Хвилююче й щемке спілкування в Дніпровському університеті митної справи і фінансів

Новини

Хвилююче й щемке спілкування в Дніпровському університеті митної справи і фінансів

Євген Безус | 05.06.24 9:43:42

У передостанній весняний день письменники Січеславського краю, співавтори щемкої повісті «Чи бачать небеса котів» Еліна Заржицька, Олена Швець-Васіна, Людмила Сердюковська, Евгенія Яворська і Євген Безус зустрілися зі студентами й викладачами Університету митної справи та фінансів у місті Дніпро.

Звичайно ж, основною темою цієї зустрічі була презентація книги «Чи бачать небеса котів». Попри те, що тридцять шість авторів книги виклали своє бачення подій, що відбуваються в мирному місті з мирними мешканцями будинку, у який прилетіла кацапська ракета і, розтрощивши цілий під’їзд та відібравши життя безневинних людей і тваринок, книга в цілому сприймається, як єдина органічно цілісна оповідь. Для досягнення такого сприйняття доклали багато зусиль автори ідеї та упорядники Еліна Заржицька та Ольга Полевіна. Особливо вражає оповідь про дім, як живу істоту, що так хотів своїми уявними крилами-руками захистити усіх мешканців будинку.
Тож, майже п’ятдесят студентів і викладачів із великою цікавістю а подеколи й зі щемкістю слухали оповіді співавторів. Адже серед присутніх були й ті, чиї близькі чи знайомі стали свідками жахливої події, що сталася на проспекті Перемоги в січні 2023 року, коли підступними рашистами було знищено цілий під’їзд і загинуло не менше сорока шести дорослих і дітей, а ще не менше вісімдесяти отримали поранення різного ступеню тяжкості.
Та найжахливіше те, що такі страшні події відбуваються впродовж уже майже двох з половиною років у різних великих і малих містах України. І поки що цьому жахіттю немає ради.
Тож і повість «Чи бачать небеса котів», автори якої мешканці не тільки обласних центрів: Дніпра, Харкова, Одеси, Кропивницького, Львова і нашої столиці, а й більших чи менших населених пунктів нашої країни: Апостолова, Коростеня, Чаплина, Олександрії, Кам’янського, Дрогобича, Знам’янки, Дмитрівки Бучанського району, Верхньодніпровська, стала не тільки реквіємом за загиблими, а й апофеозом незламності українців.
Особливо вражають оповіді про «братів наших менших»: котиків, собачок та інших тваринок та про те, як жахливі обставини у які потрапляють герої цієї книги не тільки не глушать їхню любов до ближніх, а проявляються ще з більшої силою і емпатія стає невід’ємною сутністю їхнього буття.
На завершення зустрічі присутні дякували авторам за написання правдивої історії сучасного, в умовах постійного бомбардування кацапами міст і сіл України, життя та висловлювали впевненість в тому, що наші воїни разом з усім народом України переможуть варварів і в Україні настане мирне життя. А жахні події залишаться, хоч і тяжкими, але далекими спогадами та нагадуванням про те, що хижий сусід дуже хотів завоювати незламних українців, але зламав не тільки зуби а й щелепу.
Щирості й емоційності зустрічі придали й виступи Вікторії Тараненко, завідувачки кафедрою соціального забезпечення та податкової політики, викладачів Тетяни Олександрюк і Тетяни Дулік, а також декана факультету економіки, бізнесу та міжнародних відносин Вікторії Даценко.
І, насамкінець, автори й студенти з викладачами сфотографувалися у фойє університетського корпусу, прикрашеного великою кількістю різноманітних вишиванок.
Пощастило гарно провести зустріч ще й тому, що того вранішнього часу не було чутно завивання сирен і минулося без бомбардування міста та переховування в бомбосховищі.
Відповісти на статтю