензії

Іван Мазапа у поетичному слові Галини Запорожченко

Віра Марущак, Член НСПУ | 10.05.19

Запорожченко Г. М. Мазепа : поема / Галина Запорожченко; худ. Світлана Туз. – Миколаїв : Іліон, 2018. – 64 с.

Поетичне слово доносить історію глибше, оскільки зачіпає не лише розум, але й почуття.
Ярослав Калакура, доктор історичних наук, заслужений професор Київського національного університету імені Тарас Шевченка.


Розповідь про ліро-епічну поему «Мазепа» розпочинаю зі слів передмови Ярослава Калакури: «Галина Запорожченко – відома освітянка і поетеса з Миколаєва, надіслала мені, як історику, рукопис поеми «Мазепа» з проханням висловитись щодо її історичності. Викликала певний подив сміливість авторки, адже досі ніхто з українських жінок-поеток не брався за це й чи не найбільш контроверсійний образ (окрім окремих сюжетів О.Теліги та Л.Костенко). Мазепа й тепер для одних – національний герой, для інших – зрадник. Поема справила на мене глибоке емоційне враження.
КРАСА І МУДРІСТЬ КАЗОК ВІРИ МАРУЩАК

Критика, рецензії

КРАСА І МУДРІСТЬ КАЗОК ВІРИ МАРУЩАК

Галина Запорожченко, поетеса, освітянка, завідувач кабінету навчального «Освіта Миколаївщини» МОІППО | 06.05.19

Марущак В.І. В'язочка казок казки для дітей дошк. та молод. шк. віку українською мовою / В. І. Марущак. – Миколаїв : Видавництво «ФОП Швець В. М.», 2018. – 52 с.

Багато казок мають свого автора, тобто їх складає не народ, а конкретна людина. І такі казки називаються авторськими, або літературними. В авторській казці, зазвичай, події відбуваються в чітко визначеному місці, тобто є часткою реального життя, усталена композиція (традиційні зачин, кінцівка, повтори), переважно щасливий кінець (добро перемагає зло).
Він на коні – «живіший всіх живих»

Критика, рецензії

Він на коні – «живіший всіх живих»

Антоніна Корінь, науковець літературно-меморіального музею І. Карпенка-Карого, м. Кропивницький | 05.05.19

Сергій Дзюба. «Примчу на білому коні. Сто пісень». – Київ-Чернігів: Міжнародна літературно-мистецька Академія України, Чернігів: Десна Поліграф.

И мне хотелось музыкою стать,
Чтоб под неё прощались и любили.
А. Кабанов


За життя «надбала» більше п’ятдесяти приятелів-композиторів, професійних і аматорів, з якими створили із сотню пісень. Це кіровоградці, одесит, киянин, кримчанин, чернігівці, португалець, криворожани… Серед них, мабуть, кожен другий і виконавець. Знайомих співаків маю менше, але яких!
Методичний посібник  для вчителя нової української школи

Критика, рецензії

Методичний посібник для вчителя нової української школи

Федіна О.В., заступник директора з освітнього процесу КЗ «СЗШ № 6» Кам’янської міської ради, здобувач наукового ступеня канд.філол.н., ДНУ ім. О.Гончара | 05.05.19

Методичний посібник «Що ми знаємо про себе? Оповідки про організм людини» сучасної авторки Заржицької Е.І. складається з тематично об’єднаних оповідей про внутрішню будову людини.
Творці і руйнівники

Критика, рецензії

Творці і руйнівники

Василь Слапчук, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка, Сергій Дзюба, президент Міжнародної літературно-мистецької Академії України | 05.05.19

Знаний український журналіст і прозаїк Григорій Войток створив продовження свого резонансного, гостросюжетного роману «Безбатченки», який отримав багато схвальних відгуків у ЗМІ та соціальних мережах. Адже автор об’єктивно, людяно та колоритно відобразив життя українців у період після закінчення Другої світової війни до розпаду СРСР. Це – справді сага життя нашого багатостраждального народу!
Провідна і багатогранна тема роману – проблема безбатченків.
«Жіноча проза»: життєва правда сюжетотворення

Критика, рецензії > Художня література

«Жіноча проза»: життєва правда сюжетотворення

Сергій ДЗЮБА, президент Міжнародної літературно-мистецької Академії України | 24.04.19

Тетяна СИДОРЕНКО. ТРИПОВІСНИК. – Ніжин, 2018. – 198 с.

Нова книжка Тетяни Сидоренко «Триповісник» містить у собі три різні за тематично-образним наповненням повісті: «Чечевиця», «Балувана Галя», «Тамарка й курка».
Зайці на Дніпрі

Критика, рецензії

Зайці на Дніпрі

Пустова Валентина Дмитрівна, вчитель початкових класів Чаплинської філії Чаплинської СЗОШ Васильківського району Дніпропетровської області | 13.04.19

Еліна Заржицька. Заєць та чарівний барабан. Х. – Юнісофт, 2017. – 64 с.: іл. - (Серія «Читаю сам»)

Сучасні діти – це нове покоління. Психологи їх називають покоління «Z» або діти цифрового покоління. Вони з дитинства чудово справляюся з гаджетами, їх неможливо примусити щось зробити. Цим дітям необхідно пояснити, для чого потрібно виконати певну дію.
Поет у ролі композитора

Критика, рецензії

Поет у ролі композитора

Ігор Фарина, член НСПУ, лауреат Всеукраїнської премії імені братів Лепких, м. Шумськ на Тернопіллі | 07.04.19

Міжнародна літературно-мистецька Академія України; Чернігів: ТОВ «Видавництво «Десна Поліграф», 2018. – 208 с.

А чому б і ні, зрештою? Нічого поганого в цьому не бачу. І можу наводити аргументи на користь цієї думки. Та вважаю, що їх многоти не потрібно. Бо (на мою думку, звісно) чи не найпромовистішим є наступне. Нині часто-густо ролі поетів і композиторів беруть на себе виконавці, спонукані матеріальними питаннями (такі творива не витримують серйозної критики; мелодії нерідко повторюються, а тексти не відзначаються ні художністю, ні логікою). Й на цьому тлі помітно виграють поети, виступаючи у ролі композиторів. Принаймні про це подумалося, коли почав перечитувати книгу Сергія Дзюби – уродженця Пирятина на Полтавщині, який нині мешкає в Чернігові.
«Убити Антиципатора»: червона кнопка українського сьогодення

Критика, рецензії

«Убити Антиципатора»: червона кнопка українського сьогодення

Ірина Баковецька-Рачковська, м. Рівне | 07.04.19

Убити Антиципатора: роман / Еліна Заржицька, Ольга Рєпіна. – Луцьк : ПВД «Твердиня», 2018. – 364 с.

В літературі, зазвичай, насторожливо ставлюся до двох речей патріотичної тематики і любовних історій: і в одному, і в іншому часто бувають виключно шмарклі – без реалій, переосмислене крізь призму власного «нещасливо-народного» аналізу, загальних стереотипностей та цілої купи іншої побутовості і шлафрокщини.
Іноді такі «писання» нагадують світло-бежевий «запорожець», увесь у аерографії вишиванок та прадавніх закодованих сакральних символів, а з його привіткритого вікна штиняє дешевими цигарками «Прилуки», «залатимі хітамі рускава шансона» і немитими ногами його власника.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 ... 34