Молодь США таки відвідує бібліотеки
А. Судин | 27.10.12 12:36:52
Так показало одне з досліджень, результати якого оприлюднено днями в блозі Крістін Хооні (Сhristine Haughney) на сторінці газети «Нью-Йорк Таймс».
Без сумніву, американська молодь, англійська, німецька, французька перебуває в дещо інших реаліях, ніж українська. З огляду на різні можливості, які пропонує оточення, в тому числі, що вимагають учителі, викладачі, що можуть запропонувати бібліотеки на вимоги викладачів і студентів (чи молоді взагалі), однак дослідження для нас повчальне і показове. Адже наочно демострує те, в чому ми знову і знову безумовно відстаємо, далі котячись у яму збіднілості, відтак інтелектуальної збанкрутілості, а далі – залежності...
Зокрема там ідеться про таке.
«У цифровому світі, в якому чимало молодих людей почуваються неймовірно комфортно, завантажуючи романи і підручники на свої комп’ютери, айфони, планшети, е-читалки, все ж таки більшість молодих американців віком від 16 до 29 років відвідують бібліотеки.
Згідно із дослідженнями, оприлюдненим у понеділок Pew Research Center, 60 відсотків опитаних у цій віковій групі осіб, сповістили, що досі відвідують бібліотеку. Вони беруть друковані, електронні, аудіо книжки для здійснення своїх досліджень, а інколи читають і газети і журнали.» По суті справи, якщо мова йде про США, то це дослідження цілком заперечує загальну побутову думку, яка вже вкорінилася мало не в цілому світі, що молоді люди не ходять до бібліотек.
Згаданий дослідницький центр займається вивченням бібліотек США вже два роки, опираючись на кошти, виділені з фонду Біла і Мелінди Гейтс. Останнє дослідження містило в собі телефонне опитування, яке здійснювалося в листопаді-грудні минулого року, коли було опитано близько 3000 осіб віком 16 років і старших, а також два опитування в січні цього року. Розмови велися про їхні навички читання, а також користування даними із інших засобів інформування. Як одразу виявилося, молоді люди читають газети менше, ніж їхні батьки, дідусі, бабці. Зі всіх опитаних лише 40 відсотків читають газети, в той час, як старше покоління дає показник 62 відсотки. 71 відсоток із тих молодих людей, які читають новини регулярно, сказали, що читають їх, користуючись мобільними технічними засобами. ЩО ж стосується журналів, то відсоток молодого і старшого покоління читаючих близький, хоча знову ж таки молоді люди читають журнали менше – 42 і 50 відсотків відповідно.
Цікаво також те, що серед тих молодих людей, які віддають перевагу читанню з електронних пристроїв, першість мають не планшети і е-буки, а айфони і комп’ютери. Власне, 41 відсоток читачів читають книгу з айфонів, 55 – з комп’ютерів, 23 – з е-читалок, і 16 – із планшетів.
(Джерело: http://mediadecoder.blogs.nytimes.com/2012/10/22/young-people-frequent-libraries-study-finds/ )
Ясна річ, у дослідженні нам найцікавіші таки перші цифри про 60 відсотків молодих людей, які відвідують бібліотеки.
Звичайно, будь-яке соціологічне дослідження такого типу спочатку «реєструє» наявні тенденції, щоби потім розібратися у причинах, які їх формують. А щоб розбиратися, треба знову проводити дослідження.
А ми в Україні, наприклад, навіть і не знаємо достеменно, чи відвідує наша молодь бібліотеки (після 16), вже не кажучи про те, чи читає вона газети чи книжки з комп’ютера чи з «айфона». І який відсоток часу, що вона тратить на «сидіння в інтернеті» йде взагалі на читання, а не спілкування, перегляд картинок і ігри.
Якщо говорити про решту, то звідси, з України (а також з огляду на інший власний досвід відвідування «їхніх» країн і «їхніх» навчальних закладів) про результати дослідження можна було б сказати таке.
У західному світі, який не втрачав за останні роки стільки в традиціях і стільки не здобував на тлі втрати тих традицій, все ще живі старі закони і правили, головні з яких:
- учителі і викладачі вимагають у своїх учнів читати і здобувати знання в бібліотеках, а не абияк писати реферати зі здертого у інтернеті, більше того – вони переносять свої традиції на учнів, яким дають приклад;
- у «них» сильна і жива традиція чесності в навчанні, боротьби зі списуванням і плагіатом, практичної користі в застосуванні здобутих особисто знань, а не скопійованих;
- їхні бібліотеки можуть запропонувати те, що наші вже давно не здатні, – вони можуть тримати викладачів і студентів у курсі нового, відтак там і викладачам є сенс сидіти в бібліотеках, зустрічатися там зі студентами і знову ж таки подавати приклад (це наші викладачі, як видається, вже давно втратили, шукаючи джерел і для науки, і для навчання бозна де, тільки не в бібліотеках, і навіть не в книгарнях, та й то, ще якщо вони того хочуть.)
- в інтернеті «там» не здереш того, що можна списати і скопіювати у нас;
- врешті-решт, їхні молоді люди таки читають!
Відтак там бібліотека і далі має сенс.
У нас же на тлі втрачених за минулі роки традицій читання (в тому числі й газет і журналів), престижу книги і читання, престижу «вченості», на тлі втрат, які понесли за минулі роки видавнича справа, освіта, бібліотеки, натомість розмноження здобула ідея-вірус легкого застосування інтернету.
По-перше, у безплатності скачування і безпотребності кудись зсовуватися з місця, до якого прилип (ла). (Два кліки і реферат, курсова, навіть дипломна готові! Навіщо йти до бібліотеки? Навіть перечитувати скопійоване лінь.)
По-друге, навіть якщо й піти до бібліотеки, то хіба знайдеш те, що рекомендував учитель чи викладач? Молоді люди просто втрачають навики користування бібліотеками і їх можливостями.
Можна продовжувати, але... досить, мабуть, і цього, щоб пояснити нашу різницю, яку, як інколи вже здається, майже неможливо стерти.
Який фонд якого біла гейтса оплатить хоча б дослідження читання, вже не кажучи про його підтримку, розвиток, чи то пак реанімацію?
Чи наша молодь (яка до тридцятки) таки ходить у бібліотеки? В 60 відсотках випадків, якщо пситатися...