Новини
Письменник – політик – знову письменник пише про політику...
price.knyhobachennia.com | 06.09.08 17:30:23
Казав не так давно один відносно молодий “майже класик”: “Я про політику можу говорити годинами”, а його старший колега, вже навіть більше, ніж “майже класик”, який час від часу на молодшого буркає, навіть цілу книжку написав “про політику”. Ще б пак. Сам політиком був... Зсередини все бачив. Хоча і молодший теж, як не дивно теж, якщо приглянутися, про політику ж пише...Важко сказати, що для письменника краще – пробувати узагальнювати і бути пророком, чи дивитися поглядом “одного із них” і входити з “такими самим” в суперечку, схилятися в бік котроїсь одної правди. Виходити з позиції споглядача в стан учасника...
Інколи видається: письменник і політика – неминучі сіамські “не близнюки”. Різні, але наче дуже “зрощені”. Мабуть, тому письменники і стають легко політиками, а деколи і навпаки. Письменникові навіть може видаватися, що він знає правду і може вплинути на зміни, навчити...
Вічне і скоротічне...
Мистецтво і політика...
Хоча, що тут казати. Треба прочитати, що написав цього разу Роман Іваничук.
Анотація:
“Країна Ірредента — країна, позбавлена можливості до самовідтворення, до самовизначення, до самоутвердження. Увесь її шлях—мов туго натягнута линва між Сициллою і Харибдою. Усе її існування — історія моторошного балансування.
Уже з самої назви — що мов палюче тавро — свого твору Роман Іваничук розпочинає вельми нелегкий шлях до пошуків відповіді на риторичне питання української історії: чому, як трапилося, що народ, наділений потужною креативністю, природним талантом, позбавлений звичайного талану?..
Політичний роман «Країна Ірредента» за своєю композицією нагадує дивний чорно-білий колаж з різних часових пластів українського буття, пронизаних, мов життєдайним світлом, прагненням—попри весь трагізм долі — будь-що ВІДБУТИСЯ.”
Іваничук Р. Країна Ірредента. – К.: Ярославів вал, 2008. – 192 с.
ІSBN 978-966-2151-07-7