Новини
Брати Капранови: - В книжці про Майдан ми залишили чисті сторінки
Ігор Галущак Львів | 11.09.17 22:01:40
Якби місцеві Майдани не вибили ґрунт з-під ніг тодішньої влади, то невідомо, чи відбулася би Революція Гідності. Адже подальша перемога Революції Гідності кувалася в районах та регіонах. А в Києві її тільки зафіксували. Такий висновок брати Капранови зробили, представляючи перше масштабне журналістське розслідування про Майдан – свою нову книжку «Майдан. Таємні файли», у Львівському прес-клубі.За словами Віталія Капранова, вони взялися за написання цієї книги, щоби з часом нащадки змогли довідатися, як все було: «Ось наші діти спитають: - Чи не впала нам наша незалежність з неба? А ми скажемо: - Візьми і почитай книжку та будеш знати».
Спочатку ж брати Капранови провели чимале документальне дослідження, на й якому базується означена книга. Щонайперше, вони почали ставити собі питання й шукати на них відповіді. Адже події Майдану складалися так, що одного дня відбувалося багато всього, а потім впродовж кількох тижнів – майже нічого. Але чому були саме ці події і чому саме в цей день – ось на що шукали відповіді документалісти.
«Головний парадокс Майдану полягає в тому, що всі ми нібито були свідками, чи учасниками тих подій, але ніхто достеменно й нині не знає, що там насправді відбувалося. Бо доля Майдану вирішувалася на сцені, за сценою, в «профспілках», де був штаб опозиції, на Банковій, де був штаб Януковича, у Львові, в Одесі, в Харкові. І немає такої людини, яка була би скрізь і знала би все», - вважає Віталій.
І на багато запитань і дотепер не знайдено відповідей. Ось 13 міліціонерів загинуло, але невідомо від чиєї кулі. А одне з головних питань – скільки коштував Майдан, вважають автори книги. «От Мартиненко сказав: «Я фінансував Майдан». Правда це чи ні? Хто фінансував? Наших грошей вистачало чи ні? Хто насправді ухвалював рішення? Бо, насправді, «сцена» була і з нами там щось узгоджували, але хто і на що насправді впливав ми з вами не знаємо», - зазначають дослідники.
Так само їх цікавить, чому при такому скупченні різного люду на Майдані не було жодного спалаху інфекційної хвороби, хоча вона майже неминуче мала би бути.
Натомість Дмитро Капранов згадує, що коли вони працювали над книжкою, то безпосередні учасники тих подій та герої книги, питали: «А ви дійсно вважаєте, що вже настав час знати правду?». Відтак письменник вважає, що настав час аналізувати феномен Майдану на холодну голову. А розповісти про події вони просили людей, які мали вплив на ключові моменти або організовували їх, або ж домовлялися про щось. Тобто, працювали в штабах, стояли на сцені, штурмували будинок на Грушевського, й ухвалювали рішення.
«Рівень свідків повинен бути високим. Це перша умова. Друга умова – почути правду. А де є шанс почути правду? Правду нам точно не скажуть ті, хто, перемігши на Майдані, згодом отримав посаду, вплив, кабінет. А ось той, хто в результаті не отримав нічого, просто пішов потім займатися й тим, і сим, але в ключові моменти тоді мав вплив і приймав рішення, ось вони й є об’єктом нашого інтересу», - пояснює Дмитро, як автори добирали героїв книги.
До того ж, після того, як інтерв’ю у кожного з героїв було взято, їхні слова треба було перевірити. Перевіряли ж просто: розмовляли з тими, хто є реальними опонентами в житті. Й лише на стику їхніх свідчень і можна знайти правду.
«Наприклад, беремо свідчення з одного боку у Тягнибока, з іншого – в Рибачука, а з третього - у Данилюка, який тоді захоплював міністерство і з яким у «Свободи» доходило не те, що до поножовщини, а до перестрілки. Тобто, беремо свідків, котрі у конфліктах один з одним і підстраховуємося від однакого погляду на ці події, - розповідає про кухню журналістського розслідування Віталій Капранов.
Також, аби спровокувати своїх героїв на відвертість, письменники розпочинали розмову з неприємних питань.
«Приходимо до Рибачука й питаємо: - А що ж Ви забирали мікрофон, коли виступаючі попереджали, що сьогодні буде розгін?. Тягнибоку кажемо: - Пане Олеже, а як же ж так – ви потиснули руку Януковичу привселюдно?. Яроша питаємо: - Пане Дмитре, а чому «Правий сектор» займався рейдерством і «дахував» нелегальні казино, про це ж були повідомлення в пресі?. Представника кримських татар Рустема Аблятіфа запитали: - А чому киримли без щонайменшого спротиву здали Крим?», - Дмитро Капранов стверджує, що відповіді на всі ці питання є в книзі.
Крім того письменники перевірили слова своїх співрозмовників за допомогою Інтернету. Адже інформагенції в той час постійно щось писали: «Приміром, Кошулинський сказав, що ставлення європейських дипломатів до Майдану коливалося, як у футболі. Один-нуль – на нашу користь стало, коли розігнали студентів. А один-один стало після того, як під Святошинським судом примусили «беркутівців» зняти шоломи. Європа сказала: - Хлопці, так не можна, що ви собі дозволяєте. Це – міліція, це – влада».
Дмитро Капранов запевняє, що книга «Майдан. Таємні файли» не тільки й не стільки про київський Майдан. Адже Майдани та Антимайдани були чи не в кожному місті. Автори для себе виділили кілька міст, в яких вони були вирішальними для долі революції. Такими містами і місцями вони вважають Харків, Донецьк, Одесу, Крим і Херсон. Ніхто, скажімо, про Херсонський майдан і не чув. Але в Херсоні тоді ні на хвилину не було спущено українські стяги. Він став кісткою в горлі «Новоросії» та попередив наміри наступу через Крим на Південь України. Коли в Слов’янську вже фактично запанували пропутінські елементи, то за появу в Херсоні на вулиці хоч би когось з колорадською стрічкою, такому «совкові» запросто могли набити пику.
Ще одне питання, на яке шукали відповіді автори, чи почався Майдан спонтанно? Мовляв, не підписав тоді Янукович угоду про євроасоціацію – і понеслося! А побили студентів, то й взагалі вибухнуло. Але багато свідків казали, що готувався Майдан ще з весни 2013 року. Й на то є переконливі факти. Також вдалося поспілкуватися з людиною, яка на собі тягла на собі одну з перших жертв - Сергія Нігояна - і бачила снайпера, котрий його вбив. Але багато інформації автори ще не знайшли. Тому учасники Майдану, які мають що сказати, можуть написати свої спогади на чистих сторінках книжки, які автори спеціально для цього й залишили.
Придбати ж книжку можна буде під час Форуму видавців у Львові у «горбатому» зеленому «Запорожці» братів Капранових. Загалом же видано 5 тисяч примірників.