Новини
Що означає бути чоловіком...
Видавництво "Свічадо" | 09.06.11 22:06:45
Джеймс Добсон Відверта розмова з чоловіком -- Львів, Свічадо, 2011 -- 216 c.Ця книжка стане для чоловіків надійним путівником у нелегких ситуаціях подружнього життя, виховання дітей, професійній самореалізації, зрештою, – в пошуку сенсу свого життя.
Психолог і автор багатьох бестселерів Д. Добсон роздумує, що означає бути чоловіком, розмірковує про розуміння чоловічості у сьогоднішньому світі, аналізує роль і призначення чоловіка в родині та у суспільстві, пише про кризові моменти, які бувають у житті кожного чоловіка
Джеймс Добсон щиро й довірливо провадить читача сторінками книжки, справді викликаючи їх на відверту розмову. Розмову, що, як сподівається автор, залишить слід у серці читача.
Зміст книги:
Чоловіки хочуть повернути молодість
1. Чоловіки хочуть повернути молодість
2. Чоловік і його сексуальність
Що означає бути чоловіком?
3. Мій батько
4. Одкровення
5. Спадок
Чоловік і його діти
6. Чоловік і його діти
7. Чоловік і його головний пріоритет
8. Чоловік і його влада
9. Запитання, які стосуються дітей
Чоловік і його дружина
10. Чоловік і його дружина
11. Чоловік та праведне життя
Чоловік і його робота
12. Чоловік і його робота
13. Чоловік і його гроші
Чоловік і його мужність
14. Чоловік та жінка та їх біологічні відмінності
15. Що сталося з Рухом за визволення жінок?
Чоловік та його почуття
16. Чоловік середнього віку
17. Чоловік та його почуття
18. Чоловік і його тварини
Чоловік і його Бог
19. Чоловік і його Бог
20. Чоловік та його смерть
Уривок із книги:
...Так склалося історично, що одружені чоловіки чітко уявляли свою роль; вони інтуїтивно розуміли: серед усіх видів відповідальности існує два основних. Чоловіки повинні захищати та забезпечувати дружин та дітей. Отже, відповідально ставилися до своїх обов’язків. Якщо у ХІХ столітті або раніше ви би образили жінку, то наразилися би на гнів її чоловіка. Він би навіть не сумнівався, чи віддати своє життя за неї у разі потреби. Він був захисником її чести, і вона була впевнена у його турботі. Він пишався досягнутим для добробуту своєї сім’ї (чи то матеріяльним, чи то чимось иншим). Усвідомлення себе як чоловіка пов’язувалося з жінкою та дітьми і забезпечувало відчуття гордости.
Одна з найбільших загроз для інституту сім’ї сьогодні – підривання ролі захисника та постачальника. І це незважаючи на те, до чого покликаний чоловік, фізично та емоційно. Якщо це забрати, то зобов’язання перед дружинами та дітьми опиниться під загрозою. Дозвольте пояснити. Коли розглядати всі обов’язки на роботі і не тільки, то найбільше задоволення я отримав від піклування про кожного члена своєї родини понад тридцять років. Я важко працював, щоб забезпечити родичів усім необхідним та трошки потішити їх чимось особливим.. Я охороняв їх у разі небезпеки і присвятив своє життя для досягнення їхнього добробуту. Моя ідентичність нерозривно пов’язана з обов’язками перед сім’єю. Якби у мене забрали роль захисника та постачальника, то разом з тим зникло би багато радостей сімейного життя.
Я продемонструю, наскільки ми відійшли від традиційного сприйняття чоловіка. Уявіть: сталося чудо – і вчорашні чоловіки та батьки перемістилися у наші дні та стали свідками того, що схвалюють західні чоловіки. Розмова між минулим (приблизно 1870 рік) та теперішнім виглядатиме приблизно так.
Представник сьогодення говорить першим. Він каже: «Наша ціль, панове, продемонструвати особливості культури у ХХІ столітті, яка радикально відрізняється від вашої. І вимальовується деякою мірою не дуже гарна картина. Ми живемо у насильницькому суспільстві. Лише у Сполучених Штатах більше ніж дев’яносто тисяч жінок щороку брутально зґвалтовані. В окремих містах одна з трьох жінок протягом життя потерпає від жорстокого поводження. Одна з п’яти дівчат, які навчаються у коледжі, зґвалтовані… переважно тими, кого вони знають. Отаке безчестя коїться у наш час».
– Що? – почуємо здивовану відповідь. – Це гірше, ніж на війні. Що зробити, аби це зупинити?
– На жаль, майже нічого.
– А яке покарання передбачається для кривдників?
– Ну, більшість з них так і не вдається зловити. А багато із затриманих не засуджують. Лише 16 відсотків потрапить до в’язниці.
– А що ви робите з тими, кого таки визнають винним? Ви їх розстрілюєте чи вішаєте?
– О, ні, дехто сидить у тюрмі навіть менше від року, а тоді його випускають. Инші перебувають в ув’язненні до п’ятнадцяти років, а потім їх звільняють.
– Звільняють? Але ж вони можуть знову це повторити?
– На жаль, так і є.
– А чому так багато чоловіків хочуть ґвалтувати та вбивати жінок?
– З багатьох причин. Деякі хлопці виростають озлобленими на жінок. Ми живемо у провокаційному суспільстві. Ви знаєте, що собою являє легкодоступна сьогодні порнографія?
– Ні. Це коли показують жінок частково одягненими?
– Набагато гірше. Порнографія демонструє голих жінок, які поводяться неймовірно брутально. Відбувається застосування насильства до них у різні жорстокі способи: їх підвішують на дерева, вбивають ножами, зброєю, шнурками тощо. І все це демонструють надто відверто.
– У мене перехоплює дух. Як можна робити таке? І ви кажете, що продаж таких матеріялів легальний і їх можна поширювати?
– Так, найчастіше їх купують підлітки. І в більшості країн… наприклад, в Австралії… такі самі записи, на яких знято сексуальні домагання до дітей, є легальними.
– Ви хочете сказати, що суспільство схвалює подібне?
– На жаль, так. Виглядає, що австралійців це не принижує, як і те, що чиниться насильство над дітьми. Бізнес дитячою порнографією, хоч і нелегально, розгортається також і у Північній Америці. До 1983 року подібне ігнорували у Сполучених Штатах, але це забезпечує мільйони доларів завдяки торгівлі з-під прилавка.
– Чому? Скажи нам, чому так стається?....