Книгарня "Шок". Друге видання бестселера
pr@msbrand.net | 24.11.10 11:42:08
Євгенія Кононенко. КНИГАРНЯ «ШОК». — Л.: Кальварія, 2009. 128 с.
Це — збірка новел та есеїв письменниці. Окремі новели ще до виходу першого видання книжки отримали премії та літературні нагороди. Тут Євгенія Кононенко — впізнавана за відвертістю, стилем і тонкою іронією, й водночас — несподівано інша. Збірка складається з трьох частин.
Частина перша: Книгарня «ШОК» — це нові цікаві життєві історії, використання сучасних технологій у романтичних стосунках або ж несподіваний погляд на, здавалось би, звичайні життєві ситуації. Частина друга: Не склалося — це драма самого життя, це біль за тією хвилиною, яка могла все змінити, але цього не сталося. Й, наостанок, P.S. — три відверті есеї про долю сучасної жінки-письменниці, про заздрість й професійність й, власне, про те, як виникають есеї.
Новела «Телефонна елегія» (друга назва «Київська елегія») — переможець Другого всеукраїнського конкурсу радіоп’єс «Відродимо забутий жанр» Національної радіокомпанії України та Всеукраїнського конкурсу оповідання на київську тематику «З Києва з любов’ю»
Новела «Книгарня “ШОК”» — перша премія міжнародного літературного фестивалю «Просто так 2009»
Про Автора
Євгенія Кононенко — письменниця, поет, літературний перекладач з французької та англійської на українську, науковий співробітник Українського центру культурних досліджень, учасник міжнародних зустрічей, конференцій та круглих столів. Автор поезій, багатьох оповідань та есеїв, повістей та романів, кількох дитячих книжок, багатьох культурулогогічних розвідок з тем популярної культури та гендерних питань і журналістських статей. Найбільше визнання Євгенія Кононенко отримала за свою коротку прозу: книжки її оповідань, новел та есеїв постійно додруковуються в Україні, перекладаються за кордоном; і найбльший український книжковий клуб, і російський видавець перші ліцензії на твори Кононенко придбали саме на збірки її короткої прози («Повії теж виходять заміж», «Без мужика»). В університетах України та Польщі пишуться дисертації саме за її новелами.
Cosmopolitan Россия: Остроумные, бесшабашные, яркие рассказы. Одновременно лирические и жесткие: надрыв уравновешивается теплотой, сентиментальность — самоиронией. Если феминизм - это чувство собственного достоинства, то Евгения Кононенко точно рупор. И с чувством стиля у нее все хорошо.
Наталка Білоцерківець, інтерв’ю порталу Zaxid.net: Чому я люблю оповідання Євгенії Кононенко, бо вона творить героїв, хоча опирається на свій досвід і знайомих.
Яна Дубинянська, Інтернет-видання «Літакцент»: Відвертості не буває багато… Можливо, тому після досить вдалих, але не достеменно успішних спроб зробити кар’єру «української Марініної» Євгенія Кононенко повернулася від детективних романів на територію, де вона може все, — до малої прози. Один-єдиний, але чітко вивірений і приголомшливий сюжетний хід. Мінімальна (зазвичай двоє: він і вона) кількість образів, — себто ні, абсолютно живих людей. І жодного зайвого, неточного слова.