Всесвітні читання поезії
Від редактора | 01.03.12 21:44:44
Вчора у книгарні «Є» у Львові, а також у Києві і Тернополі відбувалися заходи задля підтримки ідеї «Всесвітні поетичні читання», які ініціює Міжнародний поетичний фестиваль «Meridian Czernowitz» спільно із Всесвітнім Поетичним Рухом (World Poetry Movement)
Такі читання підтримують міста ще 131 країни. Всесвітній Поетичний Рух було засновано в Медельїні (Колумбія) 9 липня 2011 року. Менш ніж за півроку свого існування він об’єднав 114 міжнародних фестивалів поезії та 210 міжнародних поетичних організацій у 131 країні. В Україні до цього руху приєднався фестиваль «Meridian Czernowitz». Перші читання у рамках Всесвітнього поетичного руху відбулися 25 вересня 2011 у Чернівцях.
Отож цього року у Львові свої поетичні твори, а також інколи і вірші інших поетів читали Оксана ВАСЬКІВ, Світлана КОРЧАГІНА, Галина КРУК, Мар'яна МАКСИМ'ЯК, Юлія МУСАКОВСЬКА, Катерина ОНІЩУК, Альбіна ПОЗДНЯКОВА, Роман РУДЮК, Григорій СЕМЕНЧУК, Остап СЛИВИНСЬКИЙ.
Не можна обійтися без коментарів.
Коли йшов на ці поетичні читання, то розумів, що очікувати чогось ейфорично-масштабного не можна. Все ж таки невелике приміщення книгарні для проведення таких заходів не передбачає великої кількості учасників і прихильників. Адже зрозуміло, що нині поезія є не тільки «некомерційним» товаром для книгарень і видавців, а відтак втрачає частково свої позиції серед інших видань, все більше переходячи в інтернет, але, окрім того, ще й усе більше здобуває свого роду «віковий ценз». Любити поезію із віком, здається, не перестають (якщо осягли ту любов у юності), але писати її чомусь із віком припиняють, поволі переходячи поволі на прозу... (до речі, одна із можливих чергових медитацій на тему, чому так відбувається, якщо відбувається... в тому числі, і чому деякі поети таки до останніх днів не втрачають здатності володіти саме поетичним словом, а разом з тим і віри в поезію, хоча читач, задається, із віком таки втрачає... )
Однак дуже хотілося вчергове переконатися, що поезію у Львові люблять, і прийде таки прийде до книгарні чимало людей. Особливо коли пригадував собі на так уже і давні львівські «унікально-шедеврові» фестивалі «ВИВИХ», у межах яких було і таке дійство, як «Прокидання поезії». Одне із таких дійств відбувалося не багато не мало, а у Львівській опері о восьмій годині ранку (!) і таки збирало майже заповнений партер із частинкою балконів. Назбирувалося і на таку ранню годину повно шанувальників поезії. І вистачало текстів на кілька годин читання із участю симфонічного оркестру...
І все ж, надії мусять танути.
От я знаю, що поетичне слово невмируще від часів навіть не Гомера... І що більше його прихильників у Львові, ніж ті кількадесят разом із поетами. Але все ж навіть при тому, що здобув немало задоволення від слухання автрського читання, пішов із дрібкою шкоди, що нас було так мало... І все ж таки основну частину і шанувальників, і читців складала молодь...
Може, то вже і не так зле, бо ж на то чимало пояснень.
Але ж таки день Всесвітні поетичні читання!
Не мусять і не можуть вони бути тільки «для цифри»....
І ще одне спостереження «на око». Серед авторів – більшість таки дівчат (якщо можна мені так висловитися), а серед слухачів кількість майже однакова.
А з іншого боку...
Вдячність таки всім поетам, що зголосилися в ту хвилину бути із тисячами своїх колег одночасно в різних містах, і яким вдалося принести слухачам свої сповнені чуттів і настроїв послання «іншого відчуття світу»...