Новини
«Блюз для божевільної дівчини»

«Блюз для божевільної дівчини»

Видавництво "П'яний корабель" | 15.07.18

На початку липня 2018 року у видавництві «П’яний корабель» вийшло друком повне зібрання віршів українською мовою чеського поета-бітника Вацлава Граб’є «Блюз для божевільної дівчини».
Держкомтелерадіо розпочав прийом заявок для участі в конкурсі на здобуття щорічної премії Президента України «Українська книжка року».

Держкомтелерадіо розпочав прийом заявок для участі в конкурсі на здобуття щорічної премії Президента України «Українська книжка року».

Деркомтелерадіо | 18.06.18

Про прийом заявок для участі в конкурсі на здобуття щорічної премії Президента України "Українська книжка року"
У Києві презентують книжкову серію для підлітків «Хроніки Архео»

У Києві презентують книжкову серію для підлітків «Хроніки Архео»

Лілія Шутяк | 17.06.18

21 червня у київській книгарні «Є» (Хрещатик, 46) відбудеться презентація українського видання пригодницько-пізнавальної серії для дітей та підлітків польської письменниці Аґнєшки Стельмашик «Хроніки Архео» – спільного проекту дитячого арт-видавництва «Чорні вівці» та «Видавництва 21». Початок о 18:30. Вхід вільний.
Міжнародний проект «Казка нас об’єднує» по створенню мультиплікаційного фільму за казкою Еліни Заржицької «Пригоди маленького метелика»

Міжнародний проект «Казка нас об’єднує» по створенню мультиплікаційного фільму за казкою Еліни Заржицької «Пригоди маленького метелика»

17.06.18

У столиці Словенії Любляні в рамках спільних заходів Дніпровської академії неперервної освіти (Україна) та Української культурно-освітньої організації «Рукавичка» (Республіка Словенія) підбито підсумки Міжнародного проекту «Казка нас об’єднує» зі створення мультиплікаційного фільму за казкою Еліни Заржицької «Пригоди маленького метелика».
Подія відбудеться в музеї

Подія відбудеться в музеї "Територія терору" у Львові

17.06.18

Дата: 20 червня
Час: 18.30
Місце: Меморіальний музей тоталітарних режимів "Територія Терору"
«Примирення: вказівники вздовж шляху» Енвера Джулімана
Презентація монографії Йоханана Петровського-Штерна «Анти-імперський вибір: постання українсько-єврейської ідентичности» (Львів)

Презентація монографії Йоханана Петровського-Штерна «Анти-імперський вибір: постання українсько-єврейської ідентичности» (Львів)

Книгарня "Є" | 17.06.18

Книгарня “Є” спільно з видавництвом “Критика” запрошує на презентацію монографії Йоханана Петровського-Штерна «Анти-імперський вибір: постання українсько-єврейської ідентичности» за участю автора, яка відбудеться 19 червня. Початок — о 18.30.
Подвійне свято з книгарнею “Є”. Відкриття двох нових книгарень у центрі Львова

Подвійне свято з книгарнею “Є”. Відкриття двох нових книгарень у центрі Львова

Книгарня "Є" | 10.06.18

Що спільного між першою у світі фабрикою морозива та книгарнею “Є”? Те, що їх люблять і діти і дорослі? Ага, а ще вони обидві мають спільну дату відкриття — 15 червня. Наступної п'ятниці ми відчинимо двері не однієї, а одразу двох фабрик крутезної літератури. Наші книгарні по вул. Винниченка,6 та на площі Міцкевича,1 чекатимуть на вас з 12:00.
«Душа на обличчі»

«Душа на обличчі»

Василь Слапчук, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка | 10.06.18

Третій, завершальний казковий роман «Душа на обличчі. Нові пригоди Кракатунчика та його друзів» популярної трилогії про кленового бога відомого українського письменника Сергія Дзюби побачив світ у Казахстані і Канаді. Таким чином, загальний наклад «Кракатунчика» сягнув 100000 примірників.
У Львові презентували книжку, яку можна слухати й читати

У Львові презентували книжку, яку можна слухати й читати

10.06.18

Дитяче арт-видавництво «Чорні вівці» спільно з книгарнею «Є» та Центром музичного розвитку «Tempo» 9 червня презентували книжку шведського письменника Леннарта Ґельсінга «Трелі та вушка дракона».
Книга як доля . Підбито підсумки І Всеукраїнського бібліотечного  «Біографічного рейтингу»

Книга як доля . Підбито підсумки І Всеукраїнського бібліотечного «Біографічного рейтингу»

Світлана Іваницька, кандидат історичних наук (м. Запоріжжя), Експерт Рейтингу | 10.06.18

Щорічний Всеукраїнський бібліотечний «Біографічний рейтинг» започаткований у квітні-травні 2018 р. Інститутом біографічних досліджень із нагоди столітнього ювілею Національної бібліотеки України імені В. Вернадського.
Наймасштабніша культурна подія міста за останні 115 років:  організатори Meridian Poltava оприлюднили програму фестивалю

Наймасштабніша культурна подія міста за останні 115 років: організатори Meridian Poltava оприлюднили програму фестивалю

Лілія Шутяк | 31.05.18

8-10 червня у Полтаві триватиме Міжнародний поетичний фестиваль Meridian Poltava. У списку учасників – відомі автори сучасності з України, Швеції, Німеччини та Британії.
Видавництву Львівської політехніки вже чверть століття!

Видавництву Львівської політехніки вже чверть століття!

Ігор Галущак, Львів | 31.05.18

У небуденне свято поціновувачів якісного друкованого слова перетворилися урочисті збори з нагоди 25-річчя Видавництва Національного університету «Львівська політехніка». Відтак, історична актова зала головного корпусу університету, де відбулося означене святкування, вщерть була заповнена численними стендами із книгами, що побачили світ завдяки сумлінній та професійній праці поліграфістів цього широко відомого не лише в Україні, але й поза її межами видавництва.
Читання під ковдрою з Іветтою Ключковською

Читання під ковдрою з Іветтою Ключковською

"Ранкова кава" | 31.05.18

Запрошуємо вас 1 червня об 11:00 у ART Prostir (відділ мистецтв Центральної дитячої бібліотеки м. Львова, що на вул. Окуневського, 3).
MERIDIAN CZERNOWITZ та «Чорні вівці» на «Книжковому Арсеналі»

MERIDIAN CZERNOWITZ та «Чорні вівці» на «Книжковому Арсеналі»

Лілія Шутяк | 31.05.18

Сьогодні у Мистецькому Арсеналі розпочнеться VІII Міжнародний фестиваль «Книжковий Арсенал». Це інтелектуальна подія країни, що об’єднує літературу й мистецтво. Понад 150 видавництв і нішевих проектів представлять тут свої найкращі новинки, а дизайнери, ілюстратори, художники – виставкові проекти. Очікується близько 200 українських письменників і 75 гостей з 30 країн світу. Триватиме захід до 3 червня.
Відкритий лист Президенту України Петрові Порошенку з приводу видатного українського письменника Василя Слапчука

Відкритий лист Президенту України Петрові Порошенку з приводу видатного українського письменника Василя Слапчука

Сергій Дзюба, письменник, перекладач, журналіст, громадський діяч | 25.05.18

Високоповажний Пане Президенте!
Вельмишановний Петре Олексійовичу!
Мене звати Сергій Вікторович Дзюба. Я – український письменник, журналіст, критик, перекладач, керівник громадської організації «Міжнародна літературно-мистецька Академія України», котра наразі об’єднує відомих письменників, перекладачів, науковців, журналістів та громадських діячів із 55-ти держав світу. Мешкаю в Чернігові.
Статті
Бердянськ – сьоме диво світу!

Бердянськ – сьоме диво світу!

Сергій Дзюба, президент Міжнародної літературно-мистецької Академії України, Бердянськ – Чернігів | 17.06.18

У чарівному місті Бердянську, на Азовському морі, з великим успіхом відбувся ХХ ювілейний Всеукраїнський фестиваль журналістів «Азовське літо – 2018», переможцями якого чернігівці: журналістку, письменницю, науковця, доктора наук із соціальних комунікацій, професора, академіка Тетяну Дзюбу нагороджену за найкращий матеріал, а відомого президента Міжнародної літературно-мистецької Академії України, журналіста й письменника Сергія Дзюбу – як найактивнішого учасника фестивалю (20 публікацій в Україні та за кордоном). Пропонуємо вашій увазі враження від мандрів Сергія Дзюби.
«ХОТЯТ ЛИ РУССКИЕ ВОЙНЫ…»?

«ХОТЯТ ЛИ РУССКИЕ ВОЙНЫ…»?

Микола ГРИГОРЧУК, Джерело: Літературна Україна | 10.06.18

Коментар до роману Івана Корсака «За серпанком, загадковим серпанком» (К.: «Ярославів Вал», 2018)

«Війна людей їсть і кров’ю запиває».
(Вергілій, слова Енея про Троянську війну)


В останньому романі «За серпанком, загадковим серпанком» Іван Корсак вийшов за межі звичних для нього тем – відтворення життя призабутих особистостей України на тлі історичної епохи, в якій вони діяли. Перед читачем постають 60-ті роки минулого століття, коли у південно-східній Азії, на території В’єтнаму, зіткнулись комуністична і капіталістична ідеології у спробі довести свою перевагу.
Сергій Дзюба: «Хто для мене взірець? Василь Стус і Микола Лукаш»

Сергій Дзюба: «Хто для мене взірець? Василь Стус і Микола Лукаш»

Спілкувалася Наталія Прокопчук | 07.05.18

Сергій Вікторович Дзюба – відомий український поет, прозаїк, критик, перекладач та журналіст, президент Міжнародної літературно-мистецької Академії України, котра тепер об’єднує відомих письменників, перекладачів, науковців, журналістів і громадських діячів із 55-ти держав світу.
Душа, сповита болем

Душа, сповита болем

Еліна Заржицька, м. Дніпро | 15.04.18

До 85-ї річниці від дня народження Віктор Близнеця

Рік народження українського письменника-прозаїка Віктора Близнеця запам’ятала одразу й назавжди, бо саме цього року народилась і моя мама. Звичайно, теперішні школярі мають свою точку відліку, бо тепер 1933 рік асоціюється із жахливою трагедією української землі – голодомором. Але тоді, у 70-80-ті роки ХХ століття про голодомор ніхто не згадував, отже...
Михайло Блехман: Україна для мене понад усе

Михайло Блехман: Україна для мене понад усе

Розмовляла Еліна Заржицька | 06.04.18

Часто-густо замислююсь: як почувається людина, яка виїхала з України багато років потому? І живе навіть не в іншій країні, а в іншій півкулі? А коли ця людина – письменник? Чи отримує він підтримку від колишніх співвітчизників? Чи цікавляться долею митця в Україні?
Питань купа, а чи можу отримати на них відповіді... Перша спроба була вдалою – вдалося сконтактувати з членом НСПУ ОксаноюМаковець із США.Зараз на зв’язку письменник Михайло Блехман з іншої країни американського континенту – Канади.
Олег Майборода: Життя дається один раз. І витрачати час на сум не раціонально

Олег Майборода: Життя дається один раз. І витрачати час на сум не раціонально

Розмовляла Еліна Заржицька | 01.04.18

Українські видавництва ніби змагаються: хто видасть найкращу абетку. Є книги великі й маленькі, є звичайні й тематичні. І всі вони яскраві, привабливі, цікаві. І практично всі – віршовані. Цікаво, скільки тих абеток, створених нашими письменниками, існує в Україні? Сто? Двісті?
Віра Марущак: Ніколи сидіти на одному місці, бо під лежачий камінь вода не тече

Віра Марущак: Ніколи сидіти на одному місці, бо під лежачий камінь вода не тече

Розмову вела Еліна Заржицька | 21.03.18

Як чудово, що зараз можемо користуватись інтернет-мережею! Вся інформація, як на долоні. Наразі, маєш змогу відреагувати на цікаву/радісну/сумну/важливу інформацію, як от: привітати шановну колежанку Віру Марущак з обранням головою Миколаївської обласної організації Національної спілки письменників України.
Втім, вітання я відправила одразу, коли пані Віра мене повідомила про урочисту подію. Тоді ж у мене виникла думка викликати новопризначену пані на відверту розмову, але я не поспішала. Нехай, – подумалось, – людина звикне, призвичаїться, почне діяти...
Любов Яковенко: Дитячий письменник у будь-якому віці повинен залишатися трішки дитиною

Любов Яковенко: Дитячий письменник у будь-якому віці повинен залишатися трішки дитиною

Розмову вела Еліна Заржицька | 02.03.18

Люблю дні народження! Але не свої... Насправді, я дуже цікава й мені подобається спілкуватися з «винуватцями» свята та вимагати від них відповідей на численні запитання. А відмовляти у відповіді саме в святковий день практично ніхто з авторів не наважується. :)
От і зараз знайшла можливість, аби розпитати енергійну, моторну й методично «підковану» письменницю, спеціаліста зі зв’язків із громадськістю видавництва «Ранок» Любов Яковенко з Харкова.
Дмитро Бондаренко: Я – письменник реалістичного жанру, а не фантастичного

Дмитро Бондаренко: Я – письменник реалістичного жанру, а не фантастичного

Розмову вела Еліна Заржицька | 17.02.18

Гроші, грошики, грошенята... Без них, дорогеньких – аж нікуди. Хіба можна зробити зайвий крок у сучасному світі і не відчути дискомфорту (тобто, пустої кишені)? Та й взагалі, вся історія розвитку нашої цивілізації свідчить про те, що саме гроші були тією рушійною силою, яка змушувала людей вперто розвивати суспільство – і підвищувати свій матеріальний добробут?
Отже, «грошова» тема завжди була найбільш животрепетною. Згадаємо «Капітал» Карла Маркса: вартість, собівартість, прибуток, економічні категорії... Скільки складних і незрозумілих для пересічних громадян понять! Але те, що є незрозумілим з наукової праці нащадка нідерландського рабина, охоче пояснює український письменник Дмитро Бондаренко.
Ні-ні! Він зовсім не взявся за невдячну роботу – перетлумачити 3-томник засновника Першого Інтернаціоналу. Нещодавно Дмитро презентував у Дніпрі книгу з привабливою назвою – «Гроші».
Про що саме ця книга? Дізнаємось із відповідей автора.
Сергій Пантюк: «Цього року фестиваль стартує під гаслом «Віршень» об’єднує міста» і відбудеться у Києві та Кам’янці-Подільському. А далі – мандри Україною!»

Сергій Пантюк: «Цього року фестиваль стартує під гаслом «Віршень» об’єднує міста» і відбудеться у Києві та Кам’янці-Подільському. А далі – мандри Україною!»

Розмовляла Тетяна Череп-Пероганич | 31.01.18

Вже стало доброю традицією напередодні фестивальних днів зустрічатися з організатором українського поетично-музичного фестивалю «Віршень» - письменником, видавцем, громадським діячем Сергієм Пантюком, якому завжди є що розповісти і про цей багаторічний захід, і про самих учасників.
Критика
АНТОЛОГІЯ  СТРАЖДАННЯ  І  БОРОТЬБИ

АНТОЛОГІЯ СТРАЖДАННЯ І БОРОТЬБИ

Сергій ДЗЮБА, президент Міжнародної літературно-мистецькоїАкадемії України, член НСПУ,член НСЖУ | 15.07.18

Рецензійний відгук на книгу О. Гончаренка«Криму тамований скрик», в-во «Люкс», Мелітополь, 2018р.

І так… у мене перед очима нещодавно прочитана, скромна за оформленням мало не до, мабуть, вимушеного пуританства, але дивовижна за своєю енергетичною та змістовною наснаженістю книга поета і перекладача з Мелітополя Олега Гончаренка «Криму тамований скрик… (з кримськотатарської поезії)». Така собі «захалявна книжка борця за свободу» – шостого формату у м’якій, проте, насправді, сонячно-теплій обкладинці.
«Читати книги треба так само, як вони пишуться – поволі і вдумливо…» – писав колись Генрі Девід Торо.
Прислухаймося ж до ним сказаного. Бо читання пропонованих нам поезій вимагає від читачів і розважності, і мудрості, і здатності до співчуття, і леткості душі.
Означене видання входить у задуману автором «інтеркультурну серію», до якої, окрім уже названої мною роботи нині входять (робота над новими книгами досі триває) іще раніше видані книги переспівів з молдавської та з казахської поезій.
Задля пояснення попереднього виділення напівжирним курсивом слід зазначити, бо це вельми важливо, таке… Ось що пише сам Олег в сердечних передмовах до цих доробків: «…Прочитавши протягом свого життя безліч зразків того, що прийнято величати «поетичними перекладами», на основі навіть побіжного порівняльного аналізу, навіть зримої багатоваріантності розуміння перекладачами оригіналів та використання ними зовсім різних поетичних засобів для реалізації свого бачення, своєї трактовки одних і тих же автентичних текстів, я зробив висновок, який за роки переріс у тверду впевненість, що фактично все те, що подається нам, як «поетичний переклад», насправді є і може бути тільки переспівом кращої чи гіршої якості – залежно від величини поетичного обдарування переспівувача. Дійсно ж переклад можливий лише в прозі, хоча, погодьмося, і там вистачає своїх «розлогих клюкв». Отже, на мою думку, беручись до задуму презентації українському читачеві творів іншомовних майстрів Слова, слід найперше для себе чесно визнати, що працюєш саме над переспівами, що головна твоя задача, як інтерпретатора, донести до широкого загалу співвітчизників духовну цінність і наснагу оригіналу. Слід також розуміти,що, працюючи над переспівом, треба особливо дбати про те, щоб якість зробленого тобою не була нижчою за еталонні зразки поетичного Слова літератури народу, для якого призначений кінцевий продукт твоїх сердечних поривань. Підкреслюю – сердечних, бо перекладна поетика, не пропущена крізь власне серце, взагалі не має права на існування…»
Отака-от філософська підоснова доброї, хорошої, потрібної роботи…

В одному з недавніх чисел газети «Літературна Україна» трапився мені начебто неспростовний вислів шанованої мною та українським читачем поетеси Наталії Горішної: «Перекладач в прозі – раб, перекладач в поезії – суперник…»
Можливо… Навіть, скоріше всього, так воно і є.
Проте Олегові Гончаренку, задекларувавши своє бачення перекладу, як власне сердечного чесного переспіву, на мій погляд, все-таки щастить уникнути того суперництва. Навпаки, відкривши перед собою більш широкі обрії можливостей інтерпретації, йому вдається відбути цей творчий процес навіть не за системою Станіславського, яка передбачає повне вживання актора в образ, час і простір. Він (легко чи з болем і кров’ю, як при народженні – не знаю) стає на час певної перекладацької роботи явним ліричним героєм, ім’яреком якогось певного етносу. І якщо, скажімо, в молдавській книзі «За Емінеску до себе» те ніби саме собою розумілося, бо (за прямою мовою авторських віршів): «Ось квіт, звідки мати ішла / у милу мою Україну…», якщо в казахській книзі «Віщий зблиск табуна» те визначено і більш певно: «…під небом казахським мене обняла Україна / квітом вишень-черешень і маминих рук ручаєм…», то в кримськотатарській поет ще в передмові говорить і аж відкритим тестом: «А особисто я, віднині й поки сонце мені світитиме, поки триває наша спільна боротьба, вважаю себе таким же чесним Кримським Татарином, як і Українцем». Втім, з деяких важливих причин до цієї тези я в подальшому викладі думок ще повернуся…
Свого часу Ернест Хемінгуей у своїй промові на конгресі американських письменників сказав: «Завдання письменника незмінне. Сам він міняється, але завдання його залишається тим же. Воно завжди в тому, щоб писати чесно і, зрозумівши, в чому правда, висловити її так, щоб вона увійшла в свідомість читача частиною його власного досвіду…»
Ну то, власне, однозначно так, особливо стосовно запропонованої нам книги. Бо завдання, яке на себе взяв тут Олег Гончаренко, як інтерпретатор, дійсно, є величним, оскільки покликана робота ця не просто наблизити до наших душ болі, турботи, проблеми нації, яка живе поряд з українцями, а й примусити кожного з читачів серцем вникнути, як у своє у всі ті карби суворої братньої дійсності. І тут, може, трішки полегшує здійснення того гуманістичного подвигу дивовижна схожість доль наших народів. Сам Олег у передмові до книги про те пише: «Він у постійній борні, цей народ. Зрештою, так само, як і наш, український. Очевидно, це – космічний фатум землі (не хочеться казати «території»), на якій ми проживаємо. Таке собі своєрідне роздоріжжя Старого світу – точка перетину Шовкового та Муравського шляхів, торгового та військового векторів Євразії, схоже, зовсім не сприяє виникненню та розвитку топосу тихого спокою та вічної гармонії. І всі війни прокочуються важкими жорнами нищення саме по нас – українцях та кримських татарах. Може тому, і в слові «Україна», і в слові «Крим» явно чутне журавлине журливе «кру!» – вічний стогін Вирію…» А мені особисто тут, хочеш-не-хочеш, згадуються раптом слова ГолдиМейєр: «Наші вороги бажають бачити нас мерцями. Ми бажаємо жити. Це протиріччя не залишає простору для компромісу…»
А ще мені згадується великий друг кьиримли, дисидент генерал Григоренко. Які співзвучні думки у Григоренка і Гончаренка! Такі ж, як їхні прізвища. Недарма ж вони майже земляки: якихось сімдесят кілометрів між їхніми батьківськими теренами.
Страждання і боротьба… Страждання і боротьба – ними пронизана збірка.
Мотив страждання з’являється ще від початку першої російської експансії, в дев’ятнадцятому столітті. Ось наприклад у Сеїда Озенбашли:

О, душе зрадлива, ти явно – не дар!
Куди ти женеш цих підранків-татар?
Ні, те що ти дієш – не воля Аллаха:
для нас чужина втричі гірша, ніж плаха!
Чому утікаєш – лишаєш народ
без гордості і без чуття Батьківщини?
Уперше піддавшись нахабству заброд,
ідуть втікачі до загину…
А ті, що лишаться без віри в серцях,
як потім сягнуть іще неба?
О, душе! Надія була лиш на тебе…
Якщо свій опустимо стяг,
нам праведне місце – в мерцях.


Але і заклик до боротьби він також родом аж звідти. Ось за МеметомНіязі:

Не плач, матусю, мудрі очі підніми!
Тебе я словом вирву з чорної пітьми!
Не плач! Нехай надія в серці оживе.
Згадаймо згиблих за ясне життя нове –
хай їхня кров нам стане знаком честі.
Ще світ сяйне, щоб не змогла й очей відвести
від обріїв ти, що темніли досі…
Тобі ще сонечко проллється на волосся.


Древні рекли: «Habentsuafatalsbelli» – книги мають свою судьбу…
Що ж, судьбу цієї книги зримо наворожують вірші що, як проталини глибокої Води, відбивають судьби кримців – власне поетів, їхніх сумотних ліричних героїв, зраненого, безневинно оббреханого, стражденного, але аж ніяк не скореного (!) народу.
Гортаємо далі сторінки.
НоманЧелебіджихан:

…Я поклявся, що очолю свій народ у днину змін.
Скільки можна марно тліти і життям вважати тлін?
Тож, якщо людей залишу в панстві горя і образ
хай моє зчорніле серце кров’ю захлинеться враз…

Страждання і боротьба…
БекірЧобан-Заде. ІсмаїлГаспаринський. Джеваїре.
АмдіГерайбай:

Гей, джигіте, якщо ти боротись не зміг,
значить, ворог станцює на грудях твоїх,
твою віру і правду піднявши на сміх.
Тож гукай, щоб вернувшись з пітьми та імли,
знов соратники-друзі тобі помогли…

Страждання і боротьба…
Еміль Аміт. БілялМембет. СейтумерЕмін. Челебі Елі. АйдерЕміров.
ЕшрефШемі-Заде:

…Криму спраглому віками
сіль татарських сліз пече.
Будь-який розбий тут камінь –
кров татарська потече.
Хай згадає кожний воїн
клятву: «Воля або смерть!»
Поставаймо ж всі до бою,
хто – не раб і хто – не смерд…


Страждання і боротьба…
ЕскандерФазил. Різа Фазил. ЮнусТеміркай. Різа Халід. Васфіє Кипчак. ШакірСелімов.
ЕнверСелямет:

Мрію, що після мене
кращий настане час –
збудеться сокровенне.
Вірші мої, для вас
вистачить волі й миру.
Будете, як птахи,
внукам нести ще віру –
співом гасити гріхи…


Страждання і боротьба…
Бачите, дорогі українці, скільки незнайомих і одночасно первинно рідних, своїх за чуттям навіть імен озиваються до вас трепетним чесним Словом? Повірте мені, хочеться цитувати кожного поета: настільки все ними сказане і донесене до нас Олегом Гончаренком просто і, здається, навіть елементарно вартісне, потрібне, сутнє.
Страждання і боротьба…
Шаміль Аляддін. Іса Абдураман. Ельвіра Емір-Алі. Ельвіра Абілмеджитова. ДінараАджі. Станіслав Бакаєв.
Іса Абдураман:

…«Чуєш, вітер Вітчизни сюди уже мчить –
вітер віри, надії, мети?!»
І цей вітер, звільнивши од марев-химер,
перемігши зневіру і втому,
скаже, нас воскресивши: «Джигіти, тепер,
вам пора повертатись додому!»

Страждання і боротьба…
Чисто технічно, повірте, рву ареопаг прізвищ, подаючи цитати. Інакше довелось би цитувати всю книжку: настільки вона кожним рядком западає в серце… Навіть соромно стає, бо раптом розумієш, що досі «гра йде практично майже в одні ворота». Навіть ті кримці, що в літах повернулися до Криму, в Україну, принаймні чесно намагаються осягнути нашу мову, культуру, історію. Більше того, більшість із них про себе говорить: «я кримський татарин і українець!». До написаного Олегом Гончаренком у своїй передмові я не чув іще від українців нічого подібного. Ми готові виходити на спільні якісь акції, ми готові навіть вмирати в одному окопі, але не готові ще підвести своє буття під спільний вселенський знаменник.
Страждання і боротьба…
РешидМемиш. Айше Осман. АліяКенжалієва. СяореКокче. АйшеКокієва. НейлеРесульєва. ГюльзарДемерджі. ЗеніфеХаліл.
АсієШаіп:

…Скільки в світі доріг невідомих!
Світ – безмежне і сонячне диво.
Але сильні ми тільки удома
й лише вдома ми справді щасливі.
У бою десь, у чистому полі
болі нас позбавляють пихи,
адже злети й падіння – це доля:
так і вчаться літати птахи...

Страждання і боротьба…
ЮнусКандим. ІдрисАсанін. СамадинШукурджі. АбілязВелієв. РешидМурад. НезетУмеров. ЕмінеЗіадін.
Юрій Османов:

Виню катів я іменем народу
за біль, журу, нудьгу, відсутність див…
Ми – Пам'ять, Слово
тих, хто не дожив,
хто канув у часів страшну негоду.
Надіюся на справедливість Бога,
дивлюся в очі друзів, дорогі,
і бачу в них таку летку дорогу
у рідний край,
у край без ворогів.

Джамала:

Коли приходять чужаки,
вони вриваються у дім,
вони вбивають, а таки
зовсім не каються у тім.

Кати, хіба ви невмирущі?
Послухайте, як плаче світ!
Який лишаєте в нім слід?!
За все колись тримать одвіт.
Тож не вбивайте мою душу,
наші душі…


Страждання і боротьба…
Невимовно жаль, що не можу процитувати тут кожний вірш з цієї збірки, бо це, справді, важливо і достойно є. Насправді аж хочеться плакати по прочитанні цієї книги. І хочеться змінити світ. І хочеться змінити щось у собі. А, мабуть, варто. Ось зазирнув до Олега на сторінку «Фейсбука» – там у графі «про себе»: «За нашу і вашу свободу!» Олегові душевних революцій чинити уже не треба. Він чинить уже й духовну.
У цій книзі, як і в перших двох з цієї серії, ми бачимо й розділ його прекрасних українських авторських віршів на кримську тематику «Відверто про наболіле», до речі двічі (!) видрукуваний газетою «Кримська світлиця» (вдруге – програмно в останньому числі, що вийшло в уже окупованому Криму.

МИ – НЕПЕРЕМОЖНІ!

Ти сумнівів тванища знов не тривож, ні!
Так, друже-татарине, в злі,
допоки ми разом, ми – непереможні,
Свої На Священній Землі!
Згадай час звитяги, згадай Жовті Води,
коли наші горді вітці
за нашу свободу і вашу свободу
втавали у безкраї ці.
Згадай нашу правду, згадай нашу славу,
і проти безрідних заброд
злютуймося в спільну незборену лаву –
в єдиний величний Народ.
Тут не святкуватиме «празників» бидло:
це – наших пісень береги!
Нехай осяває нас Тризуба світло
і сяйво освятить Тамги!


Страждання і боротьба…
Тут наостанку, як обіцяв, повернуся дещо назад, аби показати вам приклад розгаданої мною повної переяви «Я», углибання , вникнення в інше «Ми», всотання чужого болю.
Серед імен кримськотатарських поетів бачимо і УлЧульмекчі (Син Гончара, Гончаренко):

Чом, народе мій любий, німієш ти знову?
Чом, як вбитий, лежиш – не здіймаєш очей?
Ти повірив насправді в чужинське «нічєй»
і не віриш в суть віщого Рідного Слова?!
«Той, хто втратив надію, поволі вмира,
бо в душі його задушно пісні і зелу!» –
це кажу тобі я, добрий син Гончара,
котрий зранку ногою розкручував Землю.
Ще Об’єми творив із Води і Землі він
і роздмухував піч, у якій достигав
сенс майбутнього дня і минулої зливи,
дивовижних надій і закінчених справ…
Він всміхався, бо відав Карби і Прикмети…
Сіяв зорі і зверхньо дивився на дні…
Він пророком не був. Але він був Поетом!
Й трішки хисту у спадок залишив мені –
зовсім трішечки – честь і любов до свободи.
А іще наказав на смертельнім одрі:
«Передай передбачення добре народу…
Усі муки його – до Нової Зорі!»
Чом, народе мій любий, німієш ти знову?
Чом, як вбитий, лежиш – не здіймаєш очей?
Досить вірити в кляте чужинське «нічєй»!
Вір, народе, в суть віщого Рідного Слова.


«Варто чи ні?» – у мене зараз такого питання не виникає щодо цієї Роботи і цього Діяння. Кримські татари легко відповіли на те, замовляючи книгу з усіх куточків України, куди їх закинула доля, і навіть аж із Канади. Сторінка УлаЧульмекчі живе своїм життям у тому ж «Фейсбуку». Там множаться нові вірші. Туди приходять нові шанувальники.
Але ж, власне, нині йдеться про українського поета Олега Гончаренка та його книгу, написану для українців.
Читаймо.
«У письменника тільки і є один учитель: самі читачі!» – сказав так віщо Микола Гоголь. Але ж та мудрість – меч обоюдогострий. Нема і у читача інших учителів, крім письменників. Бо, крім письменників, ніхто не береться, не намагається, не пробує навіть відповідати на вічні питання людства. Пам’ятаймо про це.
Давайте вчитися жити співчуваючи і співвідчуваючи.
Єднаймося з братами. Будьмо!
ЗАПРОШЕННЯ ДО ЛЮБОВІ

ЗАПРОШЕННЯ ДО ЛЮБОВІ

Лілія Бондаревич-Черненко, письменниця, журналістка, м. Прилуки Чернігівської обл. | 19.05.18

Надія Мариноха-Стеценко«… на побачення з Долею» : Публіцистика.Проза. – Чернігів:Видавництво «Десна Поліграф», 2018. – 236с.

Життя таке, яке є. Мінливе і непередбачуване, трагічне і щасливе, невтішне і мудре, багатогранне і неповторне. Воно єднає в одне мозаїчне полотно минуле і теперішнє, події і людей, долі і час.
«Ми – свої на цій древній землі!»: трагедія кримськотатарського народу у збірці поетичних переспівів Олега Гончаренка «Криму тамований скрик…»

«Ми – свої на цій древній землі!»: трагедія кримськотатарського народу у збірці поетичних переспівів Олега Гончаренка «Криму тамований скрик…»

Наталія Зайдлер | 07.05.18

Шановний сучаснику, напевне, Ви хоча б один раз у житті замислилися над тим, які саме чесноти роблять людину Людиною. Без сумніву, на наш погляд, одна з найцінніших серед них – вдячність – землі, народу, матері, родині та ін. Ця риса характеру пов’язана з не менш важливими – людяністю, порядністю, добротою тощо. У нашу надскладну добу нечасто зустрінеш сміливців, які беззастережно живуть за кодексом честі. Серед них – і поет, прозаїк, публіцист, перекладач (а також журналіст і волонтер) із Мелітополя, лауреат багатьох престижних всеукраїнських і міжнародних відзнак Олег Гончаренко.
МОВНА ГЛУХОТА НОВИХ УКРАЇНСЬКИХ ПЕРЕКЛАДІВ

МОВНА ГЛУХОТА НОВИХ УКРАЇНСЬКИХ ПЕРЕКЛАДІВ

СЕРГІЙ ЗАПОРЖАНИН | 15.04.18

Пожвавлення появи вітчизняних перекладів світової традиційної чи модерної класики свідчить передусім про зрілість української мови. З’являються книги, яких донедавна не було на нашому книжковому ринку. Часто така поява супроводжується ажіотажем, але ґрунтовного прочитання цих перекладів так і не відбувається. А шкода, тому що полиця під ключовою назвою «непозбувна бентега» (відомий мем, який позначає недолугі переклади) вже давно би зламалася під вагою таких недошедеврів.
ЗОШИТ, ЩО СТАВ КНИГОЮ

ЗОШИТ, ЩО СТАВ КНИГОЮ

Василь Слапчук, письменник, літературознавець | 02.03.18

Пропонуємо вашій увазі відгук відомого письменника та літературознавця, Шевченківського лауреата Василя Слапчука на романи Михайла Блехмана, які увійшли до його нової книги «Час. Кохання. Життя».

Художні зацікавлення письменника обумовлюють жанри, у яких він працює, а також визначають арсенал творчих засобів, необхідних для реалізації літературного замислу. Зазвичай прозаїки природно поєднують писання романів із писанням оповідань. Не кожен новеліст зважується замахнутися на роман, проте більшість романістів пробують себе на коротких дистанціях.
ТЕОРІЯ КАЗКОВОЇ ГРИ ВІД СЕРГІЯ ДЗЮБИ

ТЕОРІЯ КАЗКОВОЇ ГРИ ВІД СЕРГІЯ ДЗЮБИ

Ольга Рєпіна | 21.02.18

Вже другий роман для дітей і підлітків «Гопки для Кракатунчика» із казкової, пригодницької трилогії «Душа на обличчі» знаного українського письменника Сергія Дзюби вийшов водночас у Казахстані та Канаді.
ПОДВИНУСЬ – ПОДВИГНУСЬ ВІДБИТИ ХОЧ П’ЯДЬ  ВКРАЇНИ, ЩО НАВІТЬ ЗА НЕБО ВИЩЕ...

ПОДВИНУСЬ – ПОДВИГНУСЬ ВІДБИТИ ХОЧ П’ЯДЬ ВКРАЇНИ, ЩО НАВІТЬ ЗА НЕБО ВИЩЕ...

Сергій Дзюба, поет, критик, член Національної спілки письменників України | 28.01.18

Олег ГОНЧАРЕНКО. «В ЧЕКАННІ НОВОЇ ТРАВИ» (апокрифи дійсності). – Київ: Видавництво «Фенікс», 2017.

Заспівом до статті, яку ось нині замислив я написати, гадаю, правильно і виправдано, мабуть, було б узяти іменний стосовно цієї книги вірш, бо звучить він великою мірою ще й пророчо:
НЕНАВ'ЯЗЛИВА ДИДАКТИЧНІСТЬ ІСТИННОЇ ЛЮБОВІ

НЕНАВ'ЯЗЛИВА ДИДАКТИЧНІСТЬ ІСТИННОЇ ЛЮБОВІ

Ольга Рєпіна, м. Дніпро | 18.01.18

Тетяна Череп-Пероганич.Назустріч сонечку. — Житомир: Книжкова друкарня «БукДрук» (видавець Євенок О.О.), 2017. 24 с., з іл.

«Потрібно робити так, як потрібно,
а як не потрібно – робити не потрібно»
Вінні Пух


Не перший раз бачу, що письменниця пише оповідання для дітей, враховуючи свій досвід бути матусею. Та й не може бути по-іншому в українських матусь-письменниць, які до безтями люблять своїх діточок! Тому записують, запам’ятовують, не пропускаючи повз вуха та пам'яті вислови і міркування малюків.
ДЗЕРКАЛЬНЕ ВІДОБРАЖЕННЯ

ДЗЕРКАЛЬНЕ ВІДОБРАЖЕННЯ

Віктор КАНЕВСЬКИЙ | 18.01.18

«ОТРАЖЕНИЯ – ВІДОБРАЖЕННЯ» (авторські поезії та взаємопереклади), Олег Гончаренко, Галина Феліксон. Видавництво «KAFE», м. Бат-Ям, Ізраїль, 2017рік.

Осип Мандельштам – трагічний поет Срібного століття, поет надзвичайної душевної сили і загостреного чуття людської гідності писав:

И в чем я виноват,
Что слабых звёзд
Я осязаю млечность…

Нові факти про давнє...

Нові факти про давнє...

Еліна Заржицька, м. Дніпро | 15.01.18

Про книгу Івана Українського та Тараса Мирного «Про злочин «братнього» народу. Російсько-українська війна чи продовження Росією українського геноциду?» (Бібліотека журналу «Бористен»)

Зрозуміло, що як письменнику, мені доводиться багато читати. І не тільки художніх творів – щоб бути «в курсі» справ, розуміти, якими шляхами рухається творча думка моїх колег.

Наші партнери

Учасник книжкової соціальної мережі. Все про книги і літературу тут. Видавництво "Навчальна книга – Богдан" http://knugoman.org.ua" Український козацький портал Поради подруги ...