Книга «Чернігів у вогні» – унікальна!

Критика, рецензії > Публіцистика, релігія

Книга «Чернігів у вогні» – унікальна!

Василь Куйбіда, президент Національної Академії державного управління при Президентові України, доктор наук з державного управління, | 21.01.23

Редакція газети «Чернігівщина» та ОК «Північ» блискуче втілили резонансний міжнародний проект – створили книжку «Чернігів у вогні. Зметем орду, відправимо до пекла!» про героїчну оборону Чернігова та Придесення під час нашестя російської орди.
Нова книга має великий обсяг (близько 500 сторінок), велику кількість світлин, знятих під час бойових дій. Але головне – це спогади українських бійців, відважних захисників Чернігівщини; медиків, які, ризикуючи життям, під такими шаленими обстрілами героїчно рятували поранених; волонтерів, котрі самовіддано допомагали ЗСУ; мешканців, які пережили окупацію…
Американський дослідник розповідає про спільну американсько-радянську військову операцію часів Другої світової війни

Критика, рецензії > Публіцистика, релігія

Американський дослідник розповідає про спільну американсько-радянську військову операцію часів Другої світової війни

Микола Петращук | 28.12.15

Марк Дж. Конверсіно. Спільна війна. Провал операції «Френтік», 1944-1945. – Київ: К.І.С., 2015 – 318 с.

Операція «Френтік» – кодова назва радянсько-американської спільної військової операції, під час якої на полтавських аеродромах були розташовані американські бомбардувальники, що проводили масові нальоти на військові та промислові об’єкти Німеччини та її союзників. Операція була секретною та складалася з семи «човникових» місій.
За Ґумбрехтом, похвала спортивній красі є насправді вираженням вдячності за життя

Критика, рецензії > Публіцистика, релігія

За Ґумбрехтом, похвала спортивній красі є насправді вираженням вдячності за життя

Вадим Арістов | 15.05.13

Ганс Ульріх Ґумбрехт. Похвала спортивній красі Пер. з англ. – Київ: ДУХ І ЛІТЕРА, 2012. – 216 с.

Чи не замислювалися ви, чому спорт часто сприймається за щось неосновне, скажімо як хобі (у вигляді факультативів серед університетських курсів чи позакласних гуртків)? Або як щось ситуативно важливе (наприклад, коли рідна збірна грає на Чемпіонаті Світу/Європи), але не серйозне (з пивом, у шумній компанії)? Чому зі спортом більшість людей щодня стикається у вигляді інформації «другого сорту» після «основних» повідомлень у блоках новин на радіо чи ТБ?
Книга про реформи: Чому Грузії вдалося

Критика, рецензії > Публіцистика, релігія

Книга про реформи: Чому Грузії вдалося

Богдан Сологуб, м.Рівне | 15.04.13

Буракова Л. Чому Грузії вдалося. / Пер. з рос. – К.: Дух і літера, 2012. – 264 с.

Запитання, винесене у заголовок книги, просте і складене водночас. Зрештою, це навіть не запитання (зважаючи на особливості синтаксису), а своєрідне запрошення читача у світ грузинських реформ: швидких, радикальних, але значною мірою – дієвих і результативних. А отже, дуже цікавих для читача.
Праця Т. Снайдера дає значний  матеріал щодо тривкості держав, кордонів, пам'яті й ідей...

Критика, рецензії > Публіцистика, релігія

Праця Т. Снайдера дає значний матеріал щодо тривкості держав, кордонів, пам'яті й ідей...

Антон Глушко, аспірант відділу етнополітології | 21.08.12

Снайдер Тімоті. Перетворення націй. Польща, Україна, Литва, Білорусь 1569 – 1999. – К.: Дух і Літера, 2012. – 464 с.
Книга знаного американського історика, професора Єльського університету Тімоті Снайдера є прикладом порівняльного дослідження національних ідей українців, поляків, білорусів і литовців, які постали на тлі ранньомодерного спадку Речі Посполитої. З синтетичної парадигми розвитку польської державності (мова, віра і нація як єдине органічне тло), яка реалізовувалася в часи Речі Посполитої, поступово почали відокремлюватися елементи національного мислення інших народів – русинів-українців, литовців і білорусів.
Історичні есеї як популяризація історії або вибрані «профілі»  історичного поступу

Критика, рецензії > Публіцистика, релігія

Історичні есеї як популяризація історії або вибрані «профілі» історичного поступу

Оксана Думанська | 19.06.12

Почну з аксіоми: найцікавіший об’єкт, описаний сукняною мовою, не приверне до себе уваги. Ба більше, він спротивиться з першого абзацу. А наші многомудрі історики зловживають своєю науковістю, оскільки давно втратили зв’язок зі жвавою усною оповіддю, якою можна активізувати притлумлене ще в школі зацікавлення, як прийнято означувати зужитим словосполученням, «славним минулим».